КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 грудня 2022 року м. Київ № 320/2968/19
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Панової Г.В., розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,
ВСТАНОВИВ:
До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі також - позивач, Київське обласне відділення Фонду) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» (далі також - відповідач, ТОВ «Фоззі-Фуд», Товариство), в якому позивач просив суд: стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції у розмірі 162 241,32 (159 372,72 грн. адміністративно-господарські санкції та пеня 2 868,60 грн.).
Позов мотивовано тим, що відповідач у 2018 році не виконав визначений ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» норматив робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю. А саме за даними поданого Товариством звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів форми №10-ПІ за 2018 рік з необхідного нормативу кількості осіб з інвалідністю, що мають бути працевлаштовані (тобто, 2 особи), - не було працевлаштовано жодної із таких осіб. У зв'язку з наведеним до відповідач на підставі ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» повинен був сплатити нараховану адміністративно-господарську санкцію у вигляді штрафу (159 372,72 грн.). Проте вказана сума штрафу ТОВ «Фоззі-Фуд» добровільно у строк до 15.04.2019 не сплатило, що стало підставою для нарахування сум пені за період з 16.04.2019 по 15.05.2019 (всього у розмірі 2 868,60 грн.). Позивач вважає, що вказані суми штрафу та пені підлягають стягненню з відповідача в судовому порядку.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.07.2019 відкрито провадження у справі № 320/2968/19 за вказаним позовом Київського обласного відділення Фонду та дану справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідачем до канцелярії суду поданий відзив на позовну заяву та додаткові матеріали. Свої заперечення проти позову відповідач мотивувує відсутністю у Київського обласного відділення Фонду правових підстав для застосування до Товариства адміністративно-господарських санкцій в силу того, що у ТОВ «Фоззі-Фуд» не виникало обов'язку зі створення робочих місць для інвалідів, позаяк середньооблікова кількість працівників товариства у 2018 році складала лише 6 осіб (а не 44 особи, як то помилково було зазначено у звіті про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2018 рік форми № 10-ПІ). У зв'язку з цим ТОВ «Фоззі-Фуд» не подало звітів форми № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» за 2018 рік до органу центру зайнятості, та відповідно не працевлаштовувало інвалідів протьогом зазначеного року.
У свою чергу представник позивача подав до суду відповідь (заперечення) на відзив, де навів свої зауваження стосовно доводів відповідача про допущення ним помилки під час визначення середньооблікової кількості штатних працівників за 2018 рік. Зокрема, представник позивача зазначив наступне: наказами ТОВ «Фоззі-Фуд» про затвердження штатного розпису на 2018 рік від 29.12.2017 № 44/02-УМ, від 31.01.2018 № 02/02-УМ, від 28.02.2018 № 0402-УМ, від 30.03.2018 № 07/02-УМ, від 27.04.2018 № 09/02-УМ, від 31.05.2018 № 10/02-УМ, від 29.06.2018 № 13/02-УМ, від 31.07.2018 № 14/02- УМ, від 31.08.2018 № 19/02-УМ, від 28.09.2018 № 23/02-УМ, від 31.10.2018 № 25/02-УМ, від 30.11.2018 № 49/02-УМ затверджено помісячно штатні розписи на 2018 рік, в яких чітко зазначено кількість штатних одиниць з загальним фондом заробітної плати. Отже, на підприємстві середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік, яка визначається відповідно до п. 3.2 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 № 286(zl442-05) та зареєстрованої Міністерством юстиції України 30.11.2005 за № 1442/11722, становить 44 особи, що підприємство підтвердило подавши до Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів форму № 10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів». Товариство зазначає, що воно помилково включило до середньооблікової кількості штатних працівників тих працівників, які були увільненні від роботи у зв'язку з мобілізацією до лав Збройних Сил України. Однак, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення проведення мобілізації» за громадянами України, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, але не більше як на один рік зберігається місце роботи (посада). Виходячи з норм зазначеного Закону України термін до якого зберігалося робоче місце за працівниками ТОВ «Фоззі-Фуд» (виходячи з наказів, що подані до відзиву) сплив ще у 2017 році. З огляду на наведене представник позивача дійшов висноку, що у 2018 році зазначені робочі місця на ТОВ «Фоззі-Фуд» мали бути вакантними або заповненими новими працівниками. Між тим, відповідач не подав жодного звіту форми № 3-ПН за 2018 рік (Інформація про попит на робочу силу (вакансії)), та водночас не долучив до відзиву документальні докази відсутності відповідних працівників на підприємсті у вигляді відомостей про нарахування заробітної плати (доходу грошового забезпечення) застрахованим особам за період 2018 рік.
