Справа № 2-а-55 10
17 серпня 2010 року
Борщівський районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого Денисової Т.С.
за участю секретаря Тимківа Б.М.
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Борщеві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Бородянського взводу ДПС ДАІ ГУ УМВС України в Київській області Романченка Віталія Володимировича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження в адміністративній справі,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора ДПС Бородянського взводу ДПС ДАІ ГУ УМВС України в Київській області Романченка В.В. про скасування постанови останнього від 17 червня 2010 року серії АІ № 287951 про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 255 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, та закриття провадження в адміністративній справі. Вказав, що згідно зазначеної постанови він 17 червня 2010 року в 13.03 год. на 53 км автодороги Київ-Чоп, керуючи автомобілем марки ДЕО-сенс реєстраційний НОМЕР_1, в зоні дії дорожнього знаку 5.45 перевищив швидкість руху на 26 км та рухався із швидкістю 86 кмгод. Однак зазначеного правопорушення він не вчиняв. На вказаній у протоколі ділянці дороги вів автомобіль із швидкістю 60-65 кмгод. та рухався в потоці легкових автомашин. Відповідач, зупинивши саме його, пред»явив покажчик приладу «Візир», на якому значилась цифра 086 кмгод., однак на його заперечення так і не довів, що приладом зафіксована швидкість саме його автомобіля, а не будь-якого з потоку. Вважає дії працівника ДАІ незаконними і такими, що суперечать нормам діючого законодавства, а саму постанову такою, що не обґрунтована достатніми і незаперечними доказами.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав повністю, та вказав, що дійсно 17 червня 2010 року у зазначений час їхав автомобілем ДЕО-сенс реєстраційний НОМЕР_1 разом із працівниками Борщівського агротехнічного коледжу на виставку. На вказаній у протоколі ділянці дороги він вів автомобіль у потоці інших транспортних засобів по крайній правій смузі руху, а дорога там мати три смуги в одному напрямку. Швидкість не була більшою 65 кмгод. З усього потоку машин, інспектор наказав жестом зупинитися саме йому. Він вийшов з салону автомобіля і пройшов до працівників ДАІ. Останні пред»явили йому прилад «Візир», на якому було зображено як його автомобіль так і кілька інших, що рухалися в попутному і зустрічному напрямках, а також значилася швидкість 086 кмгод. Він заперечив відповідачу, вказав, що розуміє дію приладу «Візир», а тому не погоджується, що швидкість зафіксована приладом належить саме його автомобілю. Він швидкості не перевищував, так як не мав навіть можливості це зробити. Відповідач не пред»явив йому документів на прилад, не захотів вислухати пояснень його свідків і взяти до уваги його заперечення, виніс постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності. Такі дії відповідача вважає незаконними, упередженими, а тому просить постанову скасувати.
Відповідач Романченко В.В. - інспектор ДПС Бородянського взводу ДПС ДАІ ГУ УМВС України в Київській області в зал судового засідання не прибув, про час та місце слухання справи належним чином повідомлений, причини неявки суду не повідомив.
Від Бородянського взводу ДПС при УДАІ ГУМВС України в Київській області надійшло письмове заперечення, в якому зазначено, що відповідач позов не визнає, вважає дії інспектора ДАІ правомірними та додали фотоіллюстрацію.
Свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснили, що 17 червня 2010 року, будучи пасажирами автомобіля під керування позивача, підтверджують, що останній вів автомобіль на зазначеній в протоколі ділянці дороги в потоці інших легкових автомобілів по крайньому правому узбіччі, з швидкістю 60-65 кмгод. З загального потоку наказали жестом зупинитися саме позивачу. Їх як очевидців на місці зупинки не опитували.
Заслухавши пояснення позивача, свідків, враховуючи заперечення відповідача, дослідивши письмові докази по справі суд вважає, що позов слід задовольнити виходячи з наступного.
З копії постанови серії АІ№287951 вбачається, що інспектор ДПС Романченко В.В. 17 червня 2010 року на 53 км автодороги Київ-Чоп розглянув матеріали про адміністративне правопорушення і встановив, що 17 червня 2010 року в 13.03 год. ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом ДЕО-сенс реєстраційний номер НОМЕР_3 на 53 км автодороги Київ-Чоп рухався із швидкістю 86 кмгод, перевищив швидкість в зоні дії дорожнього знаку 5.45 на 26 кмгод., швидкість вимірювалась приладом «Візир» 0812482. Враховуючи, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, та керуючись положеннями ст.14-1, ч.5,6 ст.258, ст.283 КУпАП, постановив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу 255 грн.
