Рішення від 20.12.2022 по справі 280/5937/22

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2022 року Справа № 280/5937/22 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В., за участю секретаря судового засідання Горенко В.Р., представника позивача Вишнякова Д.О., представника відповідача Кравченка О.М., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області про визнання протиправними та скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (далі - відповідач, ГУНП в Запорізькій області), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Начальника ГУНП в Запорізькій області №796 від 13.09.2022 про застосування до поліцейського-водія відділу поліції №5 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ Начальника ГУНП в Запорізькій області №1054 о/с від 14.09.2022 по особовому складу про звільнення поліцейського-водія відділу поліції №5 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_1 зі служби в поліції;

- поновити ОСОБА_1 на посаді поліцейського-водія відділу поліції №5 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області або на рівнозначній посаді, що буде існувати в ГУНП в Запорізькій області;

- стягнути з ГУНП в Запорізькій області, нарахувати та виплатити поліцейському- водію відділу поліції №5 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_1 середній заробіток з 15.09.2022 по дату прийняття судом рішення про поновлення на роботі.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що висновок, наказ №796 та наказ №1054 є протиправними, прийнятими з порушенням вимог міжнародно-правових актів, Конституції України, Закону України «Про Національну поліцію», Кодексу законів про працю України та інших нормативно-правових України актів з наступних підстав. Звільнення є протиправним та таким, що грубим чином порушує конституційне право позивача на працю, що включає можливість заробляти позивачу на життя працею, яку позивач вільно обрав та на яку вільно погодився, як це встановлено статтею 43 Конституції України. Жодної правової норми, які зазначені в Наказі №1054 позивач не порушував. Закон України "Про дорожній рух" взагалі не регулює діяльність працівників поліції, зокрема, згідно преамбули зазначеного закону цей Закон визначає правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров'я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища. Станом на дату подачі даного адміністративного позову до суду в провадженні Комунарського районного суду м. Запоріжжя знаходяться дві адміністративні справи, де особою, що притягається до адміністративної відповідальності, є позивач. Це справа №333/3989/22 (невиконання водіями вимог про зупинку - ст. 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та справа №333/3988/22 (керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції - ст. 130 КУпАП). Дисциплінарна комісія відповідача у висновку та керівник відповідача у спірних наказах перебрали на себе функції суду та встановили вину позивача поза межами суду, чим грубо порушили норми діючого законодавства України. Згідно п. 1 ст. 70 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський, щодо якого проводиться службове розслідування, може бути відсторонений від виконання службових обов'язків у порядку, визначеному Дисциплінарним статутом Національної поліції України. Відповідач не став реалізовувати своє право по відстороненню позивача від посадових обов'язків до можливого встановлення вини позивача судом та застосував найсуворіший вид дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення. Незалежно від результатів розгляду зазначених судових справ у Комунарському районному суді м. Запоріжжя спірні накази відповідача були передчасними та, як слідство, незаконними. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 24 жовтня 2022 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

28.10.2022 до суду надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, обґрунтоване тим, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній судовій справі є доволі складними та вимагають проведення судового засідання з метою надання особистих пояснень та отримання від відповідача особистих пояснень з приводу позовних вимог, обставин винесення оскаржуваних наказів та, зокрема, доказів фактів, які зазначені в матеріалах службового розслідування.

Ухвалою суду від 07 листопада 2022 року клопотання представника позивача про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, задоволено. Подальший розгляд адміністративної справи №280/5937/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області про визнання протиправними та скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, вирішено здійснювати у порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 22 листопада 2022 року о 14:15 год.

Відповідач 16.11.2022 подав відзив на позовну заяву, у якому ГУНП в Запорізькій області вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Наголошує, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків. Поведінка особи рядового і начальницького складу повинна бути гідною, спрямованою на захист прав та інтересів громадян і держави України та відповідати званню працівника поліції. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень. Старший сержант поліції Білик A.A., який як поліцейський зобов'язаний як на службі, так і у позаслужбовий час неухильно дотримуватись положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України, професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва, а також утримуватися від дій, які підривають авторитет Національної поліції України, порушив вимоги пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присягу працівника поліції, передбачену статтею 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 3, 6, 11 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (зі змінами, внесеними Законом України від 15 березня 2022 року № 2123-ІХ), підпунктів 1, 2, 7 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, частини 5 статті 14 та частини 2 статті 16 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 p. № 3353-ХІІ, пункту 1.3, пункту 2.4, підпункту «а» пункту 2.9, підпункту «е» пункту 8.7.3, підпункту «б» пункту 8.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, та своїх функціональних обов'язків, скоївши дисциплінарний проступок. Підставою для звільнення позивача визначено пункт 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", згідно якого поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України. Проведеним службовим розслідуванням доведено факт допущення позивачем дисциплінарного проступку, у зв'язку з чим до позивача правомірно застосовано дисциплінарне стягнення. Просить в задоволенні позову відмовити.

