ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
про залишення заяви про відкриття провадження
у справі про неплатоспроможність без руху
30 грудня 2022 року Справа № 926/5304-б/22
Суддя Господарського суду Чернівецької області Ковальчук Т.І., розглянувши матеріали
за заявою фізичної особи ОСОБА_1 , с. Чагор Чернівецького району Чернівецької області,
про неплатоспроможність боржника фізичної особи,
ВСТАНОВИВ :
27.12.2022 до Господарського суду Чернівецької області звернувся фізична особа ОСОБА_1 , подавши в системі “Електронний суд” заяву від 26.12.2022 про неплатоспроможність фізичної особи або фізичної особи-підприємця, в якій просить відкрити провадження у справі про його неплатоспроможність та призначити керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Белінську Наталію Олександрівну.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.12.2022 заяву ОСОБА_1 про неплатоспроможність фізичної особи передано на розгляд судді Ковальчук Т.І.
Дослідивши матеріали заяви про неплатоспроможність фізичної особи, суд встановив, що вона не відповідає вимогам Кодексу України з процедур банкрутства.
Згідно з частиною 6 статті 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ, Кодекс).
Відповідно до преамбули КУзПБ встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ з дня введення його в дію визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Відповідно до статті 113 Книги четвертої “Відновлення платоспроможності фізичної особи” КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника-фізичної особи, фізичної особи-підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника-фізичної особи наведені в частині другій статті 115 КузПБ, згідно з якою боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо:
1) розмір прострочених зобов'язань боржника перед кредитором (кредиторами) становить не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;
2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців;
3) ухвалено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке може бути звернено стягнення;
4) існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).
У заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 вказує, що він припинив погашення кредитів та здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50% місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців.
Вимоги до заяви боржника про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність визначені статтею 116 КУзПБ.
Відповідно до частини 2 цієї статті Кодексу у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника зазначаються: 1) найменування господарського суду, до якого подається заява; 2) ім'я боржника, його місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), номер засобу зв'язку боржника, його адреса електронної пошти (за наявності); 3) виклад обставин, що стали підставою для звернення до суду; 4) перелік документів, що додаються до заяви.
Системний аналіз статті 113, частин першої, другої статті 116, частини першої статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства дає можливість дійти висновку, що наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у кожному конкретному випадку повинна визначатись судом з урахуванням поданої боржником заяви та доданих до неї доказів на підтвердження настання обставин, що свідчать про неплатоспроможність фізичної особи (на момент звернення до суду з відповідною заявою) або загрозу її неплатоспроможності (у визначений зобов'язанням строк або в майбутньому).
Способи та засоби доведення підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність визначені законодавцем шляхом наведення у частині третій статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства переліку документів, що мають додаватись до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та підтверджувати її зміст, зокрема:
1) довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
2) документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи-підприємця;
3) конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;
4) опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна;
5) копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно;
6) перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов'язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
7) копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;
8) відомості про всі наявні рахунки боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках;
9) копія трудової книжки (за наявності);
10) відомості про роботодавця (роботодавців) боржника;
11) декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства;
12) докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень;
13) інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини;
14) інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.
Згідно з вимогами статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Зі змісту поданої ОСОБА_1 заяви вбачається, що заявником не дотримано окремих вимог статті 116 КУзПБ.
Так, відповідно до пункту 3 частини 2 цієї статті Кодексу у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зазначаються виклад обставин, що стали підставою для звернення до суду.
Згідно з пунктом 3 частини 3 статті 116 КУзПБ до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додається конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором.
В якості підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 зазначив, що розмір його прострочених зобов'язань перед кредиторами становить не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати та що він припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців (пункти 1, 2частини 2 статті 115 КУзПБ).
Проте, на підтвердження цих підстав заявник не навів жодних конкретних обставин, обмежившись тим, що вказав, що за його особистими підрахунками загальна сума заборгованості складає приблизно 658251,01 грн., не зазначивши ані сум прострочених зобов'язань, ані періодів їх виникнення, ані доказів, які підтверджують, що розмір прострочених зобов'язань становить не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати та що він припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців.
Так само доданий до заяви конкретизований список кредиторів не містить інформації про розмір прострочених зобов'язань та строку їх виконання, в ньому відображено лише розмір отриманих кредитів та строки кредиту, які в низці випадків ще не настали (наприклад, підпункт 1 пункту 1 Конкретизованого списку - строк кредиту 10.11.2025, підпункт 1 пункту 2 - строк кредиту 15.02.2026, підпункт 2 пункту 2 - строк кредиту 19.02.2026, підпункт 3 пункту 2 - строк кредиту 11.01.2025).
