Єдиний унікальний номер 341/1005/22
Номер провадження 3/341/448/22
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2022 року м. Галич
Суддя Галицького районного суду Івано-Франківської області Островська Н. І., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 3 (м. Галич) про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
роз'яснені права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
УСТАНОВИВ:
12.08.2022 о 22-23 годині в смт. Більшівці на вул. Полуднева, ОСОБА_1 керував автомобілем Mazda, н. з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу Drager на місці зупинки транспортного засобу. Результат позитивний - 1,84 % проміле.
Розгляд справи призначено на 12.09.2022 з викликом особи, на що від ОСОБА_1 до суду надійшла письмова заява про відкладення розгляду справи, оскільки він бажає скористатись послугами адвоката. Розгляд справи відкладено на 10.10.2022 з повідомленням особи шляхом вручення йому судової повістки, у якій він особисто розписався.
10.10.2022 ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився. Клопотання про відкладення розгляду справи не надіслав. Розгляд справи відкладено на 31.10.2022, з викликом особи шляхом телефонограми, яку він особисто прийняв.
У судовому засіданні 31.10.2022 ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав, чітко і послідовно пояснив про обставини, викладені у протоколі серії ААД № 110079, зазначивши, що 12.08.2022 дійсно керував транспортним засобом та рухався автомобілем по вул. Полуднева в смт. Більшівці Івано-Франківської області. Поліцейськими був зупинений, оскільки керував транспортним засобом на дальньому світлі фар. На місці зупинки були роз"яснені йому права, вручено копію постанови. Добровільно пройшов запропонований огляд на стан сп"яніння на місці зупинки та відмовився від його проходження у медичному закладі. В судовому засіданні пояснив, що 12.08.2022 вжив трохи алкогольних напоїв, потім керуючи авто, так склалися життєві обставини. Згодний з результатом огляду його на стан сп"яніння під час зупинки авто та погодився з цим у суді. Виявив бажання одразу заплатити штраф. При цьому заявив, що посвідчення водія у нього не вилучалось, як таке, що він не має.
За клопотанням особи, що притягається до адмінвідповідальності, розгляд справи відкладено для здійснення територіальному сервісному центру МВС запиту щодо надання інформації про отримання ( або ні) ОСОБА_1 посвідчення водія. Надалі розгляд справи неодноразово відкладався за клопотанням ОСОБА_1 .
У призначене на 08.12.2022 судове засідання ОСОБА_1 не з'явився. Про причини неявки суд не повідомив. Клопотання про відкладення розгляду справи, будь - які заяви, до суду не надіслав. Розгляд справи відкладено на 22.12.2022 з викликом особи шляхом надіслання поштового повідомлення на адресу особи, яка зазначена у протоколі № 110079. Поштове повідомлення особа отримала особисто 19.12.2022, що підтверджується трекінгом відправлень.
22.12.2022 ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився. Про причини неявки суд не повідомив. Жодного клопотання, у тому числі про відкладення розгляду справи, до суду не надав.
Отже, ОСОБА_1 не був обмежений у правах, передбачених ст. 268 КУпАП, в тому числі і у праві в подальшому бути присутнім в суді, давати особисті пояснення, заявляти клопотання та подавати докази. ОСОБА_1 не скористався таким правом, до суду після 31.10.2022 не з'явився.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Правопорушення за ч. 1 статті 130 КУпАП не входить до переліку справ, передбачених частиною 2 статті 268 КУпАП (редакція чинна від 01 серпня 2021 року на підставі Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за вчинення домашнього насильства та насильства за ознакою статі від 01 липня 2021 року № 1604-IX»), розгляд яких необхідно проводити з обов'язковою присутністю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У п. 41 рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (заява №3236/02) наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України» згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Зважаючи на викладені обставини, оскільки ОСОБА_1 був своєчасно сповіщений про час і місце розгляду справи, обізнаний про складення щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не вжив заходів для явки до суду після 31.10.2022 року, не подав письмових заперечень проти протоколу, його поведінка свідчить про свідоме затягування розгляду справи. Крім цього, особа заявляла клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки бажає скористатись послугами адвоката. ОСОБА_1 не скористався даним процесуальним правом, не уклав договір із адвокатом чи іншим фахівцем у галузі права для надання йому правової допомоги.
Проте, відкладення розгляду справи нівелюватиме завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Відтак, суд відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП, вважає за можливе продовжити розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що сприятиме досягненню завдань, визначених ст. ст. 1, 245 КУпАП, та своєчасному розгляду справи в межах строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні докази, суд дійшов наступного.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
На підставі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
За положеннями ст. 280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до вимог п. 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР України передбачена ст. 130 КУпАП.
Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Склад правопорушення це наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.
Відповідно до п. 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року N 1103, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Пункт 3 Порядку визначає, що огляд проводиться на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом.
Аналогічні положення містить п. 2 розділу І та п. 1 розділу II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції N 1452/735 від 09.11.2015.
В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Судом встановлено, що протокол серії ААД № 110079 від 12.08.2022 відносно ОСОБА_1 складено у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 № 1376, уповноваженою на те посадовою особою органів внутрішніх справ, що відповідає ч. 1 ст. 255 КУпАП.
Відповідно до п. 12 вищевказаної Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення та пояснення по суті адміністративного правопорушення, які додаються до протоколу про адміністративне правопорушення, а також викласти мотиви своєї відмови підписати його.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Як убачається з протоколу та власних пояснень в судовому засіданні, даним правом ОСОБА_1 не скористався. При цьому, суд враховує, що останній не був позбавлений можливості відповідно до частини 3 статті 256 КУпАП подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу та викладених у ньому обставин події.