На виконання ухвали суду відповідачем надані належним чином засвідченні копії матеріалів службового розслідування, які долучені до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 16 листопада 2022 року задоволено клопотання представника відповідача про виклик у судове засідання як свідка ОСОБА_2 , закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 29 листопада 2022 року о 10-30 год.

29 листопада 2022 року у судовому засіданні заслухані вступне слово та пояснення учасників справи, у зв'язку з неявкою свідка, оголошено перерву до 20 грудня 2022 року - 14-30 год.

У судовому засіданні 20 грудня 2022 року, допитаний свідок, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши вступне слово та пояснення, надані представниками сторін, допитавши свідка, дослідивши письмові докази, надані сторонами, судом встановлено наступні обставини.

ОСОБА_1 працював на посаді поліцейського-водія відділу поліції №5 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області.

30.08.2022 до керівництва ГУНП в Запорізькій області за вих. № 971/35/01-2022 надійшла доповідна записка УГІ ГУНП в Запорізькій області щодо складання 29.08.2022 поліцейськими УПП в Запорізькій області ДПП НП України протоколів про адміністративні правопорушення за ознаками ч. 1 ст. 130, ст. 122-2 КУпАП та постанови про накладення адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 122 КУпАП відносно поліцейського - водія відділу поліції № 5 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 .

30.08.2022 ГУНП в Запорізькій області виданий наказ №664 про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії. Підставою стала доповідна записка начальника УГІ ГУНП в Запорізькій області Оксани Дворецької щодо можливих порушень службової дисципліни поліцейським.

30.08.2022 на підставі наказу ГУНП в Запорізькій області № 1020 о/с ОСОБА_3 відсторонено від виконання службових обов'язків на період проведення службового розслідування.

Під час проведення службового розслідування встановлено, що 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», указом Президента України №64/2022 введено воєнний стан, який в подальшому продовжено відповідними указами Президента України.

Згідно з книгою нарядів ВП № 5 Запорізького РУП (інв. № 5 від 20.01.2022), 27.08.2022 у добове чергування в якості водія заступив поліцейській - водій ВП № 5 Запорізького РУП старший сержант поліції Білик A.A., який 28.08.2022 змінився з наряду та 29.08.2022 був вихідний, на службу не заступав.

29.08.2022 о 17:35 до наряду УПП в Запорізькій області ДПП НПУ «Хижак-304» у складі інспектора взводу № 1 роти № 2 батальйону № 2 УПП в Запорізькій області ДПП НПУ лейтенанта поліції ОСОБА_4 , інспектора взводу № 1 роти № 2 батальйону № 2 УПП в Запорізькій області ДПП НПУ лейтенанта поліції ОСОБА_5 та поліцейського взводу № 2 роти № 2 батальйону № 2 УПП в Запорізькій області ДПП НПУ капрала поліції Бєльського Гліба Андрійовича які здійснювали патрулювання в районі вул. Дніпровській в м. Запоріжжя, звернулися військовослужбовці, які рухалися на автомобілі у зустрічному напрямку, та повідомили, що автомобіль «Opel Zafira», н.з. НОМЕР_1 , який рухався попереду них, створює аварійні ситуації та порушує Правила дорожнього руху.

Реагуючи на вказане повідомлення, нарядом поліції «Хижак-304» здійснено переслідування автомобіля «Opel Zafira», н.з. НОМЕР_1 , під керуванням, як стало відомо пізніше, ОСОБА_3 (перебував поза службою, у цивільному одязі, без зброї), який проїхав перехрестя вул. Святого Миколая та вул. Дніпровської на заборонений червоний сигнал світлофора, та помітивши автомобіль патрульної поліції, на великій швидкості продовжив рух в напрямку Комунарського району м. Запоріжжя. У зв'язку з цим нарядом поліції «Хижак- 304» у радіоефір передано інформацію про автомобіль правопорушника та розпочато його переслідування.

