Справа № 339/129/22 156
3/339/184/22
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 грудня 2022 року м. Болехів
Суддя Болехівського міського суду Івано-Франківської області Головенко О. С.
розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції №1 (м.Долина) Калуського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, непрацюючого,
за ч.1 ст.130 КУпАП,-
ВСТАНОВИВ:
10 травня 2022 року о 15 год 55 хв ОСОБА_1 по вул. Є.Коновальця м.Болехів Івано-Франківської області, в порушенні вимог 2.5 Правил дорожнього руху України, керував автомобілем Мерседес Віто 111 д.н.з НОМЕР_1 з ознаками сп"яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка вимова слів, тремтіння рук, почервоніння шкірного покриву обличчя та відмовився пройти огляд на факт вживання алкогольних напоїв.
В судове засідання ОСОБА_1 не з"явився, а згідно довідок першого відділу Калуського районного територіального центру коплектації та соціальної підтримки в Івано-Франківській області від 25 травня 2022 року №1/4/11, 09 вересня 2022 року №1132 він 15 травня 2022 року призваний по призову на військову службу під час мобілізації в роту першого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.37, 40).
Однак, беручи до уваги, що військову службу ОСОБА_1 проходить за місцем свого проживання, що не перешкоджає йому з"явитися на розгляд справи, то суд вживав заходів для забезпечення явки ОСОБА_1 в судові засідання шляхом направлення йому та захиснику судових повісток, а також розміщення оголошення на веб сайті суду про виклик в судові засідання.
Так, ОСОБА_1 вісім раз викликався в судові засідання ( 01.09, 22.09, 04.10, 20.10, 07.11, 24.11, 20.12, 29.12) та був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи (а.с.33, 36, 39, 47, 49, 51, 55, 58, 59, 62, 66, 69,72,74).
Окрім того, про обізнаність ОСОБА_1 про складенння відносно нього протоколу, який розглядається в суді свідчить і те, що він в м.Долина 25 травня 2022 року уклав договір про надання правової допомоги з адвокатом Хомин В.Д., який за його дорученням зобов"язувався надавати правову допомогу в справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП ( а.с.41).
Так, 20.09.2022року адвокат подав клопотання, в якому вказав, що ОСОБА_1 , який призваний на військову службу, не може з"явитися в судове засідання на 22 вересня 2022 року і надати пояснення та просив відкласти розгляд справи ( а.с.39,40).
А вже 03 жовтня 2022року захисник подав заяву, заначивши, що в зв"язку з тим, що ОСОБА_1 не виконав умови договору, то він розірвав договір, повідомивши про це ОСОБА_1 та просив здійснювати судовий розгляд без його участі ( а.с.49).
Вирішуючи питання про розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 , суд враховує практику Європейського суду з прав людини стосовно критеріїв розумних строків, поведінку особи (рішення у справах «Федіна проти України» від 02.09.2010 року, «Смірнова проти України» від 08.11.2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 року тощо), а також приймаює до уваги рішення ЄСПЛ від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» яким наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним.
Окрім цього, як зазначив ЄСПЛ у справі «Каракуця проти України» (заява №18986/06; п.57), це обов'язок зацікавленої сторони виявляти особливу уважність, дбаючи про свої інтереси, та вживати необхідних заходів для отримання інформації про рух своєї справи (Teuschler v. Germany, №47636/99; Sukhorubchenko v. Russia, №69315/01, § 48; Gurzhyy v. Ukraine, №326/03.).
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у п.35 рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» визначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Подібна позиція цього суду викладена, також у рішеннях у справах «Олександр Шевченко проти України» (заява N 8371/02, п.27, та «Трух проти України» заява № 50966/99), де суд наголосив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
На зацікавлену сторону покладається обов'язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення ЄСПЛ «Богонос проти Росії» від 05.02.2004 року).
Основною умовою відкладення розгляду справи є - не відсутність у судовому засіданні сторони по справі, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Разом з тим, в матеріалах справи є достатньо доказів для прийняття рішення, а вище вказані дії ОСОБА_1 з приводу неявок в судові засідання та розірвання договору із захисником, розцінюється як ухилення від явки до суду з метою затягування розгляду справи, як обраний спосіб захисту.
Тому немає підстав в черговий раз відкладати розгляд справи, оскільки ОСОБА_1 за період тривалого перебування на розгляді суду матеріалів справи, не скористався правами, наданими йому чинним законодавством, передбаченими статтею 268 КУпАП, не надав пояснень, заперечень щодо протоколу про адміністративне правопорушення, обставин справи й доказів на їх підтвердження, беручи до уваги той факт, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною 1 ст.130 КУпАП, не віднесено до таких, які підлягають розгляду за обов'язкової присутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, а тому прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності правопорушника, на підставі наявних документів, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненому підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відеодоказами, які містяться в матеріалах провадження та досліджені в судовому засіданні, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів.
