465/8864/21
2/465/1758/22
Іменем України
21.12.2022 року м. Львів
Франківський районний суд м.Львова в особі судді Гладишевої Х.В.,
за участю секретаря судового засідання Василюк В.Б.,
учасники справи:
позивач - не з'явився;
відповідач - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Франківського районного суду м.Львова цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна особистою приватною власністю,-
встановив:
До Франківського районного суду м.Львова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна особистою приватною власністю.
Короткий зміст заяв по суті справи. Аргументи учасників справи.
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою, в якій просить визнати майно - квартиру АДРЕСА_1 (в цілому) особистою приватною власністю спадкодавця - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . На обґрунтування позовних вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її матір - ОСОБА_3 , яка до дня смерті проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . Після смерті матері залишилося майно - частка у квартирі АДРЕСА_1 . Окрім позивачки спадкоємцями за законом є чоловік померлої - ОСОБА_4 , син померлої - ОСОБА_5 , донька померлої - ОСОБА_6 та матір померлої - ОСОБА_7 . Як зазначено в позовній заяві на даний час видано два свідоцтва про право на спадщину на ім'я позивача та на ім'я її брата - ОСОБА_5 , оскільки інші спадкоємці відмовилися від прийняття спадщини на їхню користь. Також зазначено, що квартира, яка є спадковим майном, придбана матір'ю 06.11.2001 року після розірвання шлюбу з її батьком - відповідачем у справі - ОСОБА_2 . Шлюб розірвано рішенням Франківського районного суду м.Львова 01.02.1999 року, однак зареєстровано розірвання лише 11.01.2002 року. Спірна квартира придбана за кошти бабусі позивача - ОСОБА_7 . Оскільки квартира придбана фактично після розірвання шлюбу, але таке не було належним чином зареєстроване, це перешкоджає належним чином оформити право власності на спірне майно та є підставою звернення до суду.
06.10.2022 року ОСОБА_2 подав заяву, в якій позовні вимоги визнав, зазначив, що жодних претензій щодо права власності на вказану квартиру не має.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 12.11.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна особистою приватною власністю залишено без руху.
23.12.2021 року на виконання вимог ухвали позивач ОСОБА_1 подала висновок про вартість об'єкта оцінки та квитанцію про сплату судового збору.
Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 04.01.2022 року відкрито провадження у даній справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 10:30 год. 16.03.2022 року.
16.03.2022 року розгляд справи відкладено на 06.10.2021 року.
Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 06.10.2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 08.30 год. 03.11.2022 року.
В подальшому розгляд справи відкладено на 21.12.2022 року.
В судове засідання позивач не з'явилася, в матеріалах справи наявне клопотання проводити розгляд без її участі, зазначили, що позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду, при цьому 06.10.2022 року подав заяву, в якій позовні вимоги визнав, зазначив, що жодних претензій щодо права власності не має.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Згідно договору купівлі-продажу квартири серії АЕЕ №901929 від 06.11.2001 року ОСОБА_8 продав, а ОСОБА_3 купила квартиру АДРЕСА_1 .
Згідно реєстраційного посвідчення серії НОМЕР_1 від 19.11.2001 року, виданого Львівським обласним державним комунальним бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки квартира АДРЕСА_1 в цілому зареєстрована за ОСОБА_3 .
Рішенням Франківського районного суду м.Львова від 01.02.1999 року розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Як вбачається зі свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 від 20.09.2005 року, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірвано, про що в книзі реєстрації актів про розірвання шлюбу 11.01.2002 року зроблено запис за №03.
23.09.2005 року ОСОБА_3 уклала шлюб із ОСОБА_4 та після реєстрації шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_3 , що стверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 від 01.12.2005 року.
Зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла.
Після її смерті відкрилася спадщина та видано два свідоцтва про право на спадщину за законом №579 від 09.06.2021 року та №580 від 09.06.2021 року.