Із змісту заяви ОСОБА_1 і доданих до неї документів вбачається, що заявник приєднався до Публічного договору про надання фінансового лізингу № АРСV000000000126373 від 25.02.2021, укладеного з ТОВ “Автокредит плюс”, однак інформація щодо цього кредитора та розмір зобов'язань перед ним і строки виконання в конкретизованому списку кредиторів відсутня.
Таким чином, наданий заявником конкретизований список кредиторів не може братись судом до уваги як належний доказ виконання пункту 3 частини 3 статті 116 Кодексу.
До матеріалів заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи заявником додано договір позики з АТ “Банк Форвард” від 10.11.2025, договори споживчого кредиту з АТ “Таскомбанк” від 22.02.2021 і від 11.01.2021.
Договорів з іншими кредиторами, переліченими в Конкретизованому списку кредиторів не додано, натомість додано декілька договорів добровільного страхування наземного транспорту, страхування життя позичальника, страхування життя, щодо яких не зазначено, існують чи ні відповідні фінансові зобов'язання за цими договорами, строки їх виконання суми заборгованості, кредитори за цими договорами відсутні в Конкретизованому списку кредиторів. Відповідно, не зрозуміло на підтвердження яких обставин подано ці договори.
Крім того, низка сканованих копій документів, доданих до заяви, не придатні для читання ані в електронному, ані в друкованому вигляді, зокрема, документи на нумерованих аркушах додатків: 127, 129-130, 133, 134, 137-141, 146-150, 158-159, 160-161.
Наведений недолік свідчить про недотримання заявником вимог пункту 14 частини 3 статті 116 КУзПБ щодо подання документів, які підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.
У постанові Верховного Суду від 21.10.2020 у справі № 915/36/20 висловлено позицію про те, що на момент подачі заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство боржником повинні бути надані документи (первинні документи, договори, бухгалтерський баланс, аудиторський висновок, судові рішення тощо), які підтверджують наявність ознак неплатоспроможності або її загрози, інакше таке банкрутство має ознаки фіктивного, тобто ініційованого з метою невиконання зобов'язань.
Таким чином, за відсутності усіх первинних документів стосовно кредитних зобов'язань боржника у суду відсутня можливість встановити наявність ознак неплатоспроможності заявника або загрози такої неплатоспроможності.
Відсутність доказів наявності первісної документації, на підставі якої виникла заборгованість та суми такої заборгованості, позбавляє суд можливості надати оцінку щодо права боржника звернутись до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство в порядку частини 2 статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Згідно з пунктом 7 частини 3 статті 116 КУзПБ до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати.
Заявник додав до заяви “росписку” від 19.09.2022 про те, що зареєстрований за ним автомобіль ВАЗ-21099 з номерним знаком НОМЕР_1 був проданий по техпаспорту з подальшим вибуттям з його власності. Дану “росписку” суд не визнає документом поданим на виконання п. 7 частини 3 статті 116 КУзПБ, позаяк цей документ не містить інформації, коли було вчинено продаж та за яку суму, а правочин з продажу транспортного засобу не відображено в декларації ОСОБА_1 .
Пунктом 11 частини 3 статті. 116 КУзПБ передбачено подання заявником декларацій про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства.
Відповідно до затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 21.08.2019р. № 2627/5 форми Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність у декларації у Розділі XIV.“Відомості про фінансові зобов'язання боржника та членів його сім'ї та інші витрати, у тому числі за межами України” мають зазначатися відомості про фінансові зобов'язання та витрати боржника і членів його сім'ї, в тому числі: погашення основної суми позики (кредиту), погашення суми процентів за позикою (кредитом), добровільне страхування, недержавне пенсійне забезпечення, інші грошові зобов'язання, витрати на придбання майна, товарів або оплату послуг, витрати на утримання майна, витрати на побутові потреби, інші грошові витрати.
Оглянувши подані заявником декларації за 2019, 2020, 2021 роки, суд констатує, що відповідний розділ містить відмітки боржника про відсутність фінансових зобов'язань та витрат боржника. У той же час, до заяви додано договори добровільного страхування, з Кредитної історії видно, що боржник повертав отримані кредити і позики, сплачував лізингові платежі, має доходи у вигляді заробітної плати, відповідно, має певні витрати, інформація про що повинна бути відображена в декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність
Також із поданих матеріалів слідує, що заявником не надано доказів здійснення авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень, як це визначено пунктом 12 частини 3 статті 116 КУзПБ.
Згідно з частиною 1 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.
