03 січня 2023 року Справа № 280/5488/22 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Батрак І.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
про визнання протиправними дій, бездіяльності та зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - ГУ ПФУ в Запорізькій області, відповідач), в якому просить:
визнати протиправною відмову відповідача щодо зарахування позивачу у подвійному розмірі стаж роботи у Комунальній установі «Запорізький обласний спеціалізований будинок дитини «Сонечко» Запорізької обласної ради (з 12.12.1997 по 11.05.2017);
зобов'язати відповідача провести перерахунок і виплату пенсії з моменту її призначення (з урахуванням виплачених сум);
визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у не проведенні перерахунку пенсії позивача відповідно до Довідки про заробітну плату від 11.06.2019, виданої Комунальною установою «Запорізький обласний спеціалізований будинок дитини «Сонечко» Запорізької обласної ради;
зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 22.08.2022 про перерахунок пенсії з урахуванням Довідки про заробітну плату від 11.06.2019, виданої Комунальною установою «Запорізький обласний спеціалізований будинок дитини «Сонечко» Запорізької обласної ради, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві зазначає, що відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» має право на зарахування до стажу роботи у подвійному розмірі періоду роботи у Комунальній установі «Запорізький обласний спеціалізований будинок дитини «Сонечко» Запорізької обласної ради з 12.12.1997 по 11.05.2017 як закладі з надання психіатричної допомоги. Крім того, стверджує, що відповідач не провів перерахунок пенсії з урахуванням довідки про заробітну плату від 11.06.2019, яка видана на підстав первинних документів (особових рахунків, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ), підписана уповноваженими особами та мстить відтиск кутового штампу підприємства й круглої печатки, зазначене підприємство не ліквідоване, відповідач за необхідності мав та має реальну можливість провести відповідну перевірку. Вважає, що неврахування заробітку, зазначеного у довідці, порушує право на отримання пенсії на рівні, визначеному законодавством.
Ухвалою судді від 20.09.2022 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному статтею 262 КАС України. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
Відповідач позов не визнав, 27 жовтня 2022 року на адресу суду надіслав відзив (вх. № 41182), у якому зауважує, що будинок дитини « ОСОБА_2 » - це спеціалізований будинок дитини для надання медико-соціального захисту дітей-сиріт, дітей з ураженням фізичного та розумового розвитку, а тому підстав для обчислення стажу роботи у подвійному розмірі відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» немає. Щодо порядку проведення перерахунку пенсії з урахуванням довідки про заробітну плату від 11.06.2019 №79 (за період з 01.01.1998 по 30.06.2000), долученої до звернення зазначає, що з метою доцільності обчислення пенсії із заробітної плати з урахуванням 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року та за весь факт роботи починаючи з 1 липня 2000 року. Таким чином, н думку відповідача, з метою доцільності обчислення пенсії із заробітної плати з урахуванням раніше 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року та з урахуванням даних персоніфікованого обліку з липня 2000 року по лютий 2019 року, позивачу слід надати до будь-якого діючого відділу обслуговування громадян довідку про заробітну плату, що передбачена Порядком. Таким чином, вважає, що пенсія позивачу розрахована вірно відповідно до чинного законодавства України, а тому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
ОСОБА_1 є пенсіонером, отримує пенсію за віком згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та перебуває на обліку у ГУ ПФУ в Запорізькій області.
Позивач звернулася до відповідача із заявою від 22.08.2022, у якій просила зарахувати період роботи у Комунальній установі «Запорізький обласний спеціалізований будинок дитини «Сонечко» Запорізької обласної ради (з 12.12.1997 по 11.05.2017) в подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та здійснити перерахунок і виплату пенсії з моменту її призначення (з урахуванням виплачених сум). У заданій заяві позивач також просила здійснити перерахунок її пенсії а відповідно до Довідки про заробітну плату №79 від 11.06.2019, виданої Комунальною установою «Запорізький обласний спеціалізований будинок дитини «Сонечко» Запорізької обласної ради (за період з 01.01.1998 по 30.06.2000), долученої до звернення.
