ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2022 року м. ПолтаваСправа №440/8865/22
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шевякова І.С.,
за участю:
секретаря судового засідання - Оніщенко В.В.
представника позивача - Огризков А.А.
представника відповідача - Біленко А.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАФ Гарант" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Позовні вимоги (з урахуванням уточненого позову /том І, а.с. 90-101/):
визнати протиправними дії Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області щодо проведення планової документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "ПАФ Гарант" та складання за її наслідками акта документальної планової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, від 14.01.2022 №322/16-31-07-01-32478714 протягом періоду часу з 06.04.2021 по 06.01.2022, тобто протягом періоду дії карантину, встановленого пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 20 р. № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", та протягом періоду дії мораторію на проведення документальних планових перевірок, встановленого пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України;
визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області від 02.02.2022 №00008660701, №00008670701.
Під час розгляду справи суд
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАФ Гарант" (далі також позивач, ТОВ "ПАФ Гарант") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (далі також відповідач, ГУ ДПС в Полтавській області) про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №4408865/22, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження.
Протокольною ухвалою суду від 28.11.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
Аргументи учасників справи
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що планова виїзна перевірка, на підставі якої були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, була проведена з порушеннями закону, що спричиняє недійсність її наслідків.
З 18.03.2020 по даний час Верховною Радою України встановлена заборона щодо проведення органами ДПС будь-яких планових документальних перевірок. Однак 24.03.2021 всупереч цим вимогам ГУ ДПС у Полтавській області винесло наказ № 694-П про проведення в ТОВ "ПАФ Гарант" планової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, за період з 01.10.2018 по 31.12.2020.
ТОВ "ПАФ Гарант" зареєстровано та фактично знаходиться за адресою: вул. Ради Європи, 15, селище Гоголеве, Миргородський район, Полтавська область. Зокрема, там знаходяться офіс (адміністративний будинок) ТОВ "ПАФ Гарант", директор та усі спеціалісти підприємства, зберігаються документи бухгалтерського та податкового обліку. Там розташовані усі основні його промислові потужності: сушильно-очисний комплекс зернових культур та сховищ для зберігання (елеватор); комплекс по переробці олійних культур; резервуари для зберігання нафтопродуктів, трансформаторна підстанція, насосна видачі нафтопродуктів (нафтобаза).
Директор ТОВ "ПАФ Гарант" Товстошкур О.С., якому за законом належить виключне право представляти дане підприємство, зареєстрований та фактично проживає в с. Велика Багачка Миргородського району (поряд із с. Гоголеве).
Але ревізори-інспектори ГУ ДПС у Полтавській області жодного разу не відвідували ТОВ "ПАФ Гарант" за місцем його знаходженням та реєстрацією.
Замість цього вони звернулися до приміщення ТОВ "ПАФ Гарант" в м.Полтава, яке використовується власником цього та інших підприємств для власних треб. Зокрема, у цьому приміщенні навіть відсутній робочий кабінет директора ТОВ "ПАФ Гарант" Товстошкура О.С.
Документи та звітність бухгалтерського та податкового обліку ТОВ "ПАФ Гарант" за період з 01.10.2018 по 31.12.2020 раніше були вилучені правоохоронними органами. Ревізорам-інспекторам ГУ ДПС у Полтавській області про це було відомо, оскільки дані документи вилучалися саме ГУ ДПС у Полтавській області. Тому вони отримали доступ до документів від правоохоронних органів.
Відтак, позивач стверджував, що в період з 06.04.2021 по 06.01.2022 (зі зупиненнями та поновленнями), тобто протягом періоду дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, та мораторію на проведення документальних планових перевірок, встановленого Верховною Радою України, ГУ ДПС у Полтавській області на підставі документів на проведення документальної планової виїзної перевірки, провело документальну планову невиїзну перевірку ТОВ "ПАФ Гарант".
Проведена ГУ ДПС у Полтавській області перевірка не відповідає виняткам, що передбачені пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.
Відтак, на думку позивача, ГУ ДПС у Полтавській області протиправно провело перевірку та склало Акт, який за таких обставин не може слугувати підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень як доказ, що одержаний з порушенням порядку, встановленого законом, у розумінні статті 74 КАС України, що тягне за собою протиправність податкових повідомлень-рішень та, відповідно, відсутність необхідності перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
У відзиві на позов представник відповідача проти позову заперечувала, стверджуючи про правомірність проведення перевірки та обґрунтованість прийнятих рішень. Зазначала, що після прийняття постанови Кабінету Міністрів України №89 від 3 лютого 2021 року "Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок", податковий орган був наділений повноваженнями здійснювати проведення документальної планової перевірки. Норми зазначеної постанови були чинними на час призначення та проведення перевірки та підлягали обов'язковому виконанню відповідачем.
