"26" грудня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/2017/22
Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М
секретар судового засідання Арнаутова А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Фізичної особи-підприємця Єнчу Олексія Володимировича ( АДРЕСА_1 )
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Квікмілз Україна" (65012, Одеська обл., місто Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 44)
про стягнення 366 718,14 грн
за участю представників сторін:
від позивача: Шкурко О.А.
від відповідача: Дороніна І.Л.
Історія справи.
1. Зміст позовних вимог Фізичної особи-підприємця Єнчу Олексія Володимировича.
18.08.2022 Фізична особа-підприємець Єнчу Олексій Володимирович звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Квікмілз Україна", в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість за поставку товару у сумі 264 132,20 грн, пеню у сумі 49 397,28 грн, інфляційні втрати у сумі 48 209,80 грн, 3% річних у сумі 4978,86 грн. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.
2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 23.08.2022 відкрито провадження у справі №916/2017/22, прийнято справу до розгляду за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання.
05.10.2022 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (т.1 а.с.127-129).
Протокольною ухвалою від 05.10.2022 суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 календарних днів.
31.10.2022 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив (т.2 а.с.3-4) та від відповідача пояснення по справі (т.2 а.с.6-11).
Протокольною ухвалою від 31.10.2022 судом було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні.
У судовому засіданні 26.12.2022 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити позов. Крім того зазначив, що буде звертатися із заявою про винесення додаткового рішення разом із доказами на підтвердження розміру витрат на правову допомогу.
Представник відповідача у судовому засіданні 26.12.2022 визнав позов у частині сум основного боргу, 3% річних та індексу інфляції, а також просив суд відстрочити виконання рішення в частині сплати суми основного боргу.
3. Позиція учасників справи.
3.1. Доводи Фізичної особи-підприємця Єнчу Олексія Володимировича.
Позивачем на підставі договору поставки №15/09/20 від 15.09.2020 протягом 2020 та 2021 років здійснювалась поставка овочів відповідачу, що оформлювалось видатковими накладними.
Актами звірки взаємних розрахунків, що складалися позивачем і відповідачем у жовтні, листопаді та грудні 2021 року, підтверджується наявність заборгованості відповідача.
Відповідно до підписаного 30.12.2021 Акту звірки взаємних розрахунків за грудень 2021 року заборгованість ТОВ "Квікмілз Україна" перед позивачем складає 268 632,20 грн.
Останній раз позивач здійснив поставку товару відповідачу 17.12.2021 року, що підтверджується видатковою накладною №958 від 15.12.2021 на суму 4230,00 грн з ПДВ.
Таким чином, останнім днем сплати заборгованості відповідача є 31.12.2021 року відповідно до положень п.2.3. договору.
20.01.2022 відповідачем було частково погашено заборгованість на суму 4500 грн, та відповідно загальна сума заборгованості складає 264 132,20 грн.
Пеня відповідно до п. 6.1. договору нараховується за увесь період прострочення.
Позивач не погоджується зі зменшенням пені та інфляційних нарахувань.
3.2. Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Квікмілз Україна".
Відповідач не заперечує та визнає позов в частині основної суми заборгованості за поставку товару за договором поставки №15/09/20 від 15.09.2020 року у розмірі 264 132,20 грн, 3% річних та інфляційних нарахувань.
Враховуючи, що ТОВ "Квікмілз Україна" перебуває в скрутному фінансовому становищі, у зв'язку з запровадженням на території України з 24.02.2022 воєнного стану, зниження платоспроможності населення та юридичних осіб споживачів, відповідач просить відстрочити погашення основного боргу у розмірі 264 132,20 грн на рік.
При здійсненні перевірки розрахунку пені, зробленого позивачем, встановлено, що вказаний розрахунок містить помилки. Враховуючи період прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання, відповідач просить частково задовольнити вимоги позивача в частині стягнення пені в розмірі 10% від заявленої до стягнення суми, а також зменшити інфляційні втрати.
4. Фактичні обставини встановлені судом.
15.09.2020 між Фізичною особою-підприємцем Єнчу О.В. (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Квікмілз Україна" (Покупець) укладено договір поставки №15/09/20 (т.1 а.с.10-12), відповідно до умов п.1.1., 1.2. якого Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця товар, зазначений у підтверджених Замовленнях, а Покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити Постачальнику його вартість на умовах даного Договору. Товаром за Договором є овочі та фрукти.
