ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 грудня 2022 року м. Черкаси Справа № 925/886/22
Господарський суд Черкаської області у складі судді Гладуна А.І., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справу за позовом Уманського комунального підприємства "Уманьтеплокомуненерго" до Приватного акціонерного товариства "УМАНЬФЕРММАШ" про стягнення 165202,68 грн.
Позиції учасників справи, процесуальні дії суду та учасників у справі.
Уманське комунальне підприємство "Уманьтеплокомуненерго" (ідентифікаційний код 02082675, адреса місцезнаходження: 20300, Черкаська область, м. Умань, вул. Тищика, буд. 12а) звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "УМАНЬФЕРММАШ" (ідентифікаційний код 05765888, адреса місцезнаходження: 20301, Черкаська область, м. Умань, вул. Енергетична, буд. 21Д) про стягнення 165202,68 грн заборгованості за спожиту теплову енергію. У позові позивач просив стягнути з відповідача понесені судові витрати на сплату судового збору у розмірі 2481 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач стверджує, що сторони уклали договір про надання послуги з постачання теплової енергії №66 від 26.10.2021. На виконання умов договору позивач протягом жовтня 2021 року - квітня 2022 року надав відповідачу послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення житлової площі гуртожитку №1 по АДРЕСА_1 . За період з 01.11.2021 по 31.07.2022 відповідач за спожиті послуги з постачання теплової енергії у розмірі 165202,68 грн не сплатив. Тому позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 165202,68 грн заборгованості за спожиту теплову енергію.
12.09.2022 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №925/886/22. Справу вирішив розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Ухвалу суду від 12.09.2022 надіслано учасникам справи: позивачу - рекомендованим листом і електронною поштою, відповідачу - рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою місцезнаходження, який відповідачу не вручено та повернуто на адресу суду з довідкою АТ "Укрпошта": "за відсутністю адресата за вказаною адресою" (а. с. 42-46, 48-51), та електронною поштою, який 13.09.2022 відповідач отримав (а. с. 41).
12.09.2022 суд з метою забезпечення прав відповідача Приватного акціонерного товариства "УМАНЬФЕРММАШ" бути поінформованим про розгляд справи №925/886/22 за його участю оприлюднив інформацію на офіційній сторінці Господарського суду Черкаської області веб-порталу судової влади у мережі Інтернет (а. с. 40).
Правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався.
Відповідно до частини 1 та 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Дослідивши письмові докази, що містяться у справі, суд
ВСТАНОВИВ:
1. Перелік обставин, які є предметом доказування у справі.
Предметом позову позивача до відповідача є майнова вимога про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію за договором про надання послуги з постачання теплової енергії №66 від 26.10.2021.
Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує виконання договору та постачання відповідачу теплової енергії та неналежне виконання умов договору відповідачем, зокрема неповної та несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію за договором про надання послуги з постачання теплової енергії.
Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Отже, предметом доказування у даній справі є виникнення між сторонами майнового господарського зобов'язання; невиконання відповідачем зобов'язання з оплати за спожиту теплову енергію; розмір невиконаного грошового зобов'язання відповідача; порушення суб'єктивного права за захистом якого позивач звернувся до суду.
2. Перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
На підтвердження обставин, які є предметом доказування позивач подав письмові докази, дослідивши які суд встановив:
26.10.2021 Уманське комунальне підприємство "Уманьтеплокомуненерго" (теплопостачальна організація) та Приватне акціонерне товариство "УМАНЬФЕРММАШ" (споживач) уклали договір про надання послуги з постачання теплової енергії №66 (а. с. 10-12).
Відповідно до умов договору про надання послуги з постачання теплової енергії сторони домовилися про таке:
п.1.1. - за договором теплопостачальна організація надає послугу з постачання теплової енергії для потреб опалення споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту послугу з постачання теплової енергії та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується;
п. 1.2 - теплопостачальна організація зобов'язується надати споживачу послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення житлової площі гуртожитку АДРЕСА_2 .