Представник відповідача наполягала на тому, що призначення та проведення перевірки з врахуванням вимог Постанови №89 не можуть слугувати самостійними підставами для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, за відсутності причинно-наслідкового зв'язку між процедурними порушеннями та правильністю висновків контролюючого органу, прийнятих за результатом такої перевірки. Наголошувала на виявлених у ході проведення перевірки порушеннях та відсутності реальних правовідносин між позивачем та його контрагентами - ФГ "Водограй Агро", ФГ"Зерносвіт+", ТОВ "Мірона Плюс", ПП "Кластер 2012", ФГ "Зелені Доли", ТОВ СВК "Садко", ТОВ "Схид Агро". Відтак висновки ГУ ДПС про те, що ТОВ "ПАФ Гарант" допущено порушення вимог податкового законодавства є обґрунтованими, оскільки фактичне здійснення даних господарських операцій та їх виконання з метою провадження господарської діяльності не підтверджені належними доказами /том І, а.с. 111-116/.
17.11.2022 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача наголосив на тому, що ТОВ "ПАФ Гарант" звернулося до суду з позовом з таких підстав:
- проведення перевірки зі складанням Акта було вчинено протягом періоду дії мораторію на проведення документальних перевірок;
- проведення фактично невиїзної перевірки з порушенням процедури.
Інший предмет позову: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС у Полтавській області від 02.02.2022 року №№00008660701 та 00008670701 є похідним від першого предмету позову.
Крім того, представник позивача звернув увагу суду на постанову Верховного Суду від 01.09.2022 у справі №640/16093/21, у якій викладено правовий висновок про те, що за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться у Податковому кодексу України, з одного боку і в постанові Кабінету Міністрів України з іншого боку - застосуванню підлягають положення і правила саме Податкового кодексу України; мораторій встановлено нормативно-правовим актом, який має вищу юридичну силу та зміни до якого вносяться виключно шляхом внесення змін саме до цього Кодексу (стаття 2 ПК).
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з мотивів, наведених у позовній заяві та відповіді на відзив, які містяться в матеріалах справи, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
На питання суду повідомив, що підстави позову стосуються тільки призначення та проведення перевірки, по суті виявлених порушень податкового законодавства оскаржувані рішення не оспорює.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечила проти заявлених позовних вимог у повному обсязі з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву, запереченнях на відповідь на відзив, та у додаткових поясненнях; просила суд відмовити позивачеві в задоволенні позову повністю.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами документи, матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Фактичні обставини
ТОВ "ПАФ Гарант" зареєстровано у якості юридичної особи, ідентифікаційний код 32478714, що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань /том І, а.с. 14/.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, статті 77, пункту 81.1 статті 81, пункту 82.1 статті 82 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010 (із змінами та доповненнями) (далі - ПК України) плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2021 рік, на підставі наказу ГУ ДПС у Полтавській області від 24.03.2021 №694-П /том І, а.с. 118/ проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "ПАФ Гарант" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2018 по 31.12.2020, валютного за період з 01.10.2018 по 31.12.2020, з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2018 по 31.12.2020, іншого законодавства за період 01.10.2018 по 31.12.2020.
За результатами перевірки складено акт від 14.01.2022 №322/16-31-07-01-10/32478714 (далі - акт перевірки) /том І, а.с. 129-200/, згідно висновку якого, крім інших, встановлені порушення:
1. пп. 14.1.36, пп. 14.1.54 та пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 135.1 ст. 135 ПК України, ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (із змінами та доповненнями), п. 8 розділу ІІ, п. 3, п. 6 розділу ІІІ НП(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності"; п. 4, п. 5, 12 НП(С)БО 9 "Запаси"; п. 5, п. 7 НП(С)БО 15 "Дохід"; п. 5, п. 6 НП(С)БО 16 2Витрати", п. 4 НП(С)БО 19 "Об'єднання підприємств"; п. 5.3, п. 5.4 НП(С)БО 25 "Спрощена фінансова звітність"; п. 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку № 88 від 24.05.1995; Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 № 291, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 6 331 895 грн. (ППР від 02.02.2022 №0008660701).