Свідоцтвом про право на спадщину за законом від 09.06.2021 року, яке зареєстроване в реєстрі за №579 стверджується, що спадкоємцем зазначеного у свідоцтві майна ОСОБА_3 є її син - ОСОБА_5 , якому належить 2/5 частки у спадщині та її донька - ОСОБА_1 , якій належить 3/5 частки у спадщині, у тому числі з урахуванням 1/5 частки у спадщині від якої відмовився чоловік померлої - ОСОБА_4 , з урахуванням 1/5 частки у спадщині від якої відмовилася донька померлої ОСОБА_6 та з урахуванням 1/5 частки у спадщині від якої відмовилася мати померлої - ОСОБА_7 . Спадщина, на яку в указаних частках видано це свідоцтво, складається із Ѕ частки квартири АДРЕСА_1 . Свідоцтво про правло на спадщину на 2/10 частки у квартирі видано ОСОБА_5 ..
Свідоцтвом про право на спадщину за законом від 09.06.2021 року, яке зареєстроване в реєстрі за №580 стверджується, що спадкоємцем зазначеного у свідоцтві майна ОСОБА_3 є її син - ОСОБА_5 , якому належить 2/5 частки у спадщині та її донька - ОСОБА_1 , якій належить 3/5 частки у спадщині, у тому числі з урахуванням 1/5 частки у спадщині від якої відмовився чоловік померлої - ОСОБА_4 , з урахуванням 1/5 частки у спадщині від якої відмовилася донька померлої ОСОБА_6 та з урахуванням 1/5 частки у спадщині від якої відмовилася мати померлої - ОСОБА_7 . Спадщина, на яку в указаних частках видано це свідоцтво, складається із Ѕ частки квартири АДРЕСА_1 . Свідоцтво про право на спадщину на 3/10 частки у квартирі видано ОСОБА_1 ..
Відповідач у поданій до суду заяві вказав, що жодних претензій щодо права власності не має.
Норми права, які підлягають застосуванню при вирішенні спору та мотиви, з яких виходить суд при ухваленні рішення.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачено статтею 16 ЦК України.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що позовні вимоги мають оцінюватися судом, виходячи з правових та фактичних підстав позову, наведених у позовній заяві, а не лише тільки з формулювань її прохальної частини, які можуть бути недосконалими.
Відповідно до частини першої статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи.
Разом із тим, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті (частина четверта статті 25 ЦК України).
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано на підставі рішення Франківського районного суду м.Львова від 01.02.1999 року. Також встановлено, що ОСОБА_3 до реєстрації такого розлучення в органах реєстрації актів громадянського стану придбала квартиру АДРЕСА_1 , яка зареєстрована за нею. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 (після одруження 23.09.2005 року ОСОБА_3 ) померла.
З матеріалів справи вбачається, що спадкоємцями зазначеного у свідоцтві майна ОСОБА_3 - Ѕ частки квартири АДРЕСА_1 , є її син - ОСОБА_5 та донька ОСОБА_1 ..
Суд зазначає, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 про визнання майна - квартири АДРЕСА_1 - особистою приватною власністю спадкодавця - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 не узгоджується з вимогами чинного законодавства, оскільки у такому разі судом буде вирішено питання про права особи, яка не має цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності, що свідчить, у тому числі, про неефективність способу захисту права особи відповідно до положень статті 16 ЦК України. З огляду на наведене, суд роз'яснює, що у такому випадку спадкоємець не позбавлений можливості захисту своїх прав шляхом подання позову про визнання права власності в порядку спадкування.
Аналогічний правовий висновок неодноразово було викладено Верховним Судом у постановах від 20 червня 2018 року у справі № 640/13903/16-ц (провадження № 61-15147св18); від 20 червня 2018 року у справі № 266/5267/18 (провадження № 61-6647св19); від 20 березня 2019 року у справі № 550/1040/16-ц (провадження № 61-28423св18); від 22 квітня 2020 року у справі № 601/2592/18 (провадження № 61-17859св19); від 22 квітня 2020 року у справі № 127/23809/18 (провадження № 61-11210св19); від 27 травня 2020 року у справі № 361/7518/16-ц (провадження № 61-43734св18), від 16 вересня 2020 року у справі № 464/1663/18 (провадження № 61-9410св19), що свідчить про сталість судової практики у спірних правовідносинах.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, оскільки суд прийшов до переконання що в задоволенні позову слід відмовити, судові витрати слід залишити за позивачем.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 206, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 354 ЦПК України, суд
ухвалив :
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна особистою приватною власністю- відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду або через Франківський районний суд м.Львова.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_4 .
Суддя Х.В.Гладишева