ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.12.2022 Справа № 914/1910/22
м.Львів
За позовом Державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний», Южне
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Фабрікс», м.Львів
про стягнення заборгованості. Ціна позову: 70158,47 грн.
Суддя Кітаєва С.Б.
За участю секретаря Кравець В.П.
Представники сторін:
від позивача: Ільченко К.Р. - адвокат
від відповідача: Мінченко Я.В. - адвокат
Суть спору: Державне підприємство «Морський торговельний порт «Южний» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Фабрікс» про стягнення штрафних санкцій у розмірі 70158,47 грн. за порушення строків виконання зобов'язання за договором про поставку товарів №Т/ОП-54/21 від 29.04.2021.
Ухвалою суду від 22.08.2022 позовну заяву Державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний» залишено без руху.
30.08.2022, вх.№17991/22 позивач подав заяву про усунення недолів позовної заяви.
Ухвалою суду від 05.09.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та справу призначено до розгляду по суті у судовому засіданні на 05.10.2022.
23.09.2022, за вх.№19683/22, в системі документообігу суду зареєстровано поданий відповідачем відзив на позов.
26.09.2022, за вх. №19770/22, від відповідача надійшла заява про участь представника відповідача в судовому засіданні, призначеному на 05.10.2022 на 10:00 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів з використанням програмного забезпечення «Easy Con». Ухвалою суду від 27.09.2022 заяву відповідача задоволено.
29.09.2022, за вх.№20060/22, в системі документообігу суду зареєстровано подану позивачем відповідь на відзив.
05.10.2022, за вх.№20549/22, від відповідача поступила заява про про зменшення розміру неустойки до 50 %.
Ухвалою від 05.10.2022 суд повідомив позивача про відкладення розгляду справи на 09.11.2022.
28.10.2022, за вх. №22444/22, від відповідача надійшла заява про участь представника відповідача в судовому засіданні, призначеному на 09.11.2022 на 11:00 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів з використанням програмного забезпечення «Easy Con», яка у зв'язку з перебуванням судді Кітаєвої С.Б. у відпустці по 07.11.2022 включно, отримана суддею 08.11.2022 (в перший робочий день). З підстав, викладених в ухвалі суду від 08.11.2022 в задоволення заяви відповідача відмовлено.
04.11.2022, за вх.№23009/22, від позивача поступило заперечення на заяву відповідача про зменшення розміру неустойки.
Ухвалою від 09.11.2022 суд повідомив відповідача про відкладення розгляду справи на 17.11.2022.
Призначене на 17.11.2022 судове засідання не відбулося у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Кітаєвої С.Б.
Ухвалою від 28.11.2022 суд призначив розгляд справи на 12.12.2022.
08.12.2022, за вх. №25382/22, від позивача та, за вх. №25376/22, від відповідача надійшли заяви про участь представників сторін в судовому засіданні, призначеному на 12.12.2022 на 14:00 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів з використанням програмного забезпечення «Easy Con». Ухвалами суду від 08.12.2022 заяви представників позивача та відповідача задоволено.
Позивач явку представника в судове засідання забезпечив в режимі відеоконференції, позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Заперечив проти задоволення заяви відповідача про зменшення розміру неустойки.
Відповідач явку представника в судове засідання забезпечив в режимі відеоконференції, позовні вимоги визнав частково. Щодо застосування строків позовної давності, зазначеної у відзиві на позов, погодився з позицією позивача щодо того, що строки позовної давності щодо штафних санкцій позивачем не пропущено, у зв'язку з внесеними змінами до Цивільного кодексу України. Просив суд зменшити штафні санкції на 50 %.
Правова позиція позивача.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем у порушення умов договору про закупівлю товарів №Т/ОП-54/21 від 29.04.2021 не поставлено у встановлений строк обумовлений товар, частину товару поставлено неналежної якості, тому позивач нарахував відповідачу 46965,40 грн пені за порушення строків виконання зобов'язання у розмірі 0,5відсотка вартості товару, 22337,15 грн штрафу за прострочення виконання зобов'язання понад 30 днів у розмірі 15% вартості непоставленого товару, 855,92 грн штрафу за порушення умов договору щодо якості товару у розмірі 30% вартості неякісного товару. Судові витрати складаються зі сплаченого судового збору.
Правова позиція відповідача.
У відзиві на позов відповідач позовні вимоги заперечує частково. Відповідач підтверджує укладення між сторонами договору №Т/ОП-54/21 від 29.04.21року. Зазначає, що 20.05.2021 року, на електрону адресу ТОВ «СМАРТ ФАБРІКС», надійшла рознарядка на поставку товару № 121/286 від 19.05.2021 року. Відповідач вважає, що з урахуванням п. 4.1 Договору кінцевою датою поставки Товару є 11.06.2021 року, а першим днем просточення є 12.06.2021 року.