На неодноразові вимоги поліцейських до водія ОСОБА_3 шляхом подання відповідних вимог через гучномовець службового автомобіля, із застосуванням ввімкнених проблискових маяків синього та червоного кольору, а також відповідних звукових сигналів зупинити автомобіль «Opel Zafira», н.з. НОМЕР_1 , останній не реагував та намагався втекти, при цьому виїхавши на пр. Соборний в м. Запоріжжі, неодноразово здійснював рух автомобіля на червоний сигнал світлофора та по зустрічній смузі руху, наражаючи тим самим на небезпеку для життя пішоходів та інших учасників дорожнього руху. Під час здійснення переслідування ОСОБА_3 задіяними у його затриманні чисельними нарядами патрульної поліції здійснено блокування Прибережної автомагістралі, на яку автомобіль «Opel Zafira», н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 виїхав з пр. Соборного з метою втечі від працівників поліції. У зв'язку з блокуванням працівниками поліції автодороги, ОСОБА_6 з'їхав з Прибережної автомагістралі, виїхавши на вул. Чубанова, де о 17:42 в районі буд. 2 залишив вказаний транспортний засіб у лісосмузі. Намагаючись втекти від поліцейських, ОСОБА_6 переплив на протилежний берег водоймища «гребний канал», де в районі буд. 57 по вул. 40 річчя Перемоги, із застосуванням спеціального засобу - кайданок, був затриманий нарядом поліції «Хижак-602» у складі інспектора взводу № 1 роти № 2 батальйону № 2 УГІП в Запорізькій області ДПП НПУ старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 , інспектора взводу № 1 роти № 2 батальйону № 2 УПП в Запорізькій області ДПП НПУ старшого лейтенанта поліції ОСОБА_8 та поліцейського взводу № 1 роти № 2 батальйону № 2 УПП в Запорізькій області ДПП НПУ сержанта поліції ОСОБА_9 .

Під час спілкування з поліцейськими у ОСОБА_3 виявлено явні ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів. Після цього ОСОБА_10 запропоновано пройти медичний огляд на місці за допомогою газоаналізатора «Drager Alkotest», на що останній погодився. За результатами огляду встановлено, що ОСОБА_6 перебуває у стані алкогольного сп'яніння - 2,28 проміле (тест № 1436).

29.08.2022 поліцейськими УПП в Запорізькій області ДПП НП України відносно ОСОБА_3 складені протоколи про адміністративне правопорушення серії ААД № 390562 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, серії ААД № 143539 за ст. 122-2 КУпАП та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії EAP № 5822621 за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

ОСОБА_6 керував транспортним засобом на підставі посвідчення водія серії НОМЕР_2 , виданого 23.07.2005, та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль «Opel Zafira», н.з. НОМЕР_1 , серії НОМЕР_3 (належить громадянці ОСОБА_11 ). Від надання пояснень щодо обставин події ОСОБА_6 на місці події відмовився. Під час огляду автомобіля та особистих речей ОСОБА_3 заборонених законом предметів і речовин виявлено не було.

Поліцейськими УПП в Запорізькій області ДПП НП України Білика A.A. відсторонено від керуванням транспортним засобом, автомобіль «Opel Zafira», н.з. НОМЕР_1 , передано родичу позивача.

На запит дисциплінарної комісії ГУНП в Запорізькій області за вих. № 1009/35/02-2022 від 07.09.2022, УПП в Запорізькій області ДПП НПУ надано копії постанови серії EAP № 5822621 про накладання на ОСОБА_3 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч. 2 ст. 122 КУпАП та протоколів серії ААД № 390562 про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та серії ААД № 143539 про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст.122-2 КУпАП.

Адміністративні матеріали відносно ОСОБА_3 направлено для розгляду до Комунарського районного суду м. Запоріжжя, які станом на момент проведення службового розслідування судом не розглянуті.

