Справа № 420/12441/22
09 січня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Автолайн Одеса» до Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області, Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки) про визнання протиправною та скасування постанови
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Автолайн Одеса» до Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області, Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки), в якому позивач просить:
визнати протиправними та скасувати постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області від 26.08.2022 року №331990 про застосування до ТОВ «Автолайн Одеса» адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що під час перевірки виявлено порушення ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме абз.3 ч.1 - перевезення пасажирів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст.39 «Про автомобільний транспорт», а саме у водія відсутній протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу.
В подальшому, 26.08.2022 року на підставі Акту перевірки від 01.08.2022 року №338035 начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській обл. - Костянтином Мироновим винесено постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу №331990, відповідно до якої ТОВ «Автолайн Одеса» допущено порушення відповідальність за яке передбачено абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» під час здійснення перевезення пасажирів на автомобільному транспорті (підстава Акт від 01.08.2022 року № 338035). Стягнуто з ТОВ «Автолайн Одеса» адміністративно-господарський штраф у сумі 17 000 гривень. Проте, з зазначеною постановою Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області від 26.08.2022 року № 331990 позивач не погоджується, оскільки остання є незаконною, безпідставною, винесеною із порушеннями, а отже такою, що підлягає скасуванню.
Представник позивача вказує, що зазначене не відповідає дійсності оскільки відповідно до пункту 6.1. Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 340 від 07.06.2010 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14 вересня 2010 року за № 811/18106 (далі Положення - № 340) передбачено,що автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами, але у разі технічної не справності водій має право вести індивідуальну книжку водія.
Також представник позивача зазначає, що водієм ОСОБА_1 на ім'я керівника ТОВ «Автолайн Одеса» 28.07.2022 року була написана пояснювальна записка, що тахограф, який встановлений на ТЗ Мерседес державний знак НОМЕР_1 має технічні не справності у роботі у зв'язку з чим водієм була заведена індивідуальна контрольна книжка водія.
Представник позивача наполягає на тому, що передбачена альтернатива до тахографу, у разі, якщо транспортний засіб останнім не обладнаний або має технічні не справності, а у водія ОСОБА_1 01.08.2022 року була в наявності індивідуальна контрольна книжка водія та дорожній лист.
За твердженням представника позивача, державний інспектор Укртрансбезпеки Паштена Ю.М. є обізнаною посадовою особою відповідно до норм чинного законодавства та своїми діями порушив процедуру оформлення результатів перевірки, а саме під час перевірки ним не був зроблений запис відповідно до вище вказаної норми у індивідуальній контрольній книжці водія та дорожньому листі.
Також представник позивача зазначає, що в подальшому - 04.08.2022 року перевізником був поставлений на ТЗ тахограф разом з протоколом перевірки та адаптації останнього (протокол перевірки № ЄА219-0139790).
Таким чином, представник позивача вказує, що оскільки перевізником додержано вимоги чинного законодавства, для забезпечення можливості перевірки режиму праці та відпочинку водія, а останнім зроблено всі залежні від нього дії то, відповідно, і спірна постанова від 26.08.2022 року № 331990 про застосування адміністративно-господарського штрафу є необґрунтованою, безпідставною і підлягає скасуванню як протиправна.
Разом з тим, представники позивача зазначає, що в матеріалах справи про порушення відсутні будь-які належні докази на підтвердження спірних в акті тверджень, як відсутні і будь-які докази на доведення відповідачем як суб'єктом владних повноважень правомірності прийнятого спірного рішення.
Ухвалою суду від 09.09.2022 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та витребувано від Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області належним чином завірені копії матеріалів, які стали підставою для прийняття оскаржуваної постанови.
Представником відповідача подано відзив на адміністративний позов, в якому зазначено, що в графі пояснення водія про причини порушень водієм зазначено: протокол перевірки тахографа відсутній.
Позивач не заперечує, що необхідність наявності протоколу повірки та адаптації тахографа та не заперечує його відсутність на момент проведення перевірки, однак зазначає, що у водія була наявна індивідуальна контрольна книжка водія (з наданих пояснень водія).
