Справа № 458/921/22
3/458/625/2022
30.12.2022 м. Турка
Суддя Турківського районного суду Львівської області Ференц Р.І., розглянувши матеріали, які надійшли від командира 3 роти охорони 2 батальйону військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , громадянин України, проживає та зареєстрований по АДРЕСА_1 , одружений, в/ч НОМЕР_1 , водій-стрілець 3 відділення 2 взводу 3-ї роти охорони 2-го батальйону охорони, солдат військової служби за призовом під час мобілізації, в/ч НОМЕР_1 , стрілець 3 взводу 3 роти хорони 2 батальйону охорони, солдат військової служби за призовом під час мобілізації, який протягом року не притягувався до адміністративної відповідальності, за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП,-
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.12.2022 року у провадження судді Турківського районного суду Львівської області Ференц Р.І. передана справа №458/921/22 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Згідно вимог ст. 278 КУпАП справа про військове адміністративне правопорушення підвідомча Турківському районному суду Львівської області. Відповідно до ст. 221 КУпАП судді районних судів розглядають справи про військові адміністративні правопорушення, передбачені ст. 172-10 - 172-20 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії в/ч НОМЕР_1 № 823 від 29.12.2022 року, складеного командиром 3 роти охорони 2 батальйону військової частини НОМЕР_1 старшим лейтенантом ОСОБА_1 вбачається, що 28.12.2022 року близько 18.20 год солдат ОСОБА_2 після проведеного лікування у військовому шпиталі (м. Львів), з'явився на об'єкті охорони за № 27 та викликав підозру у командира 3-ї роти охорони щодо наявності ознак алкогольного сп'яніння. Солдат ОСОБА_2 був доставлений до КНП "Турківська ЦМЛ" для проведення медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння. Згідно висновку № 307 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, наданого КНП "Турківська ЦМЛ" о 19.20 год підтверджено, що солдат ОСОБА_2 знаходився в стані алкогольного сп'яніння (1,56‰). Окрім того, це підтверджують командир 3 роти старший лейтенант ОСОБА_1 , заступник командира 3 роти з морально-психологічного забезпечення капітан ОСОБА_3 , стрілець 1 відділення 2 взводу 3 роти солдат ОСОБА_4 , чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 277 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення, в тому числі, передбачене ст. 172-20 КУпАП розглядається судом протягом доби.
У судове засідання ОСОБА_2 прибув, через канцелярію суду подав клопотання, свою провину визнає в повному обсязі, а відтак немає порушення прав такої особи, оскільки згідно зі ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а за відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані щодо своєчасного повідомлення особи про місце і час розгляду справи та якщо не надійшло клопотання про відкладення цього розгляду.
З метою недопущення затягування і відкладення судового розгляду на строк, який перевищує строк розгляду справи встановлений законом, враховуючи практику Європейського суду з прав людини стосовно критеріїв розумних строків є правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; характер процесу та його значення для заявника (рішення у справах «Федіна проти України» від 02.09.2010 року, «Смірнова проти України» від 08.11.2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 року тощо), а також приймаючи до уваги рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» яким наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд прийшов до висновку про розгляд справи на підставі наявних у ній даних чи доказів.
Окрім цього, як зазначив ЄСПЛ у справі "Каракуця проти України" (заява N 18986/06; п. 57) Суд неодноразово визначав, що це є обов'язок зацікавленої сторони виявляти особливу уважність, дбаючи про свої інтереси, та вживати необхідних заходів для отримання інформації про рух своєї справи (Teuschler v. Germany, N 47636/99; Sukhorubchenko v. Russia, N 69315/01, § 48; Gurzhyy v. Ukraine, N 326/03.)
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у п. 35 рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" визначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Подібна позиція цього суду викладена, також у рішеннях у справах "Олександр Шевченко проти України" (заява N 8371/02, п. 27, та "Трух проти України" заява N 50966/99), де суд наголосив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Судом при розгляді даної справи враховано позицію Верховного Суду відображену в п. 34 постанови від 12.03.2019 року по справі № 910/9836/18 де зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Дослідивши матеріали адміністративної справи стосовно особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, всебічно, повно і об'єктивно дослідивши всі обставини справи у їх сукупності, суд встановив наступні обставини.
