Справа № 309/1689/22
Провадження № 2/309/324/22
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2022 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області
в складі: головуючого-судді Довжанин М.М.
секретаря судового засідання Томищ Б.В.
розглянувши в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Хуст цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом до ОСОБА_2 про визнання відповідачки такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .
Посилається на те, що він є власником будинку АДРЕСА_1 . Відповідачка ОСОБА_2 є його колишньою дружиною. Після розірвання шлюбу вона вирішала переїхати жити до своїх родичів. З того часу відповідачка в утриманні житла участі не приймає, не сплачує комунальні платежі, її особистих речей в будинку немає. 22 січня 2022 року позивач одружився з ОСОБА_3 . Разом з нею та його дітьми від першого шлюбу вони проживають у даному будинку. Наявність реєстрації відповідачки в його будинку не дозволяє позивачу розпоряджатися свої майном на власний розсуд та значно обмежує його законні права, а саме позбавляє його можливості оформити субсидію для оплати комунальних послуг. Просить суд визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування будинком АДРЕСА_1 ; стягнути з відповідачки на його користь судові витрати.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився. Представник позивача - адвокат Поковба Т.В. подала заяву про розгляд справи у її відсутності та відсутності позивача. Позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася. Представник відповідачки - адвокат Грицак Я.В. подав заяву про розгляд справи у його відсутності та відсутності відповідачки.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою учасників справи, суд вважає за можливе провести розгляд справи по суті, без проведення фіксування судового засідання технічними засобами.
Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно позивач ОСОБА_1 є власником будинку АДРЕСА_1 .
Згідно довідки, виданої виконавчим комітетом Хустської міської ради Закарпатської області від 11 квітня 2022 року, встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані та проживають: ОСОБА_1 , 1986 року народження, ОСОБА_4 , 2009 року народження, та ОСОБА_5 , 2011 року народження. Також за вищевказаною адресою зареєстрована, але фактично не проживає більше 3 /трьох/ років ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до змісту ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Статтею 319 Цивільного кодексу України визначено, що саме власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Ніхто не може бути протиправно позбавлений або обмежений в здійсненні права власності (ч.2 ст. 321 Цивільного кодексу України).
За положеннями ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення будь-яких порушень його прав та вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Зазначена норма матеріального права (ст. 391 ЦК України) визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.
Відповідно до положень ст.ст.379, 380, 381 ЦК України об'єктом права власності особи може бути, зокрема, житло - жилий будинок, садиба.
Права власника жилого будинку (квартири) визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України, згідно яких власник має право використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.
Обмеження чи втручання у право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.
Відповідно до ч.2 ст.405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Судом встановлено, що відповідачка зареєстрована в будинку, однак більше трьох років там не проживає, що підтверджується довідкою виконавчого комітету Хустської міської ради від 11.04.2022 року за №311/02-22.
Відповідачка, будучи зареєстрованою у будинку позивача до тепер, порушує його права та законні інтереси, як власника, зокрема, і на свій розсуд володіти, користуватися і розпоряджатися належним майном, а також позбавляє права на отримання позивачем субсидії.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання відповідачки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою що втратила право користування будинком АДРЕСА_1 , підлягає до задоволення.
У відповідності до вимог ст.141 ЦПК України витрати зі сплати судового збору в сумі 992,40 грн., слід стягнути з відповідачки на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258-259, 263-265ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір у розмірі 992,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Хустського
районного суду: Довжанин М.М.