10 січня 2023 року ЛуцькСправа № 140/7152/22
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Андрусенко О. О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Волинській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, позивач) звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення податкового боргу у сумі 131671,03 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконує вимоги податкового законодавства щодо своєчасності сплати податків в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України (далі - ПК України). За відповідачем обліковується податковий борг у загальному розмірі 131671,03 грн. З метою погашення податкового боргу була сформована та надіслана відповідачу податкова вимога форми «Ф» від 13.03.2019 №19826-55, проте вказані заходи не спричинили погашення податкового боргу відповідачем. У зв'язку з наведеним просить стягнути з ОСОБА_1 в дохід бюджету податковий борг у сумі 131671,03 грн.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 03.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 14.11.2022 позовну заяву на підставі частини тринадцятої статті 171 КАС України було залишено без руху, а ухвалою суду від 21.11.2022 продовжено розгляд даної справи.
Копія ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі від 03.11.2022 була надіслана відповідачу рекомендованим листом за адресою реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 (а.с. 36), та за податковою адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 50). Проте поштові відправлення повернулися на адресу суду із довідками відділення поштового зв'язку про причину невручення «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 58-74). З врахуванням положень частини шостої статті 251 КАС України слід вважати, що копія ухвали вручена належним чином, а відповідач повідомлений про розгляд справи.
Відповідач відзив на позовну заяву не подав.
Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що станом на 21.10.2022 за відповідачем ОСОБА_1 обліковується податковий борг в загальній сумі 135088,53 грн., в тому числі: з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості - 132405,35 грн. (з них: 3214,09 грн. згідно статті 101 ПК України є безнадійним податковим боргом та до стягнення не заявлений), з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості - 2683,18 грн. (з них: 203,41 грн. згідно статті 101 ПК України є безнадійним податковим боргом та до стягнення не заявлений), про що зазначено в довідці про наявність боргу по платежах до бюджету, в розрахунку сум податкового боргу та підтверджується відомостями облікової картки платника (а.с.4-5, 7-18).
Загальний податковий борг, який заявлений до стягнення, становить 131671,03 грн., з в тому числі: 129191,26 грн. - з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості; 2479,77 грн. - з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості.
Податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, який заявлений до стягнення у розмірі 129191,26 грн. виник внаслідок несплати відповідачем грошових зобов'язань згідно з податковими повідомленнями-рішеннями від 30.06.2017 №415852-13 в сумі 14521,36 грн.; від 28.02.2018 №12649-13 в сумі 16860,80 грн., від 21.03.2019 №0026863-5513-0318 в сумі 19616,49 грн., від 09.04.2020 №0036487-5533-0318 в сумі 43975,07 грн., від 02.04.2021 №0119360-2406-0318 в сумі 34217,54 грн. (а.с.20-29).
Податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, який заявлений до стягнення у розмірі 2479,77 грн. виник внаслідок несплати відповідачем грошових зобов'язань згідно з податковими повідомленнями-рішеннями від 09.06.2017 №323752-13 в сумі 367,93 грн.; від 28.02.2018 №12648-13 в сумі 427,20 грн., від 21.03.2019 №0026862-5513-0318 в сумі 497,02 грн., від 09.04.2020 №0036486-5533-0318 в сумі 557,10 грн., від 05.04.2021 №0149089-2406-0318 в сумі 630,52 грн. (а.с.19-29).
Позивач відповідно до статті 59 ПК України надіслав відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення податкову вимогу за формою «Ф» від 13.03.2019 №19826-55, яка вручена останньому 22.03.2019 (а.с. 6 зворот).
При цьому, як вище зазначені податкові повідомлення-рішення, так і податкова вимога від 13.03.2019 №19826-55 були надіслані на податкову адресу відповідача (Волинська область, місто Луцьк, вулиця Львівська, буд. 38) (а.с. 6 зворот, 22-23, 26-27, 29, 50).
За приписами пункту 59.1 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 58.3 статті 58 ПК України передбачено, що податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Згідно із пунктом 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Відповідно до пункту 42.5 статті 42 ПК України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Суд враховує, що контролюючий орган дотримав приписів статті 42 ПК України при надісланні на податкову адресу відповідача вище зазначених податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги від 13.03.2019 №19826-55 рекомендованим листом з повідомленням про вручення, та в розумінні пунктів 42.2, 42.5 статті 42 ПК України такі вважаються врученими відповідачу. Отже, суд дійшов висновку про дотримання позивачем порядку стягнення податкового боргу.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, а згідно із пунктом 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
За приписами підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
За правилами підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Відповідно до підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Підпунктом 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України передбачено, що база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Згідно з підпунктом 266.6.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України визначено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, разом з детальним розрахунком суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Згідно пункту 59.1. статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження
Суд враховує, що податковий борг у загальній сумі 131671,03 грн., який заявлений до стягнення у цій справі, виник у зв'язку із несплатою грошових зобов'язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями, які не скасовані в адміністративному чи у судовому порядку, доказів протилежного суду не надано, а тому, в розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, визначені у вказаних податкових повідомленнях-рішеннях податкові зобов'язання є узгодженими та, у зв'язку з їх несплатою вважаються податковим боргом.
За змістом пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.
Крім того, відповідно до пункту 102.9 статті 102 ПК України на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що оскільки за відповідачем обліковується податковий борг у розмірі 131671,03 грн., щодо якого останнім не надано доказів сплати, вжиті контролюючим органом заходи не призвели до його погашення, тому позовні вимоги підлягають до задоволення шляхом прийняття рішення про стягнення податкового боргу у вказаному вище розмірі.
Керуючись статтями 243, 245, 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Податкового кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) в дохід бюджету податковий борг у загальному розмірі 131671,03 грн. (сто тридцять одна тисяча шістсот сімдесят одна грн. 03 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О. О. Андрусенко