2. п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 ПК України, ч. 1 та ч. 2 ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (із змінами та доповненнями), абз. 4 п. 5) розділу II "Податковий кредит" Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» № 21 від 28.01.2016, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289 (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 6 931 619 грн (ППР від 02.02.2022 № 0008670701).
На підставі акта перевірки відповідачем прийнято, з-поміж іншого, податкові повідомлення-рішення від 02.02.2022 №00008660701 /том І, а.с.202/, №00008670701 /том І. а.с. 201/.
ТОВ "ПАФ Гарант" подано до ДПС України скарги на податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Полтавській області від 02.02.2022 №00008660701, №00008670701.
Згідно рішення ДПС України від 15.09.2022 №11127/6/99-00-06-01-01-06 та №11116/6/99-00-06-01-01-06 податкові повідомлення рішення залишено без змін /том І, а.с. 48-55/.
Не погодившись із діями Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області щодо проведення планової документальної перевірки та податковими повідомленнями-рішеннями від 02.02.2022 №00008660701, №00008670701, складеними за наслідками її проведення, позивач оскаржив їх до суду.
Норми права, що підлягають застосуванню
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Перелік та компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначено Податковим кодексом України (надалі - ПК України). Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику /пункт 1.1 статті 1 ПК України/.
Зокрема, як визначено підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
За змістом пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Приписами пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України визначено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: - направлення на проведення такої перевірки; - копії наказу про проведення перевірки; - службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Згідно з пунктом 77.4 статті 77 Податкового кодексу України, про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.
Відповідно до пунктів 77.6-77.9 статті 77 Податкового кодексу України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу. Строки проведення документальної планової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу. Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної планової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу. Порядок оформлення результатів документальної планової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.
Пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім: документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.
Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 10 календарних днів з дня завершення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).
Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом.
На період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.
Тобто, вимоги пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України пов'язані та прямо відсилають до актів Кабінету Міністрів України, на підставі яких завершується дія карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).
Так, постановою Кабінету Міністрів України "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 9 грудня 2020 року №1236 установлено з 19 грудня 2020 року до 31 грудня 2021 року на території України карантин.
Норми матеріального права, про порушення яких йдеться в Акті перевірки, суд не оглядає, оскільки позивач оскаржує податкові повідомлення-рішення виключно з процедурних підсав.
Висновки щодо правозастосування
При вирішенні цього спору суд керується правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 01 вересня 2022 року №640/16093/21.
Як і виклав свої міркування Верховний Суд у вказаному судовому рішенні, вимоги пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України пов'язані та прямо відсилають до актів Кабінету Міністрів України, на підставі яких завершується дія карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).
Так, постановою Кабінету Міністрів України "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 9 грудня 2020 року № 1236 установлено з 19 грудня 2020 року до 31 грудня 2021 року на території України карантин.
На час розгляду цієї справи карантин не скасовувався, а його дію продовжено до 30.04.2022.
Тобто, в період запровадження законодавчим органом влади мораторію на проведення перевірок, така перевірка була призначена та проведена.
Відповідно до вимог пункту 4 розділу II Закону України від 17 вересня 2020 року №909-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.
На підставі цієї норми Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №89 від 3 листопада 2021 року "Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки" якою було скорочено строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб:
- тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними;
- документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу;
- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, суб'єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 року №568-ІХ);
- документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;
- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 пункту 78.1 статті 78 Кодексу.
Зазначена постанова Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 №89 визнана протиправною та скасована рішенням Окружного адміністративного суду міста Києві від 26.01.2022, яка залишена без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 липня 2022 (справа №640/18314/21). Суди зазначили, що Кабінет Міністрів України не наділений повноваженнями щодо відновлення проведення податкових перевірок або скорочення строку дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, позаяк мораторій встановлено нормативно-правовим актом, який має вищу юридичну силу та зміни до якого вносяться виключно шляхом внесення змін саме до цього Кодексу (ст. 2 ПК України).
Щодо даного спору суд зазначає, що мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину прямо закріплений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України та вказана норма в частині обмежень на проведення планових перевірок, була чинною, її дія не зупинялась.
Відповідно до пункту 2.1 статті 2 Податкового кодексу України, зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.
Тобто, зміна приписів Податкового кодексу України здійснюється виключно законами про внесення змін до Кодексу, відповідно зміна строків, дії мораторію може бути здійснення виключно шляхом прямого внесення змін до Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 5.2 статті 5 Податкового кодексу України, у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.
