Справа № 2-365/10
10 серпня 2010 року. м. Острог
Острозький районний суд Рівненської області
в складі : головуючого судді Назарука В.А.
при секретарі Захарчук І.В.
з участю
представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2
представника відповідача Межиріцької сільської ради Губернюка М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Межиріцької сільської ради Острозького району про визнання права власності на майно
в Острозький районний суд з позовом до Межиріцької сільської ради про визнання права власності на садибний житловий будинок з надвірними будівлями звернувся ОСОБА_1, мотивуючи свою заяву тим, що у власності його батька перебував житловий будинок з надвірними будівлями, який розташований в АДРЕСА_1 і він, як спадкоємець батька має право власності на зазначене майно, а реалізувати його не може, так як за життя його батько ОСОБА_5 не зареєстрував за собою право власності на будинковолодіння в Рівненському ОБТІ та не виготовив свідоцтво про право власності на нього, що неможливо зробити зараз в зв'язку з його смертю. В подальшому позовні вимоги зменшив та просить визнати за ним право власності на ѕ частки зазначеного житлового будинку з надвірними будівлями.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав і просить суд визнати за ним, як спадкоємцем ОСОБА_5 право приватної власності на Ѕ частку садибного житлового будинку з надвірними будівлями, який розташований в АДРЕСА_1 та на право власності на Ѕ частку зазначеного будинку за собою, як членом колгоспного двору. Пояснив, що його сім'ї належав житловий будинок з надвірними будівлями, який знаходиться в АДРЕСА_1 і зазначений будинок відносився до колгоспного двору, право на майно якого мали він, його мати ОСОБА_6, баба ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та батько ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2. Оскільки його батько після смерті ОСОБА_7 успадкував її частку, а мати відмовилась від спадщини після його смерті на користь позивача, то просить визнати за собою право власності, оскільки ОСОБА_7 та ОСОБА_5 померли не зареєструвавши за собою право власності на будинковолодіння в Рівненському ОБТІ та не виготовивши свідоцтво про право власності на нього, а він як спадкоємець батька не може реалізувати свого права на спадщину в зв'язку з тим, що Межиріцька сільська рада не може видати на їх ім'я свідоцтва про право власності.
Представник Межиріцької сільської ради Острозького району в судовому засіданні позов визнав, повністю підтвердив пояснення позивача та пояснив, що зазначене будинковолодіння відносилось до типу колгоспного двору і станом на квітень 1991 року його членами були позивач, його баба, батько і мати, які там проживали.
Суд, вислухавши позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов про визнання права власності на ѕ частки житлового будинку з надвірними будівлями доведений і підлягає задоволенню.
В судовому засіданні встановлено, що будинок з господарськими будівлями, який розташований в АДРЕСА_1 станом на 15 квітня 1991 року відносився до типу колгоспного двору.
Зазначене вбачається з довідки Межиріцької сільської ради відповідно до якої згідно погосподарської книги №8 Межиріцької сільської ради з 1991-1995 роки (особовий рахунок № 354 ) господарство в АДРЕСА_1 на 14.04.1991 року рахувалось як колгоспний двір.
Відповідно до довідки Межиріцької сільської ради встановлено, що станом на 14.04.1991 року в зазначеному господарстві були зареєстровані ОСОБА_7 - голова господарства та члени домогосподарства: ОСОБА_5 - син, ОСОБА_6 - невістка, ОСОБА_1 - онук.
Оскільки до правовідносин, які виникли до моменту введення в дію Закону України "Про власність" необхідно застосовувати діюче на той час законодавство, то при вирішенні питання про власність колгоспного двору необхідно керуватись нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Відповідно до ст.. 123 ЦК УРСР розмір частки члена двору встановлюється з рівності часток усіх членів двору, а отже станом на 15.04.1991 року ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_1 в рівних частках належав житловий будинок з надвірними будівлями в АДРЕСА_1.
З матеріалів справи вбачається, що позивач був членом колгоспного двору і не втратив такого права, а тому за ним слід визнати право власності на ј частку садибного житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями, які знаходяться в АДРЕСА_1 Острозького району Рівненської області.
Зі свідоцтва про смерть встановлено, що ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, а отже належне їй майно, за правилами ст.. 549 ЦК України ( в редакції 1963 року ) успадкував ОСОБА_5 - її син, який після смерті матері фактично прийняв спадщину, так як проживав з нею в одному будинку.
При цьому, суд враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
В судовому засіданні встановлено, що у власності ОСОБА_5 перебувала Ѕ частка житлового будинку з надвірними будівлями, які розташовані в АДРЕСА_1.
Зі свідоцтва про смерть від 01.11.2008 року НОМЕР_1 встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер.
Зі спадкової справи Острозької районної державної нотаріальної контори встановлено, що після смерті останнього його дружина ОСОБА_6 відмовилась від спадщини на користь ОСОБА_1
Одночасно з заяви останнього до нотаріальної контори встановлено, що в період строку на прийняття спадщини він спадщину прийняв.
Відповідно до свідоцтв про право на спадщину за законом, виданих Острозькою районною державною нотаріальною конторою встановлено, що позивач успадкував належне ОСОБА_5 майно: грошові заощадження, земельну ділянку та майновий пай.
Як вбачається із довідки КП "Рівненське ОБТІ" житловий будинок в АДРЕСА_1 в БТІ не зареєстрований.
Позивач звертався до відповідача з заявою про оформлення права власності на будинок, однак йому було відмовлено.
Оскільки відповідно до ч. 4 ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті, а відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 346 ЦК України право власності припиняється зі смертю власника, що перешкоджає реєстрації за ОСОБА_5 та ОСОБА_7 в Рівненському ОБТІ права власності на майно, та враховуючи , що відповідно до норм ст.. 1216 ЦК України ОСОБА_1 має право на спадщину після смерті його батька ОСОБА_5, то за ним як спадкоємцем за законом слід визнати право приватної власності на Ѕ частку садибного житлового будинку з надвірними будівлями, які знаходяться в АДРЕСА_1, а всього на ѕ частки.
Разом з тим, за правилами ст.. 83 ЦПК України слід повернути переплачений судовий збір.
На підставі ст.. 25 п. 4, 328, 346 ч.1 п. 11, 328, 1216, 1268 ЦК України , ст.. 123 ЦК УРСР, Закону України "Про власність", керуючись ст. 10, 57, 62, 130, 212 ЦПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на ѕ частки садибного житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями, які знаходяться в АДРЕСА_1 Острозького району Рівненської області.
Повернути ОСОБА_1 167 грн. 50 коп. судового збору, сплаченого ним при зверненні до суду з позовною заявою про визнання права власності на нерухоме майно.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Острозький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя
Назарук В.А.