Із матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 , відповідно до ст. 266 КУпАП, 12.08.2222 був відсторонений від керування транспортним засобом та зобов'язався не керувати автомобілем протягом 24 годин, про що розписався.
Судом з"ясовано, що ОСОБА_1 на місці складення протоколу від 12.08.2022 року було надано копію, яке суд розцінює як вручення йому акту адміністративного звинувачення. Отже, дотримання процедури огляду на стан сп'яніння працівником поліції, як того вимагає закон, є свідченням належності складеного протоколу, тому згідно ст. 254, ч. 5 ст. 266 УпАП даний протокол є законною підставою для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності.
Винуватість ОСОБА_1 у порушенні п. 2.9 ПДР України за обставин, викладених у протоколі, підтверджується наявними у справі доказами, а саме, даними, які містяться:
- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 110079 від 12.08.2022, де зазначено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння;
- даними приладу Drager від 12.08.2022, отриманими на місці зупинки транспортного засобу щодо перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, результат 1.84 % ;
- копією посвідчення категорій В, В1, С,С1, оригінал якого вилучено працівниками поліції 12.08.2022 під час складення протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтвержується наявність у ОСОБА_1 права керувати транспортним засобом. Цим же спростовується твердження останнього, що він не має посвідчення водія.
- на відеодиску № 1, записи на який зроблені працівниками патрульної поліції, що здійснювали оформлення адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 видно, що поліцейським назустріч рухався автомобіль марки Mazda, н. з. НОМЕР_1 , на дальньому світлі фар. Водію авто подано сигнал про зупинку транспортного засобу за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольорів, на що водій автомобіля не зреагував. Подалі, зупинивши вказане авто, ОСОБА_1 роз'яснено причину зупинки, права та запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу Drager на місці зупинки транспортного засобу, на що він погодився, де на відео чітко видно та чути, шо «Готовий пройти». За отриманими результатами ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння, показник 1,84 проміле. На відео зафіксовано, що ОСОБА_1 чітко і добровільно погодився із результатом огляду. Добровільно пройшов огляд на місці зупинки транспортного засобу, будь - яких претензій не мав. Їхати у медичний заклад для проходження огляду на виявлення стану алкогольного сп'яніння відмовився.
Жодних заперечень щодо протоколу й зафіксованого порушення ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу подано не було.
З відеозапису чітко убачаються ознаки сп'яніння, оскільки ОСОБА_1 чітко не висловлювався, мав порушення мови та координації руху, виражену розсіяну свідомість, внаслідок чого ОСОБА_1 і було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного чи іншого сп'яніння.
Окрім того, відеозаписом не можна передати таку ознаку, як запах алкоголю з порожнини рота, а ознаки алкогольного сп'яніння, зафіксовані у протоколі та поведінка, що не відповідає обстановці події, на відео зафіксовані.
Вказані відеозаписи підтверджують дотримання поліцейськими Інструкції "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, "Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду", затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 № 1103 та свідчать про порушення ОСОБА_1 п. 2.9 «а» ПДР України та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Дані протоколу повністю узгоджуються з відеозаписом на DVD диску. Зазначені докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.
Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення.
Крім того, достовірність відображення даних у відеозаписах працівників патрульної поліції не викликає сумніву та не суперечить даним, які наявні в інших доказах, у тому числі, у власних поясненнях ОСОБА_1 під час складення протоколу та у суді.
Таким чином, відеозапис працівників патрульної поліції в сукупності з іншими доказами суд вважає належним і допустимим доказом.
Враховуючи викладене, дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння.
Суд вважає, що працівниками поліції виконано обов'язок, покладений на них частиною 2 статті 251, статей 256, 252, 266, 268 КУпАП, «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі».
Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язанні знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Працівники поліції виконали обов'язок, покладений на них частиною 2 статті 251 КУпАП щодо збирання та надання суду доказів наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Будь - яких клопотань, долучення доказів на спростування складеного протоколу від ОСОБА_1 не надійшло.
Відповідно до ст. 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначено, зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Водночас ОСОБА_1 не надав доказів того, що він не вчиняв інкримінованого йому правопорушення, та не спростував його вчинення.
Відповідно до статті 33 КУпАП суд при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до вимог ст. 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час та за місцем вчинення правопорушення.
Ураховуючи викладене, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, обтяжуючі і пом'якшуючі покарання обставини, ненастання тяжких наслідків від діяння, а також характер вчиненого правопорушення та ступінь його суспільної небезпеки, що дане правопорушення є грубим порушенням Правил дорожнього руху та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров'ю, тяжкість ймовірних наслідків, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, що відповідає обставинам справи, вимогам ст. ст. 23,33 КУпАП, враховуючи також, що санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП не передбачено альтернативних видів стягнення.
Керуючись ст. ст. 130 ч. 1, 268, 283, 284 КУпАП, суд
ПОСТАНОВИВ:
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 /сімнадцять тисяч/ гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік (реквізити для сплати адміністративного штрафу у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху: отримувач коштів: ГУК в Івано-Франківській області/ Івано-Франківськ/ 21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37951998, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA148999980313070149000009001.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 496,20 гривень в дохід держави, які перерахувати: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Київ/22030106, код отримувача (за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення їй копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її прийняття.
СуддяНаталя ОСТРОВСЬКА