УХВАЛА
29 грудня 2022 року
м. Київ
справа №640/17351/19
адміністративне провадження № К/9901/40090/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Губської О.А., Мартинюк Н.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяви ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Верховного Суду від 06 жовтня 2022 року у справі №640/17351/19 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва, треті особи: ОСОБА_2 , Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури України про визнання протиправним та скасування рішення.
I. УСТАНОВИВ
1. Постановою Верховного Суду від 06 жовтня 2022 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відмовлено. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про постановлення окремих ухвал на адресу Генерального прокурора України та Вищої ради правосуддя відмовлено. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2021 року - без змін.
2. Ухвалами Верховного Суду від 27 жовтня, 03 листопада, 01 грудня, 14 грудня 2022 року відмовлено у задоволенні заяв ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року та постанови Верховного Суду від 06 жовтня 2022 року у справі №640/17351/19.
3. Ухвалами Верховного Суду від 03 листопада та 14 грудня 2022 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки в постанові Верховного Суду від 06 жовтня 2022 року у справі №640/17351/19.
4. Ухвалою Верховного Суду від 01 грудня 2022 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 640/17351/19.
5. 19 грудня 2022 року ОСОБА_1 звернувся з заявами про роз'яснення пункту 46 постанови Верховного Суду від 06 жовтня 2022 року.
6. Відповідно до частини першої, другої статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
7. Роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли судом не дотримані вимоги ясності, визначеності рішення.
8. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
9. Роз'ясненню підлягає судове рішення, яким суд розв'язав спір по суті, тобто якщо воно впливає на права, обов'язки та інтереси учасників спірних правовідносин. Під роз'яснення підпадає винятково рішення, яке підлягає виконанню, й без такого роз'яснення його важко виконати або існує велика ймовірність його неправильного виконання.
10. У своїх заявах ОСОБА_1 просив роз'яснити:
- як слід розглядати той факт, що твердження пункту 46 постанови Верховного Суду від 06 жовтня 2022 року про те, що частина перша статті 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлює право адвоката та/або особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, оскаржити рішення у дисциплінарній справі або до суду, або до ВКДКА, а також право оскаржити рішення у дисциплінарній справі чи до суду, чи до ВКДКА, не відповідає та суперечить змісту/тексту норми частини першої статті 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;
- як, з урахуванням викладеного, слід розуміти твердження ухвали про те, що зазначені позивачем доводи (про факт того, що твердження пункту 46 постанови Верховного Суду від 06 жовтня 2022 року про те, що частина перша статті 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлює право адвоката та/або особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, оскаржити рішення у дисциплінарній справі або до суду, або до ВКДКА, а також право оскаржити рішення у дисциплінарній справі чи до суду, чи до ВКДКА, не відповідає та суперечить змісту/тексту норми частини першої статті 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»), не свідчать про наявність у вказаному судовому рішенні описок, виправлення яких може бути здійснено в порядку, передбаченому статтею 253 КАС України;
- про яку «альтернативу оскарження» йдеться у твердженні пункту 46 постанови Верховного Суду від 06 жовтня 2022 року;
- як слід розуміти твердження пункту 46 постанови Верховного Суду від 06 жовтня 2022 року в частині того, що частиною першою статті 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» надано «альтернативу оскарження» - чи до суду, чи до ВКДКА, без звернення до суду.
11. Вивчивши заяви про роз'яснення судового рішення та їх вимоги, Верховний Суд зазначає таке.
12. У постанові Верховного Суду від 06 жовтня 2022 року наведено мотиви, за якими колегія суддів дійшла відповідних висновків.
13. Зокрема, у пункті 46 постанови Верховного Суду від 06 жовтня 2022 року проаналізовано положення частини першої статті 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з урахуванням висловленої у постанові Верховного Суду від 31 січня 2020 року у справі №640/3026/19 правової позиції.
14. Слід зазначити про те, що позивач не вперше звертається з заявою про роз'яснення пункту 46 постанови Верховного Суду від 06 жовтня 2022 року. Так, у заяві від 30 листопада 2022 року позивач вже просив роз'яснити цей пункт, вказуючи на невідповідність чинному законодавству зроблених Верховним Судом висновків. Ухвалою Верховного Суду від 14 грудня 2022 року відмовлено ОСОБА_1 в роз'ясненні постанови Верховного Суду від 06 жовтня 2022 року з огляду на те, що особиста незгода скаржника з прийнятим рішенням не може бути підставою для його роз'яснення. Прохання позивача роз'яснити пункти постанови Верховного Суду та визначення, застосовані у ній, свідчать про незгоду з мотивацією судового рішення.
15. Механізм, визначений статтею 254 КАС України, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть це судове рішення оскаржити, якщо таке право надане КАС України.
Керуючись статтею 254 КАС України, Верховний Суд,
УХВАЛИВ:
Відмовити ОСОБА_1 в роз'ясненні пункту 46 постанови Верховного Суду від 06 жовтня 2022 року у справі №640/17351/19 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва, треті особи: ОСОБА_2 , Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури України про визнання протиправним та скасування рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
М.В. Білак
О.А. Губська
Н.М. Мартинюк,
Судді Верховного Суду