РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.12.2022 Справа №607/11048/22
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
в складі:
головуючого Ромазана В.В.
з участю секретаря Безручко Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на неповнолітню дитину, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину посилаючись на те, що відповідач є батьком сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на утримання якого ним сплачуються аліменти у розмірі ј частини усіх видів заробітку, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно. Зазначила, що їх неповнолітній син часто хворіє, потребує лікування та реабілітації, займається плаванням, а також у дитини є талант у вивченні іноземних мов, у зв'язку із чим позивач несе додаткові витрати. Також вказала, що вона несе значні грошові кошти на оренду квартири в якій проживає дитина, оплату комунальних послуг, купівлю комп'ютерної техніки (для навчання та розвитку здібностей дитини), одягу та речей дитині, забезпечення дозвілля. Щодо понесених нею витрат, зазначила, що за 2021 рік позивач сплатила 48 276,39 грн. орендної плати та 10140 ,78 грн. комунальних платежів, з яких Ѕ , яку слід стягнути із відповідача буде складати 24138 грн. та 5070,39 грн. відповідно. Також, за 2022 рік позивач сплатила орендну плату у розмірі 36654,08 грн., Ѕ частка із якої 18327,04 слід стягнути із ОСОБА_2 .. До укладення договору оренди від 30.10.2021 року, ОСОБА_1 також витратила на оренду житла для себе та сина 14351,53 грн., Ѕ частка з якої у розмірі 7175,77 грн., яку слід стягнути із відповідача. Таким чином, позивач вважає, що слід стягнути із відповідача всього 54711,20 грн. витрат, які вона понесла на оплату житла та комунальних послуг. Крім цього, позивач зазначила, що син ОСОБА_3 навчається в 10 класі Тернопільської школи ліцей №6, відтак, для удосконалення його здібностей вивчення іноземних мов, дитина відвідує додаткові заняття, у зв'язку із чим позивач понесла витрати: за 2017 рік на суму 5410 грн., за 2019 рік на суму 6128 грн., за 2020 рік на суму 6400 грн., за 2021 рік на суму 11400 грн., за 2022 рік на суму 22758 грн., тому просить стягнути із відповідача 1/2 зазначеної суми коштів. Також, позивач вказала, що вона понесла витрати на лікування сина та реабілітацію, зокрема на купівлю ортопедичного взуття та устілок, масаж, лікувальну фізкультуру, купівлю ліків. Зокрема, на купівлю ортопедичного взуття вона витратила 5800 грн., витрати на оплату занять сина із плавання - 3160 грн., оздоровлення сина у ОСОБА_4 та на Чорному морі - 8377,81 грн. Половина вартості витрат на харчування та оздоровлення, які, вона вважає, що слід стягнути із відповідача складають 5339,97 грн., 1580 грн. за відвідування сином занять із плавання, 4188,91 грн. за відпочинок сина в ОСОБА_4 та на Чорному морі, 2900 грн. за купівлю ортопедичного взуття та устілок. Крім цього, позивач понесла вирити на купівлю комп'ютерної техніки та мобільного телефону з метою розвитку сина на суму 8216 грн., Ѕ з яких складає 4108 грн. та яка підлягає стягненню із відповідача. Також зазначила, що вона понесла витрати на харчування дитини у розмірі 13424,25 грн., з яких Ѕ складає 6712,43 грн., кошти на кишенькові витрати сина, оплату оператора мобільного зв'язку, одягу, стрижки, послуги стоматолога та купівлю медикаментів на суму 61083,99 грн., Ѕ з яких складає 30541 грн. Також, позивач у заяві про збільшення позовних вимог, зазначила, що вона понесла додаткові витрати на купівлю медикаментів на суму 2197,31 грн. під час хвороби сина в період з 19.09.2022 року по 24.09.2022 року, придбання теплого одягу для дитини на суму 13697,75 грн., оплату для відвідування занять англійської мови на суму 1600 грн., всього на суму 17495,06 грн., яку просить стягнути із відповідача. Таким чином, позивач, із урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просить стягнути із відповідача 144 077,04 грн. додаткових витрат на дитину, а також 10 000 грн. витрат на правову допомогу.