Відповідач, подаючи контррозрахунок суми пені, вважає, що до стягнення підлягає пеня у розмірі 398,35 грн. Щодо решти вимог про стягнення пені, а також вимог про стягнення 22337,15 грн штрафу за прострочення виконання зобов'язання понад 30 днів у розмірі 15% вартості непоставленого товару та 855,92 грн штрафу за порушення умов договору щодо якості товару, то відповідач вважає, що такі задоволенню не пілягають, у зв'язку зі спливом позовної давності. Судові витрати відповідача становлять 10000,00 грн витрат на правову допомогу.
Відповідач подав заяву про зменшення заявленого розміру штрафних санкцій до 50%. Заява мотивована наступним. Затримка у поставці товару зумовлена тим, що у Договорі, Специфікації (Додаток № 1) була відсутня інформація про індивідуальні ознаки товару (розмірний ряд). Отже, на думку Відповідача, враховуючи те, що всю необхідну інформацію ним було отримано лише після надходження на електронну адресу ТОВ «СМАРТ ФАБРІКС» рознарядки № 121/286 від 19.05.2021 - Постачальник був позбавлений можливості своєчасно розпочати виготовлення Товару за необхідними Позивачу розмірами. Крім того, відповідач зазначає, що 29.06.2022 року, в рамках виконавчого провадження №79068013 про стягнення 867825,00 грн., приватним виконавцем Пиць А.А., було винесено поставнову про арешт коштів боржника. Відповідач зазначає, що в умовах військового стану та економічної кризи, господарська діяльність ТОВ «СМАРТ ФАБРІКС» фактично зупинена, додаткові витрати, обумовленні позовними вимогами даної справи, зумовлять неплатоспроможність Відповідача, як наслідок, - звільнення робітників та інші негативні наслідки повязанні з банкротством відповідача. Відповідач звертає увагу суду на наступні обставини: строк прострочення не значний; відсутність розмірного ряду в Специфікації до договору та умовах тендерної документації; відсутність збитків Позивача; ризики настання неплатоспроможності боржника.
У відповіді на відзив (вх.№20060/22 від 29.09.2022) позивач зазначив, що не погоджуться з твердженням відповідача, викладеним у відзиві на позов, оскільки рознарядка № 121/286 від 19.05.2021, на яку посилається Відповідач, у відзиві на позов, в рамках спірного Договору Т/ОП-54/21 від 29.04.2021 не надсилалась.
ДП «МТП «Южний» направлялась ТОВ «СМАРТ ФАБРІКС» рознарядка № 121/288 від 19.05.2021, яка як зазначено самим Відповідачем отримана ним 20.05.2021.
До того ж, підтверджуючи факт отримання 20.05.2021 рознарядки, яка стосується виконання Договору Т/ОП-54/21 від 29.04.2021, представник Відповідача помилково зазначає кінцеву дати поставки Товару - 11.06.2021 (відповідно до позовної заяви - кінцевою датою поставки є 10.06.2021), а отже і помилково вказує про те, що першим днем прострочки є 12.06.2021 (відповідно до позовної заяви першим днем прострочки є 11.06.2021).
Щодо строку позовної давності позовач зазначив про те, шо відповідно до п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені сг.ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786. 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Карантин в Україні запроваджений з 12.03.2020 на підставі, зокрема, постанов КМУ від 11.03.2022 № 211, від 09.12.2020 № 1236 і від 23.02.2022 № 229.
Також Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022, Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України були доповненні путктом 19 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені ст.ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу продовжуються на строк його дії».
Враховуючи наведене, ДП «МТП «Южний» вважає, що не було пропущено строк позовної давності для звернення до суду з відповідними позовними вимогами, а заява відповідача про сплив строку позовної давності є необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. ДП «МТП «Южний» вважає заявлену до стягнення позивачем суму витрат на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн. необгрунтованою та невідповідною справі.
Щодо вимоги відповідача про зменшення суми штрафних санкцій на 50 %, то Позивач заперує вказану заяву, оскільки на спростування зазначеного відповідачем, позивач вважає, що умовами Договору передбачено виключно зобов'язання Відповідача із поставки Товару та відсутня інформація про його обов'язок виготовити Товар.
До того ж, в укладеному Договорі сторони не погоджували окремих умов щодо виробництва товару та, відповідно, щодо впливу процесу виробництва на строки поставки товару.
