Справа № 500/2395/18
Провадження № 2-з/946/1/23
11 січня 2023 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Смокіної Г.І.,
за участі секретаря судового засідання - Кріпакової К.Т.,
розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Злагода» - Стойкової Любові Костянтинівни про забезпечення позову,
ОСОБА_1 , товариство з обмеженою відповідальністю «Злагода» звернулися до суду з позовом до селянського (фермерського) господарства «Чебана Петра Григорійовича», селянського (фермерського) господарства «Ніколенко Ігор Степанович», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_7 , Державна служба морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства Украі?ни (Адміністрація судноплавства), про визнання договору купівлі-продажу недійсним, скасування державної реєстрації права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння.
09.01.2023 року до суду надійшла заява представника ТОВ «Злагода» - Стойкової Л.К. про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на майно - так званий «пором Кислицький», зареєстрований на підставі підроблених документів на ОСОБА_2 (помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ); заборонити будь-яким особам використовувати реєстраційні документи на ім'я ОСОБА_2 на так званий «пором «Кислицький»» в силу виявленого факту підроблення таких документів; заборонити будь-якій особі вчиняти будь-які нотаріальні, реєстраційні або інші з так званий поромом «Кислицьким», зареєстрований на ім'я ОСОБА_2 на підставі підроблених документів; заборонити будь-яким особам вчиняти будь-які дії з використанням реєстраційних документів на ім'я ОСОБА_2 на так званий «пором «Кислицький»» в силу виявленого факту підроблення таких документів, у тому числі з переміщення, транспортування, ремонтування, перефарбування або знищення так званого порому «Кислицький»»; заборонити будь-яким особам використовувати (експлуатувати) так званий «пором «Кислицький»» на підставі підроблених документів на ім'я ОСОБА_2 ; передати так званий «пором «Кислицький»» під відповідальне зберігання Саф'янівської сільської ради до вирішення справи по суті.
Необхідність забезпечення позову мотивує тим, що предметом позову є визнання незаконними реєстраційних дій, вчинених з використанням підроблених документів щодо так званого «порому» ОСОБА_8 », зареєстрованого на ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , який починаючи з 28.10.2017, незаконно використовував ВИЛ-0224-К під виглядом «порому «Кислицький»». Відкрите питання вступу до спадщини спадкоємців ОСОБА_2 , зокрема його сина - ОСОБА_6 , який є відповідачем у справі та який разом із іншими членами організованого злочинного угруповання активно використовує та буде використовувати пором на підставі підроблених документів. Крім того, існують ризики переоформлення у злочинний спосіб майна (пором) на іншу особу, а також реальна небезпека знищення порому відповідачем ОСОБА_3 .
Перевіривши матеріали справи та доводи заяви про забезпечення позову, суд дійшов такого висновку.
Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Частинами 1, 2 ст. 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це тимчасове обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Позов забезпечується, в тому числі, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (п. 1, 2, 4, 10 ч. 1 ст. 150 ЦПК України).
Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Цивільне процесуальне законодавство не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.
Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року у справі N 381/4019/18 (провадження N 14-729цс19) зазначила, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
У п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 № 9, роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Таким чином, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 31.07.2018 розглянуто по суті аналогічну заяву ТОВ «Злагода» про забезпечення позову шляхом заборони відповідачам, а також іншим особам вчиняти будь-які дії, що перешкоджають здійсненню підприємницької діяльності ТОВ "Злагода", а також вчиняти дії, спрямовані на вилучення, відчуження в будь-який спосіб (продаж, міна, дарування, застава тощо), охорону в будь-який спосіб, користування, передачу на зберігання третім особам рухомого майна, а саме порому бортовий номер ВИЛ 0224 К, 1992 року випуску, несамохідне К (+) П5 Т2 О [2] ПР понтон, «23,4», «8,4», «2,2», який внаслідок підроблених документів змінив свої параметри на несамохідний понтон (пором) Кислицький, довжина з апарелями 33,4 м, довжина понтона без апарелів 28,45 м, ширина - 8,6 м, висота борта - 2,2 м,у задоволенні якої було відмовлено. Постановою Апеляційного суду Одеської області від 20.12.2018 ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 31.07.2018 змінено в частині мотивування, в іншій частині залишити без змін.
Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 12.01.2022 розглянуто по суті заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Злагода» Стойкової Л.К. про забезпечення позову шляхом заборони відповідачам, а також будь-яким іншим особам, з якими в них укладені будь-які господарські або інші договори або угоди, вчиняти будь-які дії, які перешкоджають здійснювати підприємницьку діяльність орендарю ТОВ «Злагода», а також вчиняти дії, спрямовані на вилучення, відчуження в будь-який спосіб (продаж, міна, дарування, застава, тощо), та/чи передачу у користування (найм, оренду, позичку), охорону в будь-який спосіб, користування, передачу на зберігання третім особам рухомого майна, а саме порому ВИЛ-0224-К, який внаслідок незаконної перереєстрації на підставі підроблених документів змінив свої параметри на несамохідний понтон (пором) «Кислицький», використовувати у будь-якій спосіб зазначений вище пором для будь-яких цілей, здійснювати будь-які ремонтні роботи на зазначеному вище поромі (у тому числі ті, що пов'язані з обробкою металу), здійснювати лако-фарбові роботи, знищувати, пошкоджувати у будь-який спосіб зазначений вище пором, розбирати або розрізати зазначений вище пором (у тому числі з метою розрізання на металобрухт); накладення арешту на зазначений вище пором ВИЛ-0224-К (наразі використовується ОСОБА_2 під назвою пором « ІНФОРМАЦІЯ_3 »); передачі порому ВИЛ-0224-К (який внаслідок незаконної перереєстрації у злочинний спосіб на підставі підроблених документів отримав назву « ОСОБА_8 ») на зберігання власнику майна - ОСОБА_1 .
Вимоги заяви задоволено частково, накладено арешт на пором «Кислицький»; заборонено відповідачам, а також будь-яким іншим особам, з якими в них укладені будь-які господарські або інші договори або угоди, вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження у будь-який спосіб порому «Кислицький», який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонено відповідачам, а також будь-яким іншим особам знищувати, пошкоджувати, змінювати у будь-який спосіб пором «Кислицький». В решті частини заяви відмовлено. Ухвала набрала законної сили.
Частинами 1, 2 ст. 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Отже судом у порядку забезпечення позову накладено арешт на пором «Кислицький», що є найбільшим обмеженням серед передбачених ст. 150 ЦПК України видів забезпечення позову, який забороняє право розпорядження та забезпечує його збереження до визначення подальшої долі цього майна, відтак не потребує додаткового встановлення обмежень у вигляді заборон.
Крім того, арешт майна забезпечує право ТОВ "Злагода" на здійснення діяльності у разі задоволення позову.
Таким чином, заяви ТОВ «Злагода» про забезпечення позову з аналогічними вимогами в частині накладення арешту на пором «Кислицький» та заборони відповідачам та будь-яким іншим особам у будь-який спосіб використовувати пором розглянуто по суті. Вжиті ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 12.01.2022 заходи забезпечення позову у виді арешту на пором «Кислицький», заборони відповідачам та будь-яким іншим особам, з якими укладені будь які господарські або інші договори або угоди, вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження у будь-який спосіб порому «Кислицький», його знищувати, пошкоджувати, змінювати у будь-який спосіб, є такими, що відповідають позовним вимогам ТОВ «Злагода», та достатніми для забезпечення збереження майна до розгляду справи по суті.
Враховуючи, що вимога про заборону використання порому «Кислицький» відповідачами та іншими особами була предметом розгляду та у задоволенні якої було відмовлено, вимога щодо передачі порому під відповідальне зберігання Саф'янівської сільської ради до вирішення справи по суті, яка обумовлює припинення подальшого використання порому іншими особами, також задоволенню не підлягає.
Крім того, заявником не було доведено, що вжитих ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 12.01.2022 заходів забезпечення позову заходи не достатньо для забезпечення фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову в частині вимог ТОВ «Злагода» та для збереження майна необхідне вжиття додаткових обмежень у виді заборон, пов'язаних з використанням реєстраційних документів на пором «Кислицький».
Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що заява представника ТОВ «Злагода» - Стойкової Л.К. про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149-153, 260, 261 ЦПК України, суд -
У задоволенні заяви представника товариства з обмеженою відповідальністю «Злагода»- Стойкової Любові Костянтинівни про забезпечення позову- відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Г.І.Смокіна