Відповідач позовних вимог не визнав, подав відзив на позов у якому вважає, що вимоги позивача не підлягають до задоволення. Так, при вирішенні позову просить врахувати, що доходи позивача за період з лютого 2016 року по лютий 2017 року перевищують його доходи, на даний час за шість місяців 2022 року складають 22578,12 грн. Згідно довідки Близнюківської ЦРЛ №27 від 02.09.2022 року йому нараховано за шість місяців роботи 20116,81 грн. За іншим місцем роботи, в обласному медичному клінічному Центрі урології він отримав 89143,05 грн. Із вказаних коштів, він надає матеріальну допомогу своєму батькові ОСОБА_5 , який є особою похилого віку та має ряд захворювань. Крім цього, позивач має ряд хронічних захворювань, проходить періодичне лікування та перебуває на диспансерному обліку. Несе витрати по оплаті коштів за квартиру, яку винаймає. Крім цього, просить врахувати, що позивач має частку у житлі, яке розташоване в АДРЕСА_1 . Також, просить проаналізувати надані докази позивачем, серед яких є витрати, які не входять до додаткових витрат, зумовлених особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Зокрема, витрат понесених із відвідуванням сина Карпат та міста Одеси, вважає, що вони не підлягають до задоволення, оскільки відсутні дані, що такі поїздки здійснені з метою оздоровлення дитини на підставі рекомендації лікарів.
Позивач подав відповідь на відзив у якому зазначив, що відповідач ОСОБА_2 працює у трьох медично-лікувальних установах та отримує стабільну заробітну плату, а тому може нести додаткові витрати на утримання неповнолітнього сина. Батько відповідача перебуває за кордоном в Іспанії, доказів, щодо понесення витрат на утримання житла відповідачем не надано. Також просить врахувати, що неповнолітній син сторін по справі хворіє плосковальгусною деформацією стоп, гіперкіфоз, відтак ОСОБА_1 несе витрати пов'язані з його лікуванням. Комісією ЛКК рекомендовано дитині санітарно-курортне лікування, оскільки у нього було діагностовано астму, що підтверджено відповідними медичними документами. Також, просить суд врахувати, що син ОСОБА_6 володіє здібностями англійської мови, у зв'язку із чим позивач несе витрати пов'язані із оплатою додаткових занять.
Відповідач ОСОБА_2 подав заперечення на відповідь на відзив у яких зазначив, що його батько на даний час перебуває в Україні та отримує незначну пенсію, відтак він змушений допомагає своєму батькові, у зв'язку із чим несе матеріальні витрати. Заперечив про наявність у його користуванні службового житла, а також вказав на належність позивачу частки квартири в м.Калуш Івано-Франківської області де остання перебуває на реєстраційному обліку. Просить врахувати, що позивачем не надано доказів, які б підтверджували наявність у їх неповнолітнього сина ряду захворювань про які зазначила ОСОБА_1 у позові, у тому числі заключення ЛКК. Вважає, що позов не підлягає до задоволення. Також, у поданих відповідачем додаткових поясненнях ОСОБА_2 зазначив, що розмір аліментів, які отримує позивач на утримання їх неповнолітнього сина перевищує мінімальну заробітну плату по Україні. Просить суд врахувати, що позивачем надані чеки, що не відповідають даним медичним призначень за медичною карткою неповнолітнього сина. Вважає неналежними доказами товарних чеків на купівлю взуття, оскільки у них не зазначено, що воно придбавалось саме для неповнолітньої дитини. Крім цього, позивачем не надано даних про те, що особи, які отримували кошти на навчання сина з англійської мови є його викладачами. Щодо обсягу витрат, які просить стягнути позивач на правову допомогу зазначив, що розписка та опис робіт, на його думку, не є належними та допустимими доказами, які підтверджують такі витрати. Відтак, просить відмовити позивачу у стягненні витрат на правову допомогу.
Ухвало суду від 26.08.2022 року у даній справі відкрито провадження та ухвалено провести її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін.
Позивач та представник позивача ОСОБА_7 в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримали повністю та просять їх задовольнити з підстав зазначених у позові та відповіді на відзив. В подальшому представник позивача в судове засідання не з'явився, подавши заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги просить задовольнити у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про місце та час розгляду справи. Попередньо подав відзив на позов та заперечення відповідь на відзив. Також надав письмові пояснення відповідно до яких просить врахувати, що його доходи, які він отримує на роботі у трьох працедавців дорівнюють доходам позивача ОСОБА_1 , що підтверджено довідками форми ОК-5 та ОК-7, з яких він сплачує аліменти, розмір яких складає 7000 грн.
Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі, який на даний час розірвано рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 22 січня 2015 року.
Від даного шлюбу у сторін ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась неповнолітня дитина: син ОСОБА_3 .
Судом встановлено, що відповідно до постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 01 грудня 2020 року у справі №345/3561/19 зменшено розмір аліментів, що стягуються на підставі заочного рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 липня 2017 року по справі №607/5231/17 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання їхнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/2 до 1/4 (однієї четвертої) частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання цією постановою законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до довідки №129 від 17.08.2022 року, виданої Тернопільським навчально-виховним комплексом «Школа-ліцей №6 ім.Н.Яремчука» Тернопільської міської ради, ОСОБА_3 навчається у 10-ЛА (англійська філологія) класі зазначеного закладу освіти з 2103 року по даний час.
Відповідно до довідки про доходи №33 від 02.09.2022 року, виданої КНП «Обласний медичний клінічний центр урології і нефрології ім..В.І.Шаповала», ОСОБА_2 працює у зазначеній установі на посаді завідувача відділення та отримав дохід за період з 01.03.2022 року по 31.08.2022 року на суму 147648,98 грн.
Також, згідно довідки про доходи №97 від 02.09.2022 року, виданої КНП «Лозівське медичне об'єднання», ОСОБА_2 працює за сумісництвом у зазначеному лікувальному закладі, отримує дохід, який за період з 01.03.2022 року по 31.08.2022 року склав 33955,58 грн.
Як вбачається із довідки про доходи, виданої КП «Близнюківська центральна районна лікарня» Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області від 27.09.2022 року №27, ОСОБА_2 працює на посаді лікаря уролога у зазначеній районній лікарні та отримує дохід, який з 01.03.2022 року по 01.09.2022 року склав 26232,06 грн.
Як вбачається із довідки від 09.11.2022 року №131/21.12-38/4, виданої Лозівським відділом ДВС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), ОСОБА_2 у період з 01.03.2022 року по 31.08.2022 року сплатив аліменти на користь ОСОБА_1 на загальну суму 40679,30 грн., заборгованість відсутня.
Батько відповідача ОСОБА_5 перебуває на обліку в Дрогобицькому об'єднаному управлінні ПФУ в Львівській області та отримує пенсію за віком, що підтверджено довідкою про доходи №3440 4444 5373 1450 виданої зазначеним управлінням, дохід якого з 01.03.2022 року по 01.09.2022 року склав 12600 грн.
Як вбачається із довідок про доходи, виданої КНП «Тернопільська обласна психоневрологічна лікарня» ТОР від 03.11.2022 року та 11.11.2022 року, ОСОБА_1 працює на посаді старшої медичної сестри та отримує доходи, які за період з 01.08.2021 року по 01.01.2021 року склали 50477,48 грн., за період з 01.02.2022 року по 01.08.2022 року 36551,94 грн.
Відповідно до інформації наданої головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 08.12.2022 року №1900-0901-7/37619, ОСОБА_1 на обліку станом на 08.12.2022 року в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області, як отримувачка пенсії не перебуває, дохід ОСОБА_1 за 2022 рік склав 171209,30 грн..
Згідно консультативних висновків ортопеда-травматолога від 04.06.2020 року та від 28.12.2020 року, 06.12.2021 року, ОСОБА_8 страждає на плосковальгусну деформацію стоп, гіперкіфоз та йому рекомендовано ортопедичні устілки та взуття, масаж №10 м'язів спини, кальцій ДЗ нікомед, плавання, RTG поперекового відділу хребта в 2х проекціях, препарат «остеохард», ЛФК.
