Справа № 346/2485/20
Провадження № 11-кп/4808/110/23
Категорія ст. 197 КПК України
Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач ОСОБА_2
04 січня 2023 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря с/з ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську матеріали за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 , на ухвалу Коломийського міськрайонного суду від 13 грудня 2022 року про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , -
Ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 13 грудня 2022 року продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів до 10 лютого 2023 року включно, щодо ОСОБА_7 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.186, ч.ч.2, 3 ст.185 КК України.
Своє рішення суд мотивував тим, що обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості кримінальних правопорушень, які ОСОБА_7 інкримінуються. Інший більш м?який запобіжний захід не буде дієвим для запобігання ризикам, зазначеним у ст.177 КПК та не забезпечить його належної процесуальної поведінки.
Не погодившись з ухвалою суду, захисник ОСОБА_8 подала апеляційну скаргу, в якій зазначила, що висновки суду є недостатньо обґрунтованими для тримання під вартою ОСОБА_7 , оскільки наявність ризиків не доведено стороною обвинувачення.
Просить ухвалу Коломийського міськрайонного суду від 13 грудня 2022 року скасувати та обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
В судовому засіданні апеляційного суду захисник таобвинувачений підтримали апеляційну скаргу та наполягали на її задоволенні.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін кримінального провадження, вивчивши матеріали справи, перевіривши апеляційні доводи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.
У відповідності до ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Вказаних вимог закону суд першої інстанції дотримався.
Згідно положень ст.197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений в межах строку досудового розслідування, передбаченого законодавством, за умови доведення прокурором в клопотанні поданому до суду в порядку ст.199 цього ж Кодексу, обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися, або з 'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Розглядаючи клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, має також враховувати наявність чи зміну обставин передбачених ст.178 КПК України, які були підставою для застосування запобіжного заходу. Окрім іншого, суд повинен врахувати і тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов правильних висновків про необхідність продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_7 з огляду на те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшились та продовжують існувати.
З матеріалів контрольного провадження вбачається, що на розгляді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2, 3 ст. 185, ч.2 ст.186 КК України.
Суд першої інстанції правильно врахував обставини, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, раніше був неодноразовосудимий, не має міцних соціальних зв'язків, та постійного місця проживання. Зазначені обставини підтверджують наявність ризиків переховування обвинуваченого від суду, вчинення інших кримінальних правопорушень та здійснення тиску на свідків і потерпілих.
Крім того, як зазначено в клопотанні, після обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_7 вчинив новий злочин передбачений ч.2 ст.186 КК щодо своєї бабусі ОСОБА_9 за місцем її проживання.
03.06.2021 року Коломийським міськрайонним судом винесено рішення, щодо ОСОБА_7 та видано обмежувальний припис, яким визначено заходи тимчасового обмеження його прав - заборона перебувати за місцем проживання бабусі ОСОБА_9 .
Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 .
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 404,405,407,422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 , залишити без задоволення.
Ухвалу Коломийського міськрайонного суду від 13 грудня 2022 року про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_4 ОСОБА_3