Листом від 25.08.2022 ГУ ПФУ в Запорізькій області було відмовлено у зарахуванні періоду роботи з 12.12.1997 по 11.05.2017 у Комунальній установі «Запорізький обласний спеціалізований будинок дитини «Сонечко» Запорізької обласної ради в подвійному розмірі із посиланням на визначення психіатричного закладу, наведене у статті 1 Закону України «Про психіатричну допомогу». Щодо порядку проведення перерахунку пенсії з урахуванням довідки про заробітну плату від 11.06.2019 №79 (за період з 01.01.1998 по 30.06.2000), долученої до звернення повідомлено, що з метою доцільності обчислення пенсії із заробітної плати з урахуванням раніше 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року та з урахуванням даних персоніфікованого обліку з липня 2000 року по лютий 2019 року, позивачу слід надати до будь-якого діючого відділу обслуговування громадян довідку про заробітну плату, що Передбачена Порядком.
Не погодившись з відмовою відповідача у проведенні перерахунку пенсії, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину 2 статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Згідно з частиною 1 статті 9 Закону № 1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника) призначається один із цих видів пенсії за її вибором (частина 1 статті 10 Закону № 1058-IV).
Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Частиною 2 статті 24 цього ж Закону визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Частиною 3 статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що страховий стаж обчислюється в місяцях. Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років (частина 4 статті 24 Закону №1058-IV).
Закон №1058-IV набрав чинності 01.01.2004. До цього моменту пенсійні відносини врегульовувалися Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон № 1788-XII).
З аналізу наведених норм вбачається, що особа має право на пільгове обчислення страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, лише за періоди роботи до 01.01.2004, а після 01.01.2004 пільговий порядок застосовується лише в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Згідно з абзацом 2 пункту 16 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV положення Закону № 1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.
Статтею 2 Закону № 1788-XII визначено, що за цим Законом призначаються трудові пенсії: а) трудові: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років; б) соціальні.
Статтею 6 цього Закону встановлено, що особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором, за винятком пенсій інвалідам внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при захисті Батьківщини чи при виконанні інших обов'язків військової служби, або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи з виконанням інтернаціонального обов'язку.
За правилами статті 60 Закону № 1788-XII (у редакції, чинній з 15.08.2003) робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
За приписами пункту «е» статті 55 Закону № 1788-XII право на пенсію за вислугу років мають, працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що Законом № 1058-IV та Законом № 1788-XII встановлено вичерпний перелік видів пенсій і особі призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
З матеріалів справи вбачається, що позивачу призначено пенсію за віком на підставі Закону № 1058-IV.
Таким чином, з моменту призначення позивачу пенсії за віком на підставі Закону № 1058-IV, між ним та відповідачем виникли правовідносини у сфері пенсійного забезпечення, які врегульовані саме на підставі норм вказаного Закону.
У свою чергу, позивач звернулася з позовом до суду про зобов'язання ГУ ПФУ в Запорізькій області зарахувати до стажу роботи в подвійному розмірі період роботи з 12.12.1997 по 11.05.2017 у Комунальній установі «Запорізький обласний спеціалізований будинок дитини «Сонечко» Запорізької обласної ради відповідно до статті 60 Закону №1788-XII, тобто з посиланням на Закон, за яким пенсія позивачу не призначалася.
Аналіз положень Закону № 1788-XII свідчить про те, що стаття 60 застосовується у випадку призначення особі трудової пенсії за вислугу років на підставі саме цього Закону та враховується для обчислення пільгового стажу роботи.
Як зазначено вище, періоди трудової діяльності та інші періоди, що зараховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності Законом №1058-IV (тобто до 01.01.2004), зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених раніше законодавством, тоді як пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений таким законодавством, за період з 01.01.2004 застосовується тільки щодо визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Суд звертає увагу, що у даному випадку позивачу призначено пенсію за віком на підставі Закону № 1058-IV, а не за вислугу років відповідно до положень Закону № 1788-XII, а тому у ГУ ПФУ в Запорізькій області відсутні підстави для зарахування періоду роботи після 01.01.2004 у подвійному розмірі.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.10.2019 у справі № 329/553/17 та від 24.01.2019 у справі № 265/4648/14-а.
