УХВАЛА
29 грудня 2022 року
м. Київ
справа №420/15121/21
адміністративне провадження №К/990/5613/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Мартинюк Н.М.,
розглянувши клопотання Державного бюро розслідувань про зупинення провадження у справі №420/15121/21
за позовом ОСОБА_1 до виконуючого обов'язки директора Державного бюро розслідувань Сухачова Олексія Олександровича, Державного бюро розслідувань, директора територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві Титора Дмитра Павловича, територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві про визнання протиправними дії, бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою адвоката Єрмолатіна Віктора Івановича - представника ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2021 року, та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2022 року,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із позовом до виконуючого обов'язки директора Державного бюро розслідувань Сухачова Олексія Олександровича, Державного бюро розслідувань, директора територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві Титора Дмитра Павловича, територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, в якому просив:
визнати протиправними дії виконуючого обов'язки директора Державного бюро розслідувань Сухачова Олексія Олександровича щодо видання наказу від 29 червня 2021 року №373 в частині віднесення до службової інформації у пункті 1.3. Переліку відомостей, що становлять службову інформацію у центральному апараті та територіальних управліннях Державного бюро розслідувань відомостей щодо проходження служби особами рядового і начальницького складу органу Державного бюро розслідувань (призначення, переведення, звільнення тощо);
визнати незаконним пункт 1.3. Переліку відомостей, що становлять службову інформацію у центральному апараті та територіальних управліннях Державного бюро розслідувань, затвердженого наказом виконуючого обов'язки директора Державного бюро розслідувань Сухачова Олексія Олександровича від 29 червня 2021 року №373;
зобов'язати Державне бюро розслідувань вилучити пункт 1.3. з Переліку відомостей, що становлять службову інформацію у центральному апараті та територіальних управліннях Державного бюро розслідувань, затвердженого наказом виконуючого обов'язки директора Державного бюро розслідувань Сухачова Олексія Олександровича від 29 червня 2021 року №373;
визнати протиправною бездiяльнiсть директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві Титора Дмитра Павловича по вiдмові у наданні публічної інформації на запит на інформацію позивача від 15 серпня 2021 року про надання копії розпорядчого акту про призначення на посаду заступника директора ТУ ДБР у м. Миколаєві Іллящука Д.Г.;
зобов'язати Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у мiстi Миколаєві, надати копію розпорядчого акту про призначення на посаду заступника директора ТУ ДБР у м. Миколаєві Іллящука Дениса Георгійовича .
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2021 року, залишеною без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2022 року, позовну заяву залишено без розгляду в частині таких позовних вимог:
визнання протиправними дії виконуючого обов'язки директора Державного бюро розслідувань Сухачова Олексія Олександровича щодо видання наказу від 29 червня 2021 року №373 щодо віднесення до службової інформації у пункті 1.3. Переліку відомостей, що становлять службову інформацію у центральному апараті та територіальних управліннях Державного бюро розслідувань відомостей щодо проходження служби особами рядового і начальницького складу органу Державного бюро розслідувань (призначення, переведення, звільнення тощо);
визнання незаконним пункту 1.3. Переліку відомостей, що становлять службову інформацію у центральному апараті та територіальних управліннях Державного бюро розслідувань, затвердженого наказом виконуючого обов'язки директора Державного бюро розслідувань Сухачова Олексія Олександровича від 29 червня 2021 року №373;
зобов'язання Державне бюро розслідувань вилучити пункт 1.3. з Переліку відомостей, що становлять службову інформацію у центральному апараті та територіальних управліннях Державного бюро розслідувань, затвердженого наказом виконуючого обов'язки директора Державного бюро розслідувань Сухачова Олексія Олександровича від 29 червня 2021 року №373.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2021 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2022 року, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
11 лютого 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга адвоката Єрмолатіна Віктора Івановича - представника ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2021 року, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2021 року та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2022 року у справі №420/15121/21.
Ухвалою Верховного Суду від 12 квітня 2022 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою адвоката Єрмолатіна Віктора Івановича - представника ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2022 року у справі №420/15121/21.
Іншою ухвалою Верховного Суду від 12 квітня 2022 року відкрито касаційне провадження за скаргою адвоката Єрмолатіна Віктора Івановича - представника ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2022 року у справі №420/15121/21.
19 квітня 2022 року до Верховного Суду від Державного бюро розслідувань надійшло клопотання, в якому відповідач просить зупинити розгляд цієї справи до усунення обставин, які зумовили введення Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 воєнного стану.
