Ухвала від 21.12.2022 по справі 916/4644/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про визнання вимог кредиторів

"21" грудня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/4644/15

Господарський суд Одеської області у складі судді - Антощук Світлани Іванівни,

при секретарі судового засідання Скогутовському І.П.

дослідивши матеріали справи

За заявою кредитора: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ДЕВІАНТ" (65069, м. Одеса, вул. Марсельська, буд. 2Б; код ЄДРПОУ 43011293)

до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНБУД" (65005, Одеська обл., м. Одеса, вул. Михайлівська, буд. 5; код ЄДРПОУ 22471390);

про банкрутом

Представники сторін у судове засідання не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.01.2016р. (суддя Антощук С.І.) порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „ПІВДЕНБУД".

В автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" в електронній формі оголошення про порушення справи про банкрутство у справі №916/4644/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНБУД" було сформовано господарським судом 11.01.2016р. (т. 2 а.с. 201).

12.01.2016р. на офіційному сайті Вищого господарського суду України опубліковано про порушення справи про банкрутство у справі №916/4644/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНБУД" (публікація №27137 від 12.01.2016р.). (т. 2 а.с. 202-203).

08.12.2022р. до суду надійшла заява фізичної ОСОБА_1 у сумі 379 974,22 грн. з грошовими вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю „ПІВДЕНБУД".

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.12.2022р. заяву ОСОБА_1 з майновими вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНБУД" (65054, м. Одеса, Аеропорт ЦА; код ЄДРПОУ 33915633), що виражені у грошових одиницях, прийнято та призначено до розгляду у засіданні суду на "21" грудня 2022р. о 13:30 год.

Від розпорядника майном боржника арбітражного керуючого Мензаренка Ю.М., Боржника та представник кредитора до суду надійшли клопотання про розгляд заяв за їх відсутності у судовому засіданні.

Розглянувши заяву кредитора, суд встановив:

Частиною 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 6 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Частиною 1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка діяла на час публікації оголошення, встановлено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство.

21.10.2019р. набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства.

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратили чинність: Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно ч. 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

07.09.2022р. господарським судом постановлено ухвалу попереднього засідання.

Враховуючи, що заяву Кредитора подано після строку, встановленого ч.1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а на дату постановлення судом ухвали попереднього засідання суду діяли положення Кодексу України з процедур банкрутства, то розгляд заяви Кредитора здійснюється судом за положеннями вказаного Кодексу.

Відповідно до абз.5 ч.2 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що майнові вимоги кредиторів до боржника мають бути виражені в грошових одиницях і заявлені до господарського суду в порядку, встановленому цією статтею.

Як на підставу звернення до господарського суді із заявою про визнання грошових вимог Заявник посилається на неналежне виконання Боржником договору №10-4-1-1 від 08.08.2008р. про співробітництво з інвестування і будівництва житлового будинку.

Предметом вказаного договору є інвестування будівництва однокімнатної квартири №10 площею 57.82 м.кв. у 4-секційному 8-поверховому житловому будинку, розташованому в смт. Затока по вул. Зарипова, 4, що будується на замовлення ТОВ "ПІВДЕНБУД" з метою отримання у власність квартири (п.1.1, 2.1.1. Договору).

Узгоджена на момент підписання сторонами сума Договору складає 242 950,00 грн. (п.3.1. Договору).

З боку інвестора зобов'язання за Договором були виконані частково у сумі 201 203,78 грн., що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру №814767 від 05.12.2008р., №814757 від 11.12.2008р., №814797 від 05.03.2009р., №б/н від 07.04.2009р., №б/н від 06.05.2009р., №501467 від 08.08.2008р., №501932 від 04.09.2008р., №501468 від 07.10.2008р., №501500 від 04.11.2008р.

Також кредитором заявлено до визнання інфляційне збільшення у сумі 160 645,61 грн. та 3% річних у сумі 18 124,82 грн. з посиланням на прострочення Боржником виконання зобов'язання.

З боку Боржника заявлені вимоги Кредитора з основного боргу визнаються у повному обсязі згідно відзиву від 20.12.2022р. Докази виконання умов договору ТОВ "ПІВДЕНБУД" до суду не надавало.

21.12.2022р. до суду від розпорядника майном боржника арбітражного керуючого Мензаренка Ю.М. надійшов відзив на заяву Кредитора, згідно якого визнані вимоги з основного боргу та заявлено клопотання про застосування строку позовної давності по нарахованим інфляційному збільшенню та 3% річних.

Статтею 11 Цивільний кодекс України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, судом встановлено, що між ОСОБА_1 , як інвестором, та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНБУД" виникли правовідносини у сфері інвестування у будівництво об'єктів нерухомого майна.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про інвестиційну діяльність" (у редакції, чинній на момент укладання договорів), що визначає загальні правові, економічні та соціальні умови інвестиційної діяльності на території України, інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект. Об'єктами інвестиційної діяльності може бути будь-яке майно, зокрема, об'єкти житлового будівництва, інші об'єкти власності, а також майнові права (стаття 2 Закону).

За змістом статті 7 цього Закону (у відповідній редакції) всі суб'єкти інвестиційної діяльності незалежно від форм власності та господарювання мають рівні права щодо здійснення інвестиційної діяльності, якщо інше не передбачено законодавчими актами України. За рішенням інвестора права володіння, користування і розпорядження інвестиціями, а також результатами їх здійснення можуть бути передані іншим громадянам та юридичним особам у порядку, встановленому законом. Взаємовідносини при такій передачі прав регулюються ними самостійно на основі договорів. Інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об'єктами та результатами інвестицій, включаючи реінвестиції та торговельні операції на території України, відповідно до законодавчих актів України.

Основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода). Укладення договорів, вибір партнерів, визначення зобов'язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України, є виключною компетенцією суб'єктів інвестиційної діяльності (стаття 9 Закону).

Інвестиційний договір, як окремий вид цивільно-правових договорів може містити положення різних видів цивільно-правових договорів залежно від предмету та цілей інвестування (договору про спільну діяльність, капітального будівництва, кредитування, купівлі-продажу, довірчого управління майном). Відтак, зазначений договір передбачає як грошові, так майнові права (обов'язки) сторін договору.

Інвестиційний договір, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНБУД", є угодою між особою, яка має право на об'єкт будівництва, та інвестором з метою участі інвестора у будівництві шляхом залучення інвестиційних коштів та отримання в майбутньому у власність об'єкту.

Досліджуючи правову природу зобов'язань, які виникли на підставі договору інвестиції, судом встановлено, що зобов'язання ОСОБА_1 щодо перерахування інвестиційних внесків забудовнику були грошовими зобов'язаннями та були виконані. А зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНБУД" щодо здійснення будівництва, введення об'єктів в експлуатацію та передачі їх інвесторам виконані не були, однак не мали характеру грошових.

Відповідно до ст. 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Суд зазначає, що метою проведення попереднього засідання суду є складення реєстру вимог кредиторів, за яким визначаються права на участь кредиторів у представницьких органах по справі та структура (порядок) погашення вимог кредиторів саме у справі про банкрутство (ч.ч.1,8 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», які кореспондуються з ч.1 та абз. 5 ч.6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства). Поза межами справи про банкрутство реєстр вимог кредиторів не має правового режиму виконання. Включення до вказаного реєстру грошових вимог кредиторів або майнових вимог, виражених в грошових одиницях (абз.4 ч. 2 ст. 23 Закону та абз. 5 ч. 2 ст. 45 Кодексу), не змінюють підстав виникнення та порядок виконання зобов'язань (грошових або майнових) поза межами справи (наприклад, у разі закриття провадження у справі), оскільки вказані положення законодавства не містять підстав для припинення майнового зобов'язання та виникнення грошового зобов'язання. Однак у справі про банкрутство саме реєстр грошових вимог кредиторів, який містити відомості щодо пасиву боржника, є об'єктом аналізу фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища його на ринках, що здійснюється розпорядником майном Боржника та підлягає оцінці кредиторами і Судом у підсумковому засіданні суду для визначення подальших процедур у справі. Задоволення вимог кредиторів, які не внесені до реєстру вимог кредиторів, як у процедурі розпорядження майном боржника, так і у ліквідаційній процедурі, а також під час виконання плану санації боржника, Кодексом України з процедур банкрутства не передбачено.

З огляду на зазначене права кредиторів з майновими вимогами до боржника підлягають захисту у справі про банкрутство на рівні з грошовими вимогами кредиторів.

Суд враховує, що відповідно до абз.5 ч.2 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства майнові вимоги кредиторів до боржника мають бути виражені в грошових одиницях. Однак, зазначені норми законодавства не містять алгоритму вираження майнових вимог у грошовій формі. Тому кредитор вільний у виборі способу доказування суду величини грошової суми, яка виражає його майнову вимогу (експертна оцінка, розмір фактичних витрат, тощо) та доказів в її обґрунтування.

У заяві ОСОБА_1 зазначено, що майнову вимогу, яка виникла до ТОВ "ПІВДЕНБУД" за Договором від №10-4-1-1 від 08.08.2008р., Кредитор оцінює у сумі фактично інвестованих грошових коштів.

Враховуючи викладені обставини, господарський суд вважає доведеною та належним чином підтвердженою майнову вимогу ОСОБА_1 до ТОВ "ПІВДЕНБУД", виражену у грошових одиницях у сумі 201 203,78 грн., що підлягають задоволенню у четверту чергу задоволення вимог кредиторів. У визнанні грошових вимоги у сумі 160 645,61 грн., що складаються з інфляційних втрат та 18 124,83 грн. 3% річних Суд відмовляє, оскільки із зазначених вище обставин справи судом не було встановлено наявності грошового зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНБУД" перед ОСОБА_1 .

Крім того, п. 1. ч 1 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді, підлягають задоволенню у першу чергу вимог кредиторів.

Таким чином, витрати Кредитора, пов'язанні зі сплатою судового збору за подання до суду заяви з грошовими вимогами у розмірі 4 962 грн., підлягають визнанню та задоволенню у першу чергу задоволення вимог кредиторів.

Господарський суд зазначає, що відповідно до положень ч. 4 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів. Згідно ч.1 ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановлено для їх подання можуть брати участь у зборах кредиторів боржника, однак без права вирішального голосу.

Керуючись ст.ст. 1, 45, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Визнати майнові вимоги виражені в грошових одиницях ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНБУД" у сумі 379 974, 22 грн., що підлягають задоволенню у четверту чергу задоволення вимог кредиторів та витрати по сплаті судового збору у сумі 4 962, 00 грн., що підлягають задоволенню у першу чергу задоволення вимог кредиторів.

2. Визнані у п.1 даної ухвали суду вимоги є конкурсними, підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів, однак не надають кредитору права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Інформацію по справі можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://od.arbitr.gov.ua.

Ухвала набрала законної сили 21 грудня 2022 р. та може бути оскаржена у порядку, встановленому ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства та ст.ст. 254, 255 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 30 грудня 2022 р. у зв'язку із відсутністю у Господарському суді Одеської області з 21.12.2022р. по 29.12.2022р. електроенергії та Інтернет зв'язку, що підтверджується відповідними актами суду.

Суддя С.І. Антощук