ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
_________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"23" грудня 2022 р. Справа №924/721/22
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Димбовського В.В., при секретарі судового засідання Потербі О.О., розглянувши матеріали справи
за позовом Керівника Летичівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах:
1) Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, м. Хмельницький
2) Міністерства освіти і науки України, м. Київ
до 1) Державного навчального закладу "Ярмолинецький агропромисловий центр професійної освіти", смт Ярмолинці
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарта-Сервіс", м. Хмельницький
про визнання недійсним договору №22 від 23.03.2022р. та зобов'язання звільнити земельну ділянку площею 125 га
Представники сторін:
від позивача-1: Таращан Ю.Л. згідно довіреності;
від позивача-2: не з'явились;
від відповідача-1: не з'явились;
від відповідача-2: не з'явились;
від прокуратури: Гаврилюк І.О. - згідно посвідчення
Рішення виноситься 23.12.2022р., оскільки в судовому засіданні оголошувалась перерва.
Суть спору: Керівник Летичівської окружної прокуратури звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області та Міністерства освіти і науки України до Державного навчального закладу "Ярмолинецький агропромисловий центр професійної освіти" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарта-Сервіс" про визнання недійсним договору №22 від 23.03.2022р. та зобов'язання звільнити земельну ділянку площею 125 га.
В обґрунтування позову посилається на удаваність оспорюваного договору та неправомірність передачі земельної ділянки за оскаржуваним договором.
Прокурор в засіданні підтримує заявлені позовні вимоги. Не заперечує щодо прийняття поданих відповідачами заяв про визнання позову та просить ухвалити рішення.
Представник позивач-1 в судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги. Не заперечує щодо прийняття поданих відповідачами заяв про визнання позову та просить ухвалити рішення.
Позивач-2 в засідання представника не направив.
Відповідачі в засідання не з'явився, представників не направили. На адресу суду надійшли: від Державного навчального закладу "Ярмолинецький агропромисловий центр професійної освіти" заява від 05.12.2022р. про визнання позову, та від Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАРТА-СЕРВІС" клопотання від 18.10.2022р. про визнання позову.
Судом враховується, що положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
При цьому, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема, "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.
При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Застосовуючи відповідно до ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
В свою чергу, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема, складність справи та поведінка заявників.
Частинами ч. ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 03.04.2008р. у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Ст. 202 ГПК України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи розумність строків розгляду судового спору, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст.165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
На підставі Державних актів на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ№333975 та серія ЯЯ№333976 у Говорського професійного аграрного ліцею знаходиться земельна ділянка площею 54,0450 га та 152,4220 га, цільове призначення яких, для дослідних та навчальних цілей.
Відповідно до Статуту ДНЗ "Ярмолинецький АЦПТО", затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України, Ярмолинецький агропромисловий центр професійної освіти - є підпорядкованим Міністерству освіти і науки України державним професійно-технічним навчальним закладом другого атестаційного рівня, що забезпечує реалізацію права громадян на здобуття професійно-технічної та повної загальної середньої освіти, (п. 1.1 Статуту).
Відповідно до п.1.2. Статуту ДНЗ "Ярмолинецький АЦПТО" встановлено, що ДНЗ "Ярмолинецький АЦПТО" є правонаступником всього майна, прав та обов'язків Ярмолинецького професійного ліцею та Говорського професійного аграрного ліцею.
Згідно п. 6.1 Статуту управління ДНЗ "Ярмолинецький АЦПТО" здійснюється Міністерством освіти і науки України, місцевим органом управління професійно-технічною освітою відповідно до повноважень, визначених актами законодавства.
Відповідно до п.п. 7.9. Статуту Майно Центру, у тому числі: навчально-виробничі, побутові, культурно-освітні, оздоровчі, спортивні будівлі та споруди, гуртожитки, комунікації, обладнання, засоби навчання, транспортні засоби та інше майно є об'єктами державної власності, що закріплені за Центром на праві оперативного управління. Контроль за ефективністю використання і збереження майна здійснює Міністерство освіти і науки України.