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами, відповідно, відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.
Так, згідно положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України “Про Національну поліцію” поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Пункт 1.3 ПДР України зобов'язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 стало порушення ним Правил дорожнього руху.
Зокрема, працівник поліції склав постанову серії БАБ № 686726 від 10 травня 2022 року, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу розміром 425 грн за те, що 10 травня 2022 року о 15 год 55 хв по вул. Д.Галицького в м.Болехів Івано-Франківської області він керував транспортним записом та не користувався ременем пасивної безпеки, а на вимогу працівника поліції пред'явити посвідчення водія відповідної категорії та реєстраційні документи на транспортний засіб не надав (а.с.8).
Таким чином, відсутні підстави вважати, що працівники поліції, зупиняючи транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 діяли без достатніх на це підстав.
Також, при спілкуванні з працівниками поліції встановлено, що ОСОБА_1 має ознаки алкогольного сп"яніння, в зв'язку з чим йому запропоновати пройти огляд на стан сп'яніння.
Згідно з вимогами п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС 09 листопада 2015 р. № 1452/735, /далі Інструкція/ огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно п. 3 ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно п. п. 6, 7 Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться:
-поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби);
-лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
З матеріалів справи вбачається, що поліцейським було дотримано норми вказаної Інструкції, оскільки були наявні підстави вважати, що ОСОБА_1 , як водій транспортного засобу, перебував з ознаками алкогольного сп'яніння, внаслідок чого йому запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці та у закладі охорони здоров'я, роз"яснено наслідки такої відмови, однак ОСОБА_1 відмовився від проходження такого огляду, що зафіксовано на службову камеру поліцейського.
З акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який проведений у зв'язку з виявленими у ОСОБА_1 ознаками, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка вимова слів, почервоніння обличчя, стверджується, про те, що огляд не проводився, оскільки ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на визначення стану сп'яніння та від підпису акту (а.с.2).
В матеріалах справи наявні свідоцтво про перевірку законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки № 12-01/7810, чинне до 04 жовтня 2022 року про відповідність вимогам закону приладу Газоаналізатора ALCOTEST 6810 (а.с.9).
Окрім того, відповідно до направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП Долинська БЛ ДРР від 10 травня 2022 року (а.с.3) водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду в медичному закладі охорони здоров'я.
Працівники поліції у відповідності до ст.265-1 КУпАП передали автомобіль ОСОБА_2 , зазначивши це в протоколі.
Від підпису в протоколі та дачі пояснень згідно ст. 63 Конституції України ОСОБА_1 відмовився (а.с.1).
Вказаний протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою працівником поліції Москальчук М.М. із заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст.256 КУпАП та у відповідності з ст.254 КУпАП не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, підписані уповноваженою особою.
Зазначено, що до протоколу додано матеріали відео та фотофіксації.
В матеріалах справи відсутня копія протоколу про адміністративні правопорушення, що свідчить про виконання працівником поліції своїх обов'язків щодо його вручення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності (а.с.7).
Щодо рапортів працівників поліції М.Москальчук та ОСОБА_3 , які міститься в матеріалах справи, (а.с.4-5, 28), то слід зазначити, що вони є документами внутрішнього користування, оскільки їх зміст полягає в тому, що працівники поліції інформують начальника ВП про правомірність дій працівників поліції щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення і відтак, не є належним доказом вини ОСОБА_1 у вчиненому.
Зміст вказаних вище доказів повністю підтверджується відеоматеріалами з відеореєстратора патрульної машини та нагрудного відеореєстратора інспектора поліції, які долучені до матеріалів провадження, містяться на диску (а.с.10,17) та не викликають сумнівів щодо події адміністративного правопорушення та перебігу обставин відмови водія від проходження огляду.
Так, згідно ч.2 ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного сп'яніння, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до статті 251 КУпАП, відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, суд дослідив відеозапис, де чітко зафіксована основна об'єктивна інформація в такому вигляді, як відбувалися події тоді - відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Частиною 1 статті 40 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дожнього руху.
