03 січня 2023 року Справа № 280/5772/22 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Батрак І.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - ГУ ПФУ в Запорізькій області, відповідач), в якому просить:
визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії позивачу на підставі довідки про заробіток для обчислення пенсії від 14.08.2009 №191, виданої ПАТ «Запорізький арматурний завод» за період з 01.01.1983 по 31.12.1987;
зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу на підставі довідки про заробіток для обчислення пенсії від 14.08.2009 №191, виданої ПАТ «Запорізький арматурний завод» за період з 01.01.1983 по 31.12.1987.
На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві зазначає, що працював у ПАТ «Запорізький арматурний завод», проте ГУ ПФУ в Запорізькій області неправомірно відмовлено в перерахунку пенсії, а також неправомірно не враховано заробітну плату за оскаржуваний період під час розгляду заяви про перерахунок пенсії, що призводить до того, що позивач не може належним чином реалізувати своє право на соціальний захист як літня людина. До того ж, звертає увагу, що будь-яких підтверджуючих документів, які б доводили, що відповідач дійсно звертався до ПАТ «Запорізький арматурний завод» або було складено акт перевірки первинної документації, не було надано т в усному виді роз'яснено, що таких офіційних документів й не існує. Позивач вважає це грубим порушенням його конституційний прав, оскільки головним доказом, підтверджуючим факт його роботи є записи у трудовій книжці, а підтвердження розміру заробітної плати є відповідні довідки, копії яких позивач надав відповідачеві. На цій підставі позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою судді від 06.10.2022 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному статтею 262 КАС України. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
Відповідач позов не визнав, 31 жовтня 2022 року на адресу суду надіслав відзив (вх. №41688), у якому із посиланням на приписи ст. 40, 41, 44, 64 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», п. 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, пояснює, що спеціалістами відділу призначення пенсії ГУ ПФУ в Запорізькій області було направлено запит на проведення перевірки достовірності наданих архівних довідок про заробітну плату до відділу контрольно-перевірочної роботи ГУ ПФУ в Запорізькій області, натомість було отримано відповідь заступника начальника управління - начальника відділу контрольно-перевірочної роботи №1 у вигляді службової записки (копія надана позивачем до позову) про неможливість проведення перевірки довідки про зарплату у зв'язку з ненадання документів. Отже, вважає, що обчислення пенсії позивача з урахуванням заробітної плати за періоди роботи з січня 1983 року по грудень 1987 року, зазначені в довідці від 14.08.2009 № 191, виданої ВАТ «Запорізький арматурний завод», у зв'язку з ненаданням підприємством первинних документів для підтвердження заробітної плати, зазначеної у довідці, та дозволу на проведення перевірки - підстави для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати з 1983 року по 1987 рік відсутні. Іншого чинним законодавством не передбачено, а тому просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
ОСОБА_1 призначено пенсію по інвалідності (особа з інвалідністю ІІІ групи, загальне захворювання) з вересня 2016 року відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
На підставі наданої заяви від 18.07.2022 щодо переходу на інший вид пенсії позивача було переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком. Після проведеного перерахунку розмір пенсійної виплати збільшився та склав 3716,23 грн.
Проте, при перерахунку пенсії відповідачем не враховано про заробіток для обчислення пенсії від 14.08.2009 №191, виданої ПАТ «Запорізький арматурний завод» за період з 01.01.1983 по 31.12.1987.
Позивача звернувся до ГУ ПФУ в Запорізькій області із заявою щодо пенсійного забезпечення, на яку отримано лист-відповідь від 20.09.2022 №9972-9452/Б-02/8-0800/22, у якому повідомлено, що вказана довідка про заробіток для обчислення пенсії від 14.08.2009 №191 на ПАТ «Запорізький арматурний завод» не була врахована при обчисленні пенсії, у зв'язку з ненаданням підприємством первинних документів для підтвердження заробітної плати, зазначеної у довідці, та дозволу на проведення перевірки підстави для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати з 1983 по 1987 рік відсутні.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суб'єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Так, статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Враховуючи те, що відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення, питання щодо припинення пенсійних виплат (які є складовою порядку пенсійного забезпечення) не можуть регулюватися підзаконними актами.
Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею та є однією з форм соціального захисту.
Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.
Відповідно до частини 4 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Отже вказаною нормою передбачена можливість зарахування до стажу роботи для призначення пенсії періодів трудової діяльності, що враховувалися до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зокрема, статтею 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.
При цьому, за бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.
Таким чином за наявності бажання пенсіонера та з урахування певних умов, що передбачені нормами пенсійного законодавства, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Отже, за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку враховується лише за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.
Натомість заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством.
Судом встановлено та відповідачем не заперечено, що відповідно до записів №5 - 13, наявної у матеріалах справи копії трудової книжки серії НОМЕР_1 , позивач з 16.06.1980 по 06.10.1997 працювала на ПАТ «Запорізький арматурний завод». Так, до заяви про перерахунок пенсії позивачем надана довідка про заробіток для обчислення пенсії від 14.08.2009 №191, виданої ПАТ «Запорізький арматурний завод» за період з 01.01.1983 по 31.12.1987.
При цьому, відповідачем на підставі службової записки заступника начальника управління - начальника відділу контрольно-перевірочної роботи №1 зазначено, що обчислення пенсії позивачки з урахуванням заробітної плати за періоди роботи з січня 1983 року по грудень 1987 року, зазначені в довідці від 14.08.2009 № 191, виданої ВАТ «Запорізький арматурний завод» у зв'язку з ненаданням підприємством первинних документів для підтвердження заробітної плати, зазначеної у довідці, та дозволу на проведення перевірки - підстави для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати з 1983 року по 1987 рік відсутні.
Суд вважає за необхідне зазначити, що Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року №22-1 (далі по тексту - Порядок №22-1).
Відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 2.1 Порядку №22-1, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Згідно із абзацами першим та другим пункту 2.10 Порядку №22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала, зокрема, особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.
Відповідно до частини першої статті 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Частиною 3 статті 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» органи Пенсійного фонду України мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також у необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інші відомості, передбачені законодавством для визначення права на пенсію.
З аналізу вищенаведених законів вбачається, що правом вимагати додаткові документи від підприємств, організацій і окремих осіб наділені лише органи, що призначають пенсії, а не особи, яким призначається пенсія.
Отже, у разі сумніву в розмірі заробітної платні, яка враховується при обчисленні пенсії, орган Пенсійного фонду України має право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 06.11.2019 у справі №352/819/16-а.
Відповідно до пункту 2 статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.
Положення статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачає перерахунок пенсій за віком на підставі документів, які відповідають вимогам законодавства, чинного на час їх видачі.
Відповідно до частини 3 статті 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» здійснення перевірки правильності оформлення та достовірності відомостей, наведених у довідках про заробітну плату, покладено саме на відповідача.
Відповідно до довідки від 14.08.2009 №191 заробіток ОСОБА_1 , який враховується при обчисленні пенсії за період з січня 1983 року по грудень 1987 року включно склав 0 грн. 11873 коп.: за січень 1983 року - 0,00125, за лютий 1983 року - 0,00135, за березень 1983 року - 0,00135, за квітень 1983 року - 0,00115, за травень 1983 року - 0,00110, за червень 1983 року - 0,00120, за липень 1983 року - 0,00148, за серпень 1983 року - 0,00110, за вересень 1983 року - 0,00180, за жовтень 1983 року - 0,00115, за листопад 1983 року - 0,00167, за грудень 1983 року - 0,00234, за січень 1984 року - 0,00179, за лютий 1984 року - 0,00240, за березень 1984 року - 0,00145, за квітень 1984 року - 0,00295, за травень 1984 року - 0,00181, за червень 1984 року - 0,00145, за липень 1984 року - 0,00198, за серпень 1984 року - 0,00130, за вересень 1984 