79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
03.01.2023 Справа № 914/2219/22
Господарський суд Львівської області у складі судді Кидисюка Р.А. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Львівського міського центру зайнятості, м. Львів
до відповідача Львівської митниці ДФС, м. Львів
про стягнення 41526,57 грн
За участю представників сторін: не викликались
Судові процедури
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Львівського міського центру зайнятості до Львівської митниці ДФС про стягнення 41526,57 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 15.09.2022 справу №914/2219/22 передано на розгляд судді Кидисюку Р.А.
Ухвалою суду від 20.09.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без судового засідання та без виклику сторін.
Ухвалою суду від 15.11.2022 відмовлено у задоволенні заяви (вх.№3434/22 від 25.10.2022) Львівського міського центру зайнятості про залучення до участі у справі правонаступника.
Позиція позивача
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що у зв'язку з поновленням ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу митного оформлення №4 митного поста "Смільниця" Львівської митниці ДФС з 28.04.2020 р. згідно наказу Львівської митниці ДФС від 30.11.2020 р. №319-о про поновлення на підставі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04.11.2020 р. у справі №380/3816/20, позивач просить суд стягнути з відповідача 41526,57 грн допомоги по безробіттю, виплаченої ОСОБА_1 за період з 28.05.2020 року по 20.10.2020 року.
У відповіді на відзив (вх.№21514/22 від 19.10.2022) позивач зазначив, що відповідно до наказу Львівського міського центру зайнятості ОСОБА_1 було надано статус безробітного з 26.05.2020 року і було призначено допомогу з безробіття та розпочато з 28.05.2020 року виплату допомоги з безробіття відповідно до п.п. 1, 3, 4 ст.22 та п. 1 ст. 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". На підставі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04.11.2020р. у справі №380/3816/20, наказом Львівської митниці ДФС від 30.11.2020р. №319-о ОСОБА_1 поновлено на посаді заступника начальника відділу митного оформлення №4 митного поста "Смільниця" Львівської митниці ДФС з 28.04.2020р. Згідно з частиною 4 статті 35 Закону із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду. Частиною 1 статті 34 Закону встановлено, що Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття має право стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу. Таким чином, законодавством передбачено право центрам зайнятості стягувати з роботодавця суму страхових коштів і вартість соціальних послуг наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду та обов'язок роботодавця відшкодувати суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду. Аналогічна правова позиція висвітлена у численних постановах Верховного Суду: від 12.07.2018 № 914/586/17, від 09.07.2018 № 914/1875/17, від 12.06.2018 № 914/2087/17.
Право центру зайнятості звертатися з позовом до роботодавців прямо визначено законодавством та виникає з моменту поновлення безробітного на роботі незалежно від того чи провів роботодавець оплату за вимушений прогул.
Заперечення відповідача
Відповідач проти задоволення позову заперечив повністю з підстав, наведених у відзиві (вх.№21367/22 від 18.10.2022). Зокрема, зазначив, що враховуючи фактичну виплату Львівською митницею ДФС ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу вважаємо, що стягнення матеріального забезпечення, виплаченого в розмірі 41 526,57 грн, має здійснюватися саме з ОСОБА_1 .
На думку відповідача, позивачем не взято до уваги положення ст. 36 цього Закону, відповідно до п. 2 якого, застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Згідно п. 3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг. Вказана норма Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачає врегулювання відповідних правовідносин іншим нормативно-правовим актом, до якого, в даному випадку, слід віднести Порядок надання матеріальної допомоги по безробіттю, одноразової матеріальної допомоги безробітному та непрацездатним особам, які перебувають на його утриманні, допомоги на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року №309. Згідно з п. 21 зазначеного порядку, якщо під час одержання матеріальної допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, з безробітного стягується сума виплаченої матеріальної допомоги по безробіттю з дня виникнення цих обставин. У разі відмови добровільно повернути зазначені кошти питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку. Підтвердження застосування вищезазначених норм закону наведено в постанові Верховного Суду України від 13.04.2010 року № 10/45, в якій зазначається: «...Відповідно до частини 3 статті 36 Закону України від 2 березня 2000 року № 1533-ІІІ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг. Названа норма Закону є бланкетною та передбачає врегулювання відповідних правовідносин іншим нормативно-правовим актом, до якого, в даному випадку, слід віднести постанову Кабінету Міністрів України від 20 березня 2006 року № 357, якою затверджено Порядок розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", за правилами пункту 7 якого, у разі відмови особи повернути суми незаконно виплачених коштів, а також у разі неповернення (невідшкодування) їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства. » Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 02.04.2018 у справі № 910/5464/17.
Обставини справи
ОСОБА_1 будучи звільненим 27.04.2020 р. з Львівської митниці ДФС зареєструвався 26.05.2020р. у Львівському міському центру зайнятості з метою пошуку роботи.
