Справа № 201/4920/18
Провадження № 1-кп/201/252/2022
3 січня 2023 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська кримінальне провадження № 12018040030000034 по обвинуваченню:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2
у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України, -
В судовому засіданні приймали участь:
прокурор ОСОБА_4
захисник ОСОБА_5
обвинувачений ОСОБА_3
представник потерпілого ОСОБА_6
В провадженні суду знаходиться кримінальне провадження № 12018040030000034 відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України в якому відносно обвинуваченого обрано найсуворіший запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Прокурор заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого оскільки ризики які були при обранні цього заходу не змінились і не зменшились, зокрема, наявні ризик уникнення суду, так як ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину за яке не передбачене покарання у виді позбавлення волі з умовою звільнення від його відбуття, обвинувачений систематично не з'являвся в судові засідання, тим паче, що він не має соціальних зав'язків, не має роботи. Крім того, існує ризик впливу на потерпілого та вчинення нового злочину обвинуваченим, так як останній обвинувачується у вчиненні корисливих злочинів і не маючи джерела доходу може знову вчинити злочин.
Представник потерпілого клопотання прокурора підтримав.
Обвинувачений та захисник заперечували та подали клопотання в якому просили змінити запобіжний захід на більш м'який у виді домашнього арешту за адресою, АДРЕСА_3 , будинок за якою готові надати друзі обвинуваченого, що вони підтвердили в минулому судовому засіданні. Також свідки підтвердили, що зможуть утримувати обвинуваченого протягом судового розгляду. Також захисник звернула увагу. Що в письмовому клопотанні прокурор просив визначити заставу в розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а в судовому засіданні усно просив залишити заставу в попередньому розмірі, що є протиправним, а тому захисник просила в разі продовження строку дії запобіжного заходу увиді тримання під вартою, зменшити розмір застави.
Заслухавши учасників, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України однією з підстав для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, однак так як кримінальне провадження перебуває на стадії судового провадження, то обґрунтованість підозри не перевіряється з огляду на те, що суд до вирішення справи не має право давати оцінку доказам і приходити до будь-якого висновку щодо обґрунтованості висунутого обвинувачення.
Згідно ч 2 ст. 177 КПК України другою підставою для застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Оцінюючи заявлені прокурором ризики, суд погоджується з тим, що ризик уникнення суду існує і він є значним з огляду на те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчинення тяжких та особливо тяжкого злочину і розуміючи наслідки розгляду кримінального провадження може намагатись ухилитись суду. Цей ризик підтверджений і поведінкою ОСОБА_3 , який більше половини призначених судових засідань не з'являвся до суду повідомляючи про поважність неявки, однак не надаючи доказів такої поважності. Цей ризик збільшується і самим фактом перебування країни у воєнному стані, коли уникнути суду легше ніж в мирний час. Додатково цей ризик підтверджується і свідомим обманом обвинуваченим суду щодо місця його проживання і порушенням умов домашнього арешту про що описано в попередніх ухвалах.
Також не виключений ризик і вчинення нового злочину обвинуваченим, так як останній обвинувачується у вчиненні корисливого і неодиничного злочину, що свідчить про його схильність до злочинної діяльності, а в умовах відсутності постійного джерела доходу, цей ризик лише збільшується.
Що стосується ризиків впливу на потерпілого, то суд вчетверте повторює, що цей ризик не знайшов свого підтвердження, так як потерпілий з заявами про вплив на нього з боку обвинуваченого не звертався, а саме по собі його обґрунтування неявки в судові засідання побоюванням за своє здоров'я, не може свідчити про наявність ризику.
Таким чином судом встановлено наявність ризиків визначених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому відносно обвинуваченого може бути обрано запобіжний захід.
Вирішуючи питання про вид запобіжного заходу суд враховує вік та стан здоров'я обвинуваченого, негативних даних про який не має, його соціальні зв'язки, які не є міцними, те що він не працює. Також суд враховує обставини злочину, описані в обвинувальному акті, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним, яке являється тяжким, його поведінка під час судового розгляду, що проявилось у неодноразових неявках в судові засідання та у надані суду неправдивих відомостей щодо місця свого проживання, що призвело до неможливості виконання обраного обвинуваченому запобіжного заходу у виді домашнього арешту, що в своїй сукупності свідчить що більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою не здатен забезпечити ці ризики, а тому строки тримання під вартою обвинуваченого підлягають продовженню.
Доводи захисту про можливість забезпечення ризиків менш суворим запобіжним заходом у виді домашнього арешту суд не приймає до уваги так як попередня поведінка обвинуваченого свідчить про високий ступінь ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а його свідомий обман суду про місце перебування під домашнім арештом лише підтверджує тезу про те, що обвинувачений схильний до ухилення від суду.
Разом з тим, відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, суд вважає за можливе визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, які будуть на нього покладені у разі внесення ним застави. У зв'язку з цим, а також враховуючи тяжкість кримінального правопорушення в якому обвинувачується ОСОБА_3 , його особу, й ого матеріальний стан, суд вважає за необхідне визначити заставу у мінімальному розмірі в сумі 208 000 гривень, яка здатна забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
Доводи захисту про зменшення розміру застави суд не приймає до уваги, так як суд визначив мінімально можливий розмір застави встановлений законом.
На підставі викладеного та керуючись ст. 199 КПК України, суд, -
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 до 1 березня 2023 року.
Встановити, що у разі внесення обвинуваченим ОСОБА_3 або іншою фізичною чи юридичною особою на депозитний рахунок № UA158201720355229002000017442 в ГУДКСУ в м. Київ, одержувач платежу ТУ ДСАУ в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 26239738, МФО 820172, застави у розмірі 208 000 гривень, ОСОБА_3 підлягає звільненню з-під варти.
У разі внесення застави та звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 з-під варти зобов'язати його: прибувати за кожною вимогою до суду.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_3 , що у разі не з'явлення його за викликом до суду без поважних причин чи не повідомлення ним про причини своєї неявки застава звертається у дохід держави.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення, а обвинуваченим який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1