Справа № 719/272/22
Номер провадження2/717/38/23
10.01.2023 року смт. Кельменці
Кельменецький районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого - судді Телешмана О.В.,
з участю секретаря судового засідання Глібіщук М.Л.,
позивач ОСОБА_1 в судове засідання з'явився,
представник позивача Поляк М.В. в судове засідання з'явилася,
відповідач ОСОБА_2 судове засідання не з'явився,
представник відповідача ОСОБА_3 в судове засідання з'явився,
Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить:
стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) заборгованість за договором позики грошей у сумі 35000 доларів США, що еквівалентно 1372000 (один мільйон триста сімдесят дві тисячі) гривень та 3% річних, що становить 460,27 доларів США, що еквівалентно 18180 гривень 66 копійок, судові витрати по справі у розмірі 9924 гривні копійок у вигляді судового збору та судові витрати на правничу допомогу.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Кельменці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, суд, -
Позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав повністю та пояснив, що відповідач ОСОБА_2 звернувся до нього з проханням позичити кошти для будівництва холодильної установки для зберігання фруктів. Він погодився і 10 червня 2021 року надав йому позику в сумі 35000 доларів США. Гроші він передав йому в кафе біля магазину «Тайстра» в м. Сокиряни, а відповідач підписав розписку про отримання коштів, та в якій зобов'язався повернути борг до 10.03.2022 року. Розписку також підписав брат відповідача. На його вимогу та на даний час відповідач борг йому не повернув, тому він просить стягнути рішенням суду заборгованість з відповідача.
Представник позивача - адвокат Поляк М.В. позовні вимоги підтримала повністю з підстав, зазначених в позовній заяві, та пояснила, що відповідач ОСОБА_2 10.06.2021 року отримав у позивача в борг грошові кошти і склав розписку про те, що він взяв у борг у позивача ОСОБА_1 тридцять п'ять тисяч доларів США і зобов'язався повернути дані кошти до 10.03.2022 року. Проте ні до цієї дати, ні на даний час кошти, отримані за вказаною розпискою не повернув. Факт отримання відповідачем коштів підтверджується розпискою відповідача, яку він підписав власноручно і яка за своєю суттю є документом, який підтверджує умови договору позики та засвідчує отримання боржником від кредитора грошової суми, зазначеній в розписці.
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Демиденко Г.О. позов не визнав повністю та пояснив, що його довіритель ОСОБА_2 розписку, зазначену в позові підписував, проте він не отримав грошей, зазначених в розписці, відповідно, він вважає, що не було укладеного договору позики. З огляду на таку суму грошей договір позики мав бути укладений у письмовій формі, але він не укладався. Тому розписка не є належним доказом укладення договору позики грошей на суму 35000 доларів США. Оскільки відсутній письмовий договір позики, який би визначав її умови, то в позові слід відмовити повністю.
Інші заяви та клопотання не надходили.
Інші процесуальні дії у справі не вчинялися.
Судом також встановлено, що між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 10 червня 2021 року укладений усний договір позики згідно якого позивач передав відповідачу ОСОБА_2 35000 (тридцять п'ять тисяч) доларів США, що підтверджується розпискою відповідача ОСОБА_2 від 10.06.2021 року. Відповідач ОСОБА_2 отримав дану суму грошей згідно даної розписки, що підтверджується даною розпискою відповідача від 10.06.2021 року. Згідно даної розписки відповідач зобов'язався повернути борг до 10.03.2021 року, проте до вказаної дати та на даний час борг позивачу не повернув.
Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей. Згідно ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно ст.1050 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Проте, відповідач в порушення умов договору, який згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим до виконання, в порушення ст. 525 Цивільного кодексу України односторонньо відмовився від своїх зобов'язань за цим договором, порушив свої зобов'язання по поверненню суми позики за цим договором.
У разі отримання в позику іноземної валюти позичальник зобов'язаний, якщо інше не передбачено законом чи договором, повернути позикодавцеві таку саму суму грошей (суму позики), тобто таку ж суму грошових коштів в іноземній валюті, яку він отримав у позику, що узгоджується з постановою Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 301/2052/18 (провадження № 61-7786св21).
Позивач та його представники не змінювали позовні вимоги і просять стягнути з відповідача 35000 доларів США та 3% річних за період з 10.03.2022 року по 17.08.2022 року, що становить 460,27 доларів США, що еквівалентно 18180 гривень 66 копійок за прострочення виконання грошового зобов'язання за договором позики, а всього 1390180 гривень 66 копійок та судові витрати по справі.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В порушення ч.1 ст.81 ЦПК України відповідач та його представник не надали суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували ту обставину, що заборгованість за договорами позики грошей в сумі 35000 (тридцять п'ять тисяч) доларів США він повернув позивачу.
Суд відхиляє доводи представника відповідача ОСОБА_3 про те, що договір позики не був укладений і відповідач не отримував від позивача ОСОБА_1 10.06.2021 року 35000 доларів США, оскільки такі доводи спростовуються розпискою відповідача від 10.06.2021 року. Зокрема, відповідно до ст.1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Тобто вказана вище розписка відповідача від 10.06.2021 року підтверджує факт передачі позивачем ОСОБА_1 та факт отримання відповідачем ОСОБА_2 в позику від позивача ОСОБА_1 35000 доларів США та підтверджує умови договору позики.
Відповідно до ч.1 ст.218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.
Отже, відсутність письмової форми договору позики між позивачем та відповідачем не свідчить про недійсність усного договору позики між позивачем та відповідачем, факт якого підтверджується вказаною вище розпискою.
Суд вважає, що вимоги позивача про стягнення на його користь з відповідача 3% річних від суми боргу в розмірі 460,27 доларів США за період з 11.03.2022 року по 17.08.2022 року не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Враховуючи наведені вище обставини та законодавство, яке регулює кредитні та зобов'язальні правовідносини, суд вважає, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково і слід стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 35000 (тридцять п'ять тисяч) доларів США за договором позики грошей.
Суд вважає, що в задоволені позовних вимог про стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 3% річних від суми боргу в розмірі 460,27 доларів США за період з 11.03.2022 року по 17.08.2022 року слід відмовити за безпідставністю.
Відповідно до ст.141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Відповідно до ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позов задоволено частково, суд вважає, що з відповідача ОСОБА_2 слід стягнути на користь позивача ОСОБА_1 9795,19 грн судових витрат у вигляді судового збору, тобто пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно до пункту 5 статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
На підставі ст. ст. 218, 525,526, 610 - 612,623,625,629,1046 - 1050, 1054, п.18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, ст. ст. 9-13, 81, 141, 200, 206, 217, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 на його користь заборгованості за договором позики задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт № НОМЕР_3 (тридцять п'ять тисяч) доларів США боргу.
В задоволені позовних вимог про стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 3% річних від суми боргу в розмірі 460,27 доларів США за період з 11.03.2022 року по 17.08.2022 року відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 9795 (дев'ять тисяч сімсот дев'яносто п'ять) гривень 19 (дев'ятнадцять) копійок судових витрат у вигляді судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 10.01.2023 року.
Суддя Телешман О.В.