При цьому, жодних заперечень чи повідомлень під час перевірки про те, що тахограф є несправним, а водій веде індивідуальну контрольну книжку не надано.
Таким чином, доводи позивача про наявність індивідуальної контрольної книги водія під час проведення перевірки представник відповідача вважає необґрунтованими.
Крім того, представник відповідача звертаємо увагу на те, що позивач зазначає про те, що тахограф був несправним, у зв'язку з чим заповнювалась індивідуальна контрольна книжка водія, однак, відповідно до п. 3.3. Інструкції №385 у разі несправності або пошкоджений цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів. Однак, позивачем не надавались записи, зроблені на зворотному боці аркуша, призначеною для роздруківки даних, що використовують у тахографі ані під час перевірки, ані під час розгляду справи, ані до позову.
Щодо доводів позивача про те, що перевірка здійснена неналежно у зв'язку з відсутністю проставленої відмітки в дорожньому листі представник відповідача зазначив, що відповідні мітки мають бути проставлені за наявності дорожнього листа. Однак, докази того, що дорожній лист був наявний та пред'являвся водієм співробітникам Укртрансбезпеки, суду не надано.
Представником позивача до суду подано відповідь на відзив, в якій представник позивача наполягає на тому, що у водія була наявна індивідуальна контрольна книжка водія та дорожній лист.
Представник відповідача стверджує, що державним інспектором Укртрансбезпеки не було встановлено всіх обставин справи та не перевірено наявності усіх належних документів, то відповідно і не було зроблено запис у індивідуальній контрольній книжці водія та дорожньому листі.
Представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив, в яких, зокрема, як і у відзиві на адміністративний позов вказано, що твердження позивача про наявність на момент перевірки індивідуальної контрольної книги водія та дорожнього листа нічим не підтверджуються.
Відділом державного нагляду (контролю) у Одеській області надано до суду витребувані докази.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, судом встановлено.
Старшими державними інспекторами ВДК проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, про що складено акт №338035 від 01.08.2022, відповідно до якого перевірка була проведена на ділянці а/д Київ - Одеса 210 км + 450 м.
Перевірка здійснена щодо транспортного засобу автомобіль марка Mercedes - Benz ( НОМЕР_2 ), серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 , що належить ТОВ «АВТОЛАЙН ОДЕСА». Під час перевірки виявлені порушення вимог наказу МТЗУ №385 від 24.06.2010 р. ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт».
У тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»:
абз. 3 ч.1 ст. 60 - перевезення пасажирів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 39 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме у водія відсутній протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу.
17.08.2022 року Відділом державного нагляду (контролю) у Одеській області складено запрошення на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та/або порушення Кодексу України про адміністративні правопорушення (№ 28189/35/24-22), що мало відбутись 09.03.2022.
08.06.2022 року Відділом державного нагляду (контролю) у Одеській області складено запрошення на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та/або порушення Кодексу України про адміністративні правопорушення (№ 16128/720.2/24-22), що мало відбутись 26.08.2022.
На підставі акту №338035 від 01.08.2022, Відділом державного нагляду (контролю) у Одеській області винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 26.08.2022 року №331990, відповідно до якої враховуючи, що ТОВ «Автолайн Одеса» допущено порушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 абз.3 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт", постановлено стягнути з нього адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000 грн.
Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до адміністративного суду з даною позовною заявою.
Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд зазначає.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров'я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища визначає Закон України "Про дорожній рух", відповідно до частини 2 статті 29 якого, з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, і за плату, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України “Про автомобільний транспорт” від 5 квітня 2001 року № 2344-III, відповідно до ст.6 якого державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про дорожній рух " цей Закон регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об'єднань).
Статтею 2 вказаного Закону визначено, що законодавство про дорожній рух складається з цього Закону та актів законодавства України, що видаються відповідно до нього.
Згідно з приписами ст. 3 Закону України "Про дорожній рух" державне управління у сфері дорожнього руху та його безпеки здійснюється Кабінетом Міністрів України, спеціально уповноваженими на це центральними органами виконавчої влади, органами виконавчої влади в Автономній Республіці Крим, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 року №2344-III (далі - Закон N 2344-III).