Відповідно до п. 7.11 Статуту Центр несе відповідальність перед Міністерством освіти і науки України за збереження та використання за призначенням закріпленого за ним майна.
23.03.2022 між Державним навчальним закладом "Ярмолинецький агропромисловий центр професійної освіти" та ТОВ "ДАРТА-СЕРВІС" укладено договір.
Пунктом 1.3 договору визначено навчально-виробничий процес та практична підготовка здобувачів освіти здійснюється на базі Навчального закладу шляхом виробництва (вирощування) сільськогосподарської продукції на земельній ділянці, із залученням педагогічного персоналу та учнів Навчального закладу.
Відповідно до п.1.4 Договору, виробництво (вирощування) сільськогосподарської продукції здійснюється на частині земельної ділянки площею, відповідно до визначеної план-схеми контурів обробітку землі, площею 125 га., яка знаходиться на території Віньковецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області та перебуває у постійному користуванні навчального закладу на підставі державного акту серія ЯЯ№333975 від 08.11.2011 та державного акту серії ЯЯ№333976 від 08.11.2011 року, які зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди за №682060003000001, №682060003000003 із залученням педагогічного персоналу та учнів Навчального закладу.
В п. 1.6 Договору зазначено, що цей договір не є спільною діяльністю чи підрядом. Передача прав користування чи управління земельною ділянкою за даним договором не відбувається, тобто залишається у постійного землекористувача земельної ділянки.
Згідно п. 3.1 сільськогосподарський товаровиробник зобов'язується провести розрахунок із Навчальним закладом до закінчення терміну дії договору з розрахунку 5 тис. грн. за 1 га земельної ділянки вказаної у пункті 1.4 Договору.
Відповідно до п.3.2 оплата проводиться до 1 травня та 1 грудня, починаючи з 01.05.2022 року пропорційно у співвідношенні 50% до відповідних дат.
Пунктом 3.3 визначено загальну суму Договору становить 625 тис. грн.
Відповідно до п.3.4.1. якщо сільськогосподарський товаровиробник не виконує умов Договору Навчальний заклад має право вимагати відшкодування збитків, в тому числі упущеної вигоди у порядку передбаченому законодавством.
Згідно п.2.1.2 обробіток земельних площ для вирощування сільськогосподарських культур проводиться власною сільськогосподарською технікою, насінням, гербіцидами та міндобривом, товаровиробника.
Відповідно до п. 2.2.4 договору, навчальний заклад зобов'язується забезпечити сільськогосподарському товаровиробнику безперешкодний доступ до відповідної земельної ділянки.
Сторонами в п. 3.1 Договору зазначено, що сільськогосподарський товаровиробник зобов'язується провести розрахунок із Навчальним закладом до закінчення терміну дії договору з розрахунку 5 тис. грн. за 1 га земельної ділянки вказаної у пункті 1.4 Договору, окрім того, пунктом 3.3 визначено загальну суму Договору становить 625 тис. грн.
Пунктом 5.1 договору визначено строк дії договору, який починає свій перебіг з дати його підписання Сторонами і діє до 31.12.2022р.
Судом під час розгляду матеріалів справи встановлено та враховано наступні обставини.
05.12.2022р. від відповідача-1 - ДНЗ "Ярмолинецький агропромисловий центр професійної освіти", надійшла заява від 05.12.2022р. про визнання позову у справі №924/721/22 з викладених в позовній заяві підстав.
18.10.2022р. на адресу суду від відповідача-2 - ТОВ "ДАРТА-СЕРВІС" надійшло клопотання від 18.10.2022р., яким відповідач-2 повідомив про визнання позовних вимог та просив суд з метою економії коштів справу розглянути в підготовчому засіданні та задоволити позов.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Згідно з ч. 2 ст. 191 ГПК України до ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.
У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд (п. 4 ст. 191 ГПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.
Суд враховує, що заяви про визнання позову підписані уповноваженими особами - керівниками відповідачів; заяви не суперечать закону та не порушують права чи інтереси інших осіб.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до п. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (ч. 4 ст. 202 Цивільного кодексу України).
Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Загальні підстави недійсності правочину встановлені ст. 215 Цивільного кодексу України. Так, згідно з ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частиною 3 ст. 215 Цивільного кодексу України визначено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Звертаючись із позовом до суду, прокурор в обґрунтування своїх позовних вимог вказує, що договір від 23.03.2022р. є удаваним, оскільки фактично був вчинений договір оренди земельної ділянки, не відповідає приписам Цивільного та Земельного кодексів України, Закону України "Про оренду землі".
Відповідно до ст. 235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.
За удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини, за удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину.
Встановивши у розгляді справи, що певний правочин вчинено з метою приховати інший правочин (удаваний правочин), господарський суд на підставі частини другої статті 235 ЦК України має виходити з того, що сторонами вчинено саме той правочин, який вони мали на увазі, і розглянути справу по суті із застосуванням правил, що регулюють цей останній правочин. Якщо він суперечить закону, господарський суд має прийняти рішення про визнання його недійсним із застосуванням, за необхідності, відповідних правових наслідків.
В умовах договору від 23.03.2022р. зазначається про надання послуг.
Згідно із ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Аналізуючи зміст договору, вбачається, що Державний навчальний заклад "Ярмолинецький агропромисловий центр професійної освіти" фактично передано Товариству з обмеженою відповідальністю "ДАРТА-СЕРВІС" у користування земельну ділянку площею 125 га для здійснення підприємницької діяльності, а саме - вирощування сільськогосподарських культур.
Таким чином, договір від 23.03.2022, укладений між відповідачами, містить істотні умови договору оренди землі.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що між сторонами договору від 23.03.2022р. виникли орендні правовідносини, а договір від 23.03.2022р. є удаваним правочином, вчиненим з метою приховати договір оренди землі.
Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі" та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
У відповідності до ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.
За своїм змістом інститут оренди передбачає перехід предмета оренди в користування орендаря, у якого виникає зустрічне зобов'язання сплачувати орендну плату за користування ним.
Статтею 6 Закону України "Про оренду землі" унормовано, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
Згідно з ч. 1 ст. 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.
Частиною 1 ст. 92 Земельного кодексу України визначено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
За приписами ч.ч. 1, 2, 4 ст. 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України "Про оренду землі" укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.
Згідно ст. 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Частинами 1, 2 ст. 124 Земельного кодексу України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про професійну (професійно-технічну) освіту", до повноважень міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, яким підпорядковані професійно-технічні навчальні заклади, відноситься розпорядження державним майном, що перебуває у користуванні підпорядкованих професійно-технічних навчальних закладів.
Відповідач 1 повноваженнями на надання земельної ділянки в оренду не наділений, оскільки остання належить йому на праві постійного користування (відповідно наявні лише повноваження на володіння і користування нею). Разом з тим, оспорюваний договір від 23.03.2022р. укладено всупереч ст. 8 Закону України "Про професійно-технічну освіту".
Отже, земельним законодавством не передбачено право постійного користувача розпоряджатись земельною ділянкою шляхом передачі її іншим особам у платне користування.
За договором від 23.03.2022р. відповідач-1 фактично передав у користування відповідачу-2 земельну ділянку державної форми власності площею 125 га, якою не мав права розпоряджатися, за відсутності рішення відповідного органу виконавчої влади.
Таким чином, сторонами не був дотриманий встановлений нормами земельного законодавства порядок щодо передачі в оренду спірної земельної ділянки.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що нормами спеціального земельного законодавства визначений особливий порядок передачі в оренду земель, який у даному випадку дотриманий сторонами не був, та зважаючи на те, що зміст спірного правочину не відповідає вимогам статей 4, 16 Закону України "Про оренду землі", нормам Земельного кодексу України, суд вважає за необхідне задовольнити позов в частині вимог про визнання недійсним договору №22 від 23.03.2022р.
