про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
м. Вінниця
05 січня 2023 р. Справа № 127/12121/21
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Заброцька Людмила Олександрівна, розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Козачук Ірини Юріївни про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії, а також матеріали цивільної справи №127/12121/21 (провадження 4-с/127/55/22 ),
До Вінницького окружного адміністративного суду з Вінницького апеляційного суду надійшли матеріали цивільної справи №127/12121/21 ( провадження 4-с/127/55/22 ) за скаргою ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Козачук Ірини Юріївни про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії.
З матеріалів цивільної справи №127/12121/21 ( провадження 4-с/127/55/22 ) встановлено, що 26.08.2022 року боржник ОСОБА_1 звернулася до Вінницького міського суду Вінницької області зі скаргою на дії державного виконавця.
В обгрунтування скарги зазначено, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 26.10.2021 у справі №127/12121/21 ОСОБА_1 зобов'язано не чинити ОСОБА_2 перешкод у спілкуванні з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також було визначено спосіб участі ОСОБА_2 у вихованні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення дитиною трьох років в присутності матері зі встановленням часу спілкування: щовівторка щомісяця з 17:30 год. до 20:00 год.; щочетверга щомісяця з 17:30 год. до 20:00 год.; щосуботи щомісяця з 10:00 год. до 19:00 год. Після досягнення дитиною трьох років, без присутності матері: щовівторка щомісяця з 17:30 год. до 20:00 год.; щочетверга щомісяця з 17:30 год. до 20:00 год.; щосуботи щомісяця з 10:00 год. до 19:00 год.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 22.02.2022 рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 26.10.2021 змінено в частині визначення способу участі батька ОСОБА_2 у вихованні та спілкуванні з донькою ОСОБА_3 виклавши його в новій редакції: протягом 3-місячного терміну у присутності матері дитини: щовівторка щомісяця з 17:00 год. до 20:00 год.; щочетверга щомісяця з 17:00 год. до 20:00 год.; щосуботи щомісяця з 10:00 год. до 19:00 год. Після закінчення трьохмісячного терміну без присутності матері: щовівторка щомісяця з 17:00 год. до 20:00 год.; щочетверга щомісяця з 17:00 год. до 20:00 год.; щосуботи щомісяця з 10:00 год. до 19:00 год.
Скаржниця вказує, що нею добровільно виконувалося рішення суду, будь - яких перешкод стягувачу в спілкуванні з дитиною з боку боржниці не чинилося.
Водночас, 25.05.2022 головним державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Козачук Іриною Юріївною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 69088604. Підставою для відкриття виконавчого провадження по виконанню судового рішення слугував виконавчий лист № 127/12121/21 від 24.05.2022, виданий Вінницьким міським судом Вінницької області та заява ОСОБА_2 про відкриття виконавчого провадження від 24.05.2022.
Крім того, державним виконавцем 25.05.2022 р. винесено постанову про стягнення виконавчого збору ВП № 69088604.
Вказану постанову скаржниця вважає протиправною, оскільки не чинила жодних перешкод щодо спілкування ОСОБА_2 з його донькою, державний виконавець не перевірив та не встановив той факт, що ОСОБА_1 добровільно виконує рішення суду, відтак, вважає, що у державного виконавця відсутні підстави для вжиття до боржника ОСОБА_1 будь - яких заходів примусового характеру, у зв'язку з чим просить суд:
визнати неправомірною постанову головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Козачук Ірини Юріївни від 25.05.2022 року про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 69088604;
скасувати постанову головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Козачук Ірини Юріївни від 25.05.2022 року про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 69088604;
зобов'язати головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Козачук Ірину Юріївну винести постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", у зв'язку із фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 02.09.2022 року прийнято до свого провадження скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця (а.с. 61 ).
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 11.10.2022 року в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця, заінтересовані особи: головний державний виконавець Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Козачук Ірина Юріївна, ОСОБА_2 відмовлено ( а. с. 99 - 102 ).
Постановою Вінницького апеляційного суду від 21.12.2022 року ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 11.10.2022 року скасовано. Провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця, заінтересовані особи: головний державний виконавець Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Козачук Ірина Юріївна, ОСОБА_2 закрито. Роз'яснено ОСОБА_1 її право на звернення до суду протягом десяти днів із дня отримання нею постанови, із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією ( а.с. 137 - 140 ).
27.12.2021 року представником скаржниці подано заяву про направлення справи за встановленою юрисдикцією ( а.с. 144 - 146 ).
Ухвалою суду від 28.12.2022 року заяву ОСОБА_1 про передачу справи за встановленою юрисдикцією задоволено.
Справу за матеріалами ОСОБА_1 на дії державного виконавця, заінтересовані особи: головний державний виконавець Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Козачук Ірина Юріївна, ОСОБА_2 передано до Вінницького окружного адміністративного суду, до юрисдикції якого віднесено розгляд справи ( а.с. 149 ).
30.12.2022 матеріали цивільної справи №127/12121/21 ( провадження 4-с/127/55/22 ) надійшли до Вінницького окружного адміністративного суду.
Перевіривши матеріали скарги ОСОБА_1 , а також розглянувши матеріали цивільної справи №127/12121/21 (провадження 4-с/127/55/22 ), вирішуючи питання щодо наявності підстав для відкриття провадження в адміністративній справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця, суд керується такими мотивами.
Пунктом 4 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.
Положеннями частини першої статті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Поряд з цим, особливості провадження у справах з приводу оскарження рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені статтею 287 КАС України.
Частиною 1 статті 287 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Частинами 1 та 2 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) визначено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Отже, частинами 1 та 2 статті 74 Закону України №1404-VIII чітко встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця, прийнятих ( вчинених, допущених ) в ході виконання виконавчого документу, що виданий адміністративним судом, а також на справи з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору.