Відповідно до ч. 12 ст. 6 Закону №2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Відповідно до ст. 6 Закону №2344-III постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі Порядок №1567).
Відповідно до п. 1 Порядку №1567 цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.
Згідно з п. 2 Порядку №1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Пунктом 3 Порядку №1567 органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.
Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (п. 4 Порядку N 1567).
У відповідності до приписів п. 14 вказаного Порядку рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.
Згідно з п. 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: зокрема, наявність визначених статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання водієм режиму праці та відпочинку; виконання водієм вимог Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Статтею 18 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.
Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов'язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.
Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.
В розумінні вказаної норми контроль за роботою водіїв повинен здійснюватися роботодавцем.
Відповідно до ч.1, абз. 1-3 ч. 2 статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Документи для регулярних пасажирських перевезень:
для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;
для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.
Статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи на підставі яких виконуються вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Отже, до переліку документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів визначених ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" віднесено також інші документи, що передбачені законодавством.
Статтею 49 Закону України "Про автомобільний транспорт" водій транспортного засобу зобов'язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.
Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України 24.06.2010 №385, затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті (далі за текстом - Інструкція №385).
Згідно з п. 1.1 Інструкції №385, цю Інструкцію розроблено відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (994_016) (далі - ЄУТР), Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 (993_025) про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, а також Законів України "Про автомобільний транспорт" (2344-14), "Про дорожній рух" (3353-12).
Відповідно до п. 1.2 Інструкції №385 ця Інструкція визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів.
Пунктом 1.3 Інструкції №385 визначено, що ця Інструкція поширюється на суб'єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).
Відповідно до п. 1.4 Інструкції №385 терміни вживаються у такому значенні:
- контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв;
- картка - картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі;
- тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР (994_016).
Згідно з п. 2.4 Інструкції №385 транспортні засоби, призначені для перевезення небезпечних вантажів, обладнують тахографами з урахуванням положень пунктів 2.1 - 2.3 цього розділу та відповідно до законодавства щодо встановлення вимог до конструкцій таких транспортних засобів.
Відповідно до п. 3.3 Інструкції №385, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР (994_016), або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.
Відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті (993_025), статті 18 Закону України "Про автомобільний транспорт" (2344-14) та з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв колісних транспортних засобів наказом Міністерства транспорту та зв'язку України 07.06.2010 №340, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2010 р. за №811/18106 затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів.
Згідно з п. 6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3).
З аналізу наведених приписів законодавства слідує, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, повинен мати при собі протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу.
Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Під час перевірки у водія ОСОБА_1 був відсутній, які відповідно до ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" та п. 3.3. Інструкції №385 повинні знаходитись у водія.
Аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для висновку, що за відсутності документів, зокрема, в даному випадку, протокол про адаптацію та повірку тахометра до транспортного засобу на підставі якого виконуються пасажирські перевезення, до осіб, які здійснюють їх перевезення, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.
Непред'явлення вказаних документів під час проведення перевірки свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком для застосування санкцій, визначених ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
В свою чергу, представник позивача наполягає на тому, що з пояснень водія ОСОБА_1 тахограф на час проведення перевірки був несправний та у нього була наявна індивідуальна картка водія.
Судом встановлено, що позивачем на акт перевірки №338035 від 01.08.2022 року подано заперечення та пояснення водія.
Так, відповідно до пояснень водія ОСОБА_1 від 28.07.2022 року, поданих на ім'я директора ТОВ «Автолайн Одеса», 27.07.2022 року побачив, що даний тахограф має технічні несправності та не працює, а також у нього закінчується строк дії. У зв'язку з зазначеним водієм заведена індивідуальна картка водія для контролю робочого часу та часу відпочинку з 28.07.2022 року та під час виконання рейсів пасажирських перевезень за маршрутом Одеса - Київ, щоби не порушувати чинне законодавство України про автомобільний транспорт.
Також в матеріалах справи наявні пояснення водія ОСОБА_1 , які датовані також 28.07.2022 року, однак в цих поясненнях описуються події 01.08.2022 року.