За умовами п. 1.3., 2.2. договору поставка товару здійснюється партіями. Кожна партія оплачується окремо. У випадку відпуску наступної партії продукції до розрахунку Покупця за попередню партію кожна наступна оплата для визначення розмірів відповідальності зараховується у погашення самого раннього боргу незалежно від того посилання, на яку накладну вказано у платіжному дорученні.
Відповідно до п.2.3. договору порядок розрахунків: 14 календарних днів з дати поставки.
Пунктом 3.3. договору передбачено, що прийомка-товару оформлюється накладною.
Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення їх печатками та діє до 31.12.2020 (п.4.1. договору).
Згідно п. 4.2. договору у випадку коли жодна із сторін за один місяць до закінчення терміну дії договору не заявила клопотання про його припинення (розірвання), договір вважається пролонгованим на тих же умовах на кожен наступний календарний рік.
Відповідно до п. 6.1. договору у випадку порушення порядку розрахунку Постачальник має право вимагати від Покупця сплату пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період порушення від несплаченої у строк суми за кожен календарний день прострочення за увесь період затримки.
В період з жовтня 2021 року по грудень 2021 позивачем на викання умов договору було поставлено відповідач товар, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними (т.1 а.с.19-44, 46-73, 75-89).
Також між сторонами було підписано три акта звірки (т. 1 а.с.18, 45, 74). Відповідно до акту звірки за грудень 2021 року (т.1 а.с.74) станом на 30.12.2021 заборгованість відповідача на користь позивача становила 268 632,20 грн.
20.01.2022 відповідачем було сплачено 4 500 грн, на підтвердження чого позивачем надано суду виписку по рахунку (т.1 а.с.90-94).
Отже станом на момент розгляду справи заборгованість відповідача, яку останній визнає в повному обсязі, становить 264 132,20 грн.
Окрім основної суми заборгованості відповідачем також визнано суми 3% річних та інфляційних втрат.
5. Позиція суду.
5.1 Щодо суми боргу, яка визнана відповідачем.
Статтею 42 ГПК України визначено перелік прав та обов'язків учасників справи.
Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 46 ГПК України крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
Частиною 1 ст.191 ГПК України встановлено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Як свідчать матеріали справи, у відзиві на позовну заяву відповідачем було визнано в повному обсязі позовні вимоги позивача щодо основного боргу у сумі 264 132,20 грн. У відзиві на позовну заяву відповідач також не заперечував щодо розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, а в подальшому під час розгляду справи визнав їх у повному обсязі.
Згідно з ч. 4 ст. 191 ГПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Враховуючи, що визнання позову в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 264 132,20 грн, 3% річних у сумі 4 978,86 грн та інфляційних втрат у сумі 48 209,80 грн не суперечить закону та не порушує прав та інтересів інших осіб, суд, з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів, доходить висновку про задоволення позовних вимог ФОП Єнчу О.В. в цій частині.
5.2. Щодо вимог про стягнення пені.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За приписами частини першої статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
При здійсненні розрахунку пені, позивач виходив з того, що сторонами п. 6.1. договору погоджено нарахування пені за порушення порядку розрахунку за кожен календарний день прострочення за увесь період затримки.
В той же час суд не погоджується з такими доводами позивача та зазначає наступне.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Таким чином законодавець передбачив право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов'язання. У разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України.
Згідно з ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Статтею 252 ЦК України передбачено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
У п. 6.1. договору сторони погодили, що у випадку порушення порядку розрахунку Постачальник має право вимагати від Покупця сплату пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період порушення від несплаченої у строк суми за кожен календарний день прострочення за увесь період затримки.
Дослідивши умови договору, суд зазначає, що договір не містить ні іншого строку, відмінного від встановленого ч. 6 ст. 232 ГК України, який є меншим або більшим шести місяців, ні вказівки на подію, що має неминуче настати, ні зазначення "до дати фактичного виконання" тощо.
Відтак, умову, передбачену у п.6.1. укладеного сторонами у цій справі договору, неможливо визнати такою, що встановлює інший строк нарахування штрафних санкцій, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України.
Аналогічний правовий висновок щодо застосування ч. 6 ст. 232 ГК України у подібних правовідносинах викладений у постановах ОП КГС ВС від 20.08.2021 №910/13575/20, КГС ВС від 15.11.2019 у справі №904/1148/19 та від 12.12.2019 у справі № 911/634/19.
З урахуванням наведеного, за допомогою системи "Ліга-закон" судом зроблено власний розрахунок, згідно якого сума пені становить 23 743,39 грн, з огляду на що вимоги позивача в цій частині підлягають частковому задоволенню.
