Справа № 367/4028/20
Провадження №2/367/1460/2022
Іменем України
20 грудня 2022 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді Линника В.Я.,
з участю секретаря Балинської О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи, -
До Ірпінського міського суду Київської області надійшов зазначений вище позов, який позивач обґрунтовує тим, що 13 серпня 2018 року о 17 год 30 хв поблизу академії ДФС, поблизу перехрестя вул. Павленка та вул. Університетської, що в м. Ірпінь, Київської області, було здійснено наїзд на пішохода автомобілем марки «МАN ТGА 41.440», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внаслідок чого ОСОБА_4 , 1942 р.н., було отримано тілесні ушкодження внаслідок яких був госпіталізований до Ірпінської ЦМЛ. Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень батько позивача, ОСОБА_4 , помер. За фактом ДТП було відкрито кримінальне провадження за № 1120118110040001603 та розпочато досудове розслідування. Постановою слідчого СВ Ірпінського відділу поліції ГУ НП у Київській області від 18.11.2019 року кримінальне провадження № 1120118110040001603 закрито у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення. В результаті вищевказаного зіткнення та наслідків від нього, позивачу було спричинено матеріальної та моральної шкоди. Звертає увагу суду на те, що водій ОСОБА_2 та власник автомобіля марки «МАN ТGА 41.440», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_3 перебувають у незареєстрованих трудових відносинах. Отже, з урахуванням викладеного, глибини вже перенесених позивачем страждань та тих нескінченних страждань, що будуть переслідувати його довготривалий час, перенесених ним моральних переживань, які продовжуються на даний час і ніколи не скінчаться та пов'язаних з цим істотними вимушеними змінами в життєвих стосунках, часу та зусиль, які можливо хоч частково відновлять психологічне здоров'я, з урахуванням принципів розумності і справедливості, величину моральної шкоди просить стягнути із водія транспортного засобу та із власника транспортного засобу, яким було здійснено наїзд на ОСОБА_4 , по 200 000 грн з кожного. Судові витрати покласти на відповідачів.
В судове засідання позивач та його представник не з'явилися, в матеріалах справи наявна заява представника позивача про розгляд справи за їх відсутності.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлявся про час, дату та місце слухання справи, в тому числі публікацією оголошення на сайті Судова влада України, причини неявки суду не відому, клопотання на адресу суду не надходили.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлявся про час, дату та місце слухання справи. Від представника ОСОБА_2 - адвоката Вітошка В.І. надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі, у якій зазначив, що позивачем не надано належних доказів щодо наявності вини ОСОБА_2 в зіткненні автомобіля із потерпілим. Також відсутні підтвердження того, що ОСОБА_2 мав технічну та фізичну змогу уникнути зіткнення. У зв'язку із цим, просить відмовити у задоволенні позову.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 13 серпня 2018 року о 17 год 30 хв поблизу академії ДФС, біля перехрестя вул. Павленка та вул. Університетської, що в м. Ірпінь, Київської області, було здійснено наїзд на пішохода ОСОБА_4 , 1942р.н., автомобілем марки «МАN ТGА 41.440», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внаслідок чого ОСОБА_4 було отримано тілесні ушкодження.
Внаслідок отриманих під час ДТП травм, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Також, судом встановлено, що за результатами проведеної інженерно-технічної експертизи за спеціальністю «Дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод», водій автомобіля марки «МАN ТGА 41.440», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_2 не мав технічної можливості уникнути настання ДТП, тобто уникнути наїзду на пішохода в даній дорожній обстановці
Постановою слідчого СВ Ірпінського ВП ГУ НП в Київській області лейтенантом поліції Мацеруком Р.Л. від 18.11.2019р., враховуючи зазначений вище висновок експерта №12-1/542 від 20.05.2019р., кримінальне провадження, внесене до ЄРДР №1201810040001603 від 14.08.2018р, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із відсутністю складу кримінального правопорушення в діях ОСОБА_2 .
Зазначене підтверджується копіями: постанови слідчого про закриття кримінального провадження від 18.11.2019р.(а.с. 8-10), заяви про виплату страхового відшкодування від 13.08.2019р.(а.с. 11), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 13.08.2019р.(а.с. 12), свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 , виданого Ірпінським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області (а.с.14), лікарського свідоцтва про смерть №57 від 30.08.2018р. (а.с. 15-16), висновку експерта №12-1/542 від 30.05.2019р.(а.с. 17-24).
