ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.12.2022Справа № 910/712/22
За заявою Приватного підприємства "Транс Логістик";
про винесення додаткового рішення у справі.
За первісним позовом Приватного підприємства "Транс Логістик";
до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія";
про стягнення 31 288,75 грн.
та за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія";
до Приватного підприємства "Транс Логістик";
про визнання договору недійсним в частині.
Суддя Мандриченко О.В.
Секретар судового засідання Рябий І.П.
Представники за первісним позовом:
Від позивача: не з'явилися;
Від відповідача: не з'явилися.
Представники за зустрічним позовом:
Від позивача: не з'явилися;
Від відповідача: не з'явилися.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.10.2022 первісний позов задоволено частково, стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" на користь Приватного підприємства "Транс Логістик" пеню у розмірі 10 374 (десять тисяч триста сімдесят чотири) грн 82 коп., інфляційні втрати у розмірі 16 057 (шістнадцять тисяч п'ятдесят сім) грн 58 коп., 3% річних у розмірі 4 856 (чотири тисячі вісімсот п'ятдесят шість) грн 04 коп. та судовий збір у розмірі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн 00 коп. У задоволенні іншої частини первісного позову відмовлено повністю. У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.
16.11.2022 до суду від представника Приватного підприємства "Транс Логістик" Денисенка В.М. надійшла заява про винесення додаткового рішення в частині стягнення з відповідача витрат позивача на правничу допомогу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2022 вказану заяву призначено до розгляду в судовому засіданні на 20.12.2022.
Представники сторін у судове засідання 20.12.2022 не з'явився, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Розглянувши у судовому засіданні 20.12.2022 заяву Приватного підприємства "Транс Логістик" про ухвалення додаткового рішення, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з приписами ч. 1, 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Частина 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з приписами ч. 2 ст. 16 Господарського процесуального кодексу України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
В свою чергу, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Частини 1 та 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлюєть, що:
- витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави;
- за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат; 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
У заяві про ухвалення додаткового рішення позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.
Судом встановлено, що 08.02.2019 між Адвокатським об'єднанням "Альянс" та Приватним підприємством "Транс Логістик" (клієнт) був укладений договір про надання правової (правничої допомоги) №08/02-19/5, за змістом якого об'єднання зобов'язується надавати клієнту правову (правничу) допомогу на умовах та у порядку, зазначених у цьому договорі, а клієнт зобов'язується приймати та оплачувати надану об'єднанням правничу допомогу на умовах та у порядку, зазначених у цьому договорі.
Додатковою угодою від 04.01.2022 до договору №08/02-19/5 клієнт доручив, а об'єднання прийняло на себе зобов'язання надати правову (правничу) допомогу (послуги), які передбачені п.п. 1.1 та 1.2 договору у судовій справі у спорі між ПП "Транс Логістик" (позивач) та ПАО "УПСК" щодо стягнення пені, інфляційних збитків та 3% річних за неналежне виконання договору добровільного страхування наземного транспорту №078999/920/190001043 від 16.07.2019 та додатку №6 від 28.08.2019 щодо вчасної виплати страхового відшкодування по автомобілю MAN TGM 18.240, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , у розмірі 31 288,75 грн.
30.08.2022 сторони склали та підписали акт здачі-приймання наданих послуг, за змістом якого адвокатом були надані клієнту наступні послуги на загальну суму 5 000,00 грн:
- консультації клієнта на суму 1 000,00 грн;
- підготовчі дії, спрямовані на подання позовної заяви в суд на суму 1 000,00 грн;
- підготовка та подання позовної заяви в суд на суму 1 500,00 грн;
- підготовка процесуальних документів по справі на суму 1 500,00 грн;
Відповідно до ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Вказану правову позицію викладено у постанові від 17.09.2019 Верховного Суду по справі №910/4515/18.
Згідно з ч. 1-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.
Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Руїс-Матеос проти Іспанії" від 23 червня 1993).
Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.
До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом
Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (рішення Європейського суду з прав людини від 27.10.1993 у справі "Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів").
У п. 26 рішення Європейського суду з прав людини від 15.05.2008 у справі "Надточій проти України" суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Згідно з п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Дослідивши опис наданих послуг адвоката, приймаючи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, відповідність запропонованої адвокатом правової позиці правовим висновкам суду, відображеним у рішенні та часткове задоволення первісних позовних вимог, суд дійшов до висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви позивача за первісним позовом про винесення додаткового рішення та стягує з відповідача за первісним позовом 4 999,95 грн витрат на професійну правничу допомогу.
На підставі викладеного та керуючись ст. 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Заяву Приватного підприємства "Транс Логістик" про розподіл судових витрат задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 40, ідентифікаційний код 20602681) на користь Приватного підприємства "Транс Логістик" (52005, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, смт. Слобожанське, вул. Теплична, 27-С, ідентифікаційний код 34307753) 4 999 (чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн 95 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
3. У задоволенні іншої частини заяви відмовити повністю.
Додаткове судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до Господарського процесуального кодексу України подається до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст додаткового рішення складено 29.12.2022.
Суддя О.В. Мандриченко