Розглянувши подані представниками сторін документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що надані сторонами докази та повідомлені ним обставини є достатніми для розгляду справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи та прийняття рішення у справі по суті з огляду на наступне.
Судом встановлено, що в лютому 2019 року ТОВ «Фоззі-Фуд» (код ЄДРПОУ 32294926) подало до Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2018 рік за формою № 10-ПІ (річна), затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики від 10.02.2007 № 42. Відповідно до цього Звіту, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб) на Товаристві складала 44 особи, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 0 осіб, а кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», - становила 2 особи. Також у ряд. 06 цього Звіту Товариством самостійно була розрахована сума адміністративно-господарської санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 159 374,00 грн.
Сума адміністративно-господарської санкції самостійно визначена товариством згідно Звіту форми № 10-ПІ, ним у добровільному поряку сплачена не була.
Також упродовж 2018 року, як зазначають сторони, ТОВ «Фоззі-Фуд» звітність форми №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» до органів служби зайнятості не подавало.
У зв'язку з цим Київським обласним відділенням Фонду було зроблено висновок, що відповідач не вжив всіх залежних від себе заходів для створення на підприємстві вакантних посад для осіб з інвалідністю та щодо працевлаштування таких осіб у себе.
За наведених обставин Київське обласне відділення Фонду розрахувало суму адміністративно-господарської санкції за незайнятті упродовж 2018 року робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, та звернулося до суду із позовом про стягнення такої санкції (штрафу) разом із нарахованою пенею за прострочення сплати штрафу за період з 16.04.2019 по 15.05.2019.
За наданим позивачем розрахунком розмір адміністративно-господарських санкцій (штрафу), що підлягає стягненню з відповідача становить 159 372,72 грн., а сума пені, що також підлягає стягненню у судовому порядку, - 2 868,60 грн.
Розглядаючи спір по суті суд дійшов висновків про наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положенням про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 14.04.2011 № 129, передбачено, що Фонд соціального захисту інвалідів відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за виконанням підприємствами нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та сплатою ними адміністративно-господарських санкцій і пені.
За змістом норм ч. 1 - 3 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в України» від 21.03.1991 № 875-ХІІ у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №875-ХІІ) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.
Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним (ч. 5 ст. 19 Закону № 875-XII).
Статтею 18 Закону № 875-XII передбачено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, з урахування причин інвалідності, з урахуванням побажань інвалідів, наявних у них професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.
Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частиною першою ст. 20 Закону № 875-XII встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Так, відповідно до ч. 1 та 2 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 50 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) роботодавці зобов'язані: своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про: попит на робочу силу (вакансії); заплановане масове вивільнення працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання за два місяці до вивільнення.
Відповідно до п. 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 №70 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавці подають до базового центру зайнятості незалежно від місцезнаходження роботодавця за формою, затвердженою Мінсоцполітики за погодженням із Держстатом.
Наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 №316 затверджено Форму звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», яка подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.
Системний аналіз вищезазначених норм законодавства дає підстави для висновку, про те, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані: виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця з урахуванням індивідуальних програм реабілітації; надавати державній службі зайнятості необхідну для організації працевлаштування інвалідів інформацію у порядку, передбаченому Законом «Про зайнятість населення» та Наказом № 316; звітувати Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Законом № 875-ХІІ та Порядком №70; у разі невиконання такого нормативу - щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції. Водночас обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов'язком підбирати і працевлаштовувати таких осіб на створені робочі місця. Такий обов'язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в частині першій статті 18 Закону № 875-XII.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема в постановах Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № П/811/693/17, від 13.06.2018 у справі № 819/639/17, від 19.12.2018 у справі № 812/1140/18, від 20.05.2019 у справі № 820/1889/17, від 23.07.2019 у справі № 820/2204/16, від 31.07.2019 у справі № 812/1164/18, від 13.05.2021 у справі № 260/554/19, від 03.11.2021 у справі № 360/1849/19.
Суд встановив, що за даними поданого відповідачем звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2018 рік (форми № 10-ПІ) ТОВ «Фоззі-Фуд» самостійно відобразило показник середньооблікову кількість штатних працівників облікового складу у кількості 44 осіб та розрахований з урахуванням даних про перший показник норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю на Товаристві, що був не виконаний упродовж 2018 року, - у кількості 2 осіб.
Стосовно наведеного представник відповідача у тексті відзиву пояснив, що ТОВ «Фоззі-Фуд» була допущена помилка під час визначення середньооблікової кількості штатних працівників, а саме Товариством помилково включено до складу цього показника тих працівників, які були увільнені від роботи у зв'язку з мобілізацією до лав Збройних Сил України. Натомість середньооблікова кількість штатних працівників на Товаристві у Звіті за 2018 рік мала відповідати числу 6 осіб (замість 44). При цьому, оскільки чинними нормативно-правовими актами не передбачалося внесення коригувань до вже поданих звітів форми № 10-ПІ, то ТОВ «Фоззі-Фуд» не мало можливості виправити допущені помилки при розрахунку показників такого Звіту.