Позивач зазначає, що крім Додатку № 1 «Специфікація», невід'ємною частиною Договору також є і Додаток № 2 «Вимоги до Товару», в якому містяться технічні характеристики до кожного найменування товару. Також зазначено, що «Розмір визначається на момент постачання в залежності від потреби», щодо кожного найменування товару.
Крім того, в технічній специфікації № 7.2 від 08.04.2021 (надано ТОВ «СМАРТ ФАБРІКС» до тендерної пропозиції) також міститься пункт відповідно до якого: «Розмір визначається на момент постачання в залежності від потреби».
Зважаючи на це, посилання ТОВ «СМАРТ ФАБРІКС» на відсутність у нього достатньої кількості часу для виготовлення товару, на думку позивача, є безпідставними.
Також, на переконання позивача, посилання Відповідача на те, що у нього була відсутня інформація про індивідуальні ознаки товару (розмірний ряд) також є безпідставними, адже відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Таким чином, укладаючи Договір Відповідач міг наголосити на необхідності включення до умов Договору (Специфікації) інформації щодо розміру товару, яка необхідна йому для виконання договірного зобов'язання.
Більше того, до тендерної документації був наданий Проект Договору, з яким Відповідач ознайомився та надав Довідку, якою погодився з проектом Договору та гарантував виконання своїх зобов'язань за ним (Довідка № 16 від 08.04.2021).
Разом з цим, оскільки таких дій ним вчинено не було, підписавши Договір, Специфікацію (Додаток № 1 до Договору) та Додаток № 2 до Договору без жодних застережень Відповідач погодився, що виконання зобов'язання буде відбуватися у погодженому сторонами порядку.
Також, в обґрунтування зменшення заявленого розміру штрафних санкцій Відповідач надав копію Постанови приватного виконавця Пиця А.А. про арешт коштів боржника від 29.06.2022 в рамках виконавчого провадження № 79068013, відкритого з метою примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області № 914/1003/21 від 31.12.2021.
ДП «МТП «Южний» вважає, що стягнення грошових коштів з Відповідача в рамках іншої справи не є вагомою підставою для зменшення розміру заявлених штрафних санкцій, оскільки така обставина не позбавляла ТОВ «СМАРТ ФАБРІКС» можливості здійснити поставку товару у визначений Договором строк а навпаки, лише свідчить про недобросовісну поведінку Постачальника в рамках виконання аналогічних договорів.
Крім того, з огляду на те, що сторони є вільними в укладенні договору а також те, що умови погоджені сторонами є обов'язковими до виконання, позивач зазначив, що Відповідач, підписавши Договір, погодився:
1) здійснити поставку товару протягом 15 (п'ятнадцяти) робочих днів з дати направлення письмової рознарядки Покупця Постачальнику (п. 4.1 Договору);
2) забезпечити поставку товару у строк, встановлений цим Договором з оформленням первинних документів (п. 6.3.1 Договору) ;
3) забезпечити поставку товару, 2021 року виготовлення, якість якого відповідає умовам, установленим розділом 5 цього Договору та Додатком № 2 до цього Договору (п. 6.3.2 Договору);
4) з розмірами штрафних санкцій за порушення виконання Договору згідно п.п. 7.1, 7.2, 7.3 Договору.
Проте, взятих на себе зобов'язань Відповідач не виконав, тому за порушення зобов'язання повинен нести відповідальність згідно з п.п. 7.1, 7.2,7.3 Договору у повному обсязі.
На переконання Позивача, Відповідачем не доведено того факту, що він перебуває у скрутному матеріальному становищі, у зв'язку із чим не зможе здійснити оплату нарахованого розміру пені. ТОВ «СМАРТ ФАБРІКС» також не доведено невідповідності розміру пені наслідкам порушення, не повідомлено, які саме дії ним вчинялись задля зменшення часу прострочення поставки, а також не наведено обставин, які суд міг би врахувати при ухваленні даного рішення.
Позивач також зазначає, що замовляючи конкретний формений одяг він розраховував на добропорядність Відповідача в частині виконання взятих на себе зобов'язань, у встановлений Договором строк. Замовлений одяг є елементом уніформи яку носять співробітники відповідних структурних підрозділів Підприємства при виконанні своїх посадових інструкцій та обов'язків. Прострочення виконання зобов'язання щодо поставки, негативно впливає на роботу відповідних підрозділів шляхом створення додаткових незручностей, у зв'язку з тим, що забезпечення працівників робочим одягом є обов'язком Підприємства.