В заяві позивач ОСОБА_1 просить постанову інспектора ДАІ щодо нього скасувати і справу провадженням закрити, посилаючись на те, що вона є незаконною, оскільки інспектор повно та всебічно не дослідив всі матеріали справи, не врахував доводи по справі і в результаті не дав їм належної оцінки.
В порушення вимог ст.ст.245,252 КУпАП інспектором ДАІ не було вжито всіх заходів, передбачених законом для всебічного, повного і об»єктивного з»ясування обставин справи.
На обґрунтування свого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, інспектор ДАІ не зіслався на жоден доказ.
Також відповідач не дав належної оцінки протоколу про адміністративне правопорушення серії АІ № 338605.
Як свідчить зміст протоколу, підставою для зупинки та оформлення протоколу стало порушення ОСОБА_1 вимог п.12.4 ПДРУ.
Зокрема зазначений пункт ПДРУ дозволяє рух транспортних засобів у населених пунктах із швидкістю не більше 60 кмгод.
Як вбачається з матеріалів справи протокол був складений лише на підставі безпосередніх спостережень працівника ДАІ та даних приладу «Візир», з якими не погодився при оформленні протоколу ОСОБА_1 і в даний час ним оспорюються.
До матеріалів не долучено докази перебування інспектора Романченка В.В. при виконанні посадових обов»язків, на якому маршруті, чи мав право він фіксувати швидкість з допомогою приладу «Візир» і де саме було встановлено цей прилад.
Відповідно до ч.1 ст.122 КУпАП до адміністративної відповідальності притягується особа, яка перевищила встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів більш як на 20 кмгод.
Як пояснив ОСОБА_1 відповідачу при оформленні протоколу та в судовому засіданні, він не перевищував швидкість і не міг цього зробити, оскільки вів автомобіль у потоці машин по крайній правій смузі руху.
На фотоілюстрації представленій суду із письмовим запереченням зафіксовано два автомобілі, що рухаються в протилежних напрямках, номерні знаки автомашин не проглядаються, відсутні ознаки ділянки дороги в межах населеного пункту чи наявність дорожнього знаку 5.45.
З того ж протоколу вбачається, що інспектор вже долучив до нього постанову, в якій пізніше вказує, що розглядається протокол, і це свідчить про упередженість з боку посадової особи.
Постанова про визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення має бути обгрунтована достатніми і незаперечними доказами (сукупність даних протоколу про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягується до відповідальності, свідків, висновки експерта, речові докази тощо).
При розгляді справи в порушення ст.ст.252,279,280 КУпАП відповідачем не досліджено жодні докази, які б підтверджували висновок інспектора про вину ОСОБА_1, навіть не має посилання на адміністративний протокол, не досліджено обставини, на які посилався порушник, не опитано очевидців даного порушення, не забезпечено право користуватися юридичною допомогою адвоката.
В постанові не зазначено нормативного акту, за порушення якого особа притягується до адміністративної відповідальності. Не оговорено в постанові і рішення щодо притягнення ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП, як це зазначено в протоколі.
Отже, судом встановлено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідач - інспектор ДПС Романченко В.В. порушив права позивача, як особи, що притягується до адміністративної відповідальності, передбачені ст.268 КУпАП, не виконав вимог ст.ст.245, 246, 247, 251 та 252 КУпАП, не дотримався вимог ст.ст.279,280,283 КУпАП.
За обставин, викладених вище, суд також вважає, що при винесені постанови відповідачем не було встановлено і доведено вину ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, а саме у перевищенні швидкості руху автомобіля, а тому в його діях відсутній склад цього адміністративного правопорушення і провадження в справі слід закрити.
На підставі викладено, а також ст.ст.9, 122ч.2, 245, 246, 247ч.1 п.1, 251, 268, 279, 280 КУпАП, керуючись ст.ст.288, 293 КУпАП, ст.ст.2, 6, 7, 11, 17, 71, 104, 159-162, 167 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Постанову інспектора ДПС Бородянського взводу ДПС ДАІ ГУ УМВС України в Київській області Романченка Віталія Володимировича від 17 червня 2010 року АІ №287951 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, ОСОБА_1 та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 255 грн., скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційну скаргу може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення через Борщівський районний суд до Львівського апеляційного адміністративного суду, а для відповідача протягом також ж строку з дня отримання копії постанови.
Головуючий: підпис
З оригіналом згідно.
Примітка: Постанова не набрала законної сили.
Суддя Борщівського районного суду Денисова Т.С.