Як вбачається із довідки №37 від 22.06.2020 року, виданою приватним підприємством «Ортотоп», ОСОБА_1 зверталась в приватне підприємство «Ортотоп» для встановлення діагнозу та виготовлення індивідуального взуття ортопедичного та індивідуальних устілок ортопедичних, а саме: 13 вересня 2018 року - виготовлення двох пар взуття ортопедичного в сумі 1300 грн. та 1400 грн., устілок ортопедичних на суму 550 грн.; 06 вересня 2019 року - виготовлення устілок ортопедичних в сумі 550 грн.; 04 червня 2020 року - однієї пари взуття ортопедичного на суму 1450 грн. та устілки ортопедичної на суму 550 грн. За період з 2017 року по даний час ОСОБА_1 оплатила за придбані ортопедичне взуття, ортопедичні устілки та консультаційні послуги 5800 грн. Крім цього, позивачем понесено витрати на придбання ортопедичних дитячих черевиків на суму 1500 грн., що підтверджено товарним чеком №19 від 10.08.2020 року. Таким чином, всього позивачем понесено витрат на зазначені цілі 7300 грн.
ОСОБА_1 упродовж 2017-2022 років понесла витрати пов'язані з відвідуванням неповнолітнім ОСОБА_3 додаткових занять з англійської мови, французької мови та математики зокрема: згідно квитанцій: - №20 від 25 квітня 2019 року на суму 640 грн.; -№ 76374 від 06.09.2020 року на суму 288 грн.; від 03.12.2018 року на суму 400 грн.; від 01.09.2019 року на суму 900 грн.; №4 від 27.09.2019 року на суму 900 грн.; №2 від 26.11.2019 року на суму 900 грн.; від 30.10.2019 року на суму 800 грн.; -№14 від 01.06.2020 року на суму 1300 грн.; -№35 від 30.11.2020 року на суму 900 грн.; -№25 від 30.10.2020 року на суму 900 грн.; -№60 від 01.09.2020 року на суму 900 грн.; -№79 від 28.09.2020 року на суму 800 грн.; -№25 від 25.02.2020 року на суму 900 грн.; -№16 від 27.01.2020 року на суму 800 грн.; -№30 за червень 2021 року на суму 200 грн; -№7 від 18.11.2021 року на суму 1200 грн.; -№24 за листопад 2021 року на суму 1350 грн.; -№31 від 30.11.2021 року на суму 1350 грн.; -№10 за травень 2021 року на суму 800 грн.; -№26 від 31.03.2021 року на суму 800 грн.; №22 від 24.02.2021 року на суму 1000 грн.; від 26.01.2021 року на суму 800 грн.; -від 19.11.2021 року на суму 1200 грн.; від 19.11.2021 року на суму 1350 грн.; від 20.12.2021 року на суму 1350 грн.; від 03.06.2022 року на суму 1351 грн.; від 03.06..2022 року на суму 1350 грн.; від 14.07.2022 року на суму 1201 грн.; від 14.07.2022 року на суму 1200 грн.; -№12 від 05.05.2018 року на суму 720 грн.; -№76 від 01.09.2018 року на суму 640 грн.; від 08.09.2017 року на суму 560 грн.; -№14 від 03.11.2017 року на суму 630 грн.; -№7 від 07.12.2017 року на суму 630 грн.; -№1 від 05.10.2017 року на суму 560 грн.; -№1 від 11.09.2017 року на суму 420 грн.; - від 04.02.2018 року на суму 640 грн.; - від 06.04.2018 на суму 560 грн.; від 23.03.2022 року на суму 1200 грн.; від 01.02.2022 року на суму 750 грн.; -від 31.01.2022 року на суму 1050 грн.; -від 08.04.2022 року на суму 901 грн.; від 23.03.2022 року на суму 1200 грн.; -від 29.04.2022 року на суму 1201 грн.; -від 03.06.2022 року на суму 1351 грн.: -від 29.04.2022 року на суму 1200 грн.; від 29.04.2022 року на суму 1201 грн.;від 08.04.2022 року на суму 900 грн.; від 03.06.2022 року на суму 1350 грн.; -від 03.06.2022 року на суму 1351 грн.; -від 14.07.2022 року на суму 1200 грн.: від 10.10.2022 року на суму 1600 грн. Таким чином, всього позивачем понесено вказаних витрат на загальну суму 49 645 грн.
Також позивачем було понесено витрати пов'язані із навчанням ОСОБА_3 в Тернопільському навчально-виховному комплексі «Школа-ліцей №6 ім.Н.Яремчука» Тернопільської міської ради, яку суд ураховує згідно чеку від 21.06.2022 року на суму 350 грн. за оплату книжки «Всесвітня Історія» 9 клас.