Враховуючи той факт, що згідно умов Договору строк на поставку Товару складає 15 робочих днів, прострочення Поставки понад два місяці, на думку Позивача, не можна вважати не значним.
Позивач просить позов задовольнити повністю, а у задоволенні заяв відповідача - відмовити.
Обставини справи.
29.04.2021 між Державним підприємством «Морський торговельний порт «Южний» (далі - ДП «МТП «Южний», Підприємство, Покупець, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ФАБРІКС» (далі - ТОВ «СМАРТ ФАБРІКС», Постачальник, Відповідач) був укладений Договір про закупівлю товарів № Т/ОП-54/21 (далі - Договір).
Пунктом 1.1 Договору встановлено, що Постачальник зобов'язується поставити на склад Покупця, а Покупець прийняти та оплатити товар, в кількості та за цінами, які вказані в Додатку № 1 до цього Договору, що є невід'ємною частиною цього Договору.
Відповідно до п. 2.1 Договору, сума Договору складає 148 914 (сто сорок вісім тисяч дев'ятсот чотирнадцять) грн. 30 коп., у тому числі ПДВ 20 % - 24 819, 05 грн.
Письмова рознарядка може направлятися електронною поштою з обов'язковим направленням оригіналу письмової рознарядки поштовим відправленням (листом з описом вкладення). Письмові рознарядки, відправлені електронною поштою, мають повну юридичну силу, породжують права та обов'язки для Сторін» можуть бути подані до судових інстанцій в якості належних доказів і не можуть спростовуватися Сторонами Договору. Належним підтвердженням направлення письмової рознарядки та її отримання Стороною с звичайне технічне підтвердження Покупця про відправлення документу, звіт серверу про відправлення електронного повідомлення, тощо.
Також, пунктом 6.3.1. Договору передбачено обов'язок Постачальника забезпечити поставку Товару у строк. встановлений цим Договором з оформленням первинних документів.
20.05.2021 на електрону адресу ТОВ «СМАРТ ФАБРІКС», яка зазначена в розділі 11 Договору - smfabrik@ukr.net було надіслано рознарядку № 121/288 від 19.05.2021 на поставку Товару згідно позицій визначених у Додатку 1 до Договору (Специфікація). Кінцева дата поставки згідно умов договору 10.06.2021.
Рознарядка № 121/286 від 19.05.2021 на поставку Товару була надіслана засобами поштового зв'язку 21.05.2021, шо підтверджується фіскальним чеком- АТ «Укрпошти», поштовою накладною № 65481005154160) та описом вкладення у відправлення.
18.06.2021 Постачальником було здійснено поставку, що підтверджується видатковими накладними №№ 384, 385 від 18.06.2021. зокрема до Підприємства надійшло по одній одиниці Товару за позиціями № 1-11 Додатку І до Договору (Специфікація).
В ході приймання товару по кількості, якості та комплектності комісією були виявлені невідповідності поставленого товару умовам договору, прийнято рішення повернути товар Постачальнику. Про це Постачальника повідомлено електронними листами вих. № 5282 від 08.07.2021 року, вих. № 5422 від 15.07.2021 року. вих. № 5505 віт 19.07.2021 року.
20.07.2021 Постачальником було здійснено поставку Товару за позиціями № 3-6, Додатку №1 до Договору (Специфікація), що підтверджується видатковою накладною № 477, від 20.07.2021.
В ході приймання товару по кількості, якості та комплектності комісією були виявлені невідповідності поставленого товару умовам договору, про що було складено відповідний акт від 22.07.2021. а також прийнято рішення повернути товар Постачальнику. Про що Постачальника повідомлено листами вих. № 5767 від 02.08.2021 року та № 6050 від 11.08.2021.
13.08.2021 Постачальник поставив Покупцю Товар за рознарядкою від 19.05.2021 №121/288 за позиціями №№ 3, 4, 10 Додатку 1 до Договору (Специфікація), видаткова накладна № 494; за позиціями №№ 1.2, 5. 6. 7. 9. 11 Додатку 1 до Договору (Специфікація), видаткова накладна № 495. що підтверджується відповідними приймальними актами №№ 3233, 3234 від 17.08.2021, видатковими накладними та товарно-транспортними накладними №№ Р494. Р495 від 13.08.2021, у зв'язку з чим. прострочення зобов'язання за Договором складає 63 дні.
19.08.2021 Постачальник поставив Покупцю Товар за рознарядкою від 19.05.2021 № №121/288 за позицією № 8 Додатку 1 до Договору (Специфікація), що підтверджується відповідним приймальним актом № 3255 від 25.08.2021, видатковою накладною № 501 та товарно-транспортною накладною № Р501 від 19.08.2021, у зв'язку з чим, прострочення зобов'язання за Договором складає 69 дні.
