10 січня 2023 року Справа № 160/15391/22
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сидоренко Д.В., розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
05.10.2022 року за допомогою системи "Електронний суд" надійшов позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо застосування січня 2016 року як місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 29.06.2017 по 28.02.2018 включно;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 29.06.2017 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в сумі 32175,37 гривень;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 25.02.2020 включно у фіксованому розмірі 3834,35 гривень в місяць відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6, пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 року №1078;
- стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у фіксованому розмірі 3834,35 гривень в місяць за період з 01.03.2018 по 25.02.2020 включно у загальній сумі 91495,52 гривень відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6, пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 року №1078.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.10.2022 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, із наданням десятиденного строку для усунення недоліків позовної заяви, з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду доказів надсилання іншим учасникам справи копій позовної заяви та всіх доданих до неї документів.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.10.2022 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами.
07.11.2022 року від відповідача надійшов відзив на позов, в якому зокрема зазначено, що позивачем пропущено строк звернення до суду та про те, що позивач вже звертався до Луганського окружного адміністративного суду та ухвалою від 04.10.2022 року у справі 360/1727/22 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.12.2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху та надано позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, з дня вручення позивачу копії даної ухвали, шляхом надання до суду клопотання про поновлення строку на звернення до адміністративного суду разом з відповідними обґрунтуваннями та доказами.
06.01.2023 року за допомогою системи "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання про поновлення строку звернення до суду, в якому зазначено, що в даному випадку застосовується тримісячний строк звернення до суду, який необхідно обчислювати з 21.07.2022 року. Також представник позивача зазначає, що позивач при звільненні з військової служби 25.02.2020 року не мав фізичної змоги отримати інформацію, що 19.07.2022 року набудуть чинності зміни частини 2 статті 233 КЗпП, буде введено тримісячний строк звернення до суду, тому позовну заяву потрібно подати протягом трьох місяців з 25.02.2020 року. Відтак, зазначені причини пропуску строку звернення до суду можна вважати поважними.
Розглянувши клопотання представника позивача, суд зазначає наступне.
Так, частиною другою статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції, чинній з 19.07.2022) передбачено, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Отже, у зв'язку із прийняттям Закону України від 01.07.2022 № 2352-IX, ст.233 Кодексу законів про працю України більше не містить положень про те, що «у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком».
Предметом спору зокрема є ненарахування та невиплата індексації грошового забезпечення за період з 29.06.2017 по 28.02.2018, з 01.03.2018 по 25.02.2020.
Згідно позовної заяви, позивача звільнено зі служби 25.02.2020 року.
Проте, суд зазначає, статтею 47 КЗпП визначено, що роботодавець зобов'язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника. У разі призову роботодавця - фізичної особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період такий роботодавець - фізична особа повинен виконати свої обов'язки, визначені цією статтею, протягом місяця після звільнення з такої військової служби без застосування санкцій та штрафів.
Отже, до таких виплат, як правило, належать заробітна плата, нарахована пропорційно відпрацьованому часу, компенсація за невикористані дні щорічних відпусток і відпустки на дітей (якщо такі є) та в окремих випадках - вихідна допомога.
Враховуючи зазначене, виплата індексації грошового забезпечення не відносить до виплат, які підлягають обов'язковій виплаті при звільненні.
Відтак, в даному випадку застосовується місячний строк звернення до суду.
Обчислення місячного строку звернення до суду слід здійснювати з 20.07.2022 року - наступний день з моменту набрання чинності Закону №2352, яким було змінено частину другу статті 233 КЗпП та який сплинув у позивача 20.08.2022 року.
Суд наголошує, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
За приписами ч.3 ст.3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Статтею 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду необґрунтованим.
Згідно частини 3, 4 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно п.8 ч.1 ст.240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
За таких обставин, суд вважає за необхідне, дану справу залишити без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії залишити без розгляду.
Копію ухвали надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Д.В. Сидоренко