Тобто, критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ та суть оспорюваних дій.
При цьому, суд зазначає, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби можуть бути оскаржені до адміністративного суду лише в разі відсутності у законі іншого судового порядку оскарження. Якщо ж законом встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ.
Поряд з цим, слід зауважити, що згідно з ч. 2 ст.74 Закону України №1404-VIII до адміністративного суду можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору.
Вінницький апеляційний суд обгрунтовуючи рішення, викладене в постанові від 21.12.2022 року у справі № 127/12121/21, зазначив про те, що до юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладення штрафу, як виконавчих документів в окремому провадженні ( а.с. 139 зворот ).
Разом з тим, суд зауважує, що в рамках заявлених вимог скаржниця ОСОБА_1 не оскаржує рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця, прийняті (вчинені допущені) під час примусового виконання постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, як виконавчого документу в окремому провадженні, а оскаржує саму постанову державного виконавця про стягнення виконавчого збору (дії державного виконавця саме щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору разом з постановою про відкриття виконавчого провадження).
Більше того, матеріали справи не містять відомостей, що таку постанову про стягнення виконавчого збору звернуто до примусового виконання і щодо її виконання відкрито окреме виконавче провадження.
Додатково слід наголосити, що ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 25.07.2022 року у справі № 127/11719/22 за позовом ОСОБА_1 до головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Козачук Ірини Юріївни про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 69086804 від 24.05.2022 року відмовлено у відкритті провадження. При цьому суд дійшов висновку, що розгляд судом вимог про оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби є за своєю правовою суттю формою судового контролю за виконанням постановленого судового акту, а тому має здійснюватися саме тим судом, який постановив рішення у справі та видав виконавчий лист, крім випадків, встановлених частиною другою статті 74 Закону № 1404-VIII.
В той же час, як зазначалось судом вище, скаржниця в поданій скарзі від 26.08.2022 року не оскаржує примусове виконання постанови про стягнення виконавчого збору, яку б було виділено в окреме виконавче провадження, відтак ч. 2 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" до спірних правовідносин не застосовується.
Більше того, ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 16.08.2022 року у справі № 127/17348/22 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Козачук Ірини Юріївни про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 69086804 від 24.05.2022 року. Цією ж ухвалою роз'яснено ОСОБА_1 , що з даними вимогами вона має право звернутись до суду в порядку цивільного судочинства за правилами розділу VII ст. 447-453 ЦПК України шляхом подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця.
Так, у вказаній ухвалі суд дійшов висновку про те, що оскільки виконавче провадження № 69086804 від 24.05.2022 року відкрито на виконання виконавчого листа, виданого 24.05.2022 р. Вінницьким міським судом Вінницької області по цивільній справі №127/12121/21, тому дії державного виконавця у виконавчому провадженні № 69086804 повинні оскаржуватись в порядку цивільного судочинства за правилами розділу VII ст. 447-453 ЦПК України шляхом подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця.
За приписами статті 446 ЦПК України процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.
Також статтею 447 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Як вище встановлено судом та свідчать матеріали цивільної справи, в рамках заявлених вимог скаржниця ОСОБА_1 не оскаржує рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця, прийняті (вчинені допущені) під час примусового виконання постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, як виконавчого документу в окремому провадженні, а оскаржує саму постанову державного виконавця про стягнення виконавчого збору (дії державного виконавця саме щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору разом з постановою про відкриття виконавчого провадження).
Так, в скарзі скаржниця зазначає, що не чинить стягувачу ОСОБА_2 перешкоди у вихованні та спілкуванні з дитиною ОСОБА_3 , а тому державним виконавцем безпідставно винесена постанова про стягнення виконавчого збору, оскільки державний виконавець не перевірив та не встановив той факт, що ОСОБА_4 добровільно виконує рішення суду.
При цьому, як свідчать матеріали справи виконавчий лист № 127/12121/21 виданий 24.05.2022 року у цивільній справі Вінницьким міським судом Вінницької області за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зобов'язання ОСОБА_1 не чинити ОСОБА_2 перешкод у вихованні та спілкуванні з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Виконавче провадження № 69086804, відкрите на виконання вказаного виконавчого документу, ще триває, докази виокремлення постанови про стягнення виконавчого збору в окреме провадження і відкриття виконавчого провадження з її виконання в справі відсутні.
При цьому, суд акцентує увагу, що виходячи з заявлених у скарзі від 26.08.2021 року вимог, зокрема про зобов'язання головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Козачук Ірину Юріївну винести постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", у зв'язку із фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, скаржниця фактично не згодна з самою постановою про відкриття виконавчого провадження № 69086804 та винесеною разом з нею постановою про стягнення виконавчого збору.
Відтак, надавати оцінку діям державного виконавця вчиненим у виконавчого провадженні з примусового виконання судового рішення в цивільній справі повинен суд, який видав виконавчий лист № 127/12121/21 від 24.05.2022 року.
Отже, до спірних правовідносин слід застосувати приписи частини 1 статті 74 Закону України №1404-VIII, згідно яких рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відтак, наявні підстави для відмови у відкритті провадження у адміністративній справі.
Водночас, у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи (частина 6 статті 170 КАС України).
Зважаючи на суб'єктний склад учасників спірних правовідносин та характер таких відносин, розгляд даної справи віднесено до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст.ст. 170, 248, 256 КАС України, -
1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за скаргою ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Козачук Ірини Юріївни про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії.
2. Роз'яснити скаржнику, що згідно з ч. 5 ст. 170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
3. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала скаргу.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Заброцька Людмила Олександрівна