Сума боргуПеріод заборгованостіКількість днів прострочкиРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за весь період прострочення
7 198,0001.01.2022 - 20.01.2022209,000.04970,99
7 198,0021.01.2022 - 02.05.202210210,000.055402,30
3 361,0001.01.2022 - 20.01.2022209,000.04933,15
3 361,0021.01.2022 - 03.05.202210310,000.055189,69
5 311,0001.01.2022 - 20.01.2022209,000.04952,38
5 311,0021.01.2022 - 04.05.202210410,000.055302,65
3 272,2001.01.2022 - 20.01.2022209,000.04932,27
3 272,2021.01.2022 - 05.05.202210510,000.055188,26
3 325,0001.01.2022 - 20.01.2022209,000.04932,79
3 325,0021.01.2022 - 06.05.202210610,000.055193,12
14 269,0001.01.2022 - 20.01.2022209,000.049140,74
14 269,0021.01.2022 - 09.05.202210910,000.055852,23
2 519,0001.01.2022 - 20.01.2022209,000.04924,84
2 519,0021.01.2022 - 10.05.202211010,000.055151,83
3 880,0001.01.2022 - 20.01.2022209,000.04938,27
3 880,0021.01.2022 - 11.05.202211110,000.055235,99
1 770,0001.01.2022 - 20.01.2022209,000.04917,46
1 770,0021.01.2022 - 12.05.202211210,000.055108,62
3 797,0001.01.2022 - 20.01.2022209,000.04937,45
3 797,0021.01.2022 - 13.05.202211310,000.055235,10
12 745,0001.01.2022 - 20.01.2022209,000.049125,70
12 745,0021.01.2022 - 16.05.202211610,000.055810,09
4 215,0001.01.2022 - 20.01.2022209,000.04941,57
4 215,0021.01.2022 - 17.05.202211710,000.055270,22
4 455,0001.01.2022 - 20.01.2022209,000.04943,94
4 455,0021.01.2022 - 18.05.202211810,000.055288,05
2 070,0001.01.2022 - 20.01.2022209,000.04920,42
2 070,0021.01.2022 - 19.05.202211910,000.055134,98
4 279,0001.01.2022 - 20.01.2022209,000.04942,20
4 279,0021.01.2022 - 20.05.202212010,000.055281,36
15 842,0001.01.2022 - 20.01.2022209,000.049156,25
15 842,0021.01.2022 - 23.05.202212310,000.0551 067,71
3 954,0001.01.2022 - 20.01.2022209,000.04939,00
3 954,0021.01.2022 - 24.05.202212410,000.055268,66
3 245,0001.01.2022 - 20.01.2022209,000.04932,01
3 245,0021.01.2022 - 25.05.202212510,000.055222,26
1 980,0001.01.2022 - 20.01.2022209,000.04919,53
1 980,0021.01.2022 - 26.05.202212610,000.055136,70
3 525,0001.01.2022 - 20.01.2022209,000.04934,77
3 525,0021.01.2022 - 27.05.202212710,000.055245,30
15 840,0001.01.2022 - 20.01.2022209,000.049156,23
15 840,0021.01.2022 - 30.05.202213010,000.0551 128,33
3 650,0001.01.2022 - 20.01.2022209,000.04936,00
3 650,0021.01.2022 - 01.06.202213210,000.055264,00
3 210,0001.01.2022 - 20.01.2022209,000.04931,66
3 210,0021.01.2022 - 02.06.202213310,000.055233,93
2 950,0001.01.2022 - 20.01.2022209,000.04929,10
2 950,0021.01.2022 - 02.06.202213310,000.055214,99
2 950,0003.06.2022 - 03.06.2022125,000.1374,04
4 545,0001.01.2022 - 20.01.2022209,000.04944,83
4 545,0021.01.2022 - 02.06.202213310,000.055331,22
4 545,0003.06.2022 - 04.06.2022225,000.13712,45
15 460,0001.01.2022 - 20.01.2022209,000.049152,48
15 460,0021.01.2022 - 02.06.202213310,000.0551 126,67
15 460,0003.06.2022 - 07.06.2022525,000.137105,89
3 882,0001.01.2022 - 20.01.2022209,000.04938,29
3 882,0021.01.2022 - 02.06.202213310,000.055282,91
3 882,0003.06.2022 - 08.06.2022625,000.13731,91
5 085,0001.01.2022 - 20.01.2022209,000.04950,15
5 085,0021.01.2022 - 02.06.202213310,000.055370,58
5 085,0003.06.2022 - 09.06.2022725,000.13748,76
2 430,0001.01.2022 - 20.01.2022209,000.04923,97
2 430,0021.01.2022 - 02.06.202213310,000.055177,09
2 430,0003.06.2022 - 10.06.2022825,000.13726,63
4 395,0001.01.2022 - 20.01.2022209,000.04943,35
4 395,0021.01.2022 - 02.06.202213310,000.055320,29