Крім цього, позивачем понесено витрати за відвідування неповнолітнім ОСОБА_3 занять з плавання: квитанція від 11.09.2020 року на суму 320 грн., від 02.03.2021 року на суму 160 грн., від 02.03.2021 року на суму 320 грн., від 16.04.2021 року на суму 320 грн., від 12.11.2021 року на суму 400 грн., від 24.09.2021 року на суму 190 грн., 23.10.2020 року на суму 360 грн., від 08.12.2021 року на суму 400 грн., від 13.11.2020 року на суму 360 грн., 02.12.2020 року на суму 360 грн., всього на суму 3190 грн.
Також позивачем придбано для неповнолітнього ОСОБА_3 монітор «Samsung 24» на суму 3599 грн., що підтверджено видатковою накладною №ГФФТ-0195 -35178094 від 11.01.2020 року, мобільний телефон «Xiaomi Redmi 7a» на суму 3328 грн., що підтверджено касовим чеком від 02.09.2019 року, мікрофон «FiFineК669» на суму 1249 грн., що підтверджено товарним чеком №137737943, всього на суму 8176 грн..
Як вбачається із довідок про тимчасову непрацездатність, виданої педіатричним відділенням КНП «Тернопільська міська дитяча комунальна лікарня» від 15.09.2022 року, від 23.09.2022 року, неповнолітній ОСОБА_3 перебував на амбулаторному лікуванні з 10.09.2022 року по 15.09.2022 року та з 19.09.2020 року по 24.09.2022 року з діагнозом ГРВІ. У зв'язку із цим позивачем було понесено витрати на лікування неповнолітнього сина коштів на загальну суму 2197,31 грн., що підтверджено касовими чеками: від 05.10.2022 року на суму 715 грн., від 19.09.2022 року на суму 126,60 грн., від 19.09.2019 року на суму 201 грн., від 20.09.2022 року на суму 554,60 грн., від 12.09.2022 року на суму 399 грн., від 24.08.2022 року на суму 101,02 грн., товарний чек від 20.08.2022 року на суму 100,09 грн. При цьому, суд ураховує чеки надані відповідачем із зазначенням медичних препаратів та зазначений період лікування неповнолітнього ОСОБА_3 . Також суд частково ураховує витрати понесені позивачем на лікування неповнолітнього сина медичним препаратом «Остеохард», який було призначено останньому згідно консультативного висновку ортопеда-травматолога 06.12.2021 року, а саме згідно чеків №21641 від 23.03.2022 року на суму 279,90 грн. та №94795 від 19.02.2022 року на суму 318,99 грн. Таким чином, загальна сума, яка понесена позивачем на лікування неповнолітнього ОСОБА_3 яку враховує суд складала 2796,2 грн.
Статтями 141, 180 Сімейного кодексу України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини. Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Сімейний кодекс України виходить з принципу рівності прав та обов'язків батьків.
Відповідно до закону брати участь у додаткових витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає дитина. При визначенні розміру стягнення з одного з батьків суд відносить частину витрат на іншого.
Згідно із частиною першою статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Це положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається цією статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат, у тому числі у зв'язку з розвитком певних її здібностей. Визначення таких особливих обставин відноситься до компетенції суду, і вони є індивідуальними в кожному конкретному випадку.
За частиною другою статті 185 СК розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Отже, виходячи з аналізу статті 185 Сімейного кодексу України додаткові витрати присуджуються на дитину за наявності в одного з батьків, з яким проживає дитина, додаткових витрат, викликаних особливими обставинами, зокрема необхідністю в розвитку дитини за наявності в неї здібностей, талантів, у зв'язку з її хронічною хворобою, лікуванням, каліцтвом тощо. Наявність таких витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про стягнення додаткових витрат. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.
Зазначена правова позиція викладена у постанові ВС від 08.12.2021 року у справі №607/12170/20.