За загальним правилом вирішення колізій, передбаченим частиною третьою статті 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Відповідно, за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться у Податковому кодексу України, з одного боку і в постанові Кабінету Міністрів України з іншого боку - застосуванню підлягають положення і правила саме Податкового кодексу України.
Аналогічне правозастосування викладене у постановах Верховного Суду у справі від 22 лютого 2022 (справа №420/12859/21), від 17 травня 2022 справа № 520/592/21), від 15 квітня 2022 (справа № 160/5267/21), від 27 квітня 2022 (справа № 140/1846/21) від 6 липня 2022 (справа № 360/1182/21).
Таким чином суд дійшов висновку, що оскільки проведена перевірка стосовно позивача відбулась усупереч законодавчій забороні, такі обставини тягнуть за собою протиправність податкових повідомлень-рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, у зв'язку з чим суд вказує про відсутність необхідності переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства, як на тому наполягала представник відповідача.
Суд зазначає, що не оцінює суть господарських операцій і наявність чи відсутність порушення податкового законодавства, оскільки позивач виключив це з підстав позову.
Дане судове рішення надає правову оцінку лише процедурним підставам винесення податкових повідомлень-рішень. Тому можливі податкові порушення не спростовуються цим судовим рішенням та можуть отримати оцінку з боку уповноважених державних органів в межах інших визначених законом процедур.
Стосовно доводів представника відповідача про те, що факт допуску посадових осіб податкового органу до проведення перевірки та її завершення нівелював можливість позивача апелювати до порушення порядку її призначення та проведення, суд звертає увагу на таке.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.09.2021 у справі №816/228/17, відступаючи від висновку, викладеного Верховним Судом України у постанові від 27.01.2015 (справа №21-425а14), зазначила: "у разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права.
Неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки".
Верховний Суд зокрема, але не виключно, у постановах від 29.07.2021 у справі №540/1899/19, від 27.05.2021 у справі №320/2460/19, від 20.12.2018 у справі №815/1851/15 звертав увагу на те, що у випадку протиправності дій щодо проведення перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Отже, факт допуску посадових осіб податкового органу до проведення документальної планової виїзної перевірки позивача не впливає на висновок суду про безпідставність та протиправність такої перевірки.
Суд відхиляє доводи позивача про те, що ревізори-інспектори ГУ ДПС у Полтавській області жодного разу не відвідували ТОВ "ПАФ Гарант" за місцем його знаходження та реєстрацією у с. Гоголеве, оскільки поведінка платника під час проведення перевірки свідчить, що зазначене не було перешкодою під час проведення перевірки, оскільки ТОВ "ПАФ Гарант" не було висловлено зауважень з цього приводу під час проведення перевірки, директор ТОВ "ПАФ Гарант" своєчасно ознайомлений з направленнями на проведення перевірки, по закінченню перевірки підписав Акт перевірки з зауваженнями, надав перевіряючим документи, тощо.
Таким чином, позовна вимога про визнання дій Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області щодо проведення планової документальної перевірки не підлягає задоволенню, оскільки перевірка вже проведена, її наслідки знайшли своє відображення у податкових повідомленнях-рішеннях.
Отже, на даний час права позивача порушені саме податковими повідомленнями-рішеннями від 02.02.2022 №00008660701 та №00008670701.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про протиправність спірних податкових повідомлень рішення та їх скасування.
Зважаючи на встановлені вище фактичні обставини справи та беручи до уваги норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат
Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 27 291,00 грн (24 810,00 грн за позовні вимоги майнового характеру + 2 481,00 грн за позовні вимоги немайнового характеру), що підтверджено платіжним дорученням від 11.10.2022 №6028 /том І, а.с. 12/.
Згідно частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на ухвалення судом рішення про часткове задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 24 810,00 грн належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Полтавській області.
Керуючись статтями 2, 3, 5-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАФ Гарант" (вул. Ради Європи 15 с.Гоголеве Миргородського району Полтавської області ЄДРПОУ 32478714) до Головного управління ДПС в Полтавській області (вул. Європейська 4 м.Полтава ЄДРПОУ 44057192) - задовольнити частково.
Податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Полтавській області №00008660701 від 02.02.2022 року та № 00008670701 від 02.02.2022 року - визнати протиправними та скасувати.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАФ Гарант" до Головного управління ДПС в Полтавській області витрати зі сплати судового збору у загальній сумі 24 810,00 грн (двадцять чотири тисячі вісімсот десять гривень нуль копійок).
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 30 грудня 2022 року.
Головуючий суддя І.С. Шевяков