номер провадження справи 33/87/22
21.12.2022 Справа № 908/1934/22
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Мірошниченка М.В.
при секретарі судового засідання Драковцевій В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні матеріали справи № 908/1934/22
за позовом Запорізької міської ради (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105, ідентифікаційний код 04053915)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “РЕНТА ЛЮКС” (вул. Миру, буд. 59, м. Новомосковськ, Дніпропетровська область, 51200, ідентифікаційний код 43241583)
про зобов'язання знести самочинно збудований об'єкт нерухомості
За участю представників сторін:
від позивача: Козлов В.В., довіреність № 02/03-20/01986 від 05.10.2022;
від відповідача: Кравець М.О., самопредставництво на підставі виписки з ЄДР;
До Господарського суду Запорізької області звернулася Запорізька міська рада з позовом про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю “РЕНТА ЛЮКС” за власний рахунок знести самочинно збудований об'єкт нерухомості, а саме: будівлю літ. А, електрощитову літ. Б, паркан №6, ємності для бензину №1, №2, колонки №4, №5, замощення І, що розташовані за адресою: вул. Червона, буд. 1Б, м. Запоріжжя.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідачем виконано самочинне будівництво об'єкту на земельній ділянці комунальної власності з кадастровим номером 2310100000:07:073:0057 площею 0,1210 га, що знаходиться за адресою: вул. Червона, буд.1Б, м. Запоріжжя, з порушенням норм та правил будівництва, у тому числі щодо будівництва об'єкту підвищеної небезпеки. Позивач вважає, що такими діями відповідач порушує права територіальної громади міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради шляхом створення реальної загрози життю та здоров'ю мешканців міста.
Позов заявлено на підставі ст. 19 Конституції України, ст. ст. 18-1, 25, 31 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, ст. ст. 93, 116, 125, 206 Земельного кодексу України, ст. ст. 375, 376 Цивільного кодексу України, ст. 1 Закону України “Про об'єкти підвищеної небезпеки”, ст. ст. 11, 26, 31, 32, 34 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.09.2022 позовну заяву передано на розгляд судді Мірошниченку М.В.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 30.09.2022 у справі №908/1934/22 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 33/87/22, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 27.10.2022 о 10 год. 00 хв.
25.10.2022 від відповідача надійшла заява про участь у судовому засіданні 27.10.2022 о 10 год. 00 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою суду від 26.10.2022 відмовлено в задоволенні заяви відповідача про участь у судовому засіданні 27.10.2022 о 10 год. 00 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
26.10.2022 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить відмовити позивачу в задоволенні позову в повному обсязі.
27.10.2022 від відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання із можливістю подальшої участі представника відповідача у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
В судове засідання 27.10.2022 сторони своїх представників не направили.
Враховуючи подане відповідачем клопотання, з метою дотримання принципу рівності сторін та процесуальних прав усіх учасників справи, суд ухвалив відкласти підготовче засідання на 22.11.2022 о 12 год. 30 хв.
02.11.2022 від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач просить зобов'язати відповідача за власний рахунок знести самочинно збудований об'єкт нерухомості, який зазначений в позовній заяві, та стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору.
22.11.2022 від відповідача надійшла заява, відповідно до якої відповідач повідомляє про намір приймати участь в судовому засіданні 22.11.2022 в режимі відеоконференції.
В судовому засіданні 22.11.2022 були присутні представник позивача (в залі суду) та представник відповідача (в режимі відеоконференції), здійснювалося фіксування судового процесу технічними засобами відеоконференцзв'язку.
Представники позивача та відповідача зазначили, що ними подані усі заяви по суті спору та всі докази.
Суд дійшов висновку, що питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, судом вирішені і наявних у справі матеріалів достатньо для вирішення спору по суті.
За таких обставин суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 20.12.2022 на 10 год. 30 хв., проведення судового засідання здійснювати з використанням власних технічних засобів відповідача та програмного забезпечення за посиланням vkz.court.gov.ua.
В судовому засіданні 20.12.2022 були присутні представник позивача (в залі суду) та представник відповідача (в режимі відеоконференції), здійснювалося фіксування судового процесу технічними засобами відеоконференцзв'язку.
Представник відповідача заявив клопотання про відкладення судового засідання через нестабільний Інтернет та поганий зв'язок.