Частиною 2 статті 30 КУзПБ передбачено, що сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.
Згідно з абзацом 3 частини 2 статті 30 КУзПБ розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень. Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік” установлено у 2022 році місячний прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня - 2481 гривня, з 1 липня - 2600 гривень, з 1 грудня - 2684 гривні.
Таким чином, станом на дату звернення заявника із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність розмір авансування винагороди керуючому реструктуризацією повинен становити 40260,00 гривень (2684,00 грн. х 5 х 3 міс.).
Положеннями частини 3 статті 116 КУзПБ передбачено, що докази здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому (керуючому реструктуризацією) у відповідному розмірі в обов'язковому порядку подаються до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Заявник подав заяву від 16.08.2022 про затвердження кандидатури арбітражного керуючого Белінської Наталії Олександрівни та призначення її керуючим реструктуризацією боргів, посилаючись на позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, що викладена у постанові від 19.11.2020 у справі № 910/726/20 (пункт 37), додав до заяви про неплатоспроможність, зокрема:
- заяву арбітражного керуючого Белінської Н.О., в якій вона надає згоду на призначення її керуючою реструктуризацією у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ;
- договір про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 07.12.2022, укладений між ОСОБА_1 та арбітражним керуючим Белінською Н.О.
Суд звертає увагу, що заява ОСОБА_2 не містить дати її складення (підписання), що не дає суду достатньо підстав для висновку про дійсне волевиявлення арбітражного керуючого брати участь у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 за заявою від 26.12.2022, враховуючи, що заява ОСОБА_1 про призначення ОСОБА_2 керуючим реструктуризацією датована 16.08.2022.
Щодо договору про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 07.12.2022 суд зазначає, що цей договір визначає порядок оплати послуг та відшкодування витрат керуючого реструктуризацією, покладених на нього відповідно до Кодексу та Заяви на участь у справі про банкрутство фізичної особи боржника (п. 1.1).
Згідно пунктів 2.1.1, 2.1.2 договору арбітражний керуючий Белінська Н.О. має право отримувати плату за надані послуги в розмірі та порядку, що встановлені цим договором та ухвалою про відкриття провадження у справі про банкрутство, отримувати відшкодування витрат, пов'язаних з виконанням покладених на нього обов'язків. Оплата послуг керуючого реструктуризацією становить 20130,00 грн. за весь строк виконання повноважень арбітражного керуючого, починаючи з дати його призначення та до моменту прийняття комітетом кредиторів відповідного рішення про встановлення оплати послуг керуючого реструктуризацією (пункт 3.1 договору). Пунктом 3.3 договору встановлено, що ОСОБА_1 вносить (перераховує) оплату рівними частинами протягом 10 місяців у сумі 2013 грн. щомісячно на депозитний рахунок суду, в якому відкрито провадження у справі про неплатоспроможність. Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до моменту прийняття комітетом кредиторів відповідного рішення про встановлення оплати послуг керуючого реструктуризацією, якщо інше не передбачено Законом (пункт 7.1 договору).
Однак, указаний договір не підписаний його стороною - боржником ОСОБА_1 , відповідно, є неукладеним.
Заявником додано квитанції Приватбанку від 14.08.2022, 27.09.2022, від 09.12.2022, від 10.12.2022 про перерахування на депозитний рахунок Господарського суду Чернівецької області коштів на загальну суму 6039,00 грн. з призначенням: авансування винагороди арбітражному керуючому.
Інститут авансування винагороди арбітражному керуючому є гарантією права учасника справи про банкрутство (керуючого реструктуризацією) на отримання ним грошової винагороди за виконання наданих йому повноважень. Обов'язок здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому є безумовним, ані Кодекс, ані інші діючі норми законодавства, не передбачають права боржника бути звільненим від авансування винагороди арбітражному керуючому при поданні такої заяви, як не передбачають і умов, за яких суд може відстрочити, розстрочити чи звільнити заявника від здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому (аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.09.2020 у справі № 910/2629/20, від 23.11.2020 у справі № 922/1734/20, від 19.11.2020 у справі № 927/203/20, від 17.02.2021 у справі № 927/166/20).
У пункті 37 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 910/726/20 від 19.11.2020, на який посилається заявник як на підставу можливості альтернативного врегулювання питання авансування, зазначено, що боржник не позбавлений можливості укласти угоду з арбітражним керуючим, який погодиться на умовах відстрочення оплати до реалізації майна боржника виконувати повноваження керуючого реструктуризацією у справі про банкрутство цієї особи та відповідного звернення обох осіб (боржника та арбітражного керуючого) до суду про призначення його керуючим реструктуризацією у справу про банкрутство фізичної особи, яке подається разом із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Місцевий суд може розглянути подані документи, як альтернативу мирного врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому, та прийняти відповідне рішення про можливість задоволення заяви боржника, дослідивши всю сукупність наданих ним доказів на обґрунтування неплатоспроможності фізичної особи.