Суд оцінивши та дослідивши докази надані суду, матеріали даної справи, заслухавши пояснення сторін, вважає, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на неповнолітню дитину слід задовольнити частково, стягнувши із позивача у користь відповідача половину понесених нею додаткових витрат на неповнолітню дитину, що складає, на думку суду 35 710 грн.. 72 коп.. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд визначає розмір участі відповідача у додаткових витратах на дитину в розмірі Ѕ вартості понесених позивачем зазначених витрат. При цьому, суд враховує матеріальне становище відповідача та позивача, а також те, що відповідач щомісячно сплачує аліменти на утримання неповнолітнього ОСОБА_3 у користь позивача в розмірі 1/4 (однієї четвертої) частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.При цьому, на думку суду, підлягають до задоволення вимоги позивача щодо стягнення із відповідача витрачених нею коштів на лікування дитини на загальну суму 2796,20 грн., половина вартості з яких буде складати 1380,10 грн., які підтверджено згідно призначень лікуючого лікаря та придбано у період хвороби неповнолітньої дитини. При цьому, інші витрати на лікування неповнолітньої дитини, які зазначені у позові позивачем, а також перерахування коштів за надані послуги стоматолога не підлягають до задоволення, оскільки надання їх саме неповнолітньому ОСОБА_3 не підтверджено належними та допустимими доказами. Також, суд вважає, що слід стягнути із відповідача додаткові витрати на придбання позивачем для неповнолітньої дитини ортопедичного взуття та ортопедичних устілок згідно призначень лікаря на загальну суму 7300 грн., половина вартості з яких буде складати 3650 грн., оплати за відвідування неповнолітнім групи з плавання на загальну суму 3190 грн., 1/2 вартості з яких буде складати 1595 грн., придбання книжки на суму 350 грн., половина вартості з якої буде складати 175 грн. Також, на думку суду підлягають стягненню із відповідача витрати, які понесла позивач на купівлю комп'ютерної техніки для творчого розвитку здібностей дитини на суму 8176 грн., половина вартості з якої буде складати 4088 грн. Суд також вважає, що підлягають стягненню із відповідача додаткові витрати понесені позивачем упродовж 2017-2022 років, що пов'язані з відвідуванням неповнолітнім ОСОБА_3 додаткових занять з англійської мови, французької мови та математики, оскільки такі витрати направлені на розвиток здібностей дитини, які склали 49 645 грн., половина вартості яких буде становити 24822,5 грн. Суд вважає, що визначену судом суму додаткових витрат на неповнолітню дитину відповідач спроможний буде понести, оскільки він є працездатною особою, має постійне місце праці, внаслідок чого отримує стабільний дохід. Задовольняючи позов частково, суд вважає за необхідне вказати, що вимоги позивача про стягнення із відповідача витрат пов'язаних із оплатою орендної плати за найм житла та оплату комунальних послуг, поїздки разом із неповнолітнім сином в місто Одеса та відвідування Карпат, поповнення синові коштів на розмови по мобільному телефону, витрат пов'язаних із купівлею продуктів харчування, одягу та взуття неповнолітній дитині, не підлягають до задоволення, оскільки зазначена категорія витрат, на думку суду, входить у витрати, які повинні покриватись на утримання неповнолітньої дитини за рахунок визначених судом аліментів, які стягуються із відповідача, а тому не належать до витрат, пов'язаних із особливими обставинами, а саме зумовленими розвитком здібностей дитини.
Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на правову допомогу суд зазначає наступне.
Представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом ОСОБА_7 , у позовній заяві було зазначено про те, що позивач очікує понести судові витрати, пов'язані із оплатою послуг адвоката у розмірі 10 000 грн., а також до закінчення розгляду справи подано заяву про стягнення витрат на правову допомогу, у якій зазначила, що 17.08.2022 року між кондрат Г.Б. та адвокатом Сампарою Н.М. укладено договір про надання правової допомоги. Відповідно до пункту 4.1 зазначеного договору гонорар за надання правової допомоги клієнту становить 10 000 грн. 17.08.2022 року, ОСОБА_1 сплатила адвокату Сампарі Н.М. 1900 грн., що підтверджено відміткою на договору та розпискою від 19.08.2022 року. 19.08.2022 року, ОСОБА_1 сплатила адвокату Сампарі Н.М. 8100 грн., що підтверджується розпискою від 19.08.2022 року.