У постанові серії EAP № 5822621 про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч. 2 ст. 122 КУпАП зазначено, що 29.08.2022 о 17:35 водій ОСОБА_6 , керуючи автомобілем «Opel Zafira», н.з. НОМЕР_1 , проїхав перехрестя вул. Святого Миколая та Дніпровської на заборонений червоний сигнал світлофора, чим порушив вимоги п. 8.7.3 «е» Правил дорожнього руху. До ОСОБА_3 застосовано штраф у розмірі 510 гривень.

У протоколі серії ААД № 390562 про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП зазначено, що 29.08.2022 о 17:35 водій ОСОБА_6 , біля буд. 2 по вул. Чубанова в м.Запоріжжя, керував транспортним засобом «Opel Zafira», н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху. Огляд проводився на місці у встановленому законом порядку за допомогою спеціального технічного приладу - «Drager Alkotest». Результат огляду позитивний - 2,28 проміле (тест № 1436). Велась відео фіксація, водій ОСОБА_6 з результатом згоден. У графі пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, мається рукописний текст «не згоден, не був за рулем». До протоколу додано рапорт поліцейських, акт огляду, направлення, чек драгеру, відео, пояснення свідка ОСОБА_2 .

У протоколі серії ААД № 143539 про адміністративне правопорушення за ст. 122-2 КУпАП зазначено, що 29.08.2022 о 17:35 водій ОСОБА_6 , в районі буд. 57 по вул. Святого Миколая в м. Запоріжжя, керуючи автомобілем «Opel Zafira», н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський здійснив шляхом увімкнення проблискового маячка синього і червоного кольору та спеціального звукового сигналу, чим порушив вимоги п. 2.4, 8.9 «б» Правил дорожнього руху. Велась безперервна відео фіксація на бодікамери 471874, 470341. До протоколу додано відео архіви з бодікамер 471874, 470341, відео з відео реєстратора «Dash cam М300». У графі пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, мається рукописний текст «надам в суді».

За результатами проведеного службового розслідування, відповідно до вимог пункту 9 частини 1 статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (зі змінами, внесеними Законом України від 15 березня 2022 року № 2123-ІХ) та підпункту 3 пункту 1 наказу Національної поліції України від 19.07.2022 № 507 також встановлено, що причинами та умовами, що сприяли скоєнню вказаних порушень, стали особиста недисциплінованість ОСОБА_3 , нехтування ним вимогами чинного законодавства України, наказів МВС України та Національної поліції України.

Наказом від 13.09.2022 №796 про застосування дисциплінарних стягнень на підставі висновку службового розслідування відповідачем визначено, за скоєння дисциплінарного проступку, порушення вимог, передбачених пунктами 1 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктами 1, 3, 6, 11 частини З статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (зі змінами, внесеними Законом України від 15 березня 2022 року № 2123-ІХ), підпунктами 1, 2, 7 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, частиною 5 статті 14 та частиною 2 статті 16 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 p. № 3353-ХІІ, пунктами 1.3, пункту 2.4, підпунктом «а» пункту 2.9, підпунктом «е» пункту 8.7.3, підпунктом «б» пункту 8.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року№ 1306, Присяги працівника поліції та своїх функціональних обов'язків, що виразилося у керуванні 29.08.2022 на території м. Запоріжжя автомобілем «Opel Zafira», н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння, проїзді перехресть та пішохідних переходів на заборонений червоний сигнал світлофора, виїзді на зустрічні смуги руху, не зупинці транспортного засобу на вимоги працівників поліції, втечі від працівників поліції на вказаному автомобілі та після його залишення у лісосмузі, спробі втечі від працівників поліції шляхом перепливання водоймища «гребний канал», а також невжитті заходів щодо утримання від дій, які підривають авторитет Національної поліції України, із урахуванням вимог підпункту 3 пункту 1 наказу Національної поліції України від 19.07.2022 № 507, застосувати до поліцейського - водія відділу поліції № 5 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.

Наказом від 14.09.2022 №1054 о/с по особовому складу відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» звільнено з служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляд звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) старшого сержанта поліції ОСОБА_1 поліцейського-водія відділу поліції №5 Запорізького районного управління поліції, з 14 вересня 2022 року. Підстава: наказ ГУНП від 13.09.2022 №796; подання начальника Запорізького РУП підполковника поліції Мателеги В.В. від 14.09.2022.