року - 0,00289, за жовтень 1984 року - 0,00222, за листопад 1984 року - 0,00145, за грудень 1984 року - 0,00155, за січень 1985 року - 0,00312, за лютий 1985 року - 0,00288, за березень 1984 року - 0,00145, за квітень 1985 року - 0,00283, за травень 1985 року - 0,00165, за червень 1985 року - 0,00183, за липень 1985 року - 0,00370, за серпень 1985 року - 0,00163, за вересень 1985 року - 0,00175, за жовтень 1985 року - 0,00288, за листопад 1985 року - 0,00145, за грудень 1985 року - 0,00155, за січень 1986 року - 0,00310, за лютий 1986 року - 0,00213, за березень 1986 року - 0,00185, за квітень 1986 року - 0,00303, за травень 1986 року - 0,00165, за червень 1986 року - 0,00160, за липень 1986 року - 0,00309, за серпень 1986 року - 0,00145, за вересень 1986 року - 0,00155, за жовтень 1986 року - 0,00390, за листопад 1986 року - 0,00160, за грудень 1986 року - 0,00145, за січень 1987 року - 0,00252, за лютий 1987 року - 0,00175, за березень 1987 року - 0,00216, за квітень 1987 року - 0,00192, за травень 1987 року - 0,00293, за червень 1987 року - 0,00316, за липень 1987 року - 0,00230, за серпень 1987 року - 0,00145, за вересень 1987 року - 0,00145, за жовтень 1987 року - 0,00178, за листопад 1987 року - 0,00310, за грудень 1987 року - 0,00151.
У вказаній довідці зазначено, що на всі виплати нараховані страхові внески до Пенсійного фонду України. Довідка надана на підставі особових рахунків №2622 за 5 років. З 01.02.1994 ЗВО «Арматуробудування» перейменовано в ВАТ «Запорізький арматурний завод». Наказ Мінмашпрому №104 від 28.01.1994.
Верховний Суд в постанові від 12.04.2021 у справі №219/4550/17 дійшов висновку, що посилання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на неможливість врахування заробітної плати в зв'язку з неможливістю проведення перевірки обґрунтованості її видачі є безпідставним і висновки судів попередніх інстанцій не спростовує, оскільки надана позивачем довідка містила посилання на особові рахунки, як на первинні документи, на підставі яких вона видана, підприємство яке її видало на той час перебувало на обліку, а тому підстави для проведення перевірки поданої довідки у відповідача були відсутні.
Також Верховний Суд у постанові від 21.02.2020 у справі №291/99/17 зазначив, що перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії.
Відтак, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про заробіток для обчислення пенсії від 14.08.2009 №191, виданої ПАТ «Запорізький арматурний завод» за період з 01.01.1983 по 31.12.1987.
Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, то частиною 2 статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункт 4).
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, зважаючи на обставини справи, суд вважає, що порушення прав позивача відбулося внаслідок протиправних дій відповідача.
При цьому, пунктом 4 частини 2 статті 245 КАС України передбачені повноваження суду щодо прийняття рішення про визнання протиправними дій відповідача та зобов'язання вчинити певні дії.
Частиною 4 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною 1 статті 35, частиною 2 статті 38, частиною 3 статті 42 і частиною 5 статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:
- у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;
- у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що ефективним способом захисту у цій справі буде визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії на підставі довідки про заробіток для обчислення пенсії від 14.08.2009 №191, виданої ПАТ «Запорізький арматурний завод» за період з 01.01.1983 по 31.12.1987, та зобов'язання відповідача провести такий перерахунок та виплату пенсії позивачеві на підставі його заяви від 18.07.2022 та згаданої довідки про заробіток, з урахуванням раніше проведених виплат.
Частиною 1 статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності своїх дій, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
У силу вимог частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 9, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії на підставі довідки про заробіток для обчислення пенсії від 14.08.2009 №191, виданої ПАТ «Запорізький арматурний завод» за період з 01.01.1983 по 31.12.1987.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі її заяви від 18.07.2022 з врахуванням довідки про заробіток для обчислення пенсії від 14.08.2009 №191, виданої ПАТ «Запорізький арматурний завод» за період з 01.01.1983 по 31.12.1987, та виплату (з урахуванням раніше сплачених сум).
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 992,40 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя І.В. Батрак