печерський районний суд міста києва
Справа № 757/57775/18-к
26 листопада 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , захисників, - адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , підозрюваного - ОСОБА_8 , розглянувши у засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням заступника начальника шостого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування ОВС ГСУ Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
В провадження слідчого судді надійшло клопотання заступника начальника шостого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування ОВС ГСУ Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вказане клопотання обґрунтовано тим, що Генеральною прокуратурою України здійснюється досудове розслідування та процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42017160000000054 від 20.01.2017 за підозрою ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 212 КК України, ОСОБА_11 за ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212 КК України, ОСОБА_12 за ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 212 КК України, а також за фактами вчинення інших кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 368 та ч. 1 ст. 205 КК України.
20.11.2018 року у вказаному кримінальному провадженні повідомлено про підозру ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364 КК України.
У засіданні прокурори клопотання підтримали, посилаючись на викладені в ньому доводи, наполягали на його задоволенні.
Підозрюваний та його захисники заперечували щодо задоволення клопотання, мотивуючи тим, що стороною обвинувачення не доведена мета застосування запобіжного заходу, а також наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою інкримінованих кримінальних правопорушень та ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України та просили відмовити у задоволені вказаного клопотання.
Заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного, та його захисників, дослідивши клопотання та долучені до нього стороною обвинувачення та захисту документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
ОСОБА_8 є підозрюваним у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017160000000054 від 20.01.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364 КК України.
20.11.2018 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364 КК України.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Водночас, слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, у слідчого судді наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364 КК України.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім, ніж до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_8 складає сукупність належних даних, які підтверджуються: висновком комісійної судово-економічної експертизи № 06/06/18-1 від 06.06.2018; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 16.07.2018; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 08.08.2018; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 20.08.2018; протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 14.03.2018; протоколом огляду приміщення ГУ ДФС у Вінницькій області від 27.09.2018; довідкою управління податків і зборів ГУ ДФС у Вінницькій області від 27.09.2018; висновком спеціаліста від 04.10.2018; актом тематичної перевірки ДФС України від 07.09.2018.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_8 , а виходячи лише з фактичних даних, що містяться в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_8 , у вчиненні кримінальних правопорушень за викладених в клопотанні обставин.
Перевіряючи достатність доказів для такого висновку, слідчий суддя, наряду з положеннями КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення «Чеботарь проти Молдови»), у відповідності до якої слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що конкретна особа, можливо вчинила злочин. Натомість, не будучи наділеним повноваженнями щодо оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення на даній стадії кримінального судочинства, слідчий суддя позбавлений можливості надати перевагу одним доказам перед іншими шляхом їх оцінки та аналізу в сукупності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу. Питання щодо доведеності вини особи та правильності кваліфікації її дій у відповідності до закону про кримінальну відповідальність підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду кримінального провадження по суті.
Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує тяжкість покарання за ч. 3 ст. 289 КК України, особу підозрюваного, вік та стан його здоров'я, постійне місце проживання, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу, пов'язаного з триманням під вартою.
Доводи сторони обвинувачення, що підозрюваний, перебуваючи на волі, може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, у зв'язку з чим виникла необхідність застосування до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є безпідставними, нічим не підтвердженими, та наявним у цьому кримінальному провадженні ризикам може запобігти більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, який в повній мірі зможе гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Оскільки прокурори не довели обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, а саме: недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя дійшов висновку про застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж той, який зазначений у клопотанні, а саме - домашнього арешту в певний період доби.
Відповідно до пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
При цьому, відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
З огляду на викладене, в засіданні встановлено, що більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Вирішуючи питання про те, який запобіжний захід відносно підозрюваного, слідчий суддя вважає за доцільне застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце свого проживання, АДРЕСА_1 , у певний період доби, а саме з 20 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв.
Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього такі обов'язки:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або слідчого судді, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, слідчим, прокурором або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом, слідчим, прокурором;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзду в Україну.
Згідно ч. 6 ст. 194 КПК України зазначені обов'язки покладаються на підозрювану на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184,193,194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя
В задоволенні клопотання заступника начальника шостого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування ОВС ГСУ Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Тростянець Вінницької області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце свого проживання, АДРЕСА_1 , у певний період доби, а саме з 20 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. наступного дня строком до 24.01.2019 року, та покласти на підозрюваного обовязки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, зобов'язавши прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду, а саме:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або слідчого судді, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, слідчим, прокурором або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом, слідчим, прокурором;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзду в Україну.
Строк дії обов'язків, покладених судом, визначити до 24.01.2019 року.
Контроль за виконанням обов'язків покласти на прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1