Відтак, допускається можливість мирного врегулювання між боржником та арбітражним керуючим у питанні авансування грошової винагороди, однак така можливість ставиться у залежність від наявності у боржника майна, яке буде реалізовано у перспективі (відстрочка платежу) у справі про неплатоспроможність. Крім того, Верховний Суд зазначив, що місцевий суд приймає рішення про надання такої можливості за результатами дослідження усієї сукупності наданих документів.
Таким чином, суду необхідно встановити наявність у боржника майна, яке може бути реалізоване у справі, та за рахунок якого можливо (з відстроченням) оплатити грошову винагороду керуючому реструктуризацією за три перших місяці.
Проте, в описі майна, доданого до заяви ОСОБА_1 , не вказано жодного майна, яке б належало заявнику і могло би бути використане для проведення розрахунків з арбітражним керуючим. Таким чином, заявником не надано доказів спроможності мирного врегулювання питання оплати послуг арбітражного керуючого шляхом укладення відповідного договору.
Крім того, грошова винагорода в договорі про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 07.12.2022 визначена в розмірі 20130,00 грн. (п. 3.1), що суперечить абзацу 3 частини 2 статті 30 та пункту 12 частини 3 статті 116 КУзПБ, відповідно до яких основна грошова винагорода керуючого реструктуризацією за перші три місяці виконання повноважень має складати 40260,00 грн.
З огляду на вищезазначене, враховуючи основні засади господарського судочинства, надані заявником документи щодо врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому не можуть бути прийняті як належні та допустимі докази виконання вимог пункту 12 частини 3 статті 116 КУзПБ.
Частиною 4 статті 116 КУзПБ передбачено, що разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов'язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).
Приписами частини 2 статті 124 КУзПБ визначено, що у плані реструктуризації боргів боржника зазначаються: 1) обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника; 2) інформація про визнані судом вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та черговості задоволення; 3) інформація про майновий стан боржника за результатами проведених заходів з виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації); 4) інформація про всі доходи боржника, у тому числі доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів; 5) розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів; 6) вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів; 7) розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні.
Частиною 3 статті 124 КУзПБ передбачено, що план реструктуризації боргів боржника може містити положення про: 1) реалізацію в процедурі реструктуризації боргів частини майна боржника, у тому числі того, що є предметом забезпечення, черговість, строки реалізації такого майна та кошти, які планується отримати від його реалізації; 2) зміну способу та порядку виконання зобов'язань, у тому числі розміру та строків погашення боргів; 3) відстрочення чи розстрочення або прощення (списання) боргів чи їх частини; 4) виконання зобов'язань боржника третіми особами, зокрема шляхом укладення договору поруки, гарантії та інших правочинів згідно з цивільним законодавством; 5) інші заходи, спрямовані на покращення майнового стану боржника та задоволення вимог кредиторів (перекваліфікація, працевлаштування тощо).
Однак, доданий до заяви проект плану реструктуризації боргів заявника наведеним вимогам не відповідає, не містить будь-яких пропозицій щодо реструктуризації боргів, у тому числі щодо заходів, спрямованих на покращення майнового стану боржника та задоволення вимог кредиторів, не містить інформацію щодо черговості задоволення вимог кредиторів із зазначенням їх розміру та дати протягом 5 років.
Суд зазначає, що суть відновлення платоспроможності боржника полягає у створенні можливості відновити його задовільний фінансовий стан без оголошення банкрутом. У справі про неплатоспроможність обов?язково відбувається судова процедура реструктуризації боргів боржника з метою відновлення його платоспроможності (що випливає з ч. 4 ст. 116, ст. 124, ст.ст. 126-129 Кодексу) та може запроваджуватися процедура погашення боргів боржника внаслідок визнання фізичної особи-боржника банкрутом (ст. 130 Кодексу).
У силу частини першої статті 124 КУзПБ план реструктуризації боргів боржника розробляється з метою відновлення платоспроможності боржника у відповідності до вимог закону щодо форми і змісту проекту плану, що дасть змогу розгляду такого плану реструктуризації зборами кредиторів, можливості прийняття рішення про його схвалення та подання на затвердження господарському суду або відхилення і прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів.