З огляду на усунення в судовому порядку обставини (визнання недійсним договору від 23.03.2022р.), суд вважає, що позовні вимоги прокурора в частині зобов'язання відповідача 2 звільнити спірну земельну ділянку є цілком обґрунтованими та підлягають задоволенню. При цьому, оскільки акт приймання-передачі спірної земельної ділянки між відповідачами не складався, то саме по собі звільнення земельної ділянки буде достатнім способом захисту для відновлення порушених прав та інтересів.
Враховуючи законність підстав щодо визнання позову, визначених в заяві від 05.12.2022р. та клопотанні від 18.10.2022р., їх необхідно прийняти.
Згідно ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Аналогічна норма міститься в ч. 4 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".
Прокуратурою при зверненні до суду в інтересах позивачів з позовом було сплачено 4962,00 грн. судового збору, що підтверджується платіжним дорученням №1772 від 14.09.2022р.
Враховуючи задоволення судом позовних вимог, прокуратурі підлягає поверненню з державного бюджету 50 відсотків від судового збору, сплаченого при поданні позову, тобто 2481,00 грн.
Решта судового збору, сплаченого прокуратурою в інтересах позивачів при поданні позову, в розмірі 2481,00 грн. покладається на відповідачів, відповідно до ст. 129 ГПК України, в рівних частинах.
Керуючись ст. 129, 191, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Прийняти визнання позову відповідачами - Державним навчальним закладом "Ярмолинецький агропромисловий центр професійної освіти" згідно із заявою від 05.12.2022р., та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДАРТА-СЕРВІС" згідно із клопотанням від 18.10.2022р.
Позов задовольнити.
Визнати недійсним договір №22 від 23.03.2022р., укладений між Державним навчальним закладом "Ярмолинецький агропромисловий центр професійної освіти" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДАРТА-СЕРВІС".
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ДАРТА-СЕРВІС" звільнити земельну ділянку площею 125га, що розташована за межами населеного пункту с. Говори на території Віньковецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області, яку ТОВ "ДАРТА-СЕРВІС" займає на підставі договору від 23.03.2022р.
Стягнути з Державного навчального закладу "Ярмолинецький агропромисловий центр професійної освіти" (32100, Хмельницька область, м. Ярмолинці, вул. Пушкіна, 2; код ЄДРПОУ 25994450) на користь Хмельницької обласної прокуратури (29000, м. Хмельницький, пров. Військоматський, 3, код ЄДРПОУ 02911102) 1240,50 грн. (одну тисячу двісті сорок гривень 50 коп.) витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАРТА-СЕРВІС" (29000, м. Хмельницький, вул. Стельмаха, 49; код ЄДРПОУ 41676779) на користь Хмельницької обласної прокуратури (29000, м. Хмельницький, пров. Військоматський, 3, код ЄДРПОУ 02911102) 1240,50 грн. (одну тисячу двісті сорок гривень 50 коп.) витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ.
Повернути Хмельницькій обласній прокуратурі (29000, м. Хмельницький, пров. Військоматський, 3, код ЄДРПОУ 02911102) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 2481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня 00 коп.), сплачений згідно платіжного доручення №1772 від 14.09.2022р.
Повний текст рішення складено 29.12.2022р.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1, 2 ст. 256 ГПК України).
Суддя В.В. Димбовський
Віддрук. 7 прим.:
1- в справу,
2- Летичівській прокуратурі (let_oprok@khmel.gp.gov.uа),
3- Хмельницькій обласній прокуратурі (sekretariat@khmel.gp.gov.ua),
4 - Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (khmelnytskyi@land.gov.ua),
5 - ДНЗ "Ярмолинецький агропромисловий центр професійної освіти" (jpl-2002@ukr.net ; вул. Пушкіна, 2, смт Ярмолинці, Хмельницька область, 32100) - рек.,
6 - відповідачу-2 (вул. Стельмаха,49, м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький район, 29015) - рек.
7 - позивачу 2 (пр. Перемоги, 10, Київ, 01135, E-mail: mon@mon.gov.ua) - рек.