Отже, оскільки вирішення питання про зарахування позивачу періоду роботи з 01.01.2004 по 11.05.2017 у подвійному розмірі та здійснення у зв'язку з цим перерахунку пенсії може мати місце виключно при вирішенні питання про призначення пенсії за вислугу років, а позивач пенсії за вислугу років не отримує та із заявою до відповідача про призначення пенсії за вислугу років не зверталася, натомість їй призначена пенсія за віком, то відсутні підстави для зарахування цього періоду (після 01.01.2004) до стажу роботи у подвійному розмірі.
Щодо зарахування до стажу роботи у подвійному розмірі періоду з 12.12.1997 по 31.12.2003, то суд виходить з наступного.
З 15.08.2003 діяла редакція статті 60 Закону № 1788-XII, яка передбачає, що робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патологоанатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
До цього редакція цієї статті визначала, що робота в лепрозорних і протичумних закладах, у закладах (відділеннях) по лікуванню осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, у патологоанатомічних і реанімаційних відділеннях лікувальних закладів зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
З 10.06.2018 редакція статті 60 Закону № 1788-XII передбачає, що робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патологоанатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
У відзиві на позов відповідач вважає, що відсутні підстави зараховувати стаж у психіатричних закладах охорони здоров'я у подвійному розмірі через відсутність на це вказівки у Законі.
Таку мотивацію відповідача суд вважає надуманою. Зміни, якими викладено статтю 60 Закону № 1788-XII у новій редакції, набирали чинності з 15.08.2003, а тому у разі звернення особи (виникнення права на пенсію) за призначенням пенсії після 15.08.2003, період роботи у визначених статтею 60 Закону №1788-ХІІ закладах, зараховується до стажу роботи в подвійному обчисленні, незалежно від того, коли особа працювала у цих закладах.
При цьому, визначальним питанням для віднесення періоду роботи до стажу, який зараховується у подвійному розмірі згідно зі статтею 60 Закону № 1788-XII до 31.12.2003 (у разі призначення іншої пенсії, ніж передбачена цим законом, зокрема, не за вислугу років, а за віком як у спірному випадку) є саме робота, яку виконувала особа.
Відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 03.09.1978, ОСОБА_1 з 12.12.1997 працювала вихователем у Будинку дитини (запис № 14), з 14.02.1985 заклад повністю переведений в статус спеціалізований психоневрологічний заклад (запис №17). Запорізький обласний будинок дитини «Сонечко» є закладом Міністерства охорони здоров'я України.
Стаття 1 Закону України «Про психіатричну допомогу» від 22.02.2000 № 1489-III надає таке визначення терміну психіатричної допомоги - це комплекс спеціальних заходів, спрямованих на обстеження стану психічного здоров'я осіб на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України, профілактику, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медичну та психологічну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади, у тому числі внаслідок вживання психоактивних речовин; фахівець - медичний працівник (лікар, медична сестра, фельдшер), психолог, соціальний працівник та інший працівник, який має відповідну освіту та спеціальну кваліфікацію і бере участь у наданні психіатричної допомоги; заклад з надання психіатричної допомоги - психіатричний, наркологічний чи інший спеціалізований заклад охорони здоров'я, центр, відділення, кабінет тощо, інші заклади та установи будь-якої форми власності, діяльність яких пов'язана з наданням психіатричної допомоги; заклад соціального захисту осіб, які страждають на психічні розлади, - юридична особа будь-якої форми власності, що надає соціальні послуги особам, які страждають на психічні розлади.
Такі визначення термінів дещо по іншому були сформульовані на час, коли виникли спірні правовідносини (зміни наведені вище, внесені Законом № 2205-VIII від 14.11.2017), зокрема, психіатрична допомога - комплекс спеціальних заходів, спрямованих на обстеження стану психічного здоров'я осіб на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами, профілактику, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд та медико-соціальну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади; фахівець - медичний працівник (лікар, медична сестра, фельдшер), психолог, соціальний працівник та інший працівник, який має відповідну освіту та спеціальну кваліфікацію і бере участь у наданні психіатричної допомоги; психіатричний заклад - психоневрологічний, наркологічний чи інший спеціалізований заклад, центр, відділення тощо всіх форм власності, діяльність яких пов'язана з наданням психіатричної допомоги.