4 395,0003.06.2022 - 11.06.2022925,000.13754,18
16 944,0001.01.2022 - 20.01.2022209,000.049167,12
16 944,0021.01.2022 - 02.06.202213310,000.0551 234,82
16 944,0003.06.2022 - 14.06.20221225,000.137278,53
4 440,0001.01.2022 - 20.01.2022209,000.04943,79
4 440,0021.01.2022 - 02.06.202213310,000.055323,57
4 440,0003.06.2022 - 15.06.20221325,000.13779,07
5 399,0001.01.2022 - 20.01.2022209,000.04953,25
5 399,0021.01.2022 - 02.06.202213310,000.055393,46
5 399,0003.06.2022 - 16.06.20221425,000.137103,54
3 420,0001.01.2022 - 20.01.2022209,000.04933,73
3 420,0021.01.2022 - 02.06.202213310,000.055249,24
3 420,0003.06.2022 - 17.06.20221525,000.13770,27
2 400,0001.01.2022 - 20.01.2022209,000.04923,67
2 400,0021.01.2022 - 02.06.202213310,000.055174,90
2 400,0003.06.2022 - 18.06.20221625,000.13752,60
19 319,0001.01.2022 - 20.01.2022209,000.049190,54
19 319,0021.01.2022 - 02.06.202213310,000.0551 407,91
19 319,0003.06.2022 - 21.06.20221925,000.137502,82
4 336,0001.01.2022 - 20.01.2022209,000.04942,77
4 336,0021.01.2022 - 02.06.202213310,000.055315,99
4 336,0003.06.2022 - 22.06.20222025,000.137118,79
1 730,0001.01.2022 - 20.01.2022209,000.04917,06
1 730,0021.01.2022 - 02.06.202213310,000.055126,08
1 730,0003.06.2022 - 23.06.20222125,000.13749,77
3 005,0001.01.2022 - 20.01.2022209,000.04929,64
3 005,0021.01.2022 - 02.06.202213310,000.055218,99
3 005,0003.06.2022 - 24.06.20222225,000.13790,56
4 110,0001.01.2022 - 20.01.2022209,000.04940,54
4 110,0021.01.2022 - 02.06.202213310,000.055299,52
4 110,0003.06.2022 - 25.06.20222325,000.137129,49
21 420,0001.01.2022 - 20.01.2022209,000.049211,27
21 420,0021.01.2022 - 02.06.202213310,000.0551 561,02
21 420,0003.06.2022 - 29.06.20222725,000.137792,25
3 480,0001.01.2022 - 20.01.2022209,000.04934,32
3 480,0021.01.2022 - 02.06.202213310,000.055253,61
3 480,0003.06.2022 - 30.06.20222825,000.137133,48
3 440,0001.01.2022 - 20.01.2022209,000.04933,93
3 440,0021.01.2022 - 02.06.202213310,000.055250,70
3 440,0003.06.2022 - 30.06.20222825,000.137131,95
4 230,0001.01.2022 - 20.01.2022209,000.04941,72
4 230,0021.01.2022 - 02.06.202213310,000.055308,27
4 230,0003.06.2022 - 01.07.20222925,000.137168,04
5.3 Щодо клопотання відповідача стосовно зменшення розміру пені та інфляційних.
Надаючи оцінку клопотанню відповідача про зменшення суми пені на 90% та зменшення інфляційних втрат, суд враховує положення ст. 233 ГК України, згідно яких у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідно до ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Системний аналіз приписів статей 551 ЦК України, 233 ГК України свідчить, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов'язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання господарським судом оцінки поданим учасниками справи доказам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій.
Отже, вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим з огляду на інтереси сторін, які заслуговують на увагу, ступінь виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначність прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідність розміру пені наслідкам порушення, негайне добровільне усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін. При цьому обов'язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.
Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Так суд зауважує, що сума пені про обґрунтованість якої дійшов суд не може бути віднесена до надмірно великих штрафних санкцій порівняно зі збитками кредитора.