Таким чином, при поданні до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність обов'язком боржника є складення реального (виконуваного) проекту плану реструктуризації, який після розгляду господарським судом грошових вимог та формування реєстру кредиторів розробляється, уточнюється та погоджується з кредиторами.
З огляду на вищенаведене, відсутність розробленого боржником реального та обґрунтованого проекту плану реструктуризації та його неподання на розгляд кредиторам свідчить, що мета процедури реструктуризації боргів, передбачена КУзПБ, не виконується. Невиконання мети попередньої процедури (реструктуризації боргів) виключає можливість переходу до іншої процедури (погашення боргів) у провадженні про неплатоспроможність фізичної особи. Такі правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 25.08.2021 у справі № 925/473/20.
Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи зазначене, суд зауважує, що заявник, посилаючись на скрутне фінансове становище та неможливість виконання своїх боргових зобов'язань перед кредиторами, у порушення вимог частини 3 статті 116 КУзПБ до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не додав належних доказів, що підтверджують обставини, викладені ним у вказаній заяві, та наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Згідно з частиною 3 статті 37 КУзПБ, яка застосовується судом на підставі статті 113 цього Кодексу, господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Відповідно до частини 1, 2 статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України і Кодексом України з процедур банкрутства.
Враховуючи те, що заява ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність містить вище вказані недоліки, суд залишає дану заяву без руху.
Визначаючи строк, протягом якого заявнику необхідно усунути недоліки заяви, суд враховує, що згідно даних АС “Діловодство спеціалізованого суду” ОСОБА_1 уже двічі звертався до Господарського суду Чернівецької області із заявами від 17.08.2022 та від 29.09.2022 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, які містили такі самі недоліки, які вказані в даній ухвалі.
Ухвалами від 19.08.2022 у справі № 926/3095-б/22 та від 06.10.2022 у справі № 926/3095-б/22 були залишені без руху заяви ОСОБА_1 від 17.08.2022 та від 29.09.2022 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. У цих ухвалах господарський суд судом детально та обґрунтовано зазначив, які недоліки містять заяви ОСОБА_1 , та що необхідно заявнику вчинити для їх усунення. Відтак, враховуючи подання ОСОБА_1 втретє заяви з аналогічними недоліками, суд вважає за належне встановити заявнику п'ятиденний строк для їх усунення.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до частини 3, 4 статті 174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 37, 113, 115, 116, п. 2-1 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 3, 12, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
УХВАЛИВ:
1. Заяву ОСОБА_1 про неплатоспроможність боржника-фізичної особи залишити без руху.
2. Встановити заявнику 5-денний строк з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків заяви, а саме подати до Господарського суду Чернівецької області:
2.1) викласти конкретні обставини, які підтверджують наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, зазначені в заяві про неплатоспроможність боржника фізичної особи від 26.12.2022, а саме що:
- розмір дійсно прострочених зобов'язань боржника перед кредиторами не менший ніж 30 розмірів мінімальної заробітної плати;
- боржником припинено погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців;
2.2) належний конкретизований список кредиторів із зазначенням щодо кожного кредитора окремо: загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені), періодів прострочення;
2.3) первинні документи (усі договори, квитанції, банківські виписки тощо), що підтверджують суми грошових зобов'язань (заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстави виникнення зобов'язань, а також строки їх виконання згідно із законом або договором;
2.4) докази припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань (банківські виписки, довідки із фінансових установ із зазначенням останнього здійсненого боржником платежу, претензії відповідних осіб тощо);
2.5) виготовлені належним чином електронні копії додатків до заяви під номерами аркушів 127, 129-130, 133, 134, 137-141, 146-150, 158-159, 160-161;
2.6) належні докази відчуження автомобіля ВАЗ-21099, номерний знак НОМЕР_1 ;
2.7) заповнену належним чином декларацію про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства, за 2019, 2020, 2021 рік із внесенням відповідних відомостей до Розділу XIV.“Відомості про фінансові зобов'язання боржника та членів його сім'ї та інші витрати, у тому числі за межами України” стосовно божника;
2.8) докази на підтвердження дійсного волевиявлення арбітражного керуючого Белінської Н.О. на участь у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ;
2.9) докази здійснення авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень у встановленому законодавством порядку та розмірі;
2.10) проект плану реструктуризації боргів, який би містив інформацію та пропозиції щодо реструктуризації боргів, заходів, спрямованих на покращення майнового стану боржника та задоволення вимог кредиторів, та інші відомості, які визначені у статті 124 Кодексу України з процедур банкрутства;
3. Копію ухвали надіслати заявникові.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Ухвала підписана 30.12.2022.
Суддя Т.І. Ковальчук