Стаття 10 Закону України «Про психіатричну допомогу» передбачала, що психіатрична допомога надається психіатричними закладами всіх форм власності, а також лікарями-психіатрами за наявності ліцензії, отриманої відповідно до законодавства. Медичні працівники, інші фахівці для допуску до роботи з особами, які страждають на психічні розлади, повинні пройти спеціальну підготовку та підтвердити свою кваліфікацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Діюча на даний час редакція цієї статті визначає, що психіатрична допомога надається закладами з надання психіатричної допомоги всіх форм власності, а також лікарями-психіатрами за наявності ліцензії, отриманої відповідно до законодавства. Психіатрична допомога особам віком до 18 років у закладах з надання психіатричної допомоги надається окремо від повнолітніх осіб. Медичні працівники, інші фахівці для допуску до роботи з особами, які страждають на психічні розлади, повинні пройти спеціальну підготовку та підтвердити свою кваліфікацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Стаття 27 Закону України «Про психіатричну допомогу» (в редакції, чинній на час роботи позивача у Комунальній установі «Запорізький обласний спеціалізований будинок дитини «Сонечко» Запорізької обласної ради) визначала, що професійні права, обов'язки лікаря-психіатра, інших працівників, які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, у тому числі здійснюють догляд за особами, які страждають на психічні розлади, при наданні психіатричної допомоги встановлюються Основами законодавства України про охорону здоров'я, цим Законом та іншими законами. Лікар-психіатр, інші працівники, які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, в тому числі здійснюють догляд за особами, які страждають на психічні розлади, мають право на пільги, встановлені законодавством України для осіб, зайнятих на важких роботах та з шкідливими і небезпечними умовами праці.
Перелік закладів охорони здоров'я, затверджений наказом Міністерства охорони здоров'я України від 28.10.2002 № 385 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12.11.2002 за № 892/7180.
На даний час цей перелік відносить до закладів охорони здоров'я, серед інших, лікувально-профілактичні заклади (пункт 1) та заклади медико-соціального захисту (пункт 5).
Згідно з підпунктом 1.1.1 пункту 1 Переліку до лікувально-профілактичних закладів віднесено заклад з надання психіатричної допомоги.
Відповідно до пункту 5 цього Переліку до закладів медико-соціального захисту віднесено такі як: будинок дитини (обласний, міський, районний), обласний центр (бюро) медико-соціальної експертизи.
Отже, будинок дитини віднесено до закладів охорони здоров'я. Разом з тим суд має встановити чи виконувана позивачем робота у будинку дитини стосувалася надання психіатричної допомоги, чи є Комунальна установа «Запорізький обласний спеціалізований будинок дитини «Сонечко» Запорізької обласної ради закладом з надання психіатричної допомоги.
Відповідно до Типового положення про будинок дитини, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України №123 від 18.05.1998 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 09.06.1998 за №372/2812, будинок дитини є комунальним закладом охорони здоров'я для медико-соціального захисту дітей-сиріт, дітей, які залишились без піклування батьків, а також дітей з вадами фізичного та розумового розвитку (пункт 1.1).
Пунктом 1.2 цього Типового положення визначено, що основними типами будинків дитини є:
а) будинок дитини загального типу - для медико-соціального захисту здорових дітей-сиріт (I - II груп здоров'я), дітей, які залишилися без піклування батьків, віком від народження до трьох років. Крім дітей цієї категорії, тут можуть знаходитись діти, які мають сім'ю, проте утримання та виховання їх у сім'ї з поважних причин (хвороба годувальника, тривале відрядження, навчання тощо) неможливе, а також діти із затримкою розумового та фізичного розвитку внаслідок несприятливих умов виховання;
б) спеціалізований будинок дитини - для медико-соціального захисту дітей-сиріт, дітей, які залишились без піклування батьків, з вадами фізичного та розумового розвитку (III - V груп здоров'я) віком від народження до чотирьох років, а також: з органічним ураженням нервової системи та порушенням психіки; з органічним ураженням центральної нервової системи, в тому числі з дитячим церебральним паралічем без порушення психіки; з порушенням функції опорно-рухового апарату та іншими вадами фізичного розвитку без порушення психіки; з порушенням слуху та мови; з порушенням мови; з порушенням зору (сліпі, слабозорі); тубінфікованих, хворих з малими та згасаючими формами туберкульозу, ВІЛ-інфікованих.