Будівельний об'єм 10686,48 м3. Площа загальна опалювана : 3816,60м2;
п.2.1. - теплопостачальна організація надає споживачу послугу з постачання теплової енергії в гарячій воді з максимальним тепловим навантаженням 0,190853 Гкал/год;
п.3.2.2 - споживач послуги з постачання теплової енергії зобов'язується виконувати умови та порядок оплати отримуваної послуги з постачання теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені цим договором;
п.4.2.1 - обов'язок теплопостачальної організації забезпечувати послугами з постачання теплової енергії споживачу в обсягах згідно з договором;
п. 6.2 - порядок розрахунків встановлюється шляхом попереднього вручення рахунку-фактури. Розрахунки за послуги з постачання теплової енергії проводяться до 10 числа місяця, наступного за місяцем надання послуги з постачання теплової енергії. При невиконанні споживачем умов оплати теплопостачальник має право обмежити надання послуги з постачання теплової енергії споживачу або припинити у встановленому законодавством порядку. Відновлення послуги з постачання теплової енергії буде здійснено після повного погашення заборгованості.
Позивач здійснював нарахування послуг з теплопостачання на підставі рішень виконавчого комітету Уманської міської ради: № 500 від 18 жовтня 2021 року "Про встановлення одноставкових тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії, що надаються УКП "УМАНЬТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО" (а. с.18-19); № 570 від 25 листопада 2021 року "Про коригування одноставкового тарифу на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії, що надаються УКП "УМАНЬТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО" та тарифу на виробництво теплової енергії, що виробляється на установках з використанням альтернативних джерел енергії для інших споживачів" (а. с. 16-17), які оприлюднені в засобах масової інформації та є чинними.
На виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги з постачання теплової енергії за період з 01.11.2021 по 31.07.2022 на суму 494776,90 грн, що підтверджується довідкою про нарахування та кількість спожитою послуги з постачання теплової енергії по ПрАТ "УМАНЬФЕРММАШ" за опалювальний сезон 2021-2022 рр.(а. с. 20-21).
Відповідач виконав свої зобов'язання частково у розмірі 329574,22 грн.
Позивач надіслав відповідачу рахунки - фактури на оплату: №536/1121/1 від 30.11.2022 (а. с. 28), №536/0122/1 від 31.01.2022 (а. с. 26), №536/1221/1 від 31.01.2022 (а. с. 27), №536/0222/1 від 28.02.2022 (а. 25), №536/0322/1 від 31.03.2022 (а. с. 24), №536/0422/1 від 30.04.2022 (а. с. 23) на загальну суму 165202,68 грн, які відповідач не оплатив.
24.08.2022 позивач надіслав відповідачу досудову претензію №1024 (а. с. 22) з вимогою оплатити заборгованість за отримані послуги з теплопостачання.
Борг відповідача перед позивачем за період з 01.11.2021 по 31.07.2022 складає 165202,68 грн (494776,90 грн- 329574,22 грн), що є предметом стягнення у даній справі.
Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України "Допустимість доказів").
Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
На підставі поданих позивачем доказів, можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Тому подані позивачем докази суд визнає належними.
На підтвердження обставин, яким позивач обґрунтовує підстави позову, позивач подав письмові докази. Суд не встановив, що докази подані позивачем отримані з порушенням закону. Тому подані позивачем докази суд визнає допустимими.
Подані позивачем докази, на переконання суду, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Тому суд визнає докази, подані позивачем, достовірними.
4. Висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів. Мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
Відповідно до частини 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінивши зібрані у справі докази в цілому та кожен доказ окремо, суд визнає встановленими обставини виникнення між сторонами майново-господарського зобов'язання на підставі господарського договору; виконання позивачем свого обов'язку у зобов'язанні з постачання теплової енергії; виникнення у відповідача обов'язку сплатити на користь позивача кошти за спожиту теплову енергію за договором про надання послуги з постачання теплової енергії №66 від 26.10.2021; невиконання відповідачем обов'язку у зобов'язанні; розмір невиконаного грошового зобов'язання відповідача становить 165202,68 грн;
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечення.
