ЄУН193/496/20
Провадження №1-кп/193/13/22
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
УХВАЛА
23 грудня 2022 року смт.Софіївка
Софіївський районний суд Дніпропетровської області в складі:
судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 з участю прокурора ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Софіївка клопотання прокурора Софіївського відділу Криворізької східної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 по кримінальному провадженню №12022041580000018 від 24.01.2022 р внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за ч. 3 ст. 185 КК України,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Софіївського районного суду Дніпропетровської області перебувають матеріали об'єднаного кримінального провадження №12022040580000076 від 08 березня 2020, по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 185 КК України.
26.01.2022 Софіївським районним судом задоволено клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді - тримання під вартою.
12.07.2022 ухвалою суду строк тримання під вартою ОСОБА_4 продовжено на 60 діб до 09.09.2022.
08.09.2022 ухвалою суду строк тримання під вартою ОСОБА_4 продовжено на 60 діб до 06.11.2022.
04.11.2022 ухвалою суду строк тримання під вартою ОСОБА_4 продовжено на 60 діб до 02.01.2023.
23.12.2022 року прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. В обгрунтування клопотання, прокурор вказує, що обвинувачений ОСОБА_4 схильний до систематичного вчинення кримінальних правопорушень проти власності, за що неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, на шлях виправлення не став.
Так, відповідно до вироку Софіївського районного суду в Дніпропетровській області від 21.11.2019, ОСОБА_4 засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначено покарання у вигляді 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України, від відбування покарання звільнено з випробовуванням та встановлено іспитовий строк 1 рік.
Крім того, ОСОБА_4 , обвинувачений за ч.3 ст.185 КК України, ухвалою суду від 29.09.2020 вже був оголошений в розшук, оскільки переховувався від суду.
ОСОБА_4 , характеризується негативно, як особа, яка схильна до вживання алкогольних напоїв, за місцем реєстрації не проживає, постійного місця проживання не має, не одружений, не має постійного заробітку та офіційно не працевлаштований.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив задовольнити.
Заслухавши прокурора, суд дійшов таких висновків.
Розглянувши матеріали клопотання, вислухавши думку прокурора, дослідивши матеріали поданого клопотання та матеріали кримінального провадження, суддя приходить до таких висновків.
У відповідності до ст. 176 КПК України, одним із видів запобіжних заходів є тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за десять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Зі змісту ст. 197 КПК України вбачається, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. У строк тримання під вартою включається час перебування особи в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи. У разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Європейський суд з прав людини підкреслює, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Наведені прокурором обставини свідчать, що заявлений ризик та суспільна небезпека особи обвинуваченого не зменшились і виправдовують продовження його тримання під вартою. Прокурор обґрунтовано звернувся з клопотанням про продовження застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Обставини, зазначені у клопотанні, виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою. Відсутні передумови для застосування обвинуваченому менш суворого виду запобіжного заходу.
Не зменшились і ризики неналежної процесуальної поведінки з боку обвинуваченого, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, суспільну важливість об'єктів посягання, характер та обставини протиправних дій, в яких він підозрюється.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першої статті 177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтована підозра стосовно ОСОБА_4 у вчиненні інкрімінованого йому злочину підтверджується доданими до клопотання та оглянутими в судовому засіданні доказами, зокрема: протоколами огляду місця події від 24.01.2022, огляду предмету від 25.01.2022, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_5 та розпискою останнього про отримання викраденої раніше у нього кутової шліфувальної машинки «Дніпро М», та висновком експерта № 315/22 від 25.01.2022 про вартість вищевказаного електроінструменту на момент викрадення у розмірі 1214,40 грн.
Згідно абз 1 п. 1 листа Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» № 511-550/0/4-13 від 04.04.2013 року, вирішуючи питання про застосування, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя, суд щоразу зобов'язаний зокрема - враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ); зважати, що тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені у ст. 177 КПК України. При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України"). Вказані вимоги судом були дотримані та в судовому засіданні розглянуті інші види запобіжних заходів, які не знайшли обгрунтованого підтвердження для їх застосування.
Враховуючи зазначене, суддя вважає, що тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Приймаючи до уваги обставини справи, суд схиляється та приймає за дійсні доводи про те, що застосування до обвинуваченого більш м'яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою, оскільки вони не будуть слугувати забезпеченню виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також не зможе запобігти спробам обвинуваченого переховуватись від органів досудового розслідування та суду, запобігти спробам обвинуваченого незаконно впливати на свідків та потерпілого, вчиняти інші кримінальні правопорушення.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України. Суд вважає, що з урахуванням особи обвинуваченого, який характеризується негативно, як особа, яка схильна до вживання алкогольних напоїв, за місцем реєстрації не проживає, постійного місця проживання не має, не одружений, не має постійного заробітку та офіційно не працевлаштований, що свідчить про те, що його соціальні зв'язки дуже слабкі, не має осіб, які б могли уберегти останнього від вчинення кримінальних правопорушень, а також існують ризики передбачені ст. 177 ч.1 КПК України, а саме, що обвинувачений може переховуватися від суду , вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків.
Зважаючи на викладене, суд вважає, що доцільним є продовження строку тримання під вартою в межах 60 днів.
На підставі викладеного та керуючись ст.176-178, 183,193-194, 196-197, 369-372 КПК України, слідчий суддя
УХВАЛИВ:
Клопотання прокурора Софіївського відділу Криворізької східної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 по кримінальному провадженню №12022041580000018 від 24.01.2022 р внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за ч. 3 ст. 185 КК України - задовольнити.
Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів, тобто до 20 лютого 2023 року включно.
Копію ухвали направити для виконання в частині застосування запобіжного заходу начальнику Державної установи "Криворізька установа виконання покарань" (№3) .
На ухвалу може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду в п'ятиденний строк з часу її оголошення.
Суддя ОСОБА_1