КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
30 грудня 2022 року Київ № 320/11764/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Басай О.В., розглянувши позовну заяву Малого приватного підприємства агропромишленної фірми "МРІЯ" до Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Мале приватне підприємство агропромишленна фірма "МРІЯ" до Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Київській області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати у повному обсязі рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації від 21.07.2021 № 7094231/31476386 про відмову у реєстрації поданої Малим приватним підприємством агропромишленною фірмою "МРІЯ" податкової накладної від 28.11.2021 № 28;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, складену та подану Малим приватним підприємством агропромишленною фірмою "МРІЯ" податкову накладну від 28.11.2021 № 28 датою фактичного подання - 13.12.2021;
- визнати протиправним та скасувати у повному обсязі рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації від 18.11.2022 № 7667014/31476386 про відмову у реєстрації поданої Малим приватним підприємством агропромишленною фірмою "МРІЯ" податкової накладної від 14.01.2022 № 2;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, складену та подану Малим приватним підприємством агропромишленною фірмою "МРІЯ" податкову накладну від 14.01.2022 № 2 датою фактичного подання - 28.01.2022;
- визнати протиправним та скасувати у повному обсязі рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації від 18.11.2022 № 7667018/31476386 про відмову у реєстрації поданої Малим приватним підприємством агропромишленною фірмою "МРІЯ" податкової накладної від 24.01.2022 № 8;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, складену та подану Малим приватним підприємством агропромишленною фірмою "МРІЯ" податкову накладну від 24.01.2022 № 8 датою фактичного подання - 02.02.2022.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за даним адміністративним позовом, суд зазначає таке.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 171 КАС суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до частини четвертої статті 121 КАС якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Згідно з частиною шостою статті 161 КАС у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. При цьому позивачу під час звернення до суду необхідно довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом визначеного законом строку звернення до суду від дати порушення його прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.
Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Верховний Суд у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 зазначив, що під час вирішення питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.
Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушення її прав, свобод та інтересів.
З аналізу матеріалів справи суд встановив, що позивач скористався правом на адміністративне оскарження та подав скарги на рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21.07.2022 № 7094231/31476386; від 18.11.2022 № 7667014/31476386 та від 18.11.2022 № 7667018/31476386.
Рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21.07.2022 № 7094231/31476386 Державна податкова служба України прийняла 15.08.2022.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із частиною другою статті 122 КАС для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Разом з цим, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов'язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.
У разі, коли платником податків використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, строк подання позовної заяви визначається частиною четвертою статті 122 КАС і становить три місяці з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Отже, до спірних правовідносин має застосовуватись встановлений частиною четвертою статті 122 КАС тримісячний строк звернення до суду з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Суд звертає увагу на те, що позивач не вказав конкретну дату, коли йому стало відомо про прийняття вище зазначеного рішення. З огляду на те, що позивач не вказав коли саме він дізнався про прийняте рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, то в суду відсутня можливість з'ясувати питання, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, та чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Таким чином, позивачу в порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду докази, які підтверджують звернення до суду з вимогою про визнання протиправним і скасування рішення від 21.07.2021 № 7094231/31476386 про відмову у реєстрації поданої Малим приватним підприємством агропромишленною фірмою "МРІЯ" податкової накладної від 28.11.2021 № 28 в межах строку, встановленого КАС, або надати обґрунтоване клопотання про поновлення строку звернення до суду з даним позовом з доказами на підтвердження поважності причин пропуску позивачем строку звернення до суду.
Також суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Окрім цього, суд зазначає, що у позовній заяві позивач просить визнати протиправним та скасувати у повному обсязі рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації від 21.07.2021 № 7094231/31476386 про відмову у реєстрації поданої Малим приватним підприємством агропромишленною фірмою "МРІЯ" податкової накладної від 28.11.2021 № 28, водночас до позовної заяви копії такого рішення не додає, але додає копію рішення від 21.07.2022 № 7094231/31476386 про відмову у реєстрації поданої Малим приватним підприємством агропромишленною фірмою "МРІЯ" податкової накладної від 28.11.2021 № 28.
Таким чином, позивачу варто уточнити першу позовну вимогу щодо дати прийняття оскаржуваного рішення (від 21.07.2022 замість 21.07.2021).
Згідно з частинами першої та другої статті 169 КАС суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, що не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Зазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, у зв'язку з чим суд, враховуючи положення статті 169 КАС, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та встановити строк для усунення недоліків позовної заяви.
При цьому, необхідно зазначити, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема у рішеннях від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (п. 27), від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" (п. 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства, суд
УХВАЛИВ:
Залишити без руху позовну заяву Малого приватного підприємства агропромишленної фірми "МРІЯ" до Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії.
Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з дати її підписання суддею та не належить оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Басай О.В.