Судом встановлено, що відсутні обставини, що виключають розгляд справи (ст. 247 КУпАП), оскільки складений протокол про військове адміністративне правопорушення та інші матеріали свідчать про подію та склад адміністративного правопорушення, про осудність особи, яка вчинила протиправну дію, вчинення дій особою не в стані крайньої необхідності, на момент розгляду справи не закінчилися строки, передбачені ст. 38 КУпАП.
Об'єктами правопорушення, передбаченого ст. 172-20 КУпАП є суспільні відносини у сфері військових правопорушень.
З наявних документів вбачається, що ОСОБА_2 є військовослужбовцем, солдатом, і перебуває на військовій службі в Збройних Силах України, а отже така особа є суб'єктом адміністративної відповідальності.
28.12.2022 року командиром 3 роти охорони 2 батальйону військової частини НОМЕР_1 старшим лейтенантом ОСОБА_1 , а також матеріалами справи встановлено, що близько 18.20 год солдат ОСОБА_2 перебуваючи в зоні територіальної оборони № 3 , на об'єкті охорони за №27 в Львівській області, був виявлений з ознаками алкогольного сп'яніння. З метою виявлення стану алкогольного сп'яніння його направлено до КНП "Турківська ЦМЛ".
З метою виявлення стану алкогольного сп'яніння ОСОБА_2 погодився пройти огляд.
Для проведення медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння направлено до КНП "Турківська ЦМЛ", висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 307 від 28.12.2022 року о 19.10 год встановлено діагноз алкогольне сп'яніння 1,56‰.
Окрім цього це підтверджують командир 3 роти старший лейтенант ОСОБА_1 , заступник командира 3 роти з морально-психологічного забезпечення капітан ОСОБА_3 , стрілець 1 відділення 2 взводу 3 роти солдат ОСОБА_4 .
З приводу виявленого порушення було складено протокол про адміністративне правопорушення серії в/ч НОМЕР_1 №823 від 29.12.2022 року за появу та перебування на території військової частини в нетверезому стані в умовах особливого періоду, за що передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП. Складений з приводу виявленого адміністративного правопорушення протокол про адміністративне правопорушення порушник отримав, підписав, своє відношення ОСОБА_2 стосовно провини відобразив, зазначивши в поясненні про те, що свою вину визнає.
ОСОБА_2 за фактом виявленого порушення надав письмове пояснення, згідно якого свою вину визнає у складеному відносно нього протоколі.
Відтак, вбачаючи в діях ОСОБА_2 ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, уповноваженою особою складено протокол про адміністративне правопорушення, в якому зафіксовано виявлені факти.
Суд вважає, що виявлені факти відображають об'єкт суспільних відносин в сфері військової дисципліни, оскільки об'єктивна сторона такого правопорушення полягає у перебуванні військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час виконання обов'язків військової служби в нетверезому стані і об'єктивна сторона такого діяння полягає виключно в активних діях по вживанню спиртних напоїв, а також поява військовослужбовця в нетверезому стані. Окрім цього, об'єктивна сторона такого правопорушення полягає у розпиванні, появі військовослужбовців на території військової частини в нетверезому стані, у виконанні військовослужбовцями обов'язків військової служби в нетверезому стані.
Дії командира в частині правомірності та підставності складання протоколу про військове адміністративне правопорушення порушник не оскаржував до вищого командування в передбаченому законом порядку. Відсутність в матеріалах справи наданихОСОБА_2 доказів оскарження дій командира військової частини вказує на погодження ОСОБА_2 зі складеними відносно нього протоколом про правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками.
Обов'язок щодо збирання доказів, в силу вимог ч. 2 ст. 251 КУпАП, покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Провина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП доводиться в повному обсязі і підтверджується наступними доказами.
Згідно витягу з наказу №212 від 23.07.2022 року вбачається, що ОСОБА_2 вибув 23.07.2022 року на важливі об'єкти і комунікації державного значення національної транспортної системи України з метою здійснення їх охорони та оборони.
З наявних документів вбачається, що ОСОБА_2 є військовослужбовцем і перебуває на військовій службі в Збройних Силах України, а отже така особа є суб'єктом адміністративної відповідальності.