За змістом статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Зміст принципу змагальності господарського судочинства наведений у статті 13 Господарського процесуального кодексу України, відповідно норм якої судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частин 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
У даній справі, враховуючи наявність чітких та переконливих доказів, а також вірогідність поданих позивачем доказів суд дійшов висновку про доведеність обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зокрема виникнення між сторонами майново-господарського зобов'язання на підставі господарського договору та невиконання відповідачем свого обов'язку у зобов'язанні.
Відповідач відзиву на позову та доказів на спростування обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, не подав.
З огляду на вказане суд не наводить у рішенні суду мотивів визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
5. Висновки суду щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Висновок про порушення, не визнання або оспорення права чи інтересу, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку.
Правовідносини між учасниками справи є приватноправовими, врегульовані нормами цивільного права. Висновки про застосування норм права, що регулюють спірні правовідносини, неодноразово наведені у постановах Верховного Суду.
Дослідивши умови укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли майново-господарські зобов'язання на підставі договору про надання послуги з постачання теплової енергії №66 від 26.10.2021.
Позивач належним чином виконав зобов'язання та поставив відповідачу за період з 01.11.2021 по 31.07.2022 теплову енергію, а відповідач прийняв теплову енергію. За поставлену теплову енергію відповідач сплатив частково у розмірі 329574,22 грн. Заборгованість відповідача становить 165202,68 грн.
Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність. Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов'язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Однією із загальних засад цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).
Невиконання відповідачами свого обов'язку у зобов'язанні порушує право позивача на належне виконання зобов'язаною стороною свого обов'язку у зобов'язанні з оплати поставленого товару.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Одним із способів захисту цивільних прав та інтересу є примусове виконання обов'язку в натурі.
На підставі встановлений у справі обставин суд дійшов висновку про порушення відповідачем господарського зобов'язання внаслідок його неналежного виконання, зокрема неповної та несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію відповідно до умов укладеного між сторонами договору.
Вимогу позивача про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати вартості спожитої теплової енергії за період з 01.11.2021 по 31.07.2022 у розмірі 165202,68 грн суд визнає обґрунтованою, спосіб захисту обраний позивачем є належним та ефективним, та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову.
6. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Правовідносини між учасниками справи є приватноправовими, врегульовані нормами цивільного права. Висновки про застосування норм права, що регулюють спірні правовідносини, неодноразово наведені у постановах Верховного Суду.
Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Згідно з частиною першої статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Наведеними вище нормами господарського законодавства врегульовано правові підстави виникнення господарських зобов'язань, до яких, зокрема, належить господарський договір.
Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли майново-господарські зобов'язання.
Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до частини першої статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Зобов'язання, що виникли між сторонами за своїм правовим змістом опосередковують відносини поставки.
Відповідно до частини першої статті 264 Господарського кодексу України матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.
Згідно з частиною першою статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини першої статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується; окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу.
Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до частини 1 статті 526 зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Невиконання відповідачем обов'язку у зобов'язанні порушує право позивача на належне виконання зобов'язання.
Відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема примусове виконання обов'язку в натурі.
7. Розподіл судових витрат.
За подання позовної заяви при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 2481,00 грн на підставі платіжного доручення №4630 від 02.09.2022 (а. с. 9)
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки, позовні вимоги позивача задоволенні повністю до відшкодування йому за рахунок відповідача підлягає судовий збір у розмірі 2481,00 грн.
Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "УМАНЬФЕРММАШ" (ідентифікаційний код 05765888, адреса місцезнаходження: 20301, Черкаська область, м. Умань, вул. Енергетична, буд. 21Д) на користь Уманського комунального підприємства "Уманьтеплокомуненерго" (ідентифікаційний код 02082675, адреса місцезнаходження: 20300, Черкаська область, м. Умань, вул. Тищика, буд. 12а) 165202,68 грн (сто шістдесят п'ять тисяч двісті дві гривні 68 копійок) заборгованості, 2481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одну гривню 00 копійок) судових витрат зі сплати судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя А.І. Гладун