Справа № 296/5079/18
6/296/31/22
УХВАЛА
"20" січня 2022 р. м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира у складі:
головуючого судді Сингаївського О.П.,
за участі секретаря судового засідання Туровської К.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Житомира подання Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Хмельницький) про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа,
ВСТАНОВИВ:
Старший державний виконавець Корольовського ВДВС у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Хмельницький) Журавель О.В. звернулась до суду з поданням, в якому просить тимчасово обмежити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа, де вказує, що на примусовому виконанні у відділі ДВС перебуває виконавче провадження №64848494 з примусового виконання виконавчого листа №296/5079/18 2/296/1955/18 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості за договорами позики від 17 листопада 2017 року та 01 квітня 2018 року у розмірі 58 250,00 грн. і судового збору у розмірі 704,80 грн. Державним виконавцем на адресу боржника надсилались виклики, якими останнього зобов'язано з'явитися до відділу ДВС для надання пояснень щодо не сплати боргу та не виконання вимог держаного виконавця. На виклики ніхто не з'явився з невідомих причин і до теперішнього часу боржником виконавчий документ в добровільному порядку не виконаний.
Відповідно до ч.4 ст.441 ЦПК України, суд розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Дослідивши матеріали подання та справи296/5079/18 2/296/1955/18, оцінивши докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Закон України від 21 січня 1994 року «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.
Пунктом 5 ч.1 ст.6 цього Закону передбачено як підставу для тимчасового обмеження громадянина у праві виїзду за кордон те, що він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
Відповідно до п.19 ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи або керівника боржника юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), позначає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні зазначених обов'язків. Саме по собі невиконання рішення без встановлення вказаних обставин не є доказом ухилення від виконання зобов'язань.
Обов'язки боржника у виконавчому провадженні встановлені ч.5 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою боржник зобов'язаний утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; своєчасно з'являтися на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.
Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, державний виконавець не надала доказів невиконання ОСОБА_1 будь-якого з покладених на нього законом обов'язків, доказів його ухилення від виконання рішення та того, що боржника взагалі повідомлено про наявність виконавчого провадження, державним виконавцем не надано. Відсутні відомості щодо отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження, а також, акт державного виконавця щодо перевірки місця проживання боржника.
Застосування обмеження у праві виїзду громадянина за межі України може мати місце лише у виключних випадках і повинно використовуватися лише як крайній захід після реалізації усіх можливих та передбачених законом заходів примусового виконання рішення, оскільки стосується гарантованого ст.33 Конституції України та ст.313 Цивільного кодексу України особистого немайнового права особи вільно залишати територію України та права на свободу пересування. Передчасне і безпідставне обмеження таких прав є неприпустимим.
За таких обставин суд приходить до висновку, що подання державного виконавця про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України задоволенню не підлягає як передчасне та необґрунтоване.
Враховуючи викладене та керуючись ст.260, 441 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні подання Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Хмельницький) про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Суддя О. П. Сингаївський