Враховуючи вищезазначене, 21.02.2022, ДП «МТІ1 «Южний» звернулось до ТОВ «СМАРТ ФАБРІКС» з претензією за вих. № 1194/01/102/22, яка була залишена Відповідачем без розгляду, у зв'язку із чим, з метою захисту порушеного права, Підприємство вимушено було звернутись до Господарського суду Львівської області.
Пунктом 7.2 Договору встановлено, що за порушення Постачальником строку виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0.5 відсотка вартості Товару, з якого допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі п'ятнадцяти відсотків вказаної вартості.
Пунктом 7.3 Договору встановлено, що за порушення Постачальником умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товару, стягується штраф у розмірі тридцяти відсотків вартості неякісного (некомплектного) товару. Однак, сплата штрафу не звільняє постачальника від заміни неякісного (некомплектного) товару на якісний (комплектний) власними силами та засобами за свій рахунок протягом строку, зазначеного в п.5.6 Договору, а саме 14 днів з дати складання акту приймання по якості.
Відтак, позивач просить позовні вимоги задоволити та стягнути на його користь з відповідача 46965,40 грн пені за порушення строків виконання зобов'язання з поставки товару у розмірі 0,5 відсотка вартості товару, 22337,15 грн штрафу за прострочення виконання зобов'язання понад 30 днів у розмірі 15% вартості непоставленого товару, 855,92 грн штрафу за порушення умов договору щодо якості товару у розмірі 30% вартості неякісного товару за порушення строків виконання зобов'язання за поставку товару
Оцінка суду.
Згідно з приписами ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Між сторонами у справі виникли права і обов'язки на підставі укладеного договору поставки товару.
Судом встановлено, що укладений між сторонами договір від 29.04.2021 № Т/ОП-54/21 є суто договором поставки товару і не містить елементів інших видів договорів (не є змішаним договором).
Умовами договору передбачено виключно зобов'язання відповідача із поставки твоару та відсутня інфлрмація (погодження сторонами умов) про обов'язок відповідача виготовити товар замовлений позивачем для поставки. Таким чином, в укладеному договорі сторони не погоджували окремих умов щодо виробництва твоарута, відповідно, щодо впливу щпроцесу виробництва на строки поставки товару.
У зв'язку з наведеним доводи відповідача про те, що він згідно умов укладеного договру мав обов'язок не лише поставити позивачу замовлений ним товар, а й попередньо виготовити такий товар є непідтвердженими.
Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем строку поставки обумовленого договором товару (куртка продавця виробнича, куртка для кухонних працівників виробнича, куртка поварська виробнича жіноча, куртка поварська виробнича чоловіча, брюки жіночі виробничі, брюки чоловічі виробничі, фартух поварський виробничий, фартух - халат виробничий жіночий, халат робочий виробничий, костюм для технічного персоналу виробничий, футболка виробнича).
Щодо періоду прострочення виконання відповідачем свого обов'язку поставити товар, то суд враховує слушні зауваження позивача з цього приводу та зазначає, що ст. 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Відповідно до ч. 1 ст. 255 ЦК України якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку.
Враховуючи вищенаведене, з огляду на те, що обов'язок відповідача з поставки товару підлягав виконанню у строк до 10.06.2021, перебіг строку прострочення поставки розпочався з наступного дня після відповідної календарної дати - 11.06.2021.
Враховуючи наведене, позивач вірно визначив період початку нарахування пені 11.06.2021.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (ст.610 ЦК України). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).
В силу ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом ч.1 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 1 ст. 550 ЦК України передбачено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Статтею 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
Господарське правопорушення може полягати як у порушенні нормативно встановлених правил здійснення господарської діяльності, так і у порушенні договірних зобов'язань. Господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов'язань також поділяється на встановлену законом і договірну. Необхідною умовою застосування такої відповідальності є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов'язаної сторони, виду правопорушення, за вчинення якого застосовується відповідальність, штрафні санкції і конкретний їх розмір.
Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 10.12.2019 у справі № 904/4156/18.
Згідно із ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п.7.2 договору, за порушення постачальником строку виконання зобо'язання стягується пеня у розмірі 0,5 відсотка вартості товару, з якого допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів стягується штраф у розмір 15 відсотків вказаної вартості.
Так, згідно із п.7.2 договору позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 46965,40 грн. Розрахунок долучено до матеріалів справи.
Відповідачем заявлено клопотання про застосування строку позовної давності на підставі ч.2 ст.258 ЦК України щодо вимоги про стягнення на користь позивача пені та штафів.