Будучи військовим, ОСОБА_2 відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України і перебуваючи на території військової частини був зобов'язаний свято та непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, зразково виконувати свої службові обов'язки, не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців; неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, додержуватися військового етикету, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.
ОСОБА_2 було допущено порушення вимог статуту - не зразково виконувавсвої службові обов'язки, своєю поведінкою не вжив заходів до недопущення негідного вчинку, не дотримався військового етикету, не поводився з гідністю й честю, не вжив усіх заходів по недопущенню до вживання під час проходження військової служби (крім медичного призначення) спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби, не вжив заходів до неухильного виконання вимог військових статутів, наказів командирів.
Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); 2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; 3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); 4) під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою; 5) під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
Згідно вимог даного Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» ОСОБА_2 , будучи військовим, зобов'язаний був виконувати покладені на нього обов'язки військової служби протягом всього робочого дня на території військової частини або в іншому місці роботи (занять), в тому числі поза військовою частиною, і під час виконання державних обов'язків.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 і юридична адреса військової частини м. Червоноград. Виконання обов'язків військової служби здійснюється в зоні територіальної оброни №3 на об'єкті охорони № 27 Самбірського району Львівської області. У зв'язку з чим такий військовослужбовець підпадає під вимоги Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» як такий, що зобов'язаний виконувати покладені обов'язки військової служби протягом всього робочого дня як на території військової частини, а так само в іншому місці роботи (занять), в тому числі поза військовою частиною.
Факт невиконання вимог діючого законодавства в частині розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв; появі військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння; виконання військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, який зобов'язаний виконувати покладені обов'язки військової служби протягом всього робочого дня як на території військової частини, а так само в іншому місці роботи (занять), в тому числі поза військовою частиною, в умовах особливого періоду, підтверджено протоколом про адміністративне правопорушення в/ч НОМЕР_1 № 823 від 29.12.2022 року згідно якого вбачається, що 28.12.2022 року близько 18.20 год солдат ОСОБА_2 після проведеного лікування у військовому шпиталі (м. Львів), з'явився на об'єкті охорони за № 27 та викликав підозру у командира 3-ї роти охорони щодо наявності ознак алкогольного сп'яніння. Солдат ОСОБА_2 був доставлений до КНП "Турківська ЦМЛ" для проведення медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння. Згідно висновку № 307 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, наданого КНП "Турківська ЦМЛ" о 19.20 год підтверджено, що солдат ОСОБА_2 знаходився в стані алкогольного сп'яніння (1,56‰).
Протокол про адміністративне правопорушення, який складений уповноваженою державою особою і дії такої посадової особи, що його складала в порядку, передбаченому чинним законодавством, не оскаржувався. Протокол не містить жодних зауважень з боку правопорушника.
ОСОБА_2 за фактом виявленого порушення письмових чи визнавальних пояснень в складеному відносно нього протоколі надав, відношення до вчиненого відобразив.
Відтак, вбачаючи в діях ОСОБА_2 ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, уповноваженою особою складено протокол про адміністративне правопорушення, в якому зафіксовано виявлені факти.
Складеним протоколом відображена диспозиція в діях ОСОБА_2 ст. 172-20 КУпАП в частині появи і виконання військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, який зобов'язаний виконувати покладені обов'язки військової служби протягом всього робочого дня як на території військової частини, а так само в іншому місці роботи (занять), в тому числі поза військовою частиною, в умовах особливого періоду.
Суд вважає, що виявлені факти відображають об'єкт суспільних відносин в сфері військової дисципліни, оскільки об'єктивна сторона такого правопорушення полягає у перебуванні військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час виконання обов'язків військової служби в нетверезому стані і об'єктивна сторона такого діяння полягає виключно в активних діях по вживанню спиртних напоїв, а також поява військовослужбовця в нетверезому стані. Окрім цього, об'єктивна сторона такого правопорушення полягає у розпиванні, появі військовослужбовців на території військової частини в нетверезому стані, у виконанні військовослужбовцями обов'язків військової служби в нетверезому стані.