Оскільки представник позивача не заперечив проти відкладення судового засідання, суд ухвалив задовольнити клопотання відповідача та оголосив перерву в судовому засіданні на 21.12.2022 о 09 год. 30 хв.
В судовому засіданні 21.12.2022 були присутні представники позивача та відповідача, здійснювалася технічна фіксація судового процесу на комплексі "Акорд".
Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити.
В судовому засіданні 21.12.2022 суд ухвалив рішення, проголосив представникам сторін вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 01.06.2021 право власності на автозаправну станцію, що знаходиться за адресою: вул.Червона, буд. 1Б, м. Запоріжжя, та складається з будівлі літ. А, електрощитової літ. Б, паркану №6, ємностей для бензину №1, №2, колонок №4, №5, замощення І, належить Товариству з обмеженою відповідальністю “РЕНТА ЛЮКС” (відповідач).
Даний об'єкт нерухомості знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 231010000:07:073:0057 площею 0,1210 га, що знаходиться за адресою: вул. Червона, буд. 1Б, м. Запоріжжя. Зазначена земельна ділянка перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру №НВ-2309223902021 від 27.05.2021.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Згідно з ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Статтею 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до листа Управління з питань земельних відносин Запорізької міської ради від 31.08.2022 №687/02-03 договір оренди земельної ділянки між Запорізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю “РЕНТА ЛЮКС” не укладався.
Відповідач не заперечує той факт, що на час вирішення спору договір оренди земельної ділянки, на якому розміщено автозаправну станцію, не укладено.
Таким чином, земельну ділянку відповідач використовує без правовстановлюючих документів.
За інформацією містобудівного кадастру, який ведеться Департаментом архітектури та містобудування Запорізької міської ради, для проектування об'єкта будівництва, який знаходиться по вул. Червона буд. 1Б (кадастровий номер 231010000:07:073:0057) за період з 22.02.2012 по 04.01.2022 будь-яка проектно-кошторисна документація на зазначений об'єкт на розгляд не надавалася та не реєструвалася, містобудівні умови та обмеження Департаментом не надавалися.
Позивач вказує, що автозаправна станція є об'єктом підвищеної небезпеки в розумінні ст. 32 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» та ст. 1 Закону України «Про об'єкти підвищеної небезпеки», збудована на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети, за відсутності відповідної проектної документації та без проведення будівельної експертизи, не прийнята в експлуатацію в установленому порядку, а тому, на думку позивача, створює реальну загрозу життю та здоров'ю для мешканців міста.
На підставі вказаних обставин Запорізька міська рада звернулася до Господарського суду Запорізької області з позовом про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю “РЕНТА ЛЮКС” за власний рахунок знести самочинно збудований об'єкт нерухомості, а саме: будівлю літ. А, електрощитову літ. Б, паркан №6, ємності для бензину №1, №2, колонки №4, №5, замощення І, що розташовані за адресою: вул. Червона, буд. 1Б, м. Запоріжжя.
Спірні правовідносини сторін є господарськими та регулюються нормами, що визначають порядок знесення самочинного будівництва.
Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 375 Цивільного кодексу України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.
Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюються статтею 376 цього Кодексу.
У ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України визначено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 376 Цивільного кодексу України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
Відповідно до ч. 7 ст. 376 Цивільного кодексу України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
Виходячи з наведених норм, знесення самочинного будівництва на підставі ч. 4 ст. 376 Цивільного кодексу України можливе в разі, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб.
Знесення самочинного будівництва на підставі ч. 7 ст. 376 Цивільного кодексу України можливе в разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності врегульовано Законом України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності».
Забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва.
Відповідно до вимог ч. ч. 1 - 4 ст. 26 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів. Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
Згідно з ч. 1ст. 31 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм і правил та затверджується замовником.
За приписами ч. 1 ст. 38 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.
Таким чином, передумовою подачі позову про знесення самочинно збудованого об'єкта на підставі ч. 7 ст. 376 Цивільного кодексу України є виявлення уповноваженим органом державного архітектурно-будівельного контролю факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, видання ним припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил та невиконання цього припису з боку особи, якій він адресований.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 18-1 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» органи місцевого самоврядування здійснюють управління у сфері містобудівної діяльності.
Згідно з пп. пп. 1, 3 п. «б» ч. 1 ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать:
- надання (отримання, реєстрація) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у випадках та відповідно до вимог, встановлених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності";
- здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об'єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу.
До органів державного архітектурно-будівельного контролю згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» належать:
1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;
2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.
Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Примірне положення про органи державного архітектурно-будівельного контролю затверджується Кабінетом Міністрів України.
Отже, Запорізька міська рада не є органом державного архітектурно-будівельного контролю згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності», а є органом управління у сфері містобудівної діяльності відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності».
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Позивачем на надано доказів здійснення уповноваженим органом державного архітектурно-будівельного контролю перевірки за фактом самочинного будівництва автозаправної станції, щодо якої заявлено вимогу про її знесення, видання відповідачу припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та невиконання цього припису відповідачем.
Щодо наданого позивачем листа вих. №05-13/1605 від 01.08.2022 Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради про відсутність будь-якої проектно-кошторисної документації на автозаправну станцію суд зауважує, що в даному листі зазначено, що Департамент має в розпорядженні лише ті документи Головного управління архітектури та містобудування міської ради, які на момент ліквідації останнього (22.02.2012) не були закінчені в діловодстві. Відомості Департаменту щодо відсутності в нього проектно-кошторисної документації на спірний об'єкт надані тільки за період з 22.02.2012 по 04.01.2022.
Таким чином, у суду відсутні правові підстави для висновку про наявність істотних порушень з боку відповідача законодавства у сфері містобудівної діяльності при будівництві автозаправної станції, які можуть бути підставою для знесення самочинно збудованого об'єкта в судовому порядку.
Підстави для знесення самочинного будівництва згідно з ч. 4 ст. 376 Цивільного кодексу України також відсутні, оскільки відповідно до змісту цієї норми знесення самочинного будівництва можливе, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб.
Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідач вже є зареєстрованим власником автозаправної станції.
Щодо розміщення автозаправної станції на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети, суд зазначає що у витязі з Державного земельного кадастру №НВ-2309223902021 від 27.05.2021 зазначено, що цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:07:073:0057, на якій розміщено автозаправну станцію, - 12.11 «Для розміщення та експлуатації об'єктів дорожнього сервісу. Землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Для розташування автозаправної станції». Наявна інформація про проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок, Запорізький міський відділ ЗРФ ЦДЗК.
Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власниками автозаправної станції були в різні часи ТОВ «Альма ЛТД», ТОВ «ХАВЕР», ОСОБА_1 , ТОВ «РЕНТА ЛЮКС» (на даний час).
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 10.10.2007 у справі №8/110/07 за ТОВ «Альма ЛТД» визнано право власності на самочинно збудований об'єкт нерухомості - автозаправну станцію по АДРЕСА_1 , що складається з будівлі літ. А, електрощитової літ.Б, ємкостей для бензину № 1, №2, бензозаправних колонок № 4, № 5.
Судовим рішенням у справі №8/110/07 встановлено, що за адресою м. Запоріжжя, вул.Кругова, буд. 1 (на даний час вул. Червона, буд.1б) позивачем без належного дозволу та належно затвердженого проекту здійснено будівництво автозаправочної станції на земельній ділянці, що не була йому відведена для цієї мети. Згідно матеріалів інвентаризації, виконаних ОП ЗМБТІ, за адресою вул. Червона, буд. 1б зведено будівлю літ. А, літ. Б -електрощитові, споруди - № 1, 2, 3 - ємності для бензину, № 4, 5 - бензозаправочні колонки. На замовлення позивача розроблено робочий проект автозаправочної станції, який згідно протоколу містобудівної ради № 328 від 11.04.2006 узгоджено. Також проект узгоджено державним управлінням екології та природних ресурсів в Запорізькій області, про що складено висновок державної екологічної експертизи № 326/00 від 22.11.2000. Управлінням з питань торгівлі та побутового обслуговування населення у 2000 році позивачу видано дозвіл № 1033 на розміщення та експлуатацію підприємства - КАЗС по вул. Круговій, буд.1. Шевченківським райвідділом Головного управління МНС України в Запорізькій області позивачу видано дозвіл № 183 на початок роботи стаціонарної АЗС ТОВ Фірма “Альма, ЛТД” з 10.11.2005. Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем збудовано самочинно на земельній ділянці по вул. Червона буд. 1Б будівлю, що є об'єктом нерухомості та введено в експлуатацію автозаправну станцію. Згідно доданих позивачем матеріалів збудований самочинно об'єкт відповідає санітарним, технічним, пожежним, екологічним та іншим нормам що пред'являються до відповідних об'єктів. Рішенням від 29.08.2007 №77/306 чотирнадцятої сесії п'ятого скликання Запорізької міської ради затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Червоній, буд. 1б товариству фірма “Альма, ЛТД”. Припинено тимчасово, строком на 10 років, ДП “Придніпровська залізниця” право постійного користування земельною ділянкою площею 0,0145 га (землі, які використовуються для транспорту та зв'язку, під залізницями) по вул. Червоній, 16, раніше наданою рішенням двадцять п'ятої сесії Запорізької міської ради від 30.11.2005 № 29/397 “Про надання в постійне користування ДП “Придніпровська залізниця” земельної ділянки-дистанції залізниці ст. Запоріжжя ІІ- ст. Запоріжжя-І. Передано в оренду строком на 10 років товариству з обмеженою відповідальністю Фірма “Альма ЛТД” земельну ділянку площею 0,1210 га (площа 0,0145 га - землі, які використовуються для транспорту та зв'язку, під залізницями; площа 0,1065 га - землі, які використовуються для транспортну та зв'язку, інші землі) по вул. Червоній, 1б для розташування автозаправної станції в межах згідно з планом за рахунок земель право користування якими тимчасово припиняється ДП “Придніпровська залізниця”. Таким чином, власник земельної ділянки по вул. Червона, буд. 1Б - Запорізька міська рада (відповідач 1 по справі) у встановленому законом порядку виділив позивачу земельну ділянку, що не була йому відведена під самочинно збудований об'єкт нерухомості, саме з метою розташування стаціонарної автозаправної станції.
Дане судове рішення не було оскаржено та набрало законної сили. Запорізька міська рада була відповідачем-1 за позовом у справі №8/110/07.
За приписами ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, право власності на спірну автозаправну станцію було визнано на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, яким за участю позивача встановлено, що Запорізька міська рада у встановленому законом порядку виділила земельну ділянку ТОВ Фірма “Альма ЛТД”, що не була відведена йому під самочинно збудований об'єкт нерухомості, саме з метою розташування стаціонарної автозаправної станції. Тобто земельна ділянка була надана під самочинно збудований об'єкт.
16.10.2020 рішенням учасника ТОВ «РЕНТА ЛЮКС» №16/10-20 ОСОБА_1 було залучено до статутного капіталу ТОВ «РЕНТА ЛЮКС» внесок у вигляді вкладу в негрошовій формі: автозаправну станцію по АДРЕСА_1 , яка розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 231010000:07:073:0057.
В листі Управління з питань земельних ресурсів Запорізької міської ради вих. №687/02-03 від 31.08.2022 зазначено про те, що згідно з рішенням ЗМР від 10.09.2021 №69/37 земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:07:073:0057 передано в оренду ТОВ “РЕНТА ЛЮКС”.
Відповідач надав до матеріалів справи копію рішення Запорізької міської ради від 10.09.2021 №69/37 «Про надання у користування на умовах оренди ТОВ «РЕНТА ЛЮКС» земельної ділянки по вул. Червоній, 1б для розташування автозаправної станції», відповідно до якого вирішено надати відповідачу в користування на умовах оренди строком на 19 років земельну ділянку з кадастровим номером 231010000:07:073:0057 площею 0,1210 га по вул.Червоній, 1б для розташування автозаправної станції в межах, раніше переданих рішенням міської ради від 29.08.2007 №77/306, за рахунок земель Запорізької міської ради.
На підставі вказаного рішення відповідач 19.01.2022 подав до Запорізької міської ради на погодження та підпис проект договору оренди земельної ділянки по вул. Червоній, 1б для розташування автозаправної станції. Проте на даний час питання щодо укладення договору оренди вказаної земельної ділянки сторонами не вирішено.
Рішення Запорізької міської ради від 10.09.2021 №69/37 не скасовано та є діючим, отже породжує відповідні правові наслідки для сторін, зокрема надає відповідачу право на укладання договору оренди земельної ділянки відповідно до цього рішення.
За таких обставин відсутні правові підстави для втручання суду у зареєстроване право власності відповідача на автозаправну станцію по вул. Червоній, 1б у м. Запоріжжя шляхом її знесення.
Враховуючи викладене, суд ухвалив у задоволенні позовних вимог відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору в сумі 2481,00 грн. покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В позові відмовити.
Витрати зі сплати судового збору в сумі 2481,00 грн. покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 30.12.2022.
Суддя М.В. Мірошниченко