Номер провадження: 11-кп/813/765/23
Справа № 947/19196/20
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
про відмову у відкритті апеляційного провадження
12.01.2023 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду ОСОБА_3 , перевіривши апеляційну скаргу прокурора Одеської обласної прокуратури, подану на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 28.12.2022,
встановив:
Цією ухвалою задоволено клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 04.05.2020 в рамках кримінального провадження за об'єднаними обвинувальними актами №42019160000000351 від 04.07.2019 та №12020160000000813 від 03.07.2020 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.4 ст.190, ч.3 ст.362, ч.1 ст.309 КК України.
Даною ухвалою скасовано арешт, накладений на транспортний засіб марки VOLVO V40CC, р.н. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 .
Не погоджуючись з даною ухвалою, прокурор Одеської обласної прокуратури подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 .
Перевіривши апеляційну скаргу прокурора, приходжу до висновку, що у відкритті апеляційного провадження слід відмовити з наступних підстав.
Згідно з пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є зокрема забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Однак, "право на суд", одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням, накладення яких дозволено за змістом, особливо щодо умов прийнятності скарги. При цьому, обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним з пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не має законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю мети, яку прагнуть досягти (рішення ЄСПЛ "Воловік проти України", "Креуз проти Польщі", "Подбіельські та ППУ Полпуре проти Польщі").
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підтверджував право держави встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду; такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (пункт 57 Рішення у справі "Ашингдейн проти Сполученого Королівства" від 28 травня 1985 року, пункт 96 Рішення у справі "Кромбах проти Франції" від 13 лютого 2001 року).
Положеннями ст.392 КПК України визначено перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.
При цьому засадами даної норми визначено, що ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.
Таким чином, ухвала про скасування арешту майна, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, не підлягає апеляційному оскарженню відповідно до змісту ст..392 КПК України.
Відповідно до ч.4 ст.399 КПК України суддя - доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Оскільки апеляційна скарга подана на судове рішення, яке оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, у відкритті провадження за апеляційною скаргою прокурора слід відмовити.
Керуючись ст.ст.392, 399 КПК України,
постановив:
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора Одеської обласної прокуратури, поданою на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 28.12.2022.
Копію даної ухвали разом з апеляційною скаргою та доданими до неї матеріалами надіслати прокурору.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її винесення.
Суддя Одеського апеляційного суду ОСОБА_2