Справа № 456/4396/22
Провадження № 2-н/456/581/2022
Іменем України
23 грудня 2022 року Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Бучківська В. Л. , розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості по заробітній платі з Товариства з обмеженою відповідальністю «Перфект Пак», -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати в сумі 5 752,39 грн. з Товариства з обмеженою відповідальністю «Перфект Пак».
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч.2 ст.19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.
Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо (ч.3 ст.19 ЦПК України).
Відповідно до ч.1 ст.160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Як роз'яснюється у пункті 12 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 23.12.2011 року за №14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються. До заяви має бути додано докази перебування заявника у трудових відносинах із боржником, а підтвердженням суми, яка стягується, може бути будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати, зокрема, довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо. Не допускається розгляд вимог про стягнення заробітної плати у разі наявності спору щодо розміру заборгованості чи права на її отримання. Наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги.
Згідно з п. 9 постанови Пленуму ВССУ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» від 23.12.2011 наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги.
Відповідно до ст. 233 КЗпП України (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 року № 2352-IX, який набрав чинності 19.07.2022 року) із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (ст. 116 КЗпП України).
Відповідно до ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.
Статтями 1, 2 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Основна заробітна плата це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати це виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Згідно ст. 30 Закону України при кожній виплаті заробітної плати роботодавець повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: а) загальна сума заробітної плати з роз шифровкою за видами виплат; б) розміри і підстави відрахувань із заробітної плати; в) сума заробітної плати, що належить до виплати.
Відомості про оплату праці працівника надаються будь-яким органам чи особам лише у випадках, передбачених законодавством, або за згодою чи на вимогу працівника. (ст. 31 Закону України «Про оплату праці»)
Відтак працівник може звернутися до суду в порядку наказного провадження лише у разі, якщо вимога про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, є безспірною (роботодавець не оспорює ні право вимоги працівника, ні суму заборгованості з виплати заробітної плати), що підтверджується належно оформленими письмовими документами.
Статтею 49 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.
Із змісту даної заяви про видачу судового наказу вбачається, що заявник ОСОБА_1 просить стягнути з боржника ТзОВ «ПЕРФЕКТ ПАК» нараховану, але не виплачену заробітну плату, в сумі 5 752,39 грн. На підтвердження цього до своєї заяви він долучив довідку від 30.09.2022 року б/н, про те що він працює в ТзОВ «ПЕРФЕКТ ПАК» та займає посаду підсобного робітника, заборгованість станом на 30.09.2022 року становить 5 752,39 грн. Сума заборгованості 5 752,39 грн., яка вказана у довідці, оформлена без додержання вимог ст.116 КЗпП України, а саме без зазначення окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) і про які роботодавець повинен був письмово повідомити працівника в день їх виплати.
В силу приписів пунктів 4 та 5 ч. 2 ст. 163 ЦПК України у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються, та перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. Водночас пунктом 4 ч. 3 ст. 163 ЦПК України встановлено, що до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
За сукупністю обставин, беручи до уваги приписи п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя вбачає підстави для відмови у видачі судового наказу, оскільки до заяви не долучено належних беззаперечних доказів на яких ґрунтуються заявлені вимоги.
Таким чином, працівник може звернутися до суду в порядку наказного провадження у разі якщо вимога про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати є безспірною (роботодавець не оспорює ні право вимоги працівника, ні суму заборгованості з виплати заробітної плати), що підтверджується належно оформленими письмовими документами.
Відповідно до ч.2 ст.167 ЦПК України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу, суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги приписи п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя вбачає підстави для відмови у видачі судового наказу, оскільки до заяви не долучено належних беззаперечних доказів на яких ґрунтуються заявлені вимоги.
Керуючись ст.ст.160-166, 258-261, 353 ЦПК України, суд,
Відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перфект Пак»про видачу судового наказу про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної платив сумі 5 752,39 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена через Стрийський міськрайонний суд Львівської області до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя В. Л. Бучківська