Не погоджуючись із спірними наказами, вважаючи, їх протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

У судовому засіданні 20 грудня 2022 року судом допитаний свідок ОСОБА_2 , яка пояснила, що 29.08.2022 близько приблизно о 17-30 годині, вона виконувала пробіжку біля баз відпочинку в районі «Хвилі» Південного мікрорайону м. Запоріжжя. Пробігаючи по ґрунтовій дорозі поряд з водоймищем «гребний канал», помітила автомобіль на вигляд типу «мінівен», який рухався на великій швидкості та зупинився в кущах за декілька метрів. З транспортного засобу, з водійського місця «випав» чоловік, за зовнішніми ознаками перебував у стані сп'яніння, та побіг у кущі в напрямку берегу. Більше в автомобілі нікого не було. Після цього, через декілька секунд свідок помітила через дерева проблискові сигнали патрульних автомобілів. До автомобіля, який залишив у кущах чоловік, під'їхали автомобілі патрульної поліції. Свідок повідомила поліцейським прикмети водія і напрямок його руху, надавши також свої анкетні дані і номер мобільного телефону, після чого пішла додому. Через декілька десятків хвилин їй зателефонували поліцейські та повідомили, що затримали на іншому березі водоймища чоловіка, який підходив під опис водія. Також поліцейські надіслали їй у месенджер «Телеграм» фотознімки 4-х різних чоловіків, серед яких вона впізнала вищевказаного водія автомобіля. В той же вечір поліцейські забрали її з дому та відвезли на місце затримання чоловіка, в якому вона впізнала водія автомобіля.

Під час судового розгляду судом досліджувався речовий доказ наданий відповідачем, а саме диск з відеозаписами від 29.08.2022 з нагрудних камер патрульних поліцейських, які здійснювали переслідування автомобіля та затримання особи.

Свідок описала водія автомобіля, та при дослідженні відеозапису зазначила, що саме особа на відеозапису є водієм автомобіля залишеного в лісосмугі.

Особою на відеозапису, що не заперечувалось і сторонами, є ОСОБА_1 .

Пояснення свідка ОСОБА_2 містяться і в матеріалах службового розслідування та враховані відповідачем під час винесення спірних наказів та висновку.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами 1- 2 ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII) визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Підстави для звільнення зі служби поліції передбачені ст. 77 Закону № 580-VIII, відповідно до п. 6 ч. 1 якої, поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. Дія цього Статуту поширюється на поліцейських та осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону № 580-VIII, зобов'язує поліцейського:

1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;

2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки;

3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;

4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;

5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;

6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;

7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;

8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;

9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;

10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;

11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;

12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;

13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;

14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння (ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту).

Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1179 від 09.11.2016 затверджено правила етичної поведінки поліцейських, пунктом 3 розділу IV яких встановлено, що за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики.

Статтею 11 Дисциплінарного статуту визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Наведеною статтею розмежовано види відповідальності, виокремлюючи дисциплінарну як окрему та таку, що може застосовуватись самостійно або у зв'язку з іншими видами відповідальності (адміністративною, цивільною).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:

1) зауваження;

2) догана;

3) сувора догана;

4) попередження про неповну службову відповідність;

5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;

6) звільнення з посади;

7) звільнення із служби в поліції (ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту).

Частинами 1, 2 ст. 14 Дисциплінарного статуту визначено службове розслідування як діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Як вже зазначалось, відповідачем винесено наказ про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії.

Висновок службового розслідування від 13.09.2022 містить відомості про обставини, що відбувались 29.08.2022, серед яких пояснення складу наряду УПП в Запорізькій області ДПП НПУ «Хижак-304»: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_12 , якими здійснювалось переслідування автомобіля «Opel Zafira», н.з. НОМЕР_1 , складу наряду УПП в Запорізькій області ДПП НПУ «Хижак-602»: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , якими був затриманий ОСОБА_1 .

