про повернення позовної заяви
09 січня 2023 року Київ № 320/8701/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Шевченко А.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області та Служби судової охорони про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області та Служби судової охорони, у якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області щодо невиконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейських та їх сім'ям під час дії воєнного стану»;
- визнати протиправною бездіяльність центрального органу управління Служби судової охорони щодо невиконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейських та їх сім'ям під час дії воєнного стану»;
- стягнути з Територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області додаткову винагороду відповідно Постанови № 168 від 28.02.2022 у розмірі 215 002, 00 грн. на користь позивача у межах суми стягнення за один місяць відповідно до пункту 1 підпункту 2 та пункту 2 статті 430 ЦПК України.
У зв'язку з невідповідністю позовної заяви вимогам процесуального закону, керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалою від 26.09.2022 позовну заяву залишив без руху з наданням позивачеві строку для усунення її недоліків. У вказаній ухвалі судом зазначені недоліки позовної заяви та запропоновані способи їх усунення шляхом подання до суду: заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обґрунтованими поясненнями та доказами на їх підтвердження, що свідчать про існування обставин, які об'єктивно, а не суб'єктивно перешкоджали особисто позивачеві з'ясувати стан справ починаючи з березня 2022 року при неотриманні грошових коштів та звернутись до суду з адміністративним позовом у строки, визначені процесуальним законодавством; оригіналу документа про доплату 2 159, 92 грн. судового збору за вимогу майнового характеру та 992, 40 грн. за вимогу немайнового характеру; уточненої позовної заяви, яка відповідає вимогам, передбаченим статтями 160, 161 та 172 Кодексу адміністративного судочинства України (у кількості примірників, відповідно до кількості учасників справи, один з яких для суду), зокрема: із обґрунтуванням порушенням оскаржуваною бездіяльністю відповідачів прав, свобод, інтересів саме позивача та підтвердити це відповідними належними та допустимими доказами, а також із визначенням кола належних відповідачів, уточненням позовних вимог шляхом їх конкретизації, викладу обставин, з урахуванням висновків суду наведених у цій ухвалі; доказів відмови відповідачів здійснити спірні виплати саме позивачеві; письмових пояснень із документально підтверджуючими доказами, яке відношення має громадянин ОСОБА_2 до позивача у спірних правовідносин, які склались між позивачем та відповідачами.
30.09.2022 судом було направлено на електронну адресу позивача (ІНФОРМАЦІЯ_1) ухвалу суду про залишення позовної заяви без руху від 26.09.2022.
Як убачається з матеріалів справи, позивача отримала ухвалу суду 30.09.2022, про що свідчать наявні в матеріалах справи письмові докази.
З урахуванням викладеного, визначені в ухвалі суду від 26.09.2022 недоліки позовної заяви мали бути усунуті позивачем не пізніше 10.10.2022.
Крім того, копію ухвали суду від 26.09.2022 було надіслано на адресу позивача, зазначену у позові, а саме: АДРЕСА_1 .
Разом із тим, до суду 15.11.2022 повернувся конверт (штриховий кодовий ідентифікатор 0113302304288) із позначкою відділу поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання», календарний штемпель містить дату повернення поштового відправлення - 09.11.2022.
Відповідно до частини одинадцятої статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
За таких підстав копія ухвали вважається врученою позивачу належним чином.
Крім того, відповідно до статті 2 Закону України від 22.12.2005 № 3262-IV «Про доступ до судових рішень» (далі - Закон № 3262-IV), усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Для доступу до судових рішень Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - Реєстр), що є автоматизованою системою збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. До Реєстру вносяться всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі (стаття 3 Закону № 3262-IV).
Згідно із частинами першою та другою статті 4 Закону № 3262-IV, судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Загальний доступ до судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України забезпечується з дотриманням вимог статті 7 цього Закону.
Також суд звертає увагу на те, що відповідно до частини другої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Так, відповідно до частини першої статті 131 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники судового процесу зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
При цьому, при постановленні ухвали про повернення позовної заяви судом взято до уваги строки пересилання поштових відправлень, встановлені наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958 «Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень».
Так, відповідно до пункту 1 Розділу II наказу Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958 «Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень», нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку), зокрема, місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 2, 1 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.
При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день (пункт 2 Розділу II наказу Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958 «Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень»).
Таким чином, повертаючи позовну заяву у зв'язку з невиконанням позивачем вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, судом ураховано передбачений законодавством максимальний термін пересилання поштових відправлень.
Аналогічна правова позиція щодо врахування під час прийняття судових рішень строків пересилання поштових відправлень, встановлених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958 «Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень», викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 802/1503/17-а.
Принцип юридичної визначеності, як складова частина конституційного принципу верховенства права зобов'язує позивача цікавитися перебігом розгляду його позовної заяви в суді першої інстанції. Тривала відсутність такого інтересу з боку позивача свідчить про його небажання захищати свої процесуальні права.
Станом на день постановлення цієї ухвали позивач вимоги ухвали суду від 26.09.2022 не виконав та правом на продовження встановленого судом строку на усунення недоліків, у разі його пропуску з поважних причин, наданим статтею 121 Кодексу адміністративного судочинства України, не скористався.
Згідно з резолютивною частиною ухвали від 26.09.2022 позивач був попереджений судом, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде вважатись неподаною та повернута заявникові.
Відповідно до пунктів 1 та 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, а також у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
У зв'язку з тим, що позивач не усунув недоліки, про які зазначено в ухвалі від 26.09.2022 та не подав у зазначений судом строк: заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обґрунтованими поясненнями та доказами на їх підтвердження, що свідчать про існування обставин, які об'єктивно, а не суб'єктивно перешкоджали особисто позивачеві з'ясувати стан справ починаючи з березня 2022 року при неотриманні грошових коштів та звернутись до суду з адміністративним позовом у строки, визначені процесуальним законодавством; оригіналу документа про доплату 2 159, 92 грн. судового збору за вимогу майнового характеру та 992, 40 грн. за вимогу немайнового характеру; уточненої позовної заяви, яка відповідає вимогам, передбаченим статтями 160, 161 та 172 Кодексу адміністративного судочинства України (у кількості примірників, відповідно до кількості учасників справи, один з яких для суду), зокрема: із обґрунтуванням порушенням оскаржуваною бездіяльністю відповідачів прав, свобод, інтересів саме позивача та підтвердити це відповідними належними та допустимими доказами, а також із визначенням кола належних відповідачів, уточненням позовних вимог шляхом їх конкретизації, викладу обставин, з урахуванням висновків суду наведених у цій ухвалі; доказів відмови відповідачів здійснити спірні виплати саме позивачеві; письмових пояснень із документально підтверджуючими доказами, яке відношення має громадянин ОСОБА_2 до позивача у спірних правовідносин, які склались між позивачем та відповідачами, суд доходить висновку, що позовна заява підлягає поверненню позивачеві.
Керуючись статтями 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позовну заяву ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області та Служби судової охорони про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії повернути позивачеві разом із усіма доданими до неї документами без розгляду.
Роз'яснити позивачеві, що відповідно до частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позов.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Шевченко А.В.