Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
02 січня 2023 року Справа №200/5358/22
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Чекменьов Г.А., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправними дії та стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні сумі 280156,92 грн. -
28 грудня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, в якому просить:
визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Донецькій області щодо невиплати середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні;
стягнути з Головного управління Національної поліції в Донецькій області середній заробіток за період затримки розрахунку при звільненні в сумі 280 156,92 грн.
Відповідно до статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В позовній заяві позивач зазначив, що звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Перевіряючи доводи позивача про звільнення від сплати судового збору за подання даного позову, суд виходить з такого.
Згідно зі статтею 67 Конституцією України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до статті 131 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Законом України «Про судовий збір» № 3674-VI (надалі - Закон № 3674-VI) визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до статей 1, 2 цього Закону судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом, і включається до складу судових витрат.
Платниками цього платежу є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Статтею 5 Закону № 3674-VI передбачені пільги щодо сплати судового збору.
Зокрема, згідно з пунктом 13 частини 1 статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Статус, права, пільги учасників бойових дій встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Відповідно до частини другої статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI, суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Аналіз пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI в сукупності з частиною другою статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.
Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не звільняє від сплати до бюджету судового збору з будь-яких спорів.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 19 жовтня 2020 року в справі № 240/934/20.
Частиною 5 статті 242 КАС України регламентовано, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, встановлена пунктом 13 частини 1 статті 5 Закону № 3674-VI пільга розповсюджує свою дію лише на випадки звернення до адміністративного суду за захистом прав, безпосередньо пов'язаних зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких правовідносин.
За змістом позовної заяви предметом позову у справі є стягнення з Головного управління Національної поліції в Донецькій області середнього заробітку за період затримки розрахунку.
Оскільки вказані виплати не відносяться до грошового забезпечення, заявлені вимоги не стосується захисту прав позивача як учасника бойових дій, через що немає підстав для звільнення позивача від сплати судового збору
Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини 1 статті 5 Закону № 3674-VI викладено також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 9 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19.
Тому, через несплату судового збору позовна заява не відповідає вимогам статті 161 КАС України.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом № 3674-VI, згідно з частиною 1 статті 4 якого судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відтак за звернення до суду із даним позовом про стягнення 280156,92 грн. підлягає сплаті судовий збір в сумі 2 801,57 грн.
Окрім того, згідно з частиною 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 2 статті 122 КАС України).
Відповідно до частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З аналізу зазначених положень процесуального закону слідує, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.
Частиною 5 статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Предметом цього адміністративного спору є зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку після звільнення. Як зазначено вище, вказана виплата не входить до структури заробітної плати (грошового забезпечення).
Спірні відносини пов'язані зі звільненням з публічної служби, тому під час обчислення строку звернення до суду із позовом цієї категорії застосуванню підлягають саме положення КАС України, як норми спеціального процесуального закону.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 04 грудня 2019 року у справі №815/2681/17.
Згідно з матеріалами справи 26.04.2021 року позивача звільнено зі служби, проте до суду з цим позовом позивач звернувся лише 28.12.2022 року.
Клопотання про поновлення строку звернення до суду з вказаним позовом позивачем не подано та не вказано поважних причин пропуску цього строку.
При цьому, звернувшись 17 лютого 2022 року до суду за належним розрахунком при звільненні у справі № 200/3035/22, про що зазначено у позовній заяві, позивачу було достовірно відомо про порушення його права на своєчасний розрахунок, проте не було заявлено вимоги щодо стягнення середнього грошового забезпечення за час затримки такого розрахунку.
Отже, з матеріалів позову випливає, що позивачем значно пропущений встановлений законом місячний строк звернення до адміністративного суду з цим позовом.
За приписами статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.
Тому вказаний позов підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтею 169 КАС України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання дій протиправними та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду платіжного документу про сплату судового збору в розмірі 2 801,57 грн., який потрібно сплатити за реквізитами розміщеними на офіційному веб-сайті Донецького окружного адміністративного суду, та заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даним позовом та докази поважності причин його пропуску.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута позивачеві.
Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя Г.А. Чекменьов