Статтею 256 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Пунктом 1 частини 2 статті 258 ЦК України передбачено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Частинами 3 та 4 статті 267 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відповідно до ч.5 ст.261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Поряд з цим, пунктом 7 Прикінцевих положень Господарського кодексу України визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232 … цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою КМУ "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11.03.2020 № 211 запроваджено карантин з 12.03.2020. Станом на сьогодні карантин не закінчився.
З урахуванням зазначеного Позивач управі нараховувати пеню понад строки, визначені частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України.
Стаття 256 Цивільного кодексу України визначає, що позовною давністю є строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Згідно з пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, …, цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Ці зміни набрали чинності 02.04.2020. Початок карантину у зв'язку з розповсюдженням коронавірусної хвороби (COVID-19) на території України датується 12.03.2020, що визначено постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" № 211 від 11.03.2020.
Отже, позовна давність позивачем не пропущена. Із зазначеним твердженням погодився представник відповідача в судовому зсіданні 12.12.2022 в режимі відеоконференції.
Здійснивши перевірку розрахунку пені позивача, суд зазначає наступне:
За період з 11.06.2021 по 12.08.2022 від суми 16505,10 грн. (Куртка продавця виробнича) сума пені становить 5199,11 грн. (позивачем заявлено 5199,10 грн.)
За період з 11.06.2021 по 12.08.2022 від суми 12664,08 грн. (Куртка для кухонних працівників виробнича) сума пені становить 3989,19 грн. (позивачем заявлено 3989,19 грн.)
За період з 11.06.2021 по 12.08.2022 від суми 23409,36 грн. (Куртка поварська виробнича жіноча) сума пені становить 7373,95 грн. (позивачем заявлено 7373,95 грн.)
За період з 11.06.2021 по 12.08.2022 від суми 4841,28 грн. (Куртка поварська виробнича чоловіча) сума пені становить 1525,00 грн. (позивачем заявлено 1525,00грн.)
За період з 11.06.2021 по 12.08.2022 від суми 33977,16 грн. (Брюки жіночі виробничі) сума пені становить 10702,99 грн. (позивачем заявлено 10702,81 грн.)
За період з 11.06.2021 по 12.08.2022 від суми 3520,80 грн. (Брюки чоловічі виробничі) сума пені становить 1109,05 грн. (позивачем заявлено 1109,05 грн.)
За період з 11.06.2021 по 12.08.2022 від суми 2199,96 грн. (фартух поварський виробничий) сума пені становить 692,99 грн. (позивачем заявлено 592,99 грн.)
За період з 11.06.2021 по 18.08.2022 від суми 1906,80 грн. (Фартух - халат виробничий жіночий) сума пені становить 657,85 грн. (позивачем заявлено 657,85 грн.)
За період з 11.06.2021 по 12.08.2022 від суми 5213,52 грн. (халат робочий виробничий) сума пені становить 1642,26 грн. (позивачем заявлено 1642,26 грн.)
За період з 11.06.2021 по 12.08.2022 від суми 42277,20 грн. (Костюм дія технічного персоналу виробничий) сума пені становить 13317,32 грн. (позивачем заявлено 13317,32 грн.)
За період з 11.06.2021 по 12.08.2022 від суми 2399,04 грн. (футболка виробнича) сума пені становить 755,70 грн. (позивачем заявлено 755,70 грн.)
Всього пені згідно перерахунку - 46965,22 грн. (позивачем заявлено пеню у розмірі 46965,40 грн.).
Відтак позовна вимога про стягнення пені підлягає до задоволення частково у розмірі 46965,22 грн.
Щодо вимоги про про стягнення з відповідача 22337,15 грн. штрафу у розмірі 15% за прострочення виконання зобов'язання понад 30 днів, то суд зазначає зазначає наступне.
Як вже зазначено вище у п.7.2 договору сторони погодили, що за прострочення постачальником зобо'язання з поставки товару понад 30 днів з останнього додатково стягується штраф у розмірі 15 відсотків вказаної вартості.
Перервіривши розрахунок позивача (15 відсотків штрафу від вартості товару з якого допущено прострчоення виконання) суд приходить до висновку, що такий проведено вірно, відповідно вимога про стягнення 22337,15 штрафу підлягає до задоволення.
Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача 855,92 грн. штрафу за порушення умов договору щодо якості товару у розмірі 30% вартості неякісного товару, суд зазначає наступне.
