Справа № 557/51/23
11 січня 2023 року смт.Гоща
Гощанський районний суд Рівненської області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву слідчого судді Гощанського районного суду Рівненської області ОСОБА_3 про самовідвід у справі за скаргою адвоката ОСОБА_4 , як представника ОСОБА_5 на бездіяльність уповноваженої особи відділення поліції №5 Рівненського районного управління ГУНП в Рівненській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄДРД,
09 січня 2023 року слідчим суддею Гощанського районного суду Рівненської області ОСОБА_3 заявлено самовідвід у самовідвід у справі за скаргою адвоката ОСОБА_4 , як представника ОСОБА_5 на бездіяльність уповноваженої особи відділення поліції №5 Рівненського районного управління ГУНП в Рівненській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄДРД.
Автоматизованою системою документообігу суду, ОСОБА_3 , як слідчому судді, визначено розглядати вказану скаргу.
Заява мотивована тим, що зі змісту скарги, вона стосується заяви про вчинення кримінального правопорушення, поданої скаржницею ОСОБА_5 24.12.2022, у якій вона просила внести до ЄРДР відомості про вчинення адвокатом ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 400-1 КК України, яке полягає у завідомо неправдивому повідомленні суду про повноваження представляти іншу особу в суді в рамках Цивільної справи №557/334/22 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_7 про розірвання шлюбу.
Розгляд і вирішення вищезазначеної цивільної справи у Гощанському районному суді Рівненської області в якості головуючого здійснювалися суддею ОСОБА_3 .
З огляду на наведене, вважає, що у стороннього спостерігача можуть виникнути сумніви у його незацікавленості у результатах вирішення вказаної скарги, і, як наслідок - у неупередженості та безсторонності, що може негативно вплинути на право скаржниці на незалежний суд та на авторитет судової влади вцілому.
У судове засідання учасники справи не з'явилися, хоча про час та місце розгляду заяви повідомлялися завчасно та належним чином, згідно поданих клопотань просять заяву про відвід розглянути без їх участі.
Вирішуючи питання, які порушені в заяві про відвід суддя виходить з такого.
Передбачені для відводу судді процесуальні підстави визначені положеннями статей 75 та 76 КПК України, а їх перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні у випадку наявності інших обставин, які викликають сумнів в його упередженості.
При цьому у своїй практиці Європейський суд з прав людини розмежував суб'єктивний та об'єктивний підходи до безсторонності та вказав на можливість її перевірки різними способами. Так, рішенням у справі “П'єрсак проти Бельгії” (Piersack v. Belgium) від 1 жовтня 1982 року, п. 30) зазначено, що, не дивлячись на те, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередження чи схильності, її відсутність чи, навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У цьому контексті можна провести розмежування між суб'єктивним підходом, що відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, і об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу. Будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід. Правосуддя повинне не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться (справа “Де Куббер проти Бельгії” (De Cubber v. Belgium), рішення від 26.10.1984р., п. 26).
Аналогічні висновки містяться і в рішенні Вищої ради правосуддя (друга дисциплінарна палата) № 1141/2дп/15-18 від 16.04.2018р., за результатами розгляду дисциплінарної справи щодо судді за скаргою, в якій скаржник вважав ухвали про задоволення заяв про самовідвід, незаконними, безпідставними, без обґрунтувань та посилань на докази, чи встановлення інших обставин у судовому засіданні наявністю обставин. В цьому рішенні Вища рада правосуддя встановила, що суддями подано заяви про самовідвід від вирішення справи які ухвалою суду задоволені, та що вказана ухвала про задоволення самовідводу вмотивована наявністю обставин, що можуть викликати сумнів у неупередженості судді при вирішенні справи, оскільки скаржник у мережі Інтернет розповсюджував щодо головуючого та членів колегії суддів недостовірну та образливу інформацію, зокрема, щодо переслідування суддею “всіх справ позивача”, щодо “втручання у роботу автоматизованої системи документообігу” щодо “готовності прийняття свавільних рішень”, та іншу негативну інформацію, та за результатами розгляду скарги прийшла до висновку, що встановлені під час дослідження обставини не свідчать про порушення правил самовідводу, та з огляду на вищенаведену практику ЄСПЛ, відмовила у притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів. Згідно п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006р., схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006р. за № 2006/23, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді, зокрема у випадку, коли у судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін або судді з його власних джерел стали відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядається.
