"09" серпня 2010 р. Справа № 05/1156
Господарський суд Черкаської області у складі: головуючого - судді Швидкого В.А., при секретарі судового засідання Холодній Л.В., за участю представників:
від позивача: ОСОБА_4 - особисто, ОСОБА_2 - за довіреністю;
від відповідача: ОСОБА_3 - за довіреністю;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4
до приватного підприємства "ЧВК"
про стягнення 146837,59 грн. та виселення, -
Суб"єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_4 (далі за текстом позивач) заявлено позов до приватного підприємства "ЧВК" (далі за текстом відповідач) про стягнення 146837,59грн., з яких: 131602,39 грн. основного боргу, 2557,14 грн. пені, 9493,05грн. інфляційних нарахувань та 3 % річних у сумі 3185,01 грн. та виселення відповідача з нежитлового приміщення - офісного блоку на четвертому поверсі, загальною площею 95,3 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Леніна, 105.
У судовому засіданні оголошувалась перерва з 22 липня по 09 серпня 2010 року.
Позивач та її представник позов підтримали з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач проти позову заперечив, свої заперечення виклав у відзиві на позов. Представник відповідача заперечення у судовому засіданні підтримав.
Матеріалами справи і в судовому засіданні встановлено.
18.03.2005 між позивачем та приватним підприємством "Черкаська вентиляційна компанія" укладено договір оренди нежитлового приміщення - офісного блоку на четвертому поверсі, загальною площею 95,3 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Леніна, 105. Строк дії договору до 31.12.2008. Приміщення передано за актом приймання-передачі від 18.03.2005.
02.10.2006 у зв"язку із зміною назви відповідача між сторонами укладено договір оренди на тих самих умовах (далі за текстом Договір).
Відповідно до п. 5.1, 5.2 Договору, орендна плата встановлена у сумі 40грн. на місяць за 1 кв.м., та сплачується відповідачем щомісячно, не пізніше 05-го числа наступного місяця за попередній місяць шляхом безготівкового розрахунку.
В ході дії Договору, сторони укладали додаткові угоди, якими змінювали розмір орендної плати, а саме: додатковою угодою від 03.09.2007 змінено розмір орендної плати з 01.11.2007 до 60,60 грн. за 1 кв.м.; від 07.05.2008 - 126,25 грн. за 1 кв.м. з 01.06.2008; від 03.12.2008 - 75 грн. за 1 кв.м. з 01.11.2009.
Позивач стверджує, що відповідач не виконує договірних зобов"язань в частині внесення орендної плати, має заборгованість по орендній платі за період грудень 2008 року - 01 червня 2010 року, на загальну суму 131602,39грн., та просить стягнути вказану суму у судовому порядку. А також позивач просить стягнути пеню у сумі 2257,14 грн., 9493,05грн. інфляційних нарахувань та 3 % річних у сумі 3185,01 грн.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.
Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України, суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до закону, умов договору.
Заперечуючи проти позову, відповідач послався на наступне.
Відповідно до п. 5.2, орендна плата сплачується шляхом безготівкового розрахунку у розмірі, визначеному у відповідності з Договором, та зазначеному у наданих рахунках позивача. Такі рахунки повинні були бути виставлені орендодавцем до 30 числа поточного місяця, які орендар зобов"язується сплатити не пізніше 05 числа наступного місяця за попередній місяць оренди. Після надання вказаного рахунку у орендаря виникає зобов"язання сплатити орендну плату у сумі, вказаній в рахунку. Такі рахунки відповідачем не виставлялись.
Згідно з ст. 530 ЦК України, зобов"язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Відповідач вперше отримав вимогу про сплату боргу під час вручення листа-вимоги від 10.03.2009. Тобто, за таких обставин заборгованість вважається простроченою, починаючи з 10.03.2009.
Відповідач стверджує, що відповідно до умов Договору, вартість 1 кв.м. становить 40,00 грн. Додаткові угоди до Договору не містять найменування сторін за Договором, з додаткових угод не вбачається, до якого саме договору вони укладені. При візуальному огляді видно, що підписи в додаткових угодах значно відрізняються і більш за все підписані не однією особою. В додатковій угоді від 07.05.2008 взагалі відсутній підпис в графі "орендар". За таких обставин, відповідач вважає, що додаткові угоди не можуть бути прийняті судом як належні докази.