Позивач є сином ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_3 . (а.с. 7)
Із наданої позивачем копії розписки, встановлено, що транспортний засіб марки «МАN ТGА 41.440», реєстраційний номер НОМЕР_1 , передано на зберігання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як власнику. (а.с. 13)
Згідно із ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.
При цьому, положеннями ст. 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
В той же час, суду не надано доказів наявності вини відповідача ОСОБА_2 у дорожньо-транспортній пригоді, що відбулася 13 серпня 2018 року о 17 год 30 хв поблизу академії ДФС, поблизу перехрестя вул. Павленка та вул. Університетської, що в м. Ірпінь, Київської області, у якій здійснено наїзд на пішохода ОСОБА_4 , 1942 р.н., який в подальшому помер внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, оскільки відповідно до висновку експерта висновку експерта №12-1/542 від 30.05.2019р., наданого позивачем, ОСОБА_2 у вказанії ситуації не мав технічної можливості попередити та запобігти наїзду автомобіля на ОСОБА_4 .
Із матеріалів справи, в тому числі, і з постанови про закриття кримінального провадження, вбачається, що свідок ОСОБА_5 , який в той період часу рухався на автомобілі марки «Opel sintra» по вул. Університетська в м.Ірпінь Київської області в напрямку м. Київ, побачив як по смузі (серердній) зустрічного руху рухався автомобіль марки «МАN» , реєстраційний номер НОМЕР_4 , в напрямку НУДФС України. В цей час пішохід (чоловік літнього віку), який знаходився зліва на тротуарі, раптово розпочав перебігати автомобільну дорогу з ліва на право по пішохідному переходу по вул. Університетська, відносно його напрямку руху. Автомобіль марки «МАN» , реєстраційний номер НОМЕР_4 , розпочав гальмувати та зміщуватись у правий бік, і в подальшому здійснив наїзд на цього пішохода.
Відповідно до пп. "а", "б" п.4.14 ПДР України, затверджених Постановою КМУ від 10 жовтня 2001 р. № 1306, пішоходам забороняється: виходити на проїзну частину, не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху; раптово виходити, вибігати на проїзну частину, в тому числі на пішохідний перехід.
Виходячи із вищеописаних обставин, суд приходить до висновку, що пішохід, не дотримуючись ПДР, не впевневшись, що це буде безпечним для учасників дорожнього руху, раптово розпочав перебігати автомобільну дорогу перед транспортним засобом марки «МАN», реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_2 , під час його руху. Тобто шкоду здоров'ю та життю ОСОБА_4 було завдано внаслідок його ж умисних протиправних дій.
У пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (з відповідними змінами) (далі - Постанова) роз'яснено, що обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Разом з тим, позивач повинен довести наявність вини відповідачів та факт заподіяння йому моральної шкоди.
Суд вважає, що позивачу беззаперечно завдано моральної шкоди у зв'язку зі смертю його батька. Однак, зважаючи на приписи ст. 1187 ЦК України, відповідач ОСОБА_2 не може нести відповідальність за таку шкоду, оскільки її було завдано через протиправні умисні дії пішохода ОСОБА_4 .
Суд також звертає увагу, що відсутні будь-які докази наявності вини ОСОБА_3 у завданні шкоди позивачу, оскільки ним не було надано автомобіль особі, яка не мала права ним керувати, або ж особі у стані алкогольного/наркотичного сп'яніння, або ж ним не було передано ОСОБА_2 технічно несправного автомобіля і т.п.
Відповідно до ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Разом із цим, в матеріалах справи відсутнє підтвердження того, що відповідачі перебували в трудових відносинах, тому відсутні підстави для притягнення ОСОБА_3 до субсидіарної відповідальності за наслідками вказаного ДТП.
Частинами 1-3 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини.
З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд відмовляє у задоволенні позову через його необгрунтованість.
В порядку ст. 141 ЦПК України, враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог, відшкодування судових витрат не здійснюється.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 27 Закону України "Про страхування", ст.ст. 22, 1167, 1187 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 81, 141, 263-268 ЦПК України, суд -
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи.
Копію рішення суду направити сторонам по справі до відома.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя: В.Я. Линник