Справа № 127/20330/20
Провадження № 22-ц/801/185/2023
Категорія: 10
Головуючий у суді 1-ї інстанції Дернова В. В.
Доповідач:Войтко Ю. Б.
10 січня 2023 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ:
головуючого (судді-доповідача): Войтка Ю. Б.,
суддів Матківської М. В., Сопруна В. В.,
з участю секретаря судового засідання: Безрученко Н. Р.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 29 листопада 2022 року, постановлену під головуванням судді Дернової В. В. в залі суду у м. Вінниці,
у цивільній справі № 127/20330/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Терещенко Валентини Василівни, ОСОБА_4 , про визнання права власності, витребування майна, скасування запису про державну реєстрацію права власності, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення коштів, за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Терещенко Валентини Василівни, ОСОБА_4 , про визнання права спільної часткової власності та витребування майна,
встановив:
У провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебувала зазначена цивільна справа.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 29 листопада 2022 року позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Терещенко Валентини Василівни, ОСОБА_4 , про визнання права спільної часткової власності та витребування майна, залишено без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
В апеляційній скарзі третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_1 , посилаючись на порушення місцевим судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 29 листопада 2022 року, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, за умови обізнаності суду про наявність в неї офіційної електронної адреси ІНФОРМАЦІЯ_1 вона мала розумні законні сподівання, що суд забезпечить рівні права сторонам щодо можливості отримання позовних заяв та інших процесуальних документів та, відповідно, подання відзиву на них відповідно до процесуального закону. Проте Вінницький міський суд Вінницької області проігнорував свій обов'язок щодо розміщення в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі документів сторін по справі, а також процесуальних документів суду по справі №127/20330/20. Звертає увагу апеляційного суду, що протягом тривалого часу, з 31.01.2022 по 14.10.2022 на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 не надходило жодного повідомлення від судової установи. Вказує, що вона отримувала на свою поштову скриньку тільки повістку від 19.10.2022 про призначення засідання на 14.11.2022 та саме ухвалу суду від 29.11.2022 про залишення її позовних вимог без розгляду. Інших повісток та процесуальних документів суду на її адресу з 31.01.2022 не надходило, як на поштову скриньку, так і за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи через підсистему «Електронний кабінет» на офіційну електронну адресу, про що свідчать додані до скарги скріншоти з поштової скриньки та з підсистеми «Електронний кабінет». Отже скаржник вважає, що фактичні обставини справи не відповідають висновку суду щодо того, що належним чином повідомлена третя особа, що заявляє самостійні вимоги повторно не з'явилася на судове засідання. Відзив на апеляційну скаргу від учасників справи не надходив.
Розгляд апеляційної скарги відповідно до ухвали суду від 04 січня 2023 року призначений в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за участю ОСОБА_1 з використанням останньою власних технічних засобів.
09 січня 2023 року скаржник на офіційну електронну адресу суду подала клопотання, в якому просить суд у випадку технічної неможливості встановлення зв'язку або переривання зв'язку в відеоконференції, провести судове засідання за її відсутності з врахування доводів, викладених в апеляційній скарзі.
Учасники справи в судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про що у справі містяться відповідні докази.
Відповідно до положень статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Дослідивши зміст клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за її відсутності, враховуючи технічну неможливість встановлення технічного зв'язку поза межами приміщення суду в відеоконференції з участю скаржника, колегія суддів апеляційного суду відповідно до норм статті 372 ЦПК України ухвалила провести розгляд цієї справи у відсутності учасників, які не з'явилися в судове засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог, доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.
Залишаючи позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_1 без розгляду, суд першої інстанції керуючись п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, виходив з того, що остання у судові засідання, призначені на 22.09.2022, на 13.10.2022, на 14.11.2022, на 28.11.2022 року, не з'явилася, хоча повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи, про причини неявки до суду не повідомила, заяв про розгляд справи за її відсутності до суду не надходило.
Однак, на думку колегії суддів, такого висновку суд першої інстанції дійшов з порушенням норм процесуального права.
Відповідно до статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суд з прав людини у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).
У справі «Беллет проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».
