05 серпня 2010 року Справа №08/872
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Кучеренко О.І., при секретарі судового засідання Голосінській Н.М., за участю представників сторін:
від позивача -Головченко Н.С. представник за довіреністю,
від відповідача -представник не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду справу за позовною заявою
позивача Золотоніської міжрайонної оптово-торгової бази Черкаської
обласної спілки споживчих товариств
до
відповідача фізичної особи -підприємця ОСОБА_3
про стягнення 11 818,82 грн., та звільнення частини приміщення
Золотоніська міжрайонна оптово-торгова база Черкаської обласної спілки споживчих товариств звернулась до суду з позовом про стягнення з фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 заборгованості в сумі 11 818,82 грн., в тому числі: 6 059,66 грн. орендної плати, 448,13 грн. пені, 45,66 грн. телефонних та поштових послуг, 65,37 грн. річних, 5200 грн. неустойки, зобов'язати відповідача звільнити приміщення та відшкодування у зв'язку з цим державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю з підстав викладених в позовній заяві.
Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, представника у судове засідання не направив, хоча був чотири рази належним чином повідомлений про дату та час судового засідання.
Неподання відповідачем відзиву на позовну заяву та нез'явлення представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.
01.10.2007 між Золотоніська міжрайонна оптово-торгова база Черкаської обласної спілки споживчих товариств (Орендодавець -Позивач по справі), в особі директора Попік В.І., що діє на підставі Статуту, постанови правління Черкаської ОСС та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_3 (Орендарем - Відповідач по справі), що діє на підставі Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи -підприємця №711332 від 16.03.2007, укладено договір оренди №20 (Далі -Договір), за умовами якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове платне користування частину складського приміщення МОТБ, загальною площею 60 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Золотоноша, вул. Грибоєдова,2.
Згідно акту прийняття-передачі від 01.10.2007 року, підписаного сторонами, об'єкт оренди площею 60 кв.м. переданий Орендарю.
За умовами Договору Орендарю одночасно надається право користування земельною ділянкою, на якій знаходиться об'єкт оренди та яка прилягає до нього. Об'єкт оренди використовується Орендарем для роздрібної торгівлі автомобільними запасними частинами.
Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 Договору цей Договір набирає чинності з 01 жовтня 2007 року і діє по 01 січня 2010 включно. Якщо Орендар користується орендованим майном після закінчення строку договору, у разі відсутності заперечень зі сторони Орендодавця, договір вважається укладеним на невизначений термін і кожна із сторін цього договору має право відмовитись від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць.
Відповідно до пунктів 5.1, 5.2 Договору орендна плата за користування одним квадратним метром об'єкта становить 11 грн. за місяць в т.ч. ПДВ на момент підписання цього Договору. Загальний розмір орендної місячної плати за користування об'єктом оренди становить 660 грн. в т. ч. ПДВ. Орендна плата сплачується в національній валюті України за курсом НБУ на момент оплати та з урахуванням індексу інфляції за попередній місць за даними Держкомстату України та сплачується на рахунок Орендодавця до 10-го числа кожного місяця, в якому здійснюється користування об'єктом оренди.
Окрім орендної плати, Орендар на підставі показників лічильників та після отримання рахунків Орендодавця відшкодовує вартість :
а) усіх комунальних послуг(водо-,енерго-,теплопостачання, телефонний зв'язок тощо);
б) експлуатаційних послуг та витрат (пункт 5.3 Договору).
01.03.2008 сторони підписали зміни до Договору оренди від 01.10.2007 року щодо підвищення розміру орендної плати. Орендна плата за користування 1 кв.м. становить 13 грн. за місяць в т.ч. ПДВ. Загальний розмір орендної місячної плати за користування об'єктом оренди становить 780 грн.
01.08.2009 між Орендодавцем та Орендарем було підписано Доповнення до Договору оренди від 01.10.2007 року в якому сторони доповнили пункт 5.3 Договору такого змісту: «Крім орендної плати Орендар за користування об'єктом оренди щомісячно відшкодовує вартість експлуатаційних послуг та витрат ( вивіз сміття) в сумі 240 грн. в. т. ч. ПДВ.».
10 березня 2010 року Позивач направив Відповідачу листа №16 в якому просив погасити заборгованість по орендних платежах та звільнити орендоване приміщення в зв'язку з простроченням орендних платежів.
В подальшому 07.07.2010 Позивач направив Відповідачу листа №49 в якому повідомив про відмову від договору.
Після закінчення строку дії договору відповідач продовжує користуватися раніше орендованим приміщенням, ухиляється від його повернення тому, Позивач просить стягнути з Відповідача 5 200 грн. неустойки за користування річчю за час прострочення та просить зобов'язати останнього звільнити частину складського приміщення, загальною площею 60 кв.м. , що знаходиться за адресою: вул. Грибоєдова,2, м. Золотоноша, Черкаської області та передати його Позивачу.
Невиконання Орендарем зобов'язань щодо строків та порядку сплати орендної плати, які встановлені п. 5.2, 5.3 Договору стало підставою для звернення позивача до суду.
Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, з огляду на наступне.