Як вбачається із поданих документів в підтвердження понесених судових витрат, 15 серпня 2022 року між ОСОБА_1 та Адвокатським об'єднанням «Захист права» в особі керуючого партнера Сампари Н.М. було укладено договір про надання правової допомоги, відповідно до умов якого адвокатське об'єднання зобов'язується здійснювати захист, представництва Клієнта в судах, державних органах, установах, підприємствах, організаціях, недержавних організаціях, на умовах і в порядку, передбачених цим договором, а Клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання цього договору.
Пунктом 4.1 Договору передбачено, що на визначення розміру гонорару Адвокатського об'єднання впливають строки вирішення спору, ступінь важкості справи, обсяг правової допомоги, необхідних для досягнення бажаного результату, належного виконання окремих доручень Клієнта та умов цього договору. Обсяг правової допомоги враховується при визначені обґрунтованого розміру гонорару Адвокатського об'єднання. Сторони погодили гонорар за надання правової допомоги Клієнту в розмірі 10 000 грн.
Згідно наданої суду розписки від 19.08.2022 року, адвокат Сампара Н.М. отримала від ОСОБА_1 17.08.2022 року гонорар у розмірі 1900 грн. за надання правової допомоги у справі №107/11048/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину згідно договору від 15.08.2022 року та 19.08.2022 року гонорар у розмірі 81200 грн. за надання правової допомоги у зазначеній справі.
Адвокатом Сампарою Н.М. складено письмовий опис робіт адвоката в межах справи №607/11048/22, серед яких зазначені послуги: консультація клієнтки 1 год. - 500 грн.; систематизація наданих документів (квитанцій) для написання позову 1 год. - 500 грн.; написання позовної заяви 2 год. 2000 грн.; написання відповіді на відзив 1 год. - 1000 грн.; написання заперечення та клопотання про витребування доказів 0,5 год. - 500 грн.; написання клопотання про долучення доказів 0,5 год. - 500 грн.; написання заяви про збільшення позовних вимог 1 год. - 100 грн.; написання клопотання про долучення доказів 0,5 год. -500 грн.; написання заяви про стягнення витрат на правову допомогу 1 год. - 500 грн.; участь в судових засіданнях 3000 грн. Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно положень ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до постанови Великої Палати ВС від 19.02.2020 р. у справі №755/9215/15-ц, висвітлено правову позицію щодо вирішення питання про професійну правничу допомогу, де зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Відповідно до правової позиції, висловленої об'єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019р. у справі №922/445/19 та підтвердженої Верховним Судом у постановах від 12.02.2020р. у справі №648/1102/19 і від 11.11.2020р. у справі №673/1123/15-ц, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України].
Враховуючи те, що судом у даній справі позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину задоволено частково, з урахуванням складності справи, обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, ціною позову, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_2 у користьОСОБА_2 2478 грн. витрат на професійну правничу допомогу. При цьому, визначаючи розмір витрат, які слід стягнути із відповідача у користь позивача суд виходив із того, що позивачем було заявлено позов про стягнення додаткових витрат на загальну суму 144077,01 грн. Судом, позов ОСОБА_1 задоволено частково на загальну суму 35710,72 грн. Такими чином, судом задоволено позов ОСОБА_1 на суму, що складає 24,78 відсотків із суми заявленої позивачем, відтак витрати на правову допомогу, які підлягають стягненню, на думку суду, будуть складати 2478 грн. (24,78 % від заявлених позивачем 10 000 грн.).
Також суд вважає, що слід стягнути із відповідача у користь держави 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн.. 40 коп. судового збору.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 10, 60, 213, 214, 215 ЦПК України, ст.ст.185 Сімейного кодексу України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на неповнолітню дитину задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_2 у користь ОСОБА_1 35 710 (тридцять п'ять тисяч сімсот десять) грн.. 72 коп. понесених нею додаткових витрат на неповнолітню дитину.
У решті вимог, відмовити.
Стягнути із ОСОБА_2 у користь держави 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн.. 40 коп. судового збору, а також 2478 (дві тисячі чотириста сімдесят вісім) грн.. витрат на правовому допомогу, пропорційно до задоволених позовних вимог.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення суду може бути оскаржене до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Рішення суду у повному обсязі складене 30 грудня 2022 року.
Головуючий суддяВ. В. Ромазан