Переглянувши матеріали відеофіксації, зокрема, на файлі №1 встановлено, як працівники поліції їдуть за автомобілем і подають звуковий сигнал про зупинку. Автомобіль зупиняється навпроти АЗС, працівник поліції підходить до водія, який сидить за кермом і просить надати посвідчення водія та реєстраційні документи. Водій вказує, що немає документів, вони знаходяться в магазині. Працівник поліції роз"яснює, що згідно Закону ведеться фото та відеофіксація. Працівник поліції запитує у водія ОСОБА_1 чому він не користується ременем безпеки та чому порушує ПДР України і водій вибачається та визнає, що дійсно порушив. Працівник поліції запитує у водія дату народження та повідомляє, що відносно нього буде винесена постанова за ч.1 ст. 126 КУпАП за те, що він керував транспортним засобом, не маючи при собі посвідчення водія відповідної категорії, водій дякує. Працівник поліції запитує ОСОБА_1 чи вживав спиртні напої, але він вказує, що не вживав. Працівник поліції з'ясовує у водія чи готовий він пройти тест на місці зупинки транспортного засобу за допомогою Алкотестера 6810 та пояснює, що він має право відмовитися. Водій з"ясовує чи включена камера і працівник поліції вказує, що включена. Водій заводить автомобіль, працівник поліції вказує, щоб він забрав руки від ключа. Працівник поліції просить вийти з автомобіля та повторно пропонує пройти тест на факт вживання алкоголю у зв'язку з тим, що у нього (водія) є різкий запах алкоголю з ротової порожнини, нечітка вимова слів, почервоніння шкірного покриву обличчя. Водій відмовляється і працівник поліції роз"яснює, що він має право відмовитися від проходження тесту на факт вживання алкогольних напоїв, однак може проїхати в найближчий лікувальний заклад. Водій теж відмовляється. Працівник поліції роз'яснює наслідки відмови: відмова прирівнюється до того, що він керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння і водій вказує, що розуміє. Працівник поліції повідомляє, що ОСОБА_1 відмовився від проходження тесту на місці зупинки та проїхати в найближчий лікувальний заклад та запитує повторно у водія чи він відмовляється, і останній вказує, що відмовляється. Працівник поліції вказує, що на нього буде складено постанову за ч.1 ст. 126 КУпАП та протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП за те що, він по вул. Д.Галицького в м.Болехів керував транспортним засобом та відмовився проходити тест на факт перебування в стані алкогольного сп'яніння та повідомляє, що автомобіль буде доставлено на стоянку в м.Долина, або водій має право передати керування іншій особі, яка доставить автомобіль по місцю його проживання. Працівник поліції запитує чи буде знайомитися ОСОБА_1 з матеріалами справи, з протоколом та чи буде отримувати протокол. Працівник поліції роз"яснює водію, що зараз будуть складено відносно нього матеріали, які він має підписати. Водій поводить себе агресивно, на вимогу працівника поліції включити аварійну світлову сигналізацію в зв"язку з його зупинкою не реагує.
На файлі №2 відображено, як ОСОБА_1 штовхає працівника поліції та вимагає, щоб повернули ключі від автомобіля його дружині. Працівник поліції просить ОСОБА_1 відійти на 1 метр, оскільки такі дії він розцінить як напад. ОСОБА_1 погрожує працівникам поліції та висловлюється в їх адресу нецензурними словами, працівник поліції просить припинити протиправні дії, а якщо він не припинить, то будуть застосовано спецзасоби. Водій розмахує руками, і далі веде себе агресивно, викрикує нецензурними словами. Працівник поліції роз'яснює ОСОБА_1 право на адвоката. ОСОБА_1 висловлюється нецензурними словами і працівник поліції просить, щоб не висловлювався так, а то буде притягнутий до адміністративної відповідальності. ОСОБА_1 ходить проїзною частиною дороги, де зупинилися автомобілі та перешкоджає руху, працівник поліції просить відійти з проїжджої частини дороги. Працівник поліції запитує чи розуміє він українську мову, роз'яснює право на адвоката, оскарження дій в суді, ОСОБА_1 висловлюється нецензурними словами. ОСОБА_1 поводить себе агресивно і працівник поліції вказує, щоб відійшов, оскільки від нього чути запах алкоголю.
На файлі №3-4 зафіксовано, як працівник поліції заповняє акт огляду на стан сп"яніння та постанову. Працівник поліції підходить до ОСОБА_1 і роз'яснює його права на ознайомлення, щодо подачі доказів та надання пояснень, право на перекладача та адвоката, а також зачитує ст. 63 Конституції України. Працівник поліції повідомляє ОСОБА_1 , шо на нього складено постанову за ч.1 ст. 126 КУпАП та зачитує її зміст, запитує чи буде отримувати копію та вказує, що його дії він розцінює як відмову. Інший працівник поліції вказує ОСОБА_1 , що на нього складено протокол і зачитує протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП, запитує чи буде отримувати копію, але водій не реагує. ОСОБА_1 погрожує працівникам поліції та обзиває нецензурними словами Працівник поліції вказує, що особа відмовляється від підписання протоколу та ознайомлення з матеріалами справи.
