Справа № 634/87/22
Провадження № 3/529/1/23
10 січня 2023 року суддя Диканського районного суду Полтавської області Петренко Л.Є., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли з відділення поліції №1 Красноградського РВП ГУНП в Харківській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , не працюючого, який протягом року до адміністративної відповідальності не притягувався,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -,
встановив:
Водій ОСОБА_1 18.01.2022 близько 23 год. 40 хв. по вул. Шевченка, в смт. Сахновщина, Красноградського району Харківської області, керував транспортним засобом Мазда 6, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку, проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора алкотестер «Драгер». Результат тесту становить 0,74 проміле, чим порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху України.
Відповідно до розпорядження голови Верховного Суду В.Князєва від 14.03.2022, враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ з Сахновщинського районного суду Харківської області на Диканський районний суд Полтавської області.
Адвокат Пономарьов Є.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , через систему Електронний суд, подав клопотання про закриття адміністративного провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Вказане клопотання адвокат Пономарьов Є.О. мотивує тим, що при складанні протоколу відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП порушено Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735 та Порядку затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 №1103. Загалом, вказує що працівниками поліції не дотримано алгоритму проведення огляду водія на визначення стану алкогольного сп'яніння. В матеріалах даної адміністративної справи так і в самому протоколі, складеного відносно ОСОБА_1 відсутні посилання на те, за допомогою якого технічного засобу «Драгер» водію пропонувалось пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння. Крім цього матеріали справи не містять Акту огляду визначення стану алкогольного сп'яніння. Сам диск з відеофіксацією вчиненого адміністративного правопорушення, який доданий до матеріалів справи не містить відомостей про технічний засіб, за допомогою якого здійснено такий, а в протоколі номер технічного засобу відеофіксації взагалі не зазначено.
10.01.2023 адвокатом Пономарьовим Є.О., через систему «Електронний суд», подано заяву про розгляд справи у його відсутність та відсутність ОСОБА_1 .. Крім цього, у даній заяві адвокат Пономарьов Є.О. просить закрити провадження у справі з підстав вказаних у раніше поданому клопотанні.
Дослідивши наявні у справі докази, приходжу до наступного висновку.
Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів.
Згідно з п.2.9 (а) Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується наступною сукупністю доказів:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ№ 254728 від 18.01.2022 відповідно до якого ОСОБА_1 в порушення п.2.9а ПДР України керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння;
- результатами спеціального технічного засобу ALKOTEST-6820, згідно якого вміст алкоголю у видихуваному повітрі ОСОБА_1 становив 0,74 проміле;
- відеозаписом з бодікамери поліцейського від 18.01.2022 на якому зафіксовано факт проходження ОСОБА_1 ,. на місці зупинки, огляду на стан сп'яніння за допомогою приладу Драгер. Заперечень щодо отриманого результату ОСОБА_1 не висловлював.
Працівниками поліції дотримані вимоги ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року №1452/735.
Під час проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, працівники поліції застосовували технічні засоби відеозапису. Тому, в разі застосування засобів відеозапису, згідно ч. 2 ст. 266 КУпАП, присутність двох свідків під час проведення огляду на стан сп'яніння не вимагається.
Суд відхиляє доводи захисника про те, що відеозапис не може використовуватись як доказ у справі, оскільки долучений до справи диск з відео фіксацією вчиненого адміністративного правопорушення не містить відомостей про технічний засіб за допомогою якого такий здійснювався, а в протоколі про адміністративні правопорушення не зазначено номеру технічного засобу, та як наслідок позбавляє можливості використовувати такий запис, як доказ у справі, з огляду на те, що ні ст. 256 КУпАП, яка визначає зміст протоколу про адміністративне правопорушення, ні положення Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 за № 1395, не вимагають зазначення засобу відеофіксації на диску та зазначення відомостей про такий засіб у протоколі про адміністративне правопорушення.
Між тим, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню, та інших обставин, які мають значення для справи, у тому числі достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Оскільки відеозаписом, що міститься у матеріалах справи, та який був досліджений судом, підтверджені обставини, які підлягають доказуванню, він не може бути визнаний неналежним доказом.
Відеозапис з боді-камери поліцейського є допустимим доказом, адже запис здійснений на підставі п. 1 ст. 40 ЗУ «Про національну поліцію» з метою фіксування правопорушення, та виходячи із положень ст. 251 КУпАП, є джерелом доказів у справі про адміністративне правопорушення.
Водночас, суд погоджується з доводами адвоката щодо відсутності в матеріалах справи Акта огляду ОСОБА_1 .
Проте, зазначена обставина на висновки суду не впливає, адже відеозаписом зафіксовано проходження процедури стану алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 , який встановлено за допомогою газоаналізатора Алкотест 6820, та вбачається з роздруківки тесту, де наявний сам підпис особи, що притягується до адміністративної відповідальності.
Будь-яких заперечень щодо порядку проведення огляду чи його результатів ОСОБА_1 під час огляду не висловлював, не вимагав надання сертифіката відповідності та свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, які надаються виключно за вимогою особи, яка проходить огляд, підписав протокол про адміністративне правопорушення.
Також з відеозапису не вбачається, що ОСОБА_1 висловлював пропозицію повторно пройти тест на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або виявляв бажання проїхати до медичного закладу для проходження такого огляду.
Доказів, які б спростовували обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, захисником та ОСОБА_1 не надано.
Таким чином вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП повністю доведена належними доказами.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення у ОСОБА_1 вилучено посвідчення водія НОМЕР_2 .
За вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП передбачене стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Враховуючи вище викладене, дані про особу, що притягується до адміністративної відповідальності, його винність у вчиненні вказаного правопорушення повністю підтверджується доказами по справі в їх сукупності, тому приходжу до висновку про необхідність призначення йому адміністративного стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КупАП з позбавлення права керування транспортними засобами в межах строку вказаного в санкції статті.
Відповідно до Закону України “Про судовий збір” з ОСОБА_1 також підлягає стягненню судовий збір в дохід держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. 33, 280, 283 КУпАП, ст. 4 Закону України "Про судовий збір", -
постановив:
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн., який стягнути в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Диканський районний суд Полтавської області.
Суддя: Л.Є. Петренко