Справа №:755/12628/22
Провадження №: 2/755/6951/22
"12" січня 2023 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Виниченко Л.М., перевіривши виконання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства, -
ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернулася до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 про визнання батьківства.
Ухвалою суду від 13.12.2022 позовну заяву залишено без руху як таку, що не відповідала вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, та надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання ухвали.
Враховуючи, що позивач адресою місця проживання вказала Францію, копія ухвали про залишення позову без руху була надіслана на електронну пошту вказану в позовній заяві.
Відповідно до довідки сформованої Автоматизованою системою документообігу суду «Д-3», копія ухвали від 13.12.2022 про залишення позову без руху була доставлена позивачу на її електронну поштову адресу 14.12.2022.
Враховуючи дату отримання позивачем на електронну пошту ухвали суду про залишення позову без руху, останнім днем усунення недоліків є 26.12.2022.
Верховний Суд у постанові від 30.11.2022 по справі № 759/14068/19 зазначив, що якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них.
З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Отже, судом було вжито заходів щодо належного повідомлення позивача про постановлену ухвалу шляхом направлення її копії засобами електронного поштового зв'язку на вказану у позові електронну пошту, проте вимоги ухвали суду про усунення недоліків у встановлений судом строк виконано не було.
Статтею 120 ЦПК України визначено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 127 ЦПК України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Клопотання про продовження встановленого судом строку для усунення недоліків позовної заяви позивачем суду не подано.
Згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
За викладених обставинах позовна заява підлягає поверненню позивачу.
Відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 353 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства вважати неподаною та повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду в загальному порядку передбаченому законом.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали суду складено 12.01.2023.
Суддя