Отже, зі змісту відеозапису вбачається, що водію ОСОБА_1 , в якого працівник поліції встановив ознаки сп"яніння, було неодноразово запропоновано пройти огляд на визначення стану сп'яніння сертифікованим приладом Драгер та запропоновано проїхати до медичного закладу для проходження відповідного огляду, але водій ОСОБА_1 в категоричній формі відмовився, незважаючи на те, що йому роз"яснено наслідки ухилення від такого огляду та в його присутності складено та зачитано протокол за ч.1 ст.130 КУпАП, від підписання та отримання якого він категорично відмовився.
Підстав вважати відеозапис змонтованим немає і цей відеозапис є прямим і беззаперечним доказом винуватості ОСОБА_1 .
Зміст відеозапису не викликає сумнівів щодо події адміністративного правопорушення та перебігу обставин щодо відмови від проходження огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 .
Порушень з боку поліцейських, які б тягли за собою визнання доказів недопустимими, не вбачаться.
Слід звернути увагу на те, що правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, є закінченим з моменту відмови водія пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі, при цьому, водій транспортного засобу може відмовитись від проходження огляду на стан сп'яніння як до початку проведення такого огляду, так і під час його проведення.
Згідно диспозиції ч.1 ст. 130 КупАП, для настання адміністративної відповідальності не має значення причина відмови особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції за виключенням обставин, які встановлені ст.17 КУпАП.
Як слідує з доказів, які є в матеріалах справи, ОСОБА_1 на неодноразові пропозиції поліцейських не погоджувався, відмовився від проходження огляду, як на місці зупинки так і в лікувальному закладі, що правильно було розцінено працівниками поліції як відмова від проходження огляду та підстава для складення протоколу.
З матеріалів справи також встановлено, що вказані матеріали двічі поверталися на доопрацювання суддею Сметанюк В.М. згідно постанови від 27 травня 2022 року та 14 липня 2022 року з приводу того, що в протоколі невірно зазначена вулиця, на якій вчинено правопорушення: вказано Коновальця, а фактично, як вбачається з матеріалів відеофіксаціїї, автомобіль під керуванням ОСОБА_1 зупинений навпроти АЗС, яка знаходиться по вул. Д.Галицького в м.Болехів.
Оскільки виправлення в протоколі не допускається, то на виконання вказаних постанов, надано рапорт працівника поліції, з якого вбачається, що ним допущена описка в протоколі при написанні місця вчинення правопорушення - вулиці Коновальця в м.Болехові, так, як АЗС знаходиться по вул. Д. Галицького ( а.с.28).
Так, переглянувши матеріали відеофіксації, вбачається, що дійсно, автомобіль зупинений на вказаній вулиці в м.Болехові, де працівник поліції вказує ОСОБА_1 про те, що на нього буде складено постанову за ч.1 ст. 126 КУпАП та протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП з приводу керування ним транспортним засобом саме по вул. Д.Галицького в м.Болехів.
Тому неточності щодо зазначення вулиці в протоколі, не спростовують вчинення адміністративного правопорушення, не виправдовують дії ОСОБА_1 та носять суто технічний характер і ніяк не впливають на суть звинувачення у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, адже такий підхід був би проявом надмірного формалізму та істотно порушував основні принципи правовладдя, зокрема, невідворотності покарання за скоєне порушення, справедливості.
Не зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення яким саме приладом здійснювалася відеофіксація обставин відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку та складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не є суттєвим і не має своїм правовим наслідком визнання всіх долучених до протоколу про адміністративне правопорушення відеозаписів недопустимими.
Окрім того, з протоколу слід виключити звинувачення ОСОБА_1 з приводу не користування пасивним ременем безпеки, оскільки вказане не охоплються диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП, а є підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП.
У відповідності до п. 1.3 ПДР України, кожний учасник дорожнього руху зобов'язаний знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливим.
Порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху і ставиться у вину водію ОСОБА_1 та саме це порушення тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч.1 ст. 130 КУпАП.
Дослідивши сукупність доказів по справі, вважаю, що ними поза всяким розумним сумнівом доведено факт відмови особи, яка керувала транспортним засобом, ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, як на місці зупинки, так і в лікувальному закладі, а тому в його діях є склад адміністративного правопорушенння, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Такі дії тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Встановлено, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія 30.01.2008р. ( а.с.67).
Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 , суд згідно вимог ст. 23,33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Тому з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 496.20 грн.
На підставі викладеного, ч.1 ст.130 КУпАП та керуючись ст. 283,284 КУпАП,-
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в сумі 496 (чотириста дев'яносто шість) грн. 20 коп.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, протягом десяти днів з дня винесення постанови до Івано-Франківського апеляційного суду через Болехівський міський суд.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя Головенко О.С.