У наведених поясненнях, на неодноразові вимоги поліцейських до водія ОСОБА_3 шляхом подання відповідних вимог через гучномовець службового автомобіля, із застосуванням ввімкнених проблискових маяків синього та червоного кольору, а також відповідних звукових сигналів зупинити автомобіль «Opel Zafira», н.з. НОМЕР_1 , останній не реагував та намагався втекти, при цьому виїхавши на пр. Соборний в м. Запоріжжі, неодноразово здійснював рух автомобіля на червоний сигнал світлофора та по зустрічній смузі руху, наражаючи тим самим на небезпеку для життя пішоходів та інших учасників дорожнього руху, під час здійснення переслідування ОСОБА_3 задіяними у його затриманні чисельними нарядами патрульної поліції здійснено блокування Прибережної автомагістралі, на яку автомобіль «Opel Zafira», н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 виїхав з пр. Соборного з метою втечі від працівників поліції, у зв'язку з блокуванням працівниками поліції автодороги, ОСОБА_6 з'їхав з Прибережної автомагістралі, виїхавши на вул. Чубанова, десь о 17:42 в районі буд. 2 залишив вказаний транспортний засіб у лісосмузі, намагаючись втекти від поліцейських, ОСОБА_6 переплив на протилежний берег водоймища «гребний канал», де в районі буд. АДРЕСА_1 , із застосуванням спеціального засобу - кайданок, був затриманий нарядом поліції, під час спілкування з позивачем виявлено явні ознаки алкогольного сп'яніння, ОСОБА_1 запропоновано пройти медичний огляд на місці за допомогою газоаналізатора «Drager Alkotest», позивач пройти огляд погодився, за результатами огляду встановлено, що ОСОБА_1 перебуває у стані адкогольного сп'яніння - 2,28 проміле.

На думку позивача, оскільки вину у скоєнні адміністративних правопорушень, що передбачені ч. 1 ст. 122-2 та ст. 130 КУпАП, має право встановлювати тільки суд, Дисциплінарна комісія відповідача у висновку та керівник відповідача у спірних наказах перебрали на себе функції суду та встановили вину позивача поза межами суду, чим грубо порушили норми діючого законодавства України та спірні накази відповідача були передчасними.

Щодо такого твердження, суд зазначає наступне.

Дисциплінарна та адміністративна відповідальність є самостійними видами відповідальності, кожна з яких має регламентовані нормативно-правовими актами підстави, що вимагають наявності складу правопорушення.

Постановою Комунарського районного суду міста Запоріжжя (Єдиний унікальний номер справи 333/3988/22) від 21.11.2022 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП правопорушення.

У той же час, склад дисциплінарного проступку, до якого притягнуто позивача полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни, що свідчить про його низькі морально-ділові якості, що суперечать інтересам законності, компрометують звання поліцейського. Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією порушника дисципліни.

Службове розслідування стосовно позивача проведено на підставі можливих порушень службової дисципліни поліцейським, а не вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП та доведенням складу вчинення такого.

Більш того, порушення ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП не згадується в оскаржуваних наказах як підстава їх прийняття.

Суд зазначає, що дисциплінарне правопорушення пов'язане з дискредитацією звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (національної поліції) та за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.

Вчинки, що дискредитують працівників органів внутрішніх справ та власне органи внутрішніх справ, пов'язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред'являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.

Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Пунктами 1, 2 ст. 18 Закону № 580-VIII встановлено, що поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Відповідно до статті 64 Закону № 580-VIII особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки».

Суд звертає увагу, зі змісту Присяги працівника поліції слідує, що його поведінка має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства та громадян до поліції, не тільки під час виконання службових обов'язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, стверджувати та відстоювати честь і гідність свого звання, несучи відповідальність перед державою і суспільством та вживати заходів задля підвищення авторитету і позитивного іміджу органів поліції.

Тобто, поліцейський повинен уникати вчинення таких дій, які підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.

Такий висновок узгоджується з позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 12.05.2022 у справі №260/1/19, від 25.06.2020 у справі №2240/2329/18, від 19.04.2021 у справі №240/2677/20.

Вимоги морального змісту віднесені до службово-трудових обов'язків працівників поліції. Приймаючи Присягу, позивач зобов'язався вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки.

Верховним Судом у постанові від 02.10.2018 по справі №815/4463/17 сформована правова позиція щодо того, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушення Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.

При цьому, службова дисципліна поліцейського полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.

Дотримання вимог Дисциплінарного статуту та Присяги є обов'язком кожного поліцейського не залежно від того, перебуває він під час виконання службових обов'язків чи у позаслужбовий час, що пов'язане з особливостями проходження служби в Національній поліції України.

Працівник поліції, керуючись Присягою, відповідно до службового обов'язку, дотримуючись професійних честі і гідності, бере на себе моральне зобов'язання бути прикладом безумовного дотримання вимог законів та службової дисципліни в професійній діяльності та приватному житті, залишатися за будь-яких обставин чесним і непідкупним, відданим інтересам служби.

Порушення позивачем службової дисципліни у вигляді недотримання принципів діяльності поліції в умовах воєнного стану та вчиненні дій не сумісних з вимогами, які пред'являються до професійно-етичних якостей поліцейського, що призвели до приниження авторитету Національної поліції України, тобто скоєнні проступку, що підриває довіру до органів поліції, встановлені та підтверджені зібраними в ході проведення службового розслідування матеріалами.

Висновок службового розслідування у цій справі містить обґрунтовані відомості щодо наявності причинного зв'язку між переліченими неправомірними діяннями позивача та їх наслідками, а також про ставлення його до вчиненого.

Таким чином, саме за вчинення дисциплінарного проступку до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Доводи, викладені у позові про те, що підставою для звільнення його зі служби в поліції стало саме правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП, що, в свою чергу, є протиправним, оскільки на час звільнення зі служби відсутнє рішення суду щодо визнання винним позивача у вчиненні адміністративних правопорушень, яке набрало законної сили, суд не вважає обґрунтованими, оскільки, як підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, позивача звільнено не за вчинення адміністративного правопорушення, а за порушення службової дисципліни та вчинення дій, що підривають авторитет поліції, що за змістом статті 12 Дисциплінарного статуту є дисциплінарним проступком.

При цьому, відсутність рішення суду про визнання винним позивача у вчиненні адміністративних правопорушень не може ототожнюватися з відсутністю в його діях порушення службової дисципліни. Адміністративна та дисциплінарна відповідальність є різними і самостійними видами відповідальності особи.

Доводи позивача щодо протиправності застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, не враховують усіх обставин справи та спростовуються фактичними даними, встановленими під час розгляду справи.

Зважаючи на викладене, судом встановлено, що позивач власними діями порушив вимоги, передбачених пунктами 1 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктами 1, 3, 6, 11 частини З статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (зі змінами, внесеними Законом України від 15 березня 2022 року № 2123-ІХ), підпунктами 1, 2, 7 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, частиною 5 статті 14 та частиною 2 статті 16 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 p. № 3353-ХІІ, пунктами 1.3, пункту 2.4, підпунктом «а» пункту 2.9, підпунктом «е» пункту 8.7.3, підпунктом «б» пункту 8.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року№ 1306, Присяги працівника поліції та своїх функціональних обов'язків.

Отже, в даному випадку позивачем вчинено діяння, несумісне з його посадою, оскільки позивачем було скоєно проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.07.2019 у справі № 806/2555/17.

Судом відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України враховані викладені правові висновки Верховного Суду.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

На виконання наведеної норми, відповідач при проведенні службового розслідування правомірно керувався згаданим рішенням Верховного Суду від 17.07.2019 у справі № 806/2555/17.

За загальним висновком, службове розслідування проведено із дотриманням вимог чинного у відповідний період законодавства, а висновок про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності здійснений в межах повноважень відповідача із дотриманням вимог обґрунтованості, у регламентований нормативно-правовими актами спосіб та з наданням позивачу права на участь у службовому розслідуванні.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області про визнання протиправними та скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - відмовити у повному обсязі.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені ст.ст. 295, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_4 ),

Відповідач - Головне управління Національної поліції в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, вул. Матросова, 29, код ЄДРПОУ 40108688).

Повне судове рішення складено 27.12.2022.

Суддя Б.В. Богатинський

Попередній документ
108207807
Наступний документ
108207809
Інформація про рішення:
№ рішення: 108207808
№ справи: 280/5937/22
Дата рішення: 20.12.2022
Дата публікації: 02.01.2023
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Запорізький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (19.04.2023)
Дата надходження: 17.10.2022
Предмет позову: про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
Розклад засідань:
22.11.2022 14:15 Запорізький окружний адміністративний суд
19.04.2023 14:10 Третій апеляційний адміністративний суд