Відповідно рекомендацій у Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів від 01.01.2001р. (далі - Висновок № 1) в частині виключення найменшої підозри в зацікавленості судді в результатах розгляду конкретної справи, навіть, якщо насправді такої зацікавленості немає. Так, у п. 12 Висновку № 1 передбачено, що незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Відповідно до ст. 15 Кодексу суддівської етики, затверджених ХІ черговим з'їздом суддів України 22.02.2013р., суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об'єктивного рішення у справі. Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р., ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997р. (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у рішенні по справі “Білуха проти України” (заява № 33949/02) від 09.11.2006р. встановив порушення п. 1 ст. 6 Конвенції, навівши наступні мотиви (пункти 47-55 рішення). Наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції має визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справі “Фей проти Австрії” (Feyv.Austria) від 24.02.1993р., пп. 27, 28, 30; рішення у справі “Ветштайн проти Швейцарії” від 28.10.1998р. (Wettstein v. Switzerland) п. 42). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справі “Пуллар проти Сполученого Королівства” (Pullar v. UnitedKingdom), від 10.06.1996р., п. 38). Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі “Ветштайн проти Швейцарії” (Wettstein v. Switzerland), пункт 43). Стосовно об'єктивного критерію означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення у справі “Ветштайн проти Швейцарії” (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі “Ферантелі та Сантанжело проти Італії” (FerrantelliandSantangelov.Italy), від .07.08.1996р., п. 58). З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, “правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться” (рішення у справі “Де Куббер проти Бельгії” (DeCubber v. Belgium), від 26.10.1984р., п. 26).
Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (рішення у справі “Ветштайн проти Швейцарії” (Wettstein v.Switzerland) та рішення у справі “Кастілло Альгар проти Іспанії” (CastilloAlgarv.Spain), від 28.10.1998р., п.45). Європейський суд з прав людини в рішенні у справі “Салов проти України” (заява № 65518/01) від 06.09.2005р., надаючи тлумачення поняттю “неупередженість” суду, в сенсі статті 6 Конвенції, наголосив, що така неупередженість має визначатися суб'єктивною оцінкою, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивною оцінкою - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які законні сумніви з цього приводу. У межах об'єктивної оцінки має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо неупередженості суддів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення (п. 81).
Згідно ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення. З комплексного аналізу положень кримінального процесуального законодавства та, зокрема, ст. 370 КПК України слідує, що не допускається прийняття судового рішення на основі припущень, а в основу останнього мають бути покладенні виключно об'єктивно з'ясовані обставини, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оцінені судом. Постановляючи ухвалу за результатами розгляду заявленого самовідводу суд повинен неухильно дотримуватися приписів кримінального процесуального законодавства, а сама ухвала має відповідати критеріям законності, обґрунтованості та вмотивованості.
З огляду на вищевикладене вважаю, що встановлені підстави для заявлення самовідводу свідчать про наявність об'єктивних обставин, що у стороннього спостерігача могли виникнути сумніви щодо об'єктивності та неупередженості судді ОСОБА_3 , а відтак заява останнього про самовідвід підлягає задоволенню.
Частиною 2 ст. 82 КПК України визначено, що у разі задоволення заяви про відвід (самовідвід) судді, який здійснює судове провадження одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 75, 80, 81, 370-371 КПК України, суд
Заяву слідчого судді Гощанського районного суду Рівненської області ОСОБА_3 про самовідвід у справі за скаргою адвоката ОСОБА_4 , як представника ОСОБА_5 на бездіяльність уповноваженої особи відділення поліції №5 Рівненського районного управління ГУНП в Рівненській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄДРД - задовольнити.
Скаргу адвоката ОСОБА_4 , як представника ОСОБА_5 на бездіяльність уповноваженої особи відділення поліції №5 Рівненського районного управління ГУНП в Рівненській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄДРД передати до канцелярії Гощанського районного суду Рівненської області для проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, у порядку встановленому ч. 3 ст. 35 КПК України.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1