На підтвердження навених пояснень відповідач подав до суду разом із відзивом копії наступних документів:
- наказів ТОВ «Фоззі-Фуд» про затвердження штатного розпису на 2018 рік від 29.12.2017 № 44/02-УМ, від 31.01.2018 № 02/02-УМ, від 28.02.2018 № 0402-УМ, від 30.03.2018 № 07/02-УМ, від 27.04.2018 № 09/02-УМ, від 31.05.2018 № 10/02-УМ, від 29.06.2018 № 13/02-УМ, від 31.07.2018 № 14/02- УМ, від 31.08.2018 № 19/02-УМ, від 28.09.2018 № 23/02-УМ, від 31.10.2018 № 25/02-УМ, від 30.11.2018 № 49/02-УМ
- наказів ТОВ «Фоззі-Фуд» про увільнення працівників Товариства у зв'язку з мобілізацією до лав Збройних Сил України або призову на строкову військову службу на час до демобілізації або оголошення закінчення особливового періоду: від 02.03.2015 №81/1МПД84 к, від 16.03.2015 №30/МПН135 к, від 03.08.2015 №465/МС110 к, від 06.08.2015 №204/МПН210 к, від 07.09.2015 №194/МПН221 к, від 18.12.2015 №781/МС206 к, від 01.02.2016 №43/1/МС123 к, від 12.04.2016 №462/ЛГ к, від 04.05.2016 №251/МС206 к, від 05.05.2016 №131/1/МЗ262 к, від 13.05.2016 №592/ЛГ к, від 13.06.2016 №705/ЛГ к, від 21.06.2016 №738/ЛГ к, від 08.07.2016 №166/М176 к, від 20.07.2016 №134/МС109 к, від 27.07.2016 №468/МС206 к від 28.07.2016 №471/МС206 к, від 01.08.2016 №483/1/МС284 к, від 01.08.2016 №122/1/МС115 к, від 01.09.2016 №734/МЗЛ273 к, від 26.09.2016 №1111/ЛГ к, від 03.10.2016 №393/МЗУ75 к, від 03.10.2016 №108/МПД28 к, від 06.10.2016 №375/М190 к, від 06.10.2016 №181/МПД86 к, від 07.10.2016 №256/МПН219 к, від 10.10.2016 №148/МС117 к, від 10.10.2016 №639/1/МС216 к, від 12.10.2016 №277/М268 к, від 12.10.2016 №566/МПН242 к, від 17.10.2016 №573/МЧ275 к, від 18.10.2016 №646/МС206 к, від 18.10.2016 №260/МПД181 к, від 21.10.2016 №296/МПН293 к, від 24.10.2016 №328/М12 к, від 25.10.2016 №278/М25 к, від 27.10.2016 №1/М3253к, від 27.10.2016 №667/М213 к, від 27.10.2016 №286/М23 к, від 31.10.2016 №1245/ЛГ к, від 01.11.2016 №207/1/МПД76 к, від 02.11.2016 №1263/ЛГ к, від 04.11.2016 №401/МПД240 к, від 07.11.2016 №1276/ЛГ к, від 08.11.2016 №280/М4 к, від 09.11.2016 №356/1/МПД84 к, від 10.11.2016 №269/М176 к, від 10.11.2016 №277/МЗЧ56 к, від 11.11.2016 №188/ЦК11 к, від 25.11.2016 №437/ЦСВ1 к, від 28.12.2016 №275/МБ304 к, від 27.04.2017 №9/МЧ175 к, від 03.05.2017 №147/1/УРС к, від 12.06.2017 №9/ЦСВ1 к, від 24.01.2017 №1/МПН246 к, від 22.06.2017 №23/УРЦ к, від 21.09.2017 №13/МПД86 к, від 10.10.2017 №18/М262 к, від 11.01.2017 №17/УРС к, від 02.11.2018 №24/УРС к;
- помісячний розрахунок середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу за період 2018 рік.
Надаючи правову оцінку наданим відповідачем поясненням та доказам, суд виходив з наступного.
Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин, стаття 218 цього Кодексу, є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відтак, при вирішенні питання про правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов'язань та встановлення в діях або бездіяльності роботодавця складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.
Елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками.
Правовий аналіз норм ст. 18 і 19 Закону 875-XII дає підстави для висновку, що на підприємствах, в яких середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за рік менше 8 осіб, обов'язок зі створення робочих місць для інвалідів не виникає, а тому і санкції за їх нестворення не застосовуються.