Діяльність будинку дитини регламентується власним Положенням, яке розробляється на основі Типового положення з урахуванням особливостей будинку дитини (пункт 1.5 Типового положення).
Судом встановлено, що Комунальна установа «Запорізький обласний спеціалізований будинок дитини «Сонечко» Запорізької обласної ради згідно з пунктом 1 Статуту, затвердженого рішенням Запорізької обласної ради № 13 від 25.06.2009, відноситься до закладів охорони здоров'я та є спеціальним будинком дитини психоневрологічного профілю, призначеного для медико-соціальної реабілітації дітей, які опинились в складних життєвих обставинах, дітей із кризових сімей соціального ризику та дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування віком від народження до семи років.
У розділі ІІІ Статуту серед основних завдань і функції Будинку дитини зазначено здійснювати кваліфіковане виховання, надання медичної допомоги дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, а також дітям з вадами фізичного та розумового розвитку віком від одного місяця до чотирьох років. Будинок дитини забезпечує, зокрема, медико-соціальне обслуговування дітей-сиріт, дітей, які позбавлені батьківського піклування, дітей з вадами фізичного та розумового розвитку, які тимчасово знаходяться в Будинку дитини; лікування дітей в умовах Будинку дитини, які за висновком ліка ря не потребують стаціонарного лікування, а також лікування, корекція та реабілітація дітей з вадами у фізичному та розумовому розвитку; спеціалізовану медичну допомогу, реабілітацію відповідно до стану здоров'я дитини. Відповідно до пункту 3.3.1 цього ж Статуту у Будинок дитини приймаються діти з вадами фізичного та психічного розладу.
Отже, Комунальна установа «Запорізький обласний спеціалізований будинок дитини «Сонечко» Запорізької обласної ради є закладом охорони здоров'я, різновидом закладу медико-соціального захисту, відноситься до категорії спеціалізованого будинку дитини та надає допомогу дітям вадами з фізичного та розумового розвитку, у тому числі пов'язану з наданням психіатричної допомоги.
За наведених обставин та правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що роботу позивача на посаді вихователя у Комунальній установі «Запорізький обласний спеціалізований будинок дитини «Сонечко» Запорізької обласної ради у період з 12.12.1997 по 31.12.2003 слід віднести до роботи у закладі з надання психіатричної допомоги, яка підлягає зарахуванню до страхового стажу у подвійному розмірі.
Щодо дати, з якої необхідно здійснити перерахунок, то суд враховує таке.
Строки призначення (перерахунку) та виплати пенсії регламентує стаття 45 Закону №1058-IV, зокрема, частина 4 цієї статті визначає строки перерахунку призначеної пенсії: перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною 1 статті 35, частиною 2 статті 38, частиною 3 статті 42 і частиною 5 статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:
у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;
у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
У спірному випадку позивач звернулася з заявою про перерахунок пенсії у зв'язку з зарахуванням у подвійному розмірі періоду роботи на посаді вихователя у Комунальній установі «Запорізький обласний спеціалізований будинок дитини «Сонечко» Запорізької обласної ради 22.08.2022 та подала необхідні документи для перерахунку пенсії.
Таким чином, оскільки ОСОБА_1 звернулася саме за перерахунком пенсії до відповідача з заявою від 22.08.2022, то відповідно до наведених положень статті 45 Закону №1058-IV перерахунок її пенсії має бути проведений з першого числа наступного місяця, тобто з 01.09.2029.