В зв"язку з тим, що додаткові угоди, на які посилається позивач, не можуть вважатись чинними, відповідно й підвищення ціни орендної плати не відбулось. Відповідач зобов"язаний відшкодувати заборгованість за вказаний період з розрахунку 40,00 грн. за 1 кв.м. Так, з 01.01.2008 по 01.06.2010 відповідачем було сплачено на рахунок позивача за оренду приміщення 103002,42 грн. Виходячи з розміру оренди 40,00 грн. за 1 кв.м., відповідач протягом вказаного терміну повинен був сплатити за оренду приміщення 110548,00 грн. Сплачено 103002,42 грн. Заборгованість становить 7545,58 грн.
Стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума основного боргу в розмірі 7545,58 грн. та судові витрати пропорційно задоволеним вимогам, в решті позовних вимог слід відмовити.
Суд не може погодитись з твердженням відповідача, що укладені сторонами додаткові угоди не є належним доказом щодо внесення змін до Договору в частині зміни розміру орендної плати, виходячи з наступного.
На день укладення додаткових угод між сторонами не існувало інших договірних відносин, крім оренди нежитлових приміщень - офісного блоку площею 95,3 кв.м. на четвертому поверсі будівлі № 105 по вул. Леніна у м. Черкаси. Попередній договір оренди цих нежитлових приміщень від 18.03.2005 втратив свою чинність 02.10.2006, тобто в момент укладення Договору.
У всіх додаткових угодах зазначено, що вони укладені як додаток до Договору.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов"язання є правовідношенням, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.
Зобов"язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов"язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов"язки.
Відповідач та його представник не надали суду доказів, які б свідчили про невиконання відповідачем умов додаткових угод щодо зміни розміру орендної плати.
Відповідно до додаткової угоди від 01.06.2008, розмір орендної плати становив 126,25 грн. за 1 кв.м., тобто 12031,63 грн. на місяць. Позивачем надано в якості доказу квитанції про сплату відповідачем орендної плати за червень-жовтень 2008 року, згідно з якими відповідач вносив орендну плату у розмірі 12031,63 грн.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що укладені сторонами додаткові угоди є чинними в період їх дії та підлягають виконанню.
Станом на 01.01.2008 заборгованість у відповідача відсутня. Починаючи з 01.01.2008, відповідач ухиляється від належного виконання своїх зобов"язань щодо внесення орендної плати. За період січень 2008 року - травень 2010 року відповідач зобов"язаний був сплатити орендну плату на загальну суму 234604,81 грн. Сплачено 103002,42 грн. Борг становить 131602,39 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач просить стягнути 9493,05 грн. інфляційних нарахувань та 3 % річних у сумі 3185,01 грн. Розрахунок вказаних сум зроблено вірно.
Позивач, посилаючись на п.п. 2 п. 9.2 Договору, згідно з яким у випадку прострочення по сплаті орендних платежів, сплачується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у відповідний період, від суми боргу за кожен день прострочення платежу, просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 2557,14 грн. Розрахунок пені зроблено вірно, у відповідності до ч. 6 ст. 231 та ч. 6 ст. 232 ГК України.
Позов в частині виселення відповідача з орендованого приміщення задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до п. 4.1 Договору, термін його дії становить 11 місяців.
У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов Договору за місяць до закінчення терміну його дії, він вважається продовженим на той самий термін (п.4.2).
Згідно з додатковою угодою від 03.12.2008 строк дії Договору продовжено до 02.10.2009.
Відповідно до ст. 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Термін дії Договору закінчується 02.09.2010. Позивачем не надано доказів, які б свідчили про намір позивача припинити договірні відносини. За таких умов, Договір є продовженим на умовах, раніше визначених.
За таких обставин позов в частині виселення задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 49, 82, 85 ГПК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з приватного підприємства "ЧВК", м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 39/106, код 3455931, на користь суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, 131602,39 грн. боргу, 9493,05 грн. інфляційних нарахувань, 3185,01 грн. 3 % річних, 2557,14 грн. пені, 1468,38грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті позову відмовити.
Суддя В.А. Швидкий