Відповідно до наказу Львівського міського центру зайнятості ОСОБА_1 було надано статус безробітного з 26.05.2020 року і було призначено допомогу з безробіття та розпочато з 28.05.2020 року виплату допомоги з безробіття відповідно до п.п. 1, 3, 4 ст.22 та п.1 ст.23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".
Допомога по безробіттю ОСОБА_1 була виплачена з 28.05.2020 року по 20.10.2020 року в сумі 41 526,57 грн.
На підставі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04.11.2020 р. у справі №380/3816/20, наказом Львівської митниці ДФС від 30.11.2020 р. №319-о ОСОБА_1 поновлено на посаді заступника начальника відділу митного оформлення №4 митного поста "Смільниця" Львівської митниці ДФС з 28.04.2020 р.
Таким чином, у відповідача наявне зобов'язання щодо відшкодування Львівському міському центру зайнятості виплаченої допомоги по безробіттю ОСОБА_1 , у сумі 41 526.57 грн. у зв'язку із поновленням його на роботі за рішенням суду відповідно до п. 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" із роботодавця утримуються: сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі: поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.
Львівським міським центром зайнятості 20.07.2022 р. скеровано Львівській митниці ДФС повідомлення щодо повернення коштів в сумі 41 526,57 грн. у зв'язку із поновленням на роботі ОСОБА_1 .
У відповідь на дане повідомлення Львівська митниця ДФС повідомила Львівський міський центр зайнятості листом вх.№212 від 05.08.2022 р. про те, що задоволення зазначеного повідомлення є неможливим у зв'язку із тим, що кошторис Львівської митниці ДФС на 2022р. не затверджений та відсутнє фінансування.
Станом на дату подання позову Львівською митницею ДФС кошти в сумі 41526,57 грн не повернуто.
Позиція суду
Львівський міський центр зайнятості є органом Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (надалі - Фонд), що діє від імені Фонду відповідно до законів України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", "Про зайнятість населення".
Відповідно до ст.43 Закону України «Про зайнятість населення» статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.
Статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті Законі України «Про зайнятість населення» особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.
Відповідно до ст.44 Закону України «Про зайнятість населення» зареєстровані безробітні мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та Закону України «Про зайнятість населення».
Як вбачається з матеріалів справи, з 28.05.2020 року по 20.10.2020 року ОСОБА_1 виплачувалась допомога по безробіттю на загальну суму 41 526,57 грн.
На підставі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04.11.2020 р. у справі №380/3816/20, наказом Львівської митниці ДФС від 30.11.2020 р. №319-о ОСОБА_1 поновлено на посаді заступника начальника відділу митного оформлення №4 митного поста "Смільниця" Львівської митниці ДФС з 28.04.2020 р.
У п. 34 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року №9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" зазначено, що рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.
Відповідно до абзацу 10 підпункту 1 пункту 30 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 № 792, центр зайнятості припиняє реєстрацію з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу (розпорядження) про поновлення зареєстрованого безробітного на роботі.
Відповідно до абзацу 7 частини 1 статті 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Фонд має право стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду.
Відповідно до частини 4 статті 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.
Із наведеного вбачається, що підставою для утримання із роботодавця виплаченого безробітному забезпечення, у тому числі допомоги по безробіттю, є факт поновлення його на роботі за рішенням суду, а не прийняття судом рішення про поновлення особи на роботі.
Отже, виплачену ОСОБА_1 допомогу по безробіттю за період 28.05.2020 року по 20.10.2020 року слід стягувати саме з роботодавця - Львівської митниці ДФС.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про підставність та обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 41526,57 грн допомоги по безробіттю, виплаченої ОСОБА_1 за період з 28.05.2020 року по 20.10.2020 року.
При цьому, станом на час розгляду справи, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Львівська митниця ДФС (код ЄДРПОУ 39420875) перебуває в стані припинення, а відтак, з урахуванням ч.5 ст.104 ЦК України не є юридичною особою, яка припинена.
Суд звертає увагу позивача, що він не позбавлений права та можливості звернутися до суду із відповідною заявою про заміну сторони відповідача її правонаступником в разі настання відповідних обставин, зокрема, після внесення у Єдиний державний реєстр відомостей про припинення юридичної особи відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Судові витрати
За звернення до суду з позовною заявою майнового характеру позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2481,00 грн, що підтверджується долученим до матеріалів справи платіжним дорученням №1099 від 09.09.2022.
Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 2, 12, 20, 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Львівської митниці ДФС (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1; код ЄДРПОУ 39420875) на користь Львівського міського центру зайнятості (79060, Львівська обл., місто Львів, ВУЛ.КНЯГИНІ ОЛЬГИ, будинок 122; код ЄДРПОУ 25555035) 41 526,57 грн (сорок одна тисяча п'ятсот двадцять шість гривень 57 копійок) допомоги по безробіттю, виплаченої ОСОБА_1 за період з 28.05.2020 року по 20.10.2020 року, та 2481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня) судового збору.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в Західному апеляційному господарському суді в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 03.01.2023.
Суддя Кидисюк Р.А.