2/287/397/22
Справа № 287/2137/20
"19" грудня 2022 р. м. Олевськ
Суддя Олевського районного суду Житомирської області Кононихіна Н.Ю., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» про захист прав споживачів,
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Олевського районного суду з позовом до ТОВ «Споживчий центр», в якому просить визнати недійсним договір позики, укладений між нею та ТОВ «Споживчий центр», та у підготовчому судовому засіданні розглянути клопотання про витребування у ТОВ «Споживчий центр» копії договору позики.
Дослідивши позовну заяву та додані документи, вважаю, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки з неї вбачається, що позивачкою не дотриманні норми ст. 175,177 ЦПК України, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Разом з тим, судом встановлено, що в порушення вимоги зазначеної норми права позовна заява не містить конкретного змісту позовних вимог та конкретного викладу обставин щодо них, а саме, у позовній заяві, хоча й зазначено позивачкою такий спосіб захисту права як визнання недійсним договору позики, укладеного між нею та відповідачем, однак не вказано, який саме договір позики ОСОБА_1 просить визнати недійсним, дату його укладення, предмет договору, вартість предмета договору.
Заява не містить ні конкретного предмету спору (об'єкт спірних правовідносин, матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем), ні конкретного предмету позову (безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів).
Частина 4 ст. 177 ЦПК України зазначає, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Матеріали справи не містять документів, підтверджуючих сплату судового збору у повному обсязі.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивачка зазначає у своєму позові, що між нею та ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» існує договір позики.
Пред'являючи позов до суду, позивачка посилається на ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно з якою споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Відповідно до п. 1, 11 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.
За приписами п. 1 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про споживче кредитування» цей Закон не поширюється на договори, що містять умову про споживчий кредит у формі кредитування рахунку зі строком погашення кредиту до одного місяця, та кредитні договори, що укладаються на строк до одного місяця.
Згідно з нормою ч. 1 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
При цьому в матеріалах справи відсутні відомості про те, який саме договір позики ОСОБА_1 просить визнати недійсним, дату його укладення, строк дії договору, що позбавляє можливості суд з'ясувати, чи на нього поширюється сфера дії Закону України «Про споживче кредитування» та чи до указаних відносин застосовується Закон України «Про захист прав споживачів» в питанні звільнення позивачки від сплати судового збору.
Згідно ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Враховуючи вищезазначені обставини, а також з огляду на те, що неможливо з'ясувати конкретний зміст позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовну заяву необхідно залишити без руху та надати строк для усунення недоліків 10 днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху, а саме, для зазначення у позовній заяві конкретного змісту позовних вимог та конкретного викладу обставин (зазначення дати укладення договору позики, предмету договору, умов договору, сплатити позивачкою судовий збір або обґрунтувати законність підстав для звільнення від сплати судового збору).
Керуючись ст. ст. 175, 187, 260, 261, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833), адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, про захист прав споживачів, - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, роз'яснивши, що в іншому випадку позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Н. Ю. Кононихіна