Пунктом 7.3 Договору встановлено, що за порушення Постачальником умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товару, стягується штраф у розмірі тридцяти відсотків вартості неякісного (некомплектного) товару. Однак, сплата штрафу не звільняє постачальника від заміни неякісного (некомплектного) товару на якісний (комплектний) власними силами та засобами за свій рахунок протягом строку, зазначеного в п.5.6 Договору.
Відповідно до п.5.6 Договору, у випадку поставик товару неналежної якості постачальник зобов'язаний замінити його протягом 14 днів з дати складання акту приймання по якості. При поставці некомплектного твоару постачальник зобов'язаний зпобити доукомплектування протягом 14 днів з дати складання акту про некомплектність.
Матеріалами справи підтверджується та не заперечується відповідачем поставки останнім товару згідно договору з порушенням вимог щодо якості та комплектності, що підтверджується наявними у справі Актами.
Перервіривши розрахунок штрафу позивача (30 відсотків від вартості неякісного (некомплектного) товару, п.7.3 Договору) суд приходить до висновку, що такий проведено вірно, відповідно вимога про стягнення 855,92 штрафу підлягає до задоволення.
Щодо клопотання про зменшення розміру заявленої до стягнення з відповідача суми штрафних санкцій, то враховуючи заперечення позивача з цього приводу, суд відмовляє в його задоволенні з таких міркувань.
Згідно зі статтею 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Право суду зменшувати розмір неустойки передбачене також частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України.
За приписами ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
У відповідності зі п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 № 18, вирішуючи, в т.ч. й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в т.ч. вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Зміст зазначених норм свідчить, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи із інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначного прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Також слід зазначити, що законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, дане питання вирішується господарським судом згідно із вимогами статті 86 Господарського процесуального кодексу України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Аргументами відповідача для зменшення нарахованих сум штрафу та пені є: незначне прострочення виконання зобов'язання; відсутність розмірного ряду в Специфікації; відсутність збитків позивача; ризики настання неплатоспроможності боржника.
Доводи відповідача суд оцінює критично з таких міркувань: розмірний ряд був погоджений сторонами у Додатку №2 до укладеного договору; постанова про арешт коштів відповідача у виконавчому провадженні не є належним доказом загрози неплатоспроможності підприємства відповідача. Будь-які докази, які б підтверджували скрутне матеріальне становище відповідача, до матеріалів справи не надано, а саме лише посилання на наведені обставини не є автоматичною підставою для зменшення пені та штрафу на підставі положень статті 233 ГК України та частини третьої статті 551 ЦК України.
Таким чином, відповідачем не доведено поважність причин прострочення та невиконання договірних зобов'язань перед позивачем, скрутне матеріальне становище та достатніх обгрунтованих підстав для зменшення розміру штрафних санкцій, оскільки таке зменшення нівелюватиме саме значення пені і штрафу як відповідальності за порушення грошового зобов'язання, що має на меті захист прав та інтересів кредитора у зв'язку з порушенням його права на своєчасне (відповідно до строків, передбачених договором) отримання товару або грошових коштів за надані ним послуги. Разом з тим, приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов'язань, при цьому вона має обов'язковий для учасників правовідносин характер (висновки викладені у постанові ВС у складі КГС № 918/116/19 від 04.02.2020).
Загальними засадами цивільного законодавства згідно зі статтею 3 Цивільного кодексу України є не тільки судовий захист цивільного права та інтересу; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, а й справедливість, добросовісність та розумність.
Господарський суд об'єктивно повинен комплексно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання) тощо.
При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтями 551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обстави справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.
Враховуючи вищевикладені обставини та норми чинного законодавства, беручи до уваги прострочення поставки за спірними правовідносинами, не доведення відповідачем скрутного матеріального становища та поважності причин відповідного прострочення та непоставки товару, а також враховуючи баланс інтересів сторін справи, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій.
Судові витрати.
Так, п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Беручи до уваги часткове задоволення позовних вимог на відповідача покладається судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 2480,99 грн.
Представником відповідача у відзиві на позовну заяву визначено попередній розрахунок витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00грн., та вказану суму відповідач просить стягнути за результатами розгляду справи з позивача. На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу у сумі 10000,00 грн. представник позивача надав: копію замовлення №15-09/22 від 14.09.2022 (додаток до Договору №26-07/6/19 від 26.07.2022); копію акту надання послуг №118 від 19.09.2022 на суму 10000,00 грн.; копію довіреності №03-08/7/21 від 03.08.2021; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю КС №8045/10 від 18.07.2019.