Згідно частини 1 статті 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.
Згідно з частиною 1 статті 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
За своїм змістом Договір оренди №20 є договорами найму (оренди) і відповідає вимогам статті 283 ГК України та статті 759 ЦК України, якими встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ст. 762 ЦК України та пункту п. 5.2 орендна плата та інші платежі перераховуються на рахунок Орендаря до 10-го числа кожного місяця, в якому здійснюється користування об'єктом оренди.
В порушення вказаних вимог закону та положень Договору Відповідач не виконував умови щодо своєчасної оплати орендних платежів належним чином, тому у Відповідача виникла заборгованість по орендній платі за період з грудня 2009 по квітень 2010 з врахуванням вартості експлуатаційних витрат та інших передбачених договором послугах у розмірі 6 105,31 грн.
Згідно наданого уточненого розрахунку Позивач просить стягнути з Відповідача 5 325,30 грн. орендних та інших платежів, які підлягають до стягнення.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.
На підставі пунктів 8.1, 8.2, 8.3 Договору за неналежне виконання зобов'язань Позивач нарахував 390,98 грн. договірної пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми, що підлягає сплаті.
Суд перевіривши правильність нарахування пені, задовольняє позов в цій частині частково в сумі 301,87 в іншій частині відмовляє за необґрунтованістю.
Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сторонами в пункті 8.2 Договору погоджено змінити розмір процентної ставки, передбаченої частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, та встановлено її у розмірі 182 відсотків річних. Позивачем нараховано 182 % річних в сумі 348,11 грн., які підлягають до стягнення.
Згідно з частиною 2 статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Наявність заборгованості підтверджується документами наявними в матеріалах справи, а саме: розрахунком, копією договору оренди та іншими матеріалами справи.
Таким чином, Відповідачем не доведено, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з Відповідача 5 975,28 грн., з яких: 5 325,30 грн. заборгованості по орендній платі та інших платежах, 301,87 грн. пені та 348,11 грн. річних за невиконання зобов'язань по договору оренди №20 від 01.10.2007 року.
Згідно з ч.2 ст.651 ЦК України, Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 Договору, він набирає чинності з 01 жовтня 2007 року і діє по 01 січня 2010 включно. Якщо Орендар користується орендованим майном після закінчення строку договору, у разі відсутності заперечень зі сторони Орендодавця, договір вважається укладеним на невизначений термін і кожна із сторін цього договору має право відмовитись від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць.
Оскільки після закінчення строку дії Договору сторони не заперечували проти його продовження відповідно до п.4.2 Договору, то відповідно він є продовжений на невизначений термін.
В судовому засіданні встановлено, що у зв'язку із несплатою Відповідачем орендної плати, Позивач звертався до Відповідача з вимогою сплатити заборгованість та пропозицією щодо розірвання Договору та повернення об'єкта оренди. Так 10.03.2010 та 07.07.2010 Орендарю були направлені відповідні листи, на які Відповідач відповіді не надав.
Оскільки письмове попередження про припинення договору оренди направлено Позивачем 10.03.2010, то Відповідач повинен був повернути об'єкт оренди не пізніше 10.04.2010.
Згідно ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено у договорі.
За таких обставин суд вважає, що Позивач відповідно до умов Договору попередив сторону про відмову від позову, договір є припиненим, а Відповідач зобов'язаний повернути об'єкт оренди Позивачу.
Оскільки Орендар на день розгляду справи Об'єкт оренди не повернув, суд зобов'язує Відповідача звільнити частину складського приміщення, загальною площею 60 кв.м. , що знаходиться за адресою: вул.. Грибоєдова,2, м. Золотоноша, Черкаської області та передати його Позивачу.
Щодо вимоги позивача про стягнення з Відповідача 5 200 грн. неустойки, згідно ч.2 ст.785 ЦК України за неповернення об'єкта оренди, то в цій частині позову слід відмовити оскільки, як свідчить розрахунок Позивача (а.с.25), неустойка ним нарахована з 01.01.2010 по 10.04.2010, тобто під час дії Договору.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 49 ГПК України з Відповідача на користь Позивача пропорційно до задоволених вимог необхідно стягнути 59,75 грн. витрат на оплату державного мита та 119,31 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст. ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_3, (АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Золотоніської міжрайонної оптово-торгової бази Черкаської облспоживспілки (м.Золотоноша, вул. Грибоєдова, буд.2, ідентифікаційний код 01773543) -5 975,28 грн., (з яких: 5 325,30 грн. заборгованості по орендній платі та інших платежах, 301,87 грн. пені та 348,11 грн. річних за невиконання зобов'язань по договору оренди № 20 від 01.10.2007 року), 59,75 грн. витрат по сплаті державного мита та 119,31 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Зобов'язати фізичну особу -підприємця ОСОБА_3, звільнити частину складського приміщення, загальною площею 60 кв.м. , що знаходиться за адресою: вул. Грибоєдова,2, м. Золотоноша, Черкаської області та передати його Золотоніській міжрайонній оптово-торговій базі Черкаської облспоживспілки.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.
Суддя О.І. Кучеренко