Як передбачено пунктом 4 частини 2 статті 245 КАС України, адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії. Отже, суд наділений повноваженнями щодо зобов'язання відповідача вчинити певні дії. Такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав, свобод чи інтересів позивача і необхідність їх відновлення таким способом, який би гарантував повний захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечував його виконання та унеможливлював необхідність наступних звернень до суду.
З огляду на те, що страховий стаж ОСОБА_1 на посаді вихователя у Комунальній установі «Запорізький обласний спеціалізований будинок дитини «Сонечко» Запорізької обласної ради у період з 12.12.1997 по 31.12.2003 підлягає зарахуванню до страхового стажу у подвійному розмірі, а дії відповідача щодо відмови у такому зарахуванні порушують права та інтереси позивача, то з метою їх відновлення є всі підстави для зобов'язання відповідача зарахувати позивачу період її роботи з 12.12.1997 по 31.12.2003 у Комунальній установі «Запорізький обласний спеціалізований будинок дитини «Сонечко» Запорізької обласної ради на посаді вихователя до стажу роботи у подвійному розмірі та з урахуванням останнього здійснити перерахунок пенсії та її виплату (з урахуванням раніше виплачених сум) по заяві позивача від 22.08.2022, починаючи з 01.09.2022, а не з моменту її призначення як просила позивач у позовній заяві.
Щодо позовних вимог в частині проведення перерахунку пенсії з урахуванням Довідки про заробітну плату №79 від 11.06.2019, виданої Комунальною установою «Запорізький обласний спеціалізований будинок дитини «Сонечко» Запорізької обласної ради (за період з 01.01.1998 по 30.06.2000), долученої до звернення від 22.08.2022, суд зазначає наступне.
Зокрема, статтею 40 Закону № 1058-IV передбачено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.
При цьому, за бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Пунктом 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду від 25.11.2005 №22-1 (зі змінами) передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються зокрема, довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року) із зазначенням у ній заяв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місце знаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
У силу пункту 2.7 Порядку від 25.11.2005 №22-1 до заяви про перерахунок пенсії у зв'язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв'язку зі зміною кількості членів сім'ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені підпунктами 2-4 пункту 2.1, пунктом 2.6 цього розділу.
Таким чином за наявності бажання пенсіонера та з урахування певних умов, що передбачені нормами пенсійного законодавства, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.
Натомість, судом встановлено, що до звернення від 22.08.2022 позивачем долучено Довідку про заробітну плату №79 від 11.06.2019, видану Комунальною установою «Запорізький обласний спеціалізований будинок дитини «Сонечко» Запорізької обласної ради (за період з 01.01.1998 по 30.06.2000), тобто за 30 календарних місяців страхового стажу підряд, що не відповідає вимогам Закону № 1058-IV та Порядкувід 25.11.2005 №22-1.
Таким чином, позивачем під час звернення до відповідача з заявою про перерахунок пенсії не було дотримано форму довідки, передбаченої зазначеним Порядком, а тому відповідач правомірно відмовив у перерахунку пенсії за віком на підставі Довідки про заробітну плату №79 від 11.06.2019, виданої Комунальною установою «Запорізький обласний спеціалізований будинок дитини «Сонечко» Запорізької обласної ради (за період з 01.01.1998 по 30.06.2000), долученої до звернення від 22.08.2022.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч. 1 ст. 143 КАС України).
У силу вимог частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 496,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Запорізькій області пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 9, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправними дій, бездіяльності та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 у подвійному розмірі стажу роботи на посаді вихователя у Комунальній установі «Запорізький обласний спеціалізований будинок дитини «Сонечко» Запорізької обласної ради у період з 12.12.1997 по 31.12.2003.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати ОСОБА_3 зарахувати ОСОБА_1 період її роботи на посаді вихователя у Комунальній установі «Запорізький обласний спеціалізований будинок дитини «Сонечко» Запорізької обласної ради у період з 12.12.1997 по 31.12.2003 до стажу роботи у подвійному розмірі, у зв'язку із чим здійснити перерахунок та виплату пенсії (з урахуванням раніше сплачених сум), починаючи з 01 вересня 2022 року.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 496,20 грн. сплаченого судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя І.В. Батрак