Згідно замовлення №15-09/22 від 15.09.2022, у п.1 якого сторони погодили, що правовою (правничою) допомогою є судовий захист інтересів Клієнта (ТзОВ «Смарт Фабрікс») у справі за позовом ДП «Морський порт «Южний» про стягнення штрафних санкцій у сумі 70158,47 грн.
У п.2 замовлення №15-09/22 від 15.09.2022, сторони погодили, що фіксований розмір гонорару (винагороди) за надання правових (правничих) послуг визначено Сторонами з врахуванням вимог ст.126 Господарського процесуального кодексу України, складності питань, виходячи із принципів розумності та з врахуванням часу (строку) виконання складає, 10000,00 грн. (п'ять тисяч гривень 00 коп.), які включають в себе: вивчення та аналіз документів наданих Клієнтом, пошук актуальної судової практики; надання юридичної консультації; підготовка та складання відзиву на позовну заяву; формування доказів, оформлення і надсилання відзиву на позовну заяву учасникам справи; підготовка відповіді на відзив, відповіді апеляційну та касаційну скаргу - за потреби; відповіді підготовка усіх необхідних клопотань, заяв, пояснень, та інших процесуальних документів, які необхідні для захисту прав та законних інтересів Клієнта.
Частинами 1-3 статті 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно із ч.ч. 4-6 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин між якими і може розглядатися питання щодо обов'язковості такого зобов'язання. У контексті вирішення судом питання про розподіл судових витрат суд повинен оцінювати розумність витрат, їх співмірність із ціною позову, складністю справи та її значенням для позивача.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020р. у справі №904/4507/18.
При розгляді заяви позивача у даній справі судом враховується те, що розмір гонорару адвоката, встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу, витраченого представником сторони, а, отже, є визначеним (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28.12.2020р. у справі №640/18402/19 та від 20.01.2021р. у справі № 357/11023/18).
Встановлення фіксованого розміру гонорару має на меті досягнення кінцевого результату для клієнта, безвідносно до часу, затраченого адвокатом та кількості вчинених ним дій.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019р. у справі N 922/445/19 дійшов висновку про те, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони у справі викладено в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019р. у справі № 922/445/19.
Позивачем подано заперечення на заяву відповідача щодо стягнення витрат на праву допомогу відповідача, вважає заявлену до стягнення Позивачем суму витрат на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн. необгрунтованою. Так зокрема позивач звертає увагу суду на зазначення відповідачем у замовленні №15-09/22 від 14.09.2022 (додаток до Договору №26-07/6/19 від 26.07.2022) такий вид наданої полуги відповідачем як «підготовка відповіді на відзив, відповіді на апеляційну та касаційну скаргу», оскільки такий вид видання послуги відповідно до норм Господарського процесуального кодексу належить позивачу, а не відповідачу.
Крім того, зазначено про за необхідність застосування критерію необгрунтованості та неспівмірності заявленої до стягнення суми витрат із реальністю таких витрат, оскільки зокрема, представником Відповідача проведено незначний обсяг юридичної та технічної роботи щодо підготовки справи до розгляду, а саме опрацьовано до додано до відзиву на позов лише копію Акту приймання продукції (товарів) по кількості та якості від 18.06.2021; Акту приймання ТМЦ за кількістю, якістю та комплектністю від 02.09.2021, які і так містились в матеріалах справи та були додані до позовної заяви а також копію постанови про арешт коштів Відповідача; копії банківських виписок на 3 арк.; заяву про участь у справі в режимі відеоконференції: копію доручення та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Беручи до уваги положення ст.129 ГПК України, суд дійшов висновку про часткове стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 0,03 грн., пропорційно до задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 126, 129, 236, 237, 238, 239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
ВИРІШИВ
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Фабрікс» (79018, м. Львів, вул. О. Степанівни, буд. 45 «а»; ідентифікаційний код 39234237) на користь Державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний» (65481, Одеська область, м.Южне, м.Берегова, буд.13; ідентифікаційний код 04704790) 46965,22 грн. пені, 22337,15 штрафу за прострочення виконання зобов'язання понад тридцять днів у розмірі 15 відсотків вказаної вартості товару, 855,92 грн. штрафу за порушення умов зобов'язання щодо якості товару у розмірі тридцяти відсотків вартості неякісного товару та 2480,99 грн. судового збору.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Стягнути з Державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний» (65481, Одеська область, м.Южне, м.Берегова, буд.13; ідентифікаційний код 04704790) на користь з Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Фабрікс» (79018, м. Львів, вул. О. Степанівни, буд. 45 «а»; ідентифікаційний код 39234237) 0,03 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення підписано 26.12.2022.
Суддя Кітаєва С.Б.