Посилання відповідача на врахування його майнового стану через вплив воєнних дій на території України суд вважає необґрунтованими, оскільки такий вплив поширюється негативно на обидві сторони договору.
При цьому, щодо прохання відповідача стосовно зменшення розміру інфляційних втрат суд відзначає, що нормами чинного законодавства прямо не передбачено можливості зменшення інфляційних втрат, оскільки їх нарахування та сплата не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора, який полягає у отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
До того ж, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявлених до стягнення сум.
Судом не встановлено очевидної неспівмірності заявлених до стягнення сум санкцій у вигляді пені і інфляційних у порівнянні із сумою основного боргу, а також не встановлено, що у даному випадку наслідки невиконання боржником зобов'язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов'язання.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.09.22 у справі №910/9911/21.
Враховуючи наведене, у суду відсутні підстави для зменшення зявлених сум.
5.4. Щодо клопотання відповідача про відстрочення погашення основного боргу, суд вказує наступне.
За змістом ст. 238 та 331 ГПК України суд за заявою сторони може відстрочити або розстрочити виконання рішення як при його прийнятті так і після набрання ним законної сили. При цьому підставою для відстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Таким чином, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, суд повинен виходити із збалансованості інтересів сторін, не даючи при цьому перевагу жодній з ній.
Крім того, заявляючи клопотання про відстрочення, відповідач повинен надати суду такі докази, що достеменно підтверджують той факт, у період відстрочення рішення суду він зможе його виконати, задовольнивши вимоги кредитора.
Надаючи оцінку доводам відповідача, наведеним в обґрунтування підстав надання відстрочки, суд зазначає, що фінансові труднощі не є винятковими обставинами для надання відстрочки, при цьому, як вже зазначалось судом, вплив воєнних дій на території України суд вважає необґрунтованими, оскільки такий вплив поширюється негативно на обидві сторони договору.
Крім того відповідачем не надано належних доказів на підтвердження наявності у нього можливості розрахуватись після закінчення відстрочки у разі її надання.
За таких обставин, суд вважає, що у задоволенні клопотання про надання відстрочки виконання судового рішення слід відмовити з огляду на його необґрунтованість, що, водночас, не позбавляє відповідача можливості звернутися до суду із заявою про відстрочку виконання рішення в порядку ст. 331 ГПК України.
6. Щодо судових витрат.
Відповідно до ч.1 ст.130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Приймаючи до уваги часткове визнання відповідачем позову в частині основного боргу, 3% річних та інфляційних втрат до початку розгляду справи по суті, суд доходить висновку про необхідність повернення з Державного бюджету на користь позивача судового збору у сумі 2 379,91 грн, а в іншій частині витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно.
При цьому, з урахуванням поданої представником позивача заяви про надання можливості подати докази на підтвердження розміру судових витрат (витрат на правничу допомогу), суд, керуючись ст.221 та п.5 ч.6 ст.238 ГПК України, вважає за необхідне призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати.
Керуючись ст.129,130,191,232,233,236-238,240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Квікмілз Україна" (65012, Одеська обл., місто Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 44, код ЄДРПОУ 34800301) на користь Фізичної особи-підприємця Єнчу Олексія Володимировича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість за поставку товару у сумі 264 132 /двісті шістдесят чотири тисячі сто тридцять дві/ грн 20 коп., 3% річних у сумі 4 978 /чотири тисячі дев'ятсот сімдесят вісім/ грн 86 коп., інфляційні втрати у сумі 48 209 /сорок вісім тисяч двісті дев'ять/ грн 80 грн, пеню у сумі 23 743 /двадцять три тисячі сімсот сорок три/ грн 39 коп., судовий збір у сумі 2 736 /дві тисячі сімсот тридцять шість/ грн 05 коп.
3. В задоволенні решти позову відмовити.
4. Повернути з Державного бюджету України через Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області (65009, м. Одеса, вул. Черняховського, 6, код ЄДРПОУ 38016923) на користь Фізичної особи-підприємця Єнчу Олексія Володимировича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суму судового збору у розмірі 2 379 /дві тисячі триста сімдесят дев'ять/ грн 91 коп., сплаченого за квитанцією №8679-2263-7629-3989 від 16.08.2022 на загальну суму 5 500,77 грн.
5. Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 09 січня 2023 р. о 12:30.
6. У задоволенні клопотання про відстрочення виконання рішення в частині сплати суми основного боргу відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено 05 січня 2023 р.
Суддя Ю.М. Щавинська