В зазначених поясненнях вказано, що 01.08.2022 року водія було зупинено інспекторами Укртранебезпеки у Черкаській області для здійснення перевірки. Під час перевірки яка відбувалось приблизно 5 хвилин, так як самі інспектора просили швидко надати всі документи та здійснити швидко перевірку, тому що в них багато ще кого перевіряти (роботи), водієм були надані на момент перевірки всі документи разом з індивідуальною книжкою водія. Інспектор запитав його, чому індивідуальна контрольна книжка водія, якщо в нього в автобусі є тахограф. Водій пояснив, що тахограф на даний час технічно несправний та щоб не порушувати веде книжку водія. На що інспектор сказав чи є протокол перевірки тахографа водій відповів, що немає оскільки він веде книжку. Після чого на водія був складений акт, у якому інспектор пояснив, щоб водій написав у поясненнях те, що сказав йому та що штраф буде не на водія, а на підприємство.
Як вбачається з матеріалів справи, в акті перевірки №338035 від 01.08.2022 року в графі пояснення водія про причини порушення зазначено самим водієм ОСОБА_1 , що протокол перевірки тахографа відсутній.
Інших записів водієм в акт не внесено.
Отже, інформація зазначена водієм в поясненнях та зазначена водієм в акті перевірки є суперечливою та жодним чином не підтверджує наявність у водія ТОВ «Автолайн Одеса» індивідуальної картки водія на момент проведення посадовими особами відповідача перевірки.
Крім того, ще 28.07.2022 року позивачу було відомо про те, що тахограф встановлений в транспортному засобі Mercedes - Benz державний знак НОМЕР_1 .
Разом з тим, відповідно до пункту 3.3. Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 № 385, у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього водій своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.
Однак, як вірно зазначив представник відповідача, водієм не надавались записи, зроблені на зворотньому боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у тахографі під час перевірки, як і не надавались відповідні записи представником позивача ані під час розгляду справи по вчинення адміністративного правопорушення, ані до позову.
Суд зазначає, що оскільки транспортний засіб на момент перевірки був обладнаний тахографом, позивач зобов'язаний діяти відповідно до приписів чинного законодавства, тобто чітко визначеного алгоритму дій.
Суд вважає необґрунтованими доводи представника позивача щодо юридичної необізнаності водія, оскільки саме роботодавець є відповідальним за належну організацію перевезень та будучи обізнаним про несправність тахографа ще 28.07.2022 року не роз'яснив водію порядок дій в даному випадку.
Крім того, щодо не внесення в дорожній лист запису, суд зазначає таке.
відповідно до абзацу 2 п. 21 порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 року «Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності)».
Однак, як вбачається з матеріалів справи водієм не повідомлялось посадовим особам про наявність дорожнього листа, а отже є необґрунтованими доводи представника позивача про протиправність дій посадових осіб відповідача які полягають у невнесенні запису про перевірку в дорожній лист.
Між тим, водій зобов'язаний пред'явити посадовій особі Укртрансбезпеки усі документи, передбачені Законом для здійснення перевезень, а тому необґрунтованими є доводи представника позивача щодо того, що державним інспектором Укртрансбезпеки не було встановлено всіх обставин справи та не перевірено наявності усіх належних документів, оскільки відповідач перевірив саме ті документи, які було надано водієм ТОВ «Автолайн Одеса».
З огляду на те, що водій не надав під час проведення перевірки документи передбачені ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідачем правомірно було складено спірні постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Враховуючи вищевикладене, оскаржувана постанова не є протиправною та не підлягає скасуванню, а позовні вимоги позивача - не підлягають задоволенню.
Решта доводів та заперечень висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Згідно з ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У зв'язку з тим, що суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, відсутні й підстави для стягнення на користь позивача судові витрати.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 12, 139, 242, 246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд
В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Автолайн Одеса» до Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області, Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.
Відповідно до ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Автолайн Одеса» (код ЄДРПОУ 36851363, адреса: вул. В. Арнаутська, 76, оф.1, м. Одеса, 65063);
Відповідач: Відділ державного нагляду (контролю) у Одеській області (вул. Успенська, 4, м. Одеса, 65014);
Відповідач: Державна служба України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39876845, вул. Перемоги, 14, м. Київ, 01135)
Суддя П.П. Марин
.