Окрім цього, факт надання ОСОБА_2 пояснень під час складання процесуальних документів командиром - судом розцінюється як спосіб захисту і бажання нести відповідальність за військове адміністративне правопорушення.
Дії командира в частині правомірності та підставності складання протоколу про військове адміністративне правопорушення порушник не оскаржував до вищого командування в передбаченому законом поряду. Відсутність в матеріалах справи наданих ОСОБА_2 доказів оскарження дій командира військової частини вказує на погодження ОСОБА_2 зі складеними відносно нього протоколом про правопорушення.
Відтак, з урахуванням викладеного, суд приймає протокол про адміністративне правопорушення серії в/ч НОМЕР_1 № 823 від 29.10122022 року як належний і допустимий доказ в частині перебування військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час виконання обов'язків військової служби в нетверезому стані і об'єктивна сторона такого діяння полягає виключно в активних діях по вживанню спиртних напоїв, а також поява військовослужбовця в нетверезому стані.
Окрім цього, поясненнями командира 3 роти старшого лейтенанта ОСОБА_1 , заступника командира 3 роти з морально-психологічного забезпечення капітана ОСОБА_3 , стрільця 1 відділення 2 взводу 3 роти солдата ОСОБА_4 , підтверджується факт перебування ОСОБА_2 в стані сп'яніння.
Судом при розгляді даної справи також враховано вчинення ОСОБА_2 правопорушення в умовах особливого періоду, як особою, яка є військовослужбовцем, що відповідає диспозиції ст. 172-20 КУпАП внаслідок наступного.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оборону України» № 1932-ХІІ від 06.12.1991 року особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Так, відповідно до Указу Президента України № 303/2014 від 17.03.2014 року «Про часткову мобілізацію» затвердженого Законом України від 1.03.2014 року № 1126-VІ, в Україні оголошено часткову мобілізацію, отже з того часу настав особливий період, який триває по теперішній час.
Згідно постанови Верховного Суду України від 30.05.2018 (справа № 521/12726/16-ц), в Україні особливий період розпочався 18.03.2014 року і триває по теперішній час.
Обставинами (умовами), що визначають момент настання особливого періоду є: оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової), або доведення такого рішення до виконавців стосовно прихованої мобілізації, або момент ведення воєнного стану в Україні чи окремих її місцевостях. Таким чином, часткова мобілізація, яка оголошувалася Указами Президента України є складовою частиною особливого періоду.
Виходячи із вищевикладеного вбачається, що особливий період охоплює собою мобілізацію, воєнний час, частково відбудовний період після закінчення воєнних дій, і на теперішній час не завершився.
Також судом враховано вчинення ОСОБА_2 правопорушення як особою, яку протягом року не було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення.
Диспозиція ч. 1 ст. 172-20 КУпАП передбачає наступні склади адміністративного правопорушення: 1) розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів; 2) поява військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння; 3) виконання військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння; 4) відмова військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння. Отже вчинення особою хоча би одного з вищевказаних діянь є грубим порушенням та тягне за собою передбачену законом адміністративну відповідальність.
Диспозицією ч. 3 ст. 172-20 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
З аналізу приписів норм даної статті передбачена адміністративна відповідальність за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Таким чином, дії ОСОБА_2 , які полягають в тому, що він, будучи військовослужбовцем, зобов'язаний був виконувати покладені на нього обов'язки військової служби протягом всього робочого дня на території військової частини або в іншому місці роботи (занять), в тому числі поза військовою частиною, і під час виконання державних обов'язків, вчинене в умовах особливого періоду, що є порушенням, та утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Об'єктивна сторона правопорушення в даній ситуації виражається у вживанні спиртних напоїв, перебуванні на території військової частини в нетверезому стані військовослужбовця, який виконує обов'язки військової служби протягом всього робочого дня на території військової частини або в іншому місці роботи (занять), в тому числі поза військовою частиною, від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
В діях ОСОБА_2 відобразилася об'єктивна сторона такого виду правопорушення - перебування на території військової частини в нетверезому стані військовослужбовця.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.