В обґрунтування заявленого клопотання представник відповідача зазначає, що касатором подано до органів Державного бюро розслідувань більше п'ятдесяти запитів на інформацію, які у переважній більшості стосуються отримання персональних даних щодо співробітників органів ДБР; як наслідком скаржником подано понад сорок майже аналогічних за змістом позовів, звертаючись із якими допускаються грубе порушення вимог КАС України та інших законів України. Заявник звертає увагу, що ухвалами Одеського окружного адміністративного суду деякі позови залишено без розгляду, при чому суд доходив висновку про наявність у діях ОСОБА_1 ознак зловживання процесуальними правами.
Відповідач вказує, що процесуальні документи та запити від імені позивача продовжують надходити на адресу ДБР та суддів незважаючи на розпочату на території України війну та необхідності відсічі агресії росії.
Окрім іншого, представник відповідача вказує, що у сукупності дій ОСОБА_1 в умовах воєнного стану створюються ним штучні навантаження на роботу судів, співробітники яких здійснюють свої повноваження в умовах небезпечних для життя та здоров'я, в той час, колі дії позивача направлені не на захист порушених прав, а лише для задоволення власних потреб щодо самого процесу судочинства.
Із вказаних обставин, беручи до уваги принциповість справи і бажання Державного бюро розслідувань надати свої заяви по суті спору та інші процесуальні документи, представник відповідача вважає, що існують підстави для зупинення розгляду даної справи до усунення обставин, які в умовах воєнної агресії росії проти України зумовлюють загрозу життю, здоров'ю та безпеці учасників справи, суддів та працівників апарату суду.
Підстави для зупинення провадження визначені у статті 236 КАС України. Так, частина 1 вказаної статті передбачає, що суд зупиняє провадження у справі в разі:
1) смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи, ліквідації суб'єкта владних повноважень, іншого органу, а також злиття, приєднання, поділу, перетворення юридичної особи, які були стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво, - до встановлення правонаступника;
2) необхідності призначення або заміни законного представника сторони чи третьої особи - до вступу у справу законного представника;
3) об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду;
4) звернення обох сторін з клопотанням про надання їм часу для примирення, у тому числі шляхом медіації, - до закінчення строку, про який сторони заявили у клопотанні;
5) перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції;
6) прийняття рішення про врегулювання спору за участю судді - до припинення врегулювання спору за участю судді.
Відповідно до частини 2 статті 236 КАС України Суд має право зупинити провадження у справі в разі: 1) захворювання учасника справи, підтвердженого медичною довідкою, що перешкоджає прибуттю до суду, якщо його особиста участь буде визнана судом обов'язковою, - до одужання; 2) знаходження учасника справи у довгостроковому відрядженні, якщо його особиста участь буде визнана судом обов'язковою, - до повернення з відрядження; 3) перебування учасника справи на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі - до припинення перебування на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі; 4) призначення судом експертизи - до одержання її результатів; 5) перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції; 6) направлення судового доручення щодо збирання доказів - до надходження ухвали суду, який виконував доручення, про виконання доручення або неможливість виконання доручення; 7) звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави - до надходження відповіді від іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави на судове доручення про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів; 9) розгляду типової справи і оприлюднення повідомлення Верховного Суду про відкриття провадження у зразковій справі - до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі; 10) постановлення ухвали про тимчасове вилучення доказів державним виконавцем для дослідження судом - до закінчення виконавчого провадження з вилучення доказів для дослідження судом.
Вирішуючи питання про можливість задоволення заявленого клопотання, колегія суддів звертає увагу на те, що дана справа до розгляду у порядку письмового провадження чи у відкрите судове засідання із викликом (повідомленням) учасників справи, призначена не була.
Слід зазначити, що Верховним Судом створено учасникам процесу у даній справі належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, в яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в касаційній скарзі, запереченні на касаційну скаргу не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Враховуючи наведене, зазначені відповідачем доводи у клопотанні, в розумінні наведених законодавчих приписів та висновків, не зумовлюють необхідності зупинення провадження у цій справі.
Таким чином клопотання Державного бюро розслідувань про зупинення провадження у справі №420/15121/21 задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 248, 236 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити Державному бюро розслідувань у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі №420/15121/21.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
..................................
..................................
..................................
А.В. Жук
Н.М. Мартинюк,
Ж.М. Мельник-Томенко,
Судді Верховного Суду