Справа № 309/1473/22
Провадження № 2-а/309/20/22
05 серпня 2022 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області
в складі: головуючого судді Савицький С.А.
за участю секретаря судового засідання Мацунич В.І.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 24 січня 2022 року постановою відповідача його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП з накладенням штрафу у розмірі 8500 гривень за те, що він порушив абзац 7 пункту 37 постанови КМУ від 07.12.2016 року № 921 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних».
Він не погоджується із зазначеним у постанові рішенням відповідача, а саму постанову вважає незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню у зв'язку з неповнотою з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 фактичним обставинам справи, порушенням норм процесуального права. Просить суд скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 № 18 від 24.01.2022 року, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 8500 гривень.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник Левицький А.О. не з'явилися, надіслали суду заяву - клопотання про розгляд справи у їх відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання подав письмову заяву про розгляд справи у його відсутності. Також до суду надіслав відзив на по позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позову, просив відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову, оскільки він правомірно був притягнутий до відповідальності за ч.2 ст. 210-1 КУпАП за порушення абзац 7 пункту 37 постанови КМУ від 07.12.2016 р. № 921 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних».
Виходячи з наявних доказів у справі, суд вважає за можливе на підставі ст. 205 КАС України справу вирішувати без участі сторін та підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, з урахуванням заяв сторін про слухання справи за їх відсутності, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що 20 січня 2022 року головним спеціалістом ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 було складено протокол № 18 про адміністративне правопорушення щодо керівника ДП «Хустське ЛДГ» ОСОБА_1 за ч.2 ст. 210-1 КУпАП.
За результатами розгляду протоколу № 18 про адміністративне правопорушення від 20 січня 2022 року було винесено постанову від 24.01.2022 №18 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП та накладення на нього штрафу у сумі 8 500 гривень.
Про наявність вказаної постанови №18 за справою про адміністративне правопорушення позивач дізнався в Хустському відділі державної виконавчої служби 19 квітня 2022 року, де йому було вручено постанову про відкриття виконавчого провадження № 68796363 від 18.04.2022 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч. 1 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Із урахуванням приписів ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує особі право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Україна проголошена демократичною, правовою державою, в якій права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (ст. 1, ч.2 ст.3 Конституції України).
За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Органи законодавчої, виконавчої та судової влади повинні здійснювати свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України (ч.2 ст.6 Конституції України).
Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП.
При вивченні матеріалів заяви, судом встановлено, що ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності як посадову особу за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, яке вчинено в особливий період, що в судовому засіданні підтверджується оскаржуваною постановою.
Частиною другою статті 210-1 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період.
Тобто, зазначена норма носить бланкетний характер, а тому серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов'язково повинно бути посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила та якого не дотрималась особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи.
Як вбачається з оскаржуваної постанови ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ведення персонального обліку призовників і військовозобов'язаних в особливий період шляхом невиконання вимог абзацу 7 (у п'ятиденний строк з дня подання відповідних документів внесення до особових карток призовників і військовозобов'язаних змін щодо їх сімейного стану, місця проживання (перебування), освіти, місця роботи і посади та надсилання щомісяця до 5 числа до районних (міських) військових комісаріатів повідомлення про зміну облікових даних) пункту 37 постанови КМУ від 07.12.2016 р. № 921 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних».
Разом з тим, абзацом 7 пункту 37 постанов КМУ № 921 від 07.12.2016 року, передбачено, що з метою ведення персонального обліку призовників і військовозобов'язаних на державні органи, підприємства, установ та організації покладається організація періодичного звіряння особових карток призовників і військовозобов'язаних із записами у військових квитках та посвідченнях про приписку до призовних дільниць. Не рідше одного разу на рік проведення звіряння особових карток працівників з обліковими документами районних (міських) військових комісаріатів, в яких вони перебувають на військовому обліку.
Відповідач притягаючи до відповідальності позивача у постанові посилається саме на порушення ним абзацу 7 пункту 37 постанови КМУ № 921 від 07.12.2016 року, однак зміст цієї норми викладає в іншій інтерпретації, що не відповідає дійсності.
Правила поведінки, які ніби то пушив позивач у постанові про притягнення його до адміністративної відповідальності, передбачені абзацом 8 пункту 37 згаданої вище постанови КМУ, та говорять про внесення у п'ятиденний строк з дня подання відповідних документів до особових карток призовників і військовозобов'язаних змін щодо їх сімейного стану, місця проживання (перебування), освіти, місця роботи і посади та надсилання (у разі наявності) щомісяця до 5 числа до районних (міських) військових комісаріатів повідомлення про зміну облікових даних.
Таким чином, відповідач, виносячи постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не конкретизував відповідно до суті викладеного правопорушення у відповідності до диспозиції ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, які саме норми, передбачені постановою Кабінету Міністрів України № 921 від 07.12.2016 року, порушив ОСОБА_1 .
Одночасно суд констатує, що повідомлення про зміну облікових даних надсилаються до п'ятого числа до районний (міських) військових комісаріатів лише у разі наявності таких. Зважаючи на норму закону, яка передбачає надання таких даних лише у разі наявності, перевіркою не встановлено та не зафіксовано в акті перевірки причини, за якими позивач не надсилала до ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлення про зміну облікових даних.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. За змістом цієї норми на особу не може бути покладений і обов'язок доводити свою невинуватість в учиненні адміністративного правопорушення.
Таким чином, суд приходить до переконання, що матеріалами справи не підтверджено факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, а також не доведено дотримання при винесені оскаржуваної постанови вимог ст. ст. 248, 280 КУпАП щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин та вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З огляду зазначеної статті та враховуючи здобуті в ході розгляду справи докази, суд вважає, що постанову № 18 від 24.01.2022 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП слід скасувати та надіслати справу на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_1.
Вказані обставини встановлені судом на підставі належних доказів і не спростовані відповідачем.
Керуючись ст.ст. 2,19,72-77, 94, 211, 241-246, 250 КАС України суд -
Позов задовольнити.
Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 від 24 січня 2022 року за № 18 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП скасувати.
Справу щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП направити начальнику ІНФОРМАЦІЯ_1 на новий розгляд.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Хустського
районного суду: Савицький С.А.