Діями ОСОБА_2 проявилася суб'єктивна сторона - умисні дії у формі умислу.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Також, вимогами ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відтак, з аналізу наведених вище норм законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів, в сукупності доказів вбачається, що в діях ОСОБА_2 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, а саме: перебування на території військової частини в нетверезому стані, вчинені в умовах особливого періоду, а тому така особа винна у вчиненнівиявленого правопорушення, підлягає адміністративній відповідальності, а тому його дії правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
За таких обставин, беручи до уваги те, що за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП передбачена відповідальність військовослужбовців, військовозобов'язаних за вживання спиртних напоїв, перебування на території військової частини в нетверезому стані, вчинені в умовах особливого періоду, в умовах особливого періоду, тому всебічно, повно, об'єктивно дослідивши всі обставини справи, заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд дійшов висновку про достовірність та достатність доказів для висновку про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП і вважає, що в його діях є склад цього правопорушення.
У відповідності до ст.ст. 34,35 КУпАП обставиною, що пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення, визнається щире розкаяння винного, обставини, що обтяжують відповідальність, судом не встановлено.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При накладенні адміністративного стягнення, відповідно до ст.ст. 33-35 КУпАП, враховано характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, який до адміністративної відповідальності раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, ступеня його вини, який свою провину визнав, майновий стан, відсутність обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, відсутність підстав для застосування іншого адміністративного стягнення, ніж передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, майнової шкоди не заподіяно, а також те, що дії винної особи підривають авторитет військовослужбовця, суд приходить до висновку про визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу.
Стосовно відшкодування шкоди.
Якщо при вирішенні питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення органами (посадовими особами), переліченими у п.п.1-4 ст. 213 КУпАП одночасно вирішується питання про відшкодування винним майнової шкоди, то в постанові по справі зазначаються розмір шкоди, що підлягає стягненню, порядок і строк її відшкодування.
В даній справі суд не вирішує питання про відшкодування винним майнової шкоди, що підлягає стягненню, порядок і строк її відшкодування, оскільки, на думку суду, така шкода не заподіяна по причині відсутності в матеріалах справи доказів заподіяння такої шкоди.
Стосовно вирішення питання про вилучені речі і документи.
Частиною 4 ст. 283 КУпАП передбачено, що постанова по справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи.
Судом не вирішується питання вилучених документів, оскільки такі не вилучалися.
Стосовно стягнення судового збору.
Згідно із ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір, розмір і порядок сплати, якого встановлюється законом.
Відповідно до ст. 4 ч. 2 п. 5 Закону України "Про судовий збір", судовий збір стягується у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VІ від 08.07.2011 року (зі змінами), особою, на яку накладено адміністративне стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, який станом на 01.01.2022 року становить 2481,00 грн. З 01.01.2022 року цей розмір судового збору становить 496,20 грн (2481 х 0,2 = 496,20).
Керуючись ст.40-1, ч. 3 ст. 172-20, ст. ст.221, 280, 283, 284 КУпАП, суддя, -
Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні 28.12.2022 року адміністративного правопорушення, передбаченого, ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 215 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3655,00 грн.
Роз'яснити ОСОБА_2 , що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф ним має бути сплачений не пізніше ніж через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення адміністративного стягнення, а в разі оскарження такої постанови не пізніше ніж через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про накладення адміністративного стягнення буде надіслана для примусового виконання до органу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна.
Штраф необхідно внести через установу банку України на розрахунковий рахунок: Отримувач: ГУК Львiв/Боринська тг/21081100; Код отримувача (код ЄДРПОУ): 38008294; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку (МФО) 899998; Номер рахунку: UA108999980314060542000013917; Код класифікації доходів бюджету: 21081100.
У разі сплати штрафу у строки, передбачені ст. 307 КУпАП, копію платіжного документу необхідно подати до Турківського районного суду Львівської області.
З урахуванням ч. 2 ст. 308 КУпАП, у разі несплати штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, при примусовому виконанні цієї постанови органами державної виконавчої служби з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , громадянин України, проживає та зареєстрований по АДРЕСА_1 судовий збір за ухвалення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (код отримувача 37993783, рахунок №UA908999980313111256000026001, назва отримувача: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ суду 02886806, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) у сумі 496,20 грн.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через Турківський районний суд Львівської області прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
Суддя Р.І.Ференц