Стаття 43 ЦПК України чітко визначає права та обов'язки сторін по справі, а у статті 44 ЦПК України вказано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту 1 пункту 2 частини другої статті 223 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав: неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Згідно з частиною п'ятою статті 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Отже, правом на залишення заяви без розгляду суд наділений лише при розгляді справи по суті за сукупності певних установлених законом умов: належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання; повторної неявки позивача в судове засідання, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка; ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення перешкоджає розгляду справи.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що звертаючись до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Терещенко В. В., про визнання права спільної часткової власності та витребування майна, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_1 зазначила свою офіційну електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також РНОКПП НОМЕР_1 (т. 1, а. с. 176-182).
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 21 грудня 2021 року було прийнято до спільного розгляду з первісним позовом та об'єднано в одне провадження з первісним позовом зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення коштів; прийнято до спільного розгляду з первісним позовом та об'єднано в одне провадження з первісним позовом позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Терещенко Валентини Василівни, про визнання права спільної часткової власності та витребування майна; витребувано від приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Терещенко Валентини Василівни належним чином засвідчену копію нотаріальної справи щодо посвідчення Договору купівлі-продажу від 12.06.2018 року (реєстровий № 1205) квартири АДРЕСА_1 , укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Відповідно до ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 31 січня 2022 року було залучено до участі у справі ОСОБА_4 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 22 серпня 2022 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Вказана ухвала направлялася на офіційну електронну адресу ОСОБА_1 22.08.2022, про що свідчать довідка про доставку електронного листа (т. 2 а. с. 222, 226).
Також в матеріалах справи міститься довідка про доставку 19.10.2022 на офіційну електронну адресу ОСОБА_1 судової повістки про виклик в судове засідання на 14.11.2022 о 15.30 год. (т. 2 а. с. 245, 246).
Положеннями частини четвертої, п'ятої, сьомої статті 14 ЦПК України визначено, що Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки-повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом та Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, суд надсилає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Відповідно до пункту 17 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 за №1845/0/15-2, особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Таким чином, альтернативою обміну учасників справи та суду, що здійснює правосуддя, позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через підсистему «Електронний кабінет».
ОСОБА_1 має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС, дата реєстрації: 03.02.2021 (т. 3 а. с. 39 на звороті).
Відповідно до частини шостої статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Частиною першою статті 130 ЦПК України передбачено, що у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 на свою поштову скриньку отримала повістку від 19.10.2022 про призначення судового засідання на 14.11.2022 та ухвалу суду від 29.11.2022 про залишення її позову без розгляду (т. 3 а. с. 40-42).
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначила що інших повісток та процесуальних документів суду на її адресу з 31.01.2022 не надходило, як на поштову скриньку, так і за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи через підсистему «Електронний кабінет» на офіційну електронну адресу, та додала до скарги скріншоти з її поштової скриньки та з підсистеми «Електронний кабінет» (т. 3 а. с. 38-40).
Відповідно до пункту 2 Порядку надсилання учасникам судового процесу текстів судових повісток у вигляді SMS-повідомлень, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 01 червня 2013 року № 73, текст судової повістки може бути надісланий судом учаснику SMS-повідомленням лише після подання ним до суду відповідної заявки. Така заявка оформлюється безпосередньо в суді або шляхом заповнення учасником форми, яка розміщена на офіційному веб-порталі Судової влади України.
Судом першої інстанції було направлено на адресу ОСОБА_1 судову SMS-повістку, сформовану 16.11.2022 про виклик до суду на 28.11.2022 о 15:30 год (т.3 а. с. 8).
Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 подавала заявку про направлення їй судових повісток у вигляді SMS-повідомлень.
Отже в матеріалах справи відсутні відомості про належне повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи 28.11.2022.
Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції не мав підстав для залишення заяви без розгляду, оскільки відсутній факт повторної неявки належно повідомленої третьої особи у судове засідання.
Згідно з статтею 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Пунктом 6 частини першої статті 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що питання вирішено з порушенням норм процесуального права, що призвело до постановлення помилкової ухвали, відтак вона підлягає скасуванню, а справа - направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. 367, 374, 379, 382, 389 ЦПК України, суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 29 листопада 2022 року скасувати, а справу в частині позовних вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Терещенко Валентини Василівни, ОСОБА_4 , про визнання права спільної часткової власності та витребування майна - направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 12 січня 2023 року.
Головуючий Ю. Б. Войтко
Судді: М. В. Матківська
В. В. Сопрун