У тексті відзиву на позовну заяву представник позивача зазначив, що при складанні та направленні звіту форми № 10-ПІ ТОВ «Фоззі-Фуд» помилково до середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу за 2018 рік (строчка 01 такого Звіту) були зараховані працівники, які у 2015 - 2018 роках були мобілізовані до складу Збройних сил України, що у підсумку вплинуло на вказане значення.
Стосовно наведеного доводу відповідача суд зазначає, що згілно з п. 3.1 Інструкції щодо заповнення форми звітності № 10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів», затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 № 42, вбачається, що у рядку 01 відображається середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік, яка визначається відповідно до пункту 3.2 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 № 286 та зареєстрованої Міністерством юстиції України 30.11.2005 за № 1442/11722 (із змінами).
Згідно пункту 3.2 Інструкції зі статистики кількості працівників № 286, середньооблікова кількість штатних працівників розраховується на підставі щоденних даних про облікову кількість штатних працівників, які повинні уточнюватись відповідно до наказів про прийом, переведення працівника на іншу роботу та припинення трудового договору.
Підпунктом 3.2.2 п. 3.2 цієї Інструкції № 286, при обчисленні середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу враховуються всі категорії працівників облікового складу, зазначені у пунктах 2.4, 2.5 цієї Інструкції, крім працівників, які перебувають у відпустках у зв'язку з вагітністю та пологами або для догляду за дитиною до досягнення нею віку, передбаченого чинним законодавством або колективним договором підприємства, включаючи тих, які усиновили новонароджену дитину безпосередньо з пологового будинку (підпункти 2.5.8 - 2.5.9 Інструкції). Облік цих категорій працівників ведеться окремо.
У пункті 2.4 Інструкції № 286 наведено перелік штатних працівників, які підлягають віднесенню до облікової кількості, а у пункті 2.5 цієї Інструкції наведено перелік працівників, які підлягають віднесенню до облікової кількості, але були тимчасово відсутні з певних причин.
Ані в пункті 2.4, ані в пункті 2.5 Інструкції № 286 не міститься посилань на осіб, які уклали трудовій договір, але відсутні на роботі через призов на військову службу в порядку мобілізації. Отже, можливо зробити висновок, що такі особи не повинні враховуватись при визначені середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу за рік при заповненні рядку 01 форми 10-ПІ.
Разом з тим, дослідивши наявні у справі матеріали суд дійшов висновку, що зі змісту таких не вбачається за можливе встановити факт допущення Товариством помилки при заповненні поданого Звіту форми №10-ПІ за 2018 рік. Оскільки на момент подання такого звіту (лютий місяць 2019 року) відповідачу мало бути достеменно відомо про кількість увільнених від роботи працівників з дотриманням гарантій, передбачених ч. 3 ст. 119 Кодексу законів про працю України, та відповідно про відсутність підстави для включення таких при розрахунку показника середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу. Документальних доказів того, що по завершенню року з моменту увільнення від роботи вказані працівники продовжували проходити військову службу відповідач ані Київському обласному відділенню Фонду, ані до суду в ході розгляду цієї справи не подав. Більш того ТОВ «Фоззі-Фуд» не повідомило позивача письмово (шляхом направлення окремого листа) про обставини та суть допущеної помилки при розрахунку показника середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу за 2018 рік. Також відповідач не подав до суду жодних документів організаційно-розпорядчого характеру, оформлених за результатами виявлення помилки та притягнення відповідальних осіб бухгалтерії або кадрової служби товариства до відповідальності.
Таким чином, суд вважає документально необґрунтованим проведений відповідачем розрахунок, згідно якого фактична середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу ТОВ «Фоззі-Фуд» за 2018 рік становила лише 6 осіб, а тому відхиляє як безпідставні посилання відповідача щодо відсутності у нього обов'язку зі створення робочих місць для осіб з інвалідністю відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні». Як наслідок суд дійшов висновку, що позов про стягнення адміністративно-господарської санкції та пені за не створення робочих місць підлягає задоволенню.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих учасниками справи доказів, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 132, 134, 139, 241-246, 250, 255, 260-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» (код ЄДРПОУ 32294926, адреса місцезнаходження: 08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Промислова, 5) на користь Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (код ЄДРПОУ 19023989, адреса місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 72) адміністративно-господарські санкції у розмірі 159 372,72 грн.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» (код ЄДРПОУ 32294926, адреса місцезнаходження: 08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Промислова, 5) на користь Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (код ЄДРПОУ 19023989, адреса місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 72) пеню за порушення термінів адміністративно-господарських санкцій у розмірі 2 868,60 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Панова Г. В.