ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 грудня 2022 року Справа № 280/5272/22 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012)
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо незарахування ОСОБА_1 в пільговому обчисленні трудовий стаж роботи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за період з 26 листопада 1980 року по 01 січня 1991 року із розрахунку один рік фактичної роботи за один рік шість місяців;
зобов'язати Головне управління Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 в пільговому обчисленні трудовий стаж роботи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за період з 26 листопада 1980 року по 01 січня 1991 року з розрахунку один рік фактичної роботи за один рік шість місяців та провести перерахунок і виплату пенсії (з урахуванням виплачених сум) з 13 липня 2020 року;
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області нездійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 із урахуванням довідок про заробітну плату від 22.1 1.2021 року за вихідним № 176, виданих Муніципальною казеною установою “Муніципальний архів Томионського району” Республіки Саха (Якутія);
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з урахуванням найвигіднішого періоду заробітної плати за 60 місяців до 01 липня 2000 відповідно до довідок про заробітну плату від 22.11.2021 року за вихідним № 176, виданих Муніципальною казеною установою “Муніципальний архів Томпонського району” Республіки Саха (Якутія) відповідно до Порядку визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії особам, що у період до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися внески па державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, отримували заробітну плату (дохід) за результатами роботи, строк виконання якої перевищував календарний місяць, затвердженого Постановою КМУ від 20.04.2005 № 306 з часу призначення пенсії із урахуванням різниці, що вже була виплачена.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням кратності обчислення стажу роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, з 26 листопада 1980 року по 27 червня 1992 року. Вказує, що їй було відмовлено у перерахунку з мотивів відсутності письмового трудового договору, що є безпідставним, адже основним і достатнім документом є трудова книжка, у якій наявні відповідні записи та які також підтверджені архівними довідками. Крім того, вказує, що факт її роботи в зазначений період на вище зазначеному підприємстві підтверджується наданими, на запит Пенсійного фонду України, Муніципальною казеною установою «Муніципальний архів Томпонського району» Республіки Саха (Якутія) архівними довідками на трьох відокремлених листах за вих. № 176 від 22.11.2021 року, які знаходяться в матеріалах пенсійної справи. Також посилається на те, що Муніципальною казеною установою «Муніципальний архів Томпонського району» Республіки Саха (Якутія), до архівних довідок додано належним чином завірені ксерокопії заведених підприємством на позивача особистих карток (лицьових рахунків та лицьових карток), щодо нарахування та видачі їй заробітної плати за період роботи з 1985 року по 1992 рік та особистої картки форми Т-2, які є первинними документами та підтверджують відомості викладені в архівних довідках. Проте, при обчисленні їй розміру пенсії, зазначені документи не взято до уваги та відповідно не правильно визначено розмір середньої зарплати, виходячи з якого позивачу нарахована пенсія. Вважає бездіяльність відповідача протиправною, на підставі чого, просить позовні вимоги задовольнити.
Відповідач позовні вимоги не визнав. У відзиві на позовну заяву від 05.10.2022 (вх. № 38066), зазначає, що зарахування позивачці спірного періоду до трудового стажу в одинарному розмірі є законною дією через те, що в трудовій книжці позивача НОМЕР_2 відсутні записи про те, що працюючи в районах Крайньої Півночі особа користується пільгами, які надають можливості зарахувати страховий стаж роботи особи із застосуванням коефіцієнту 1,5, як того вимагає пункт 5 Розділу XV Прикінцеві положення Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Посилається на те, що позивачка не надала й письмового трудового договору, який би підтверджував укладення нею трудових правовідносин та здійснення своєї трудової функції в районах Крайньої Півночі, в якому потенційно міг би міститись запис про те, що під час роботи у відповідних районах працівник користується пільгами передбаченими відповідними нормативно-правовими актами про застосування коефіцієнту 1,5 для обчислення страхового стажу. Також зазначає, що позивачка в березні 2022 року подала заяву про перерахунок пенсії згідно зі статтею 40 Закону № 1058 та відділом перерахунків пенсій № 2 управління Пенсійного забезпечення в Хмельницькій області було винесено рішення про відмову позивачці в проведенні перерахунку від 08.04.2022 року. Вказує, що рішення про відмову у здійсненні перерахунку пенсії позивачці не було прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області. З огляду на викладене, просить у позові відмовити.
Ухвалою суду від 12.09.2022 позовну заяву залишено без руху. Позивачу надано строк на усунення недоліків.
Ухвалою суду від 28.09.2022 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/5272/22. Призначено розгляд справи без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявами про перерахунок пенсії, де просила зарахувати в пільговому обчисленні трудовий стаж роботи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі з розрахунку один рік фактичної роботи за один рік шість місяців та провести перерахунок і виплату пенсії (з урахуванням виплачених сум) з 13 липня 2020 року та з урахуванням найвигіднішого періоду заробітної плати за 60 місяців до 01 липня 2000 відповідно до довідок про заробітну плату від 22.11.2021 року за вихідним № 176.
Листом Головного управління пенсійного фонду України в Запорізькій області від 28.06.2022 вих. № 6218-5651/3-02/8-0800/22 повідомлено, що позивачем надано заяву на перерахунок пенсії згідно із статтею 40 Закону № 1058, яку розглянуто Відділом перерахунків пенсій № 2 управління пенсійного забезпечення в Хмельницькій області та винесено рішення про відмову Вам в проведенні перерахунку від 08.04.2022 року. Також вказує, що період роботи з 26.11.1980 року по 27.06.1992 року зарахований до страхового стажу календарно, оскільки в наданій довідці пільгове користування в районах Крайньої Півночі не зазначено (тобто провести перерахунок в пільговому обчисленні стажу підстави відсутні).
Позивач не погодившись з бездіяльністю відповідача щодо перерахунку пенсії та з вимогою вчинити певні дії, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ) та Законом України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV).
Відповідно до ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до п. 4 ст. 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно з пунктом 5 Прикінцевих положень Закону №1058-IV період роботи до 01.01.1991 в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.
Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі".
Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.
Відповідно до абзацу 2 частини другої пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, за період роботи до 01.01.1991 на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього СРСР, а також на острові Шпіцберген надаються договори або інші документи, що підтверджують право працівника на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
З аналізу наведених норм слідує, що обчислення пільгового страхового стажу під час трудової діяльності в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі здійснюється на підставі трудової книжки, в якій повинно бути зазначено період роботи та користування пільгами або письмового трудового договору, або довідки, що містять такі відомості.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду від 18 червня 2020 року в справі № №537/1415/17, від 03 липня 2018 року у справі № 302/662/17-а, від 18 грудня 2018 року у справі № 263/13671/16-а, від 10 січня 2019 у справі № 352/1612/15а (2а/3 52/70/15), від 10 вересня 2019 року v справі № 348/2208/16-а).
Порядок підтвердження стажу регламентовано у статті 62 Закону №1788, яка визначає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до статті 62 Закону № 1788-ХІІ постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Пунктами 1, 2 Порядку №637 визначено: основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.
Згідно з пунктом 17 Порядку №637 за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.
За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника (пункт 18 Порядку №637).
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку №637: довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи, а за відсутності документів про наявний стаж або відсутності архівних даних, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, пов'язаних з заявником спільною роботою.
Як встановлено судом та слідує з матеріалів справи згідно з трудовою книжкою позивачки НОМЕР_3 від 26.02.1979 остання працювала в періоди з 26.11.1980 по 02.10.1984 на різних посадах на Шахті «Нежданінська» комбіната «Джугджурзолото», яка 01.06.1981 року перейменована в рудник «Нежданінський» комбіната «Джугджурзолото».
В матеріалах справи також наявні архівні довідки від 22.11.2021 № 176, що підтверджують вказані періоди роботи позивачки на вищевказаному підприємстві. Згідно вказаних довідкок підприємство знаходиться на території Томпонського району Республіка Саха (Якутія) в с. Нежданинское, який відповідно до Постанови СМ СРСР від 03.01.1983 №12 «Про внесення змін і доповнень в перелік районів Крайньої Півночі та місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, затверджений постановою СМ СРСР від 10.11.1967 №1029» віднесений до районів Крайньої Півночі, де застосовується районний коефіцієнт до заробітної плати, рівний 1,6 для працівників невиробничих сфер та 1,7 для працівників виробничих сфер.
За наведених обставин суд дійшов висновку, що стаж роботи позивача в районах Крайньої Півночі та місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі підтверджується відомостями, що містяться в трудовій книжці та наданих довідках, в яких зазначено період його роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, тобто у відповідності до вимог до п. 5 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що є підставою для здійснення пільгового обчислення його страхового стажу.
З огляду на зазначене, позивач має право на пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" та пільгове обчислення його страхового стажу.
Відповідно до Указу Президії Верховної Ради СРСР «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» від 10.02.1960, постанови Ради Міністрів СРСР № 148 від 10.02.1960 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26.09.1967 «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
Пунктом «д» статті 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» постановлено, що робітникам, які переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей держави, при умові укладення ними трудових договорів на роботу в цих районах на строк 5 років, надавати додаткові наступні пільги: зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності. Пільги, які передбачені цією статтею, надаються також особам, які прибули в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за власним бажанням і які уклали строковий договір про роботу в цих районах.
Відповідно до статті 3 Указу Президії Верховної Ради СРСР «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» від 26.09.1967 постановлено скоротити тривалість трудового договору, що дає право на отримання пільг, передбачених статтею 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» з п'яти до трьох років.
Надавати зазначені пільги особам, які прибули в ці райони і місцевості за власною ініціативою, за умови укладення ними трудових договорів на термін три роки, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки.
Відповідно до абзацу першого пункту 2 Інструкції про порядок надання пільг, затвердженої постановою Держкомпраці і Президії ВЦРПС № 520/П-28 від 16.12.1967, пільги, передбачені статтями 1, 2, 3, 4 Указу від 10.02.1960, з урахуванням змін та доповнень, внесених Указом від 26.09.1967, надавалися незалежно від наявності письмового трудового договору.
Згідно з пунктом 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у якості документів про стаж, які передбачені вищезазначеним Порядком підтвердження наявного трудового стажу, за період роботи до 01.01.1991 на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген можуть надаватись договори або інші документи, що підтверджують право працівника на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.
Частиною четвертою статті 1 Закону № 1788-ХІІ передбачено, що у тих випадках, коли договорами (угодами) між Україною та іншими державами передбачено інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, то застосовуються правила, встановлені цими договорами (угодами).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, про протиправність дій відповідача щодо не зарахування позивачу періодів роботи в районах Крайньої Півночі з підстав, викладених у листі Головного управління пенсійного фонду України в Запорізькій області від 28.06.2022 вих. № 6218-5651/3-02/8-0800/22.
Згідно ст. 45 Закону №1058-IV, перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:
у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;
у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
Судом встанлено, що архівні довідки від 22.11.2021, що підтверджують спірний період роботи позивачки в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі виготовлені 22.11.2021, тому при призначенні пенсії у 2020 році вони не були надані Головному управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області. З огляду на викладене, під час призначення пенсії позивачці у відповідача не було підстав для їх врахування.
Матеріалами справи підтверджується, що документи щодо роботи позивачки в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі надані відповідачу разом із заявою від 30.03.2022.
Тому, виходячи з меж позовних вимог, суд вважає що порушені права позивача підлягають захисту шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2022 шляхом зарахування в пільговому обчисленні періоду роботи з 26.11.1980 по 01 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі із розрахунку один рік роботи за один рік шість місяців.
Щодо вимог про перерахунок та виплату пенсії з урахуванням найвигіднішого періоду заробітної плати за 60 місяців до 01 липня 2000 відповідно до довідок про заробітну плату, суд зауважує наступне.
Так, за приписами до ст. 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 30.03.2022 звернулась до територіального органу Пенсійного фонду про перерахунок пенсії згідно ст. 40 Закону № 1058. Заява за принципом екстериторіальності була розглянута Відділом перерахунків пенсій № 2 управління пенсійного забезпечення в Хмельницькій області та винесено рішення від 08.04.2022 № 083950006225 про відмову у проведенні перерахунку. Вказані обставини підтверджуються копією рішення від 08.04.2022 № 083950006225, а також, були повідомлені позивачці і у листі Головного управління пенсійного фонду України в Запорізькій області від 28.06.2022 вих. № 6218-5651/3-02/8-0800/22.
Тож, враховуючи вищезазначені обставини, питання про перерахунок пенсії з урахуванням найвигіднішого періоду заробітної плати за 60 місяців до 01 липня 2000 відповідно до довідок про заробітну плату від 22.11.2021 року № 176 не розглядалось відповідачем у даній справі, тому, спір між ОСОБА_1 та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області в цій частині не виник.
Згідно ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
За приписами ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що права позивача на перерахунок пенсії з урахуванням найвигіднішого періоду заробітної плати за 60 місяців до 01 липня 2000 відповідно до довідок про заробітну плату від 22.11.2021 року за вихідним №176 згідно її заяви, Головним управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області не порушені, оскільки заява була розглянута іншим суб'єктом владних повноважень, який не є відповідачем у справі.
Тому, позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ст. 90 КАС України).
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Згідно з ч.3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
У зв'язку із викладеним, судові витрати у розмірі 496,20 грн. на оплату судового збору підлягають стягненню на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо не зарахування ОСОБА_1 в пільговому обчисленні стажу роботи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за період з 26 листопада 1980 року по 01 січня 1991 року із розрахунку один рік фактичної роботи за один рік шість місяців.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2022 шляхом зарахування в пільговому обчисленні періоду роботи з 26.11.1980 по 01 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі із розрахунку один рік роботи за один рік шість місяців.
В іншій частині позовних вимог, - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 496 (чотириста дев'яносто шість) грн